Рішення № 10604944, 10.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.03.10 р.                     Справа № 25/20                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” м. Донецьк

до відповідача державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” м. Вугледар Донецької області

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 27-01-1 від 27.01.2009 в сумі 117912грн.14коп.

За участю:

представників сторін:

від позивача: Костюк С.В. – представник (довіреність № 177 від 21.01.2009);

від відповідача: не з’явився          

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” м. Вугледар Донецької області про стягнення 117912грн.14коп., у тому числі заборгованість за поставлену за договором купівлі-продажу № 27-01-1 від 27.01.2009 продукцію в сумі 99077грн.64коп., пеня в сумі 11987грн.06коп., індекс інфляції в сумі 4819грн.68коп., 3% річних у сумі 2027грн.76коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок ціни позову, рахунок № 022706 від 27.02.2009 на суму 99077,64грн., накладну № 022706 від 27.02.2009, акт прийому-передачі матеріальних цінностей від 27.02.2009, договір купівлі-продажу № 27-01-1 від 27.01.2009, специфікацію від 27.01.2009 до договору купівлі-продажу № 27-01-1 від 27.01.2009, податкову накладну № 022706 від 27.02.2009.

09.03.2010 відповідач через канцелярію господарського суду надав відзив на позовну заяву (вх. № 02-41/9919 від 09.03.2010), в якому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, 3% річних та індексу інфляції визнав, в частині стягнення пені позовні вимоги визнав частково в сумі 10525,29грн., посилаючись на те, що протягом періоду нарахування пені з 28.05.2009 по 27.11.2009 ставка НБУ змінювалася.

Також, у відзиві на позовну заяву просить суд розглянути справу без участі уповноваженого представника. Суд прийняв до уваги клопотання відповідача про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення боргу підтримав у повному обсязі; погодився з запереченнями відповідача щодо необґрунтованості розрахунку пені. Надав для залучення до матеріалів справи виписку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, яка судом долучена до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

27.01.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” (Продавець) та державним підприємством „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 27-01-1, відповідно до якого Продавець зобов’язався передати у власність Покупця, а Покупець – прийняти та оплатити у відповідності з умовами цього договору продукцію, найменування, кількість, ціна, строки оплати, строки та умови поставки якої, зазначаються в Специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього Договору.

27.01.2009 Сторони підписали Специфікацію на поставку продукції до договору купівлі-продажу № 27-01-1 від 27.01.2009, відповідно до якої узгодили найменування, кількість та ціну продукції, умови поставки, строк поставки, строк оплати:

- умови поставки: поставка продукції здійснюється на умовах СРТ за адресою: 85670, м. Вугледар Донецької області, ДП „Ш/у „Південнодонбаське № 1”;

- строк поставки – лютий 2009р.,

- строк оплати – оплата протягом 90 днів по факту поставки продукції.

Пункт 2.3. договору визначає, Сторони встановлюють, що право власності на продукцію переходить до Покупця після підписання накладної (акта прийому-передачі), після чого продукція вважається поставленою Продавцем та прийнятою Покупцем.

          На виконання умов зазначеного договору позивач 27.02.2009 поставив відповідачу продукцію на загальну суму 99077грн.64коп., обумовлену договором купівлі-продажу та Специфікацією до нього, виставив рахунок на оплату № 022706 від 27.02.2009 та виписав на зазначену поставку податкову накладну № 022706 від 27.02.2009.

          Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується накладною № 022706 від 27.02.2009 з відміткою про отримання (підписом уповноваженої особи про отримання) та актом прийому-передачі матеріальних цінностей від 27.02.2009, підписаним та скріпленим печаткою підприємства відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень.

Відповідно до умов договору та Специфікації від 27.01.2009 до договору оплата здійснюється Покупцем протягом 90 днів по факту поставки продукції .

          Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

          Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

          В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію не оплатив.

Загальна сума заборгованості становить 99077грн.64коп.

Відповідач заборгованість в сумі 99077грн.64коп. визнає; на момент прийняття рішення по справі відповідач існуючий борг в сумі 99077грн.64коп. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 5.4. договору купівлі-продажу закріплює, у випадку порушення строків оплати продукції Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченої продукції за кожен день прострочення.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 5.4. договору, нарахував відповідачу пеню за період з травня 2009р. по листопад 2009р. (за 184 дня). Відповідно до розрахунку розмір пені становить 11987грн.06коп.

Заявлений до стягнення розмір пені в сумі 11987,06грн. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про часткове задоволення вимог в цій частині, оскільки позивачем при розрахунку пені не враховано, що протягом періоду нарахування пені з 28.05.2009 по 27.11.2009 ставка НБУ змінювалася (з 30.04.2008 облікова ставка НБУ встановлена 12% річних, з 15.06.2009 - 11% річних, з 12.08.2009 – 10,25% річних). З урахуванням наведеного, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 10646грн.10коп.

В частині стягнення пені в сумі 1340грн.96коп. відмовити за необґрунтованістю розрахунку.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції за період травень 2009р. – грудень 2009р. та 3% річних за період травень - грудень 2009р. та січень 2010р. (за 249 днів). Відповідно до розрахунку індекс інфляції становить 4819грн.68коп., 3% річних - 2027грн.76коп.

Заявлені до стягнення розміри індексу інфляції та 3% річних суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про часткове задоволення вимог в цій частині, з огляду на наступне.

Позивач при розрахунку індексу інфляції не врахував Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист № 62-97р від 03.04.1997).

Так, акт приймання-передачі продукції та накладна були підписані сторонами 27.02.2009. За умовами договору та Специфікації до нього – оплата протягом 90 днів по факту поставки продукції, тобто, кінцевий термін оплати продукції – 27.05.2009.

Позивач при розрахунку індексу інфляції застосовував індекси інфляції за травень-грудень 2009р., що не відповідає Рекомендаціям Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

З огляду на вказані Рекомендації, до суми заборгованості повинні застосовуватись індекси інфляції за червень-грудень 2009р. Сукупний індекс інфляції за зазначений період складає 104,6%, індекс інфляції, належний до стягнення, становить 4557грн.57коп.

В частині стягнення індексу інфляції в сумі 262грн.11коп. відмовити за необґрунтованістю розрахунку.

При розрахунку 3% річних позивачем був здійснений невірний підрахунок в частині проведення математичних дій. Розмір 3% річних, належних до стягнення з відповідача, складає 2027грн.70коп.

В частині стягнення 3% річних в сумі 0,06грн. відмовити за неточністю підрахунку.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” м. Донецьк до державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” м. Вугледар Донецької області про стягнення 117912грн.14коп., у тому числі заборгованість за поставлену за договором купівлі-продажу № 27-01-1 від 27.01.2009 продукцію в сумі 99077грн.64коп., пеня в сумі 11987грн.06коп., індекс інфляції в сумі 4819грн.68коп., 3% річних у сумі 2027грн.76коп., задовольнити частково в сумі 116309грн.01коп., у тому числі заборгованість за поставлену за договором купівлі-продажу № 27-01-1 від 27.01.2009 продукцію в сумі 99077грн.64коп., пеня в сумі 10646грн.10коп., індекс інфляції в сумі 4557грн.57коп., 3% річних у сумі 2027грн.70коп.

В частині стягнення пені в сумі 1340грн.96коп., індексу інфляції в сумі 262грн.11коп. та 3% річних в сумі 0,06грн. відмовити.

Стягнути з державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” (м. Вугледар Донецької області, 85670, код ЄДРПОУ 34032208) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” (вул. Майська, б. 66, м. Донецьк, 83028, код ЄДРПОУ 34828746) основний борг в сумі 99077грн.64коп., пеню в сумі 10646грн.10коп., індекс інфляції в сумі 4557грн.57коп., 3% річних у сумі 2027грн.70коп., держмито в сумі 1163грн.09коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 232грн.79коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Вик. Тимошенко О.О.

Надруковано 3 примірники:

1 прим. – до справи;

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу