Ухвала суду № 106051347, 05.09.2022, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

05 вересня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/533/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури,

вул. 1-го Травня, 50А, м. Прилуки, 17500 в інтересах держави в особі

Позивача-1: Північного офісу Державної аудиторської служби України,

код ЄДРПОУ 40479560, вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 04053

Позивача-2: Прилуцької міської ради,

код ЄДРПОУ 34209057, вул. Незалежності, 82, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500

Позивача-3: Комунального некомерційного підприємства «Прилуцька міська дитяча лікарня»,

код ЄДРПОУ 05483581, вул. Костянтинівська, 185, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»,

код ЄДРПОУ 39576385, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021

Предмет спору: про стягнення 84 924,92 грн

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України, Прилуцької міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Прилуцька міська дитяча лікарня» звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут», у якому прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» кошти в сумі 84 924,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті укладення між КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» та відповідачем з порушенням вимог закону Додаткових угод: № 3 від 20.10.2020, № 4 від 24.11.2020, № 5 від 22.12.2020, № 8 від 08.01.2021 до Договору про закупівлю № 41FB147-1157-20 на постачання природного газу від 02.03.2020, якими незаконно збільшено ціну, з місцевого бюджету безпідставно та у надмірній сумі сплачено відповідачу кошти у сумі 84 924,92 грн за недопоставлений товар в обсязі 13 276,36 куб. м, чим порушено інтереси держави.

Ухвалою суду від 11.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи відзиву на позов з доданими до нього документами.

Копія ухвали суду від 11.08.2022 була отримана відповідачем 17.08.2022, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 01.09.2022.

01.09.2022, до Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. З доказів направлення цього відзиву учасникам справи та суду вбачається, що він був направлений 31.08.2022, тобто у встановлений судом строк.

Суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом.

Разом з відзивом на позовну заяву до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Обґрунтовуючи клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відповідач зазначає, що проаналізувавши позовні вимоги прокуратури та характер спірних правовідносин, предмет доказування у справі, наразі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки, як відповідач так і позивач не позбавлені можливості подавати свої доводи та заперечення протягом строку встановленого судом, в тому числі і будь-які докази які вважають за необхідне, у тому числі пояснення та заперечення щодо доведення обставин справи.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5-7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Посилання відповідача на те, що характер спірних взаємовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи судом не приймається, оскільки суд розглядає справу виключно на підставі наявних у справі доказів, на підставі яких встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, аргументи та заперечення, викладені у заявах по суті, підлягають доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст. 74-79 ГПК України).

У відповідності до ст. 86 ГПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 161 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (ч. 1,4 ст. 165 ГПК України).

За змістом ч. 1, 3, 4 ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою-шостою статті 165 цього Кодексу. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Таким чином, з урахуванням зазначених приписів, кожен з учасників справи, в тому числі відповідач, при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін може користуватися своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України та не позбавлений процесуального права викладати свої аргументи, пояснення, міркування, заперечення, а також подавати докази у письмових заявах по суті.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Таким чином, у судовому засіданні з розгляду справи по суті не передбачено вжиття процесуальних заходів, здійснення яких можливе у підготовчому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України.

Згідно ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі вже зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Саме лише суб`єктивне бажання відповідача ще усно викладати зміст та підстави своїх заперечень щодо предмета позову (у вступному слові), наводити обставини та докази на їх підтвердження, тобто ті доводи і аргументи, які вже були викладені в письмових заявах по суті, не є достатньою та обґрунтованою підставою для проведення судового засідання. Суд самостійно досліджує усі подані сторонами матеріали, що знаходяться у справі. При цьому відповідач у своїх запереченнях за принципом «останнього слова» має усі необхідні можливості для подання своїх доводів, міркувань щодо доводів позивача, які стосуються предмета позову.

Отже, як вбачається з поданого клопотання, відповідачем не обґрунтовано необхідність проведення судового засідання з повідомленням сторін, а свої доводи, аргументи, заперечення та докази у достатній мірі можуть бути викладені відповідачем у письмовому виді відповідно до викладених судом вище висновків.

Приймаючи до уваги що, предметом позову є стягнення грошової суми у розмірі 84 924,92 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Керуючись ст. 42, 161, 167, 234, 235, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 05.09.2022 та не підлягає оскарженню.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Шморгун