Вирок № 106046288, 05.09.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10910/19

Провадження по справі № 1-кп/752/453/22

В И Р О К

іменем України

"05" вересня 2022 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Єсауленко М.В.

при секретарях - Царанковій Д.В., Ковальовій (Безчасній) О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, данні про яке 11.12.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110000000727, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, що має на утриманні трьох малолітніх дітей, який зі слів перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурорів - Новохацького В.О., Піруса Ю.Ю., Беспалова О.С., Філонова О.О., Хачатряна А.А., Кравець І.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисників - Бахуринського В.С., Іщенка О.Б.,

встановив:

Згідно обвинувального акту, складеного 28.05.2019 старшим слідчим в ОВС слідчого управління ГУНП в Київській області Гадайчуком С.О. та затвердженого прокурором - заступником начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області Семком В.Б., ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення у сфері службової діяльності за наступних обставин.

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що обіймаючи відповідно до наказу Голови Державної служби України з безпеки на транспорті (далі за текстом - Укртрансбезпека) від 15.01.2016 № 130-к посаду начальника відділу адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, тобто будучи службовою особою, яка відповідно до п.2 примітки до ст.364 КК України займає відповідальне становище, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, зловживаючи службовим становищем, у порушення ст. 68 Конституції України, ст.3, 22, 23 Закону України «Про запобігання корупції», п.п. 3.2-3.6 розділу 3 «Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконані перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені, їх обміну та обліку», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 №757, п. 2 ч.2 ст. 6 Закону України «Про державну службу», пп. 59 п. 4 Положення «Про державну службу України з безпеки на транспорті та Положення про відділ надання адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки», затвердженого наказом №219 від 20.11.2017 вимагав та отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 400 доларів США за надання дозволу на міжнародні перевезення вантажів відповідним вантажним автомобілем за наступних обставин.

Так 20.11.2017 о 12 год. під час телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про те, що він може посприяти в отриманні дозволів на міжнародні транспортні перевезення вантажів вантажними автомобілями марки Мерседес н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , за що ОСОБА_2 повинна перерахувати 400 доларів США на картку, номер якої зазначить їй у смс-повідомленні.

Того ж дня о 12 год. 22 хв. ОСОБА_2 у телефонній розмові з ОСОБА_1 узгодила курс долара США до гривні, для подальшого розрахунку, зазначивши його у розмірі 26,60 грн.

20.11.2017 о 13 год. 22 хв. ОСОБА_2 , знаходячись у с. Авангард Одеської області, використовуючи термінал самообслуговування, перерахувала грошові кошти в розмірі 10629 грн. в якості неправомірної вигоди на банківську картку НОМЕР_3 , яка належала дружині ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .

Відповідно до інформації, наданої Державною службою Укртрансбезпеки до єдиної інформаційної системи Укртрансбезпеки користувачем із логіном та паролем, який закріплено за старшим державним інспектором відділу надання адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління ОСОБА_4 , який перебував у підпорядкуванні ОСОБА_1 , вносилися відомості, пов`язані із видачею багатостороннього дозволу на міжнародні транспортні перевезення та транспортний засіб марки Мерседес н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Автотрансгруп» (ЄДРПОУ 33506286).

Після чого, ОСОБА_1 за допомогою поштового зв`язку «Нова пошта» надіслав багатосторонній дозвіл на міжнародні транспортні перевезення на транспортний засіб Мерседес н.з. НОМЕР_1 на відділення №15 м. Одеса, вказавши отримувачем ОСОБА_2 .

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у пред`явленому йому обвинувачені не визнав. Надав суду показання, в яких зазначив, що станом на 20.11.2017 обіймав посаду начальника відділу адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки. До його посадових обов`язків входило керівництво відділом, контроль за роботою підлеглих, яких було 8-9 осіб. Відділ зокрема видавав дозволи на міжнародні перевезення та приймав їх після спливу строку, на який вони видавалися. Не заперечував, що мав особисту печатку та логін для здійснення доступу до єдиної інформаційної системи Укртрансбезпеки, але зазвичай дозволи видавали його підлеглі. Відділ безпосередньо підпорядковувався Управлінню Укртрансбезпеки та мав три дислокації: у м. Києві по вул. Науки, 57 та Новопирогівській, 66 та у м. Бровари по вул.Тельмана. Видача та оформлення дозволів здійснювалося відповідно до Положення. Зокрема, для видачі дозволів уповноваженою особою особисто у відділ надавалися перелічені у Положенні документи, сертифікати та паспорти. Територіальної прив`язки не було і можна було звернутися із дозволом у відділення Укртрансбезпеки у будь-якій області. Він не отримував документи, не вносив відомостей до системи й не видавав багатосторонній дозвіл 20.11.2017 на автомобіль НОМЕР_1 й не відправляв його по Новій пошті особі на ім`я ОСОБА_5 . З матеріалів кримінального провадження йому стало відомо, що дозвіл на такий автомобіль видавав інспектор ОСОБА_4 , який у 2017 році був його підлеглим. Заперечує знайомство із ОСОБА_2 . Номер його мобільного телефону був у відкритому доступі на сайті відділу Укртрансбезпеки, то йому телефонували різні особи, зокрема він надавав їм консультації щодо отримання дозволів. Телефонних розмов у той час мав багато, та не пам`ятає розмови із ОСОБА_2 , на яку посилається прокурор. Не впізнає на аудіозаписах, які відтворювалися у судовому засіданні, свого голосу

Не отримував від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в розмірі 10629грн. Перерахування на рахунок його дружини 20.11.2017 певної суми, пояснює тим, що вона займалася підприємницькою діяльності з приводу купівлі-продажу косметичних товарів та надання послуг. Йому не відомо, хто здійснював дане зарахування коштів та з якого це відбувалося приводу. Щодо смс-повідомлень, відправлених з телефонного номеру, яким він користувався, на номер ОСОБА_2 , не може надати конкретних пояснень, оскільки не пригадує такого спілкування та переписки. Можливість направлення з його номеру на номер іншого абонента карткового номеру його дружини, пояснює тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дитина та він у неробочий час міг допомагати дружині у відправленні її клієнтам замовлених косметичних товарів. Наполягав на тому, що інкримінованого йому кримінального правопорушення не вчиняв. Просив його виправдати.

На обґрунтування винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), сторона обвинувачення посилається на наступні письмові документи, які були додані прокурорами під час судового розгляду, за наслідками дослідження яких судом встановлено наступне.

Згідно даних витягу з ЄРДР, сформованого станом на 11.12.2018, 16.08.2018 о 9 год. 26 хв. на підставі матеріалів правоохоронних органів та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, були внесені відомості до реєстру за №12018110000000727. Обставини, які могли свідчить про кримінальне правопорушення, зазначенні як «надходження до СУ ГУ НП в Київській області з УЗЕ ДЗЕ НПУ за вх. № 5163 заяви від громадянина ОСОБА_6 за фактом вимагання у нього неправомірної вигоди службовим особам державного підприємства». Правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена ч.3 ст. 368 КК України. 19.01.2017 о 12 год. 09 хв. у даному провадженні до реєстру також були внесені відомості про те, що службова особа зловживає своїм службовим становищем. Правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена ч.2 ст. 364 КК України (а.с. 94-95, т.1).

ОСОБА_7 у заяві від 14.08.2018 на ім`я начальника УЗЕ в Київській області (яка зареєстрована вх. № в-228 від 14.08.2018) повідомляє про вимагання неправомірної вимоги начальником відділу надання адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_1 , до якого він звернувся як представник ТОВ «АвтогазТранс» з питанням оформлення ліцензій та дозволів. Дана заява разом з поясненнями, надійшла з УЗЕ у Київський області ДЗЕ НПУ та була зареєстрована у СУ ГУНП в Київській області 15.08.2018 за вх. № 5163.

З заяви гр. ОСОБА_8 від 14.08.2018 на ім`я начальника УЗЕ в Київській області (яка зареєстрована вх. № т-229 від 14.08.2018) вбачається, що остання повідомляє, що начальник відділу надання адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_1 на її прохання оформити ліцензії та дозволи її знайомому ОСОБА_7 , зазначив, що за ліценцію слід сплатити 1000 доларів США, за дозвіл - 100 доларів США (а.с. 101, т.3).

Відповідні пояснення у вищезазначених осіб були відібрані старшим оперуповноваженим УЗЕ ОСОБА_9 (а.с. 103-104,107, т 3).

Згідно постанови прокурора відділу прокуратури Київської області Хижняка С.М. від 11.12.2018, з матеріалів кримінального провадження №12017110000000031 від 19.01.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 368 КК України, були виділені матеріали, що стосуються іншого кримінального провадження. Згідно мотивувальної частини постанови це пов`язано з проведенням 22.06.2018 обшуку службового кабінету ОСОБА_10 , який був співробітником Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та повідомленням йому про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України за фактом вимагання та одержання неправомірної вигоди (а.с. 218-226, т.2). Згідно резолютивної частини вказаної постанови прокурора, до іншого кримінального провадження були виділені матеріли зокрема і заява ОСОБА_2 від 02.08.2018, її допит в якості свідка тощо.

З заяви ОСОБА_2 від 02.08.2018 на ім`я начальника УЗЕ в Київській області (яка зареєстрована вх.№ х-217 від 03.08.2018) вбачається, що остання повідомляє, що 20.11.2017 зателефонувала ОСОБА_1 з метою отримання дозволу на міжнародні вантажні перевезення в напрямку України-Румунія, та останній повідомив їй, що вартість такого дозволу буде складати 100 доларів США. Вона погодилася, після чого він надіслав їй номер карти Приватбанку, на яку вона перерахувала 2600грн. Після чого ОСОБА_1 відправив на її ім`я дозвіл на відділення Нової пошти №15 в м. Одеса (а.с. 96, т.1)

Згідно постанови начальник відділу СУ ГУПН в Київській області Асипенко В.О. 11.12.2018 визначає групу слідчих у кримінальному проваджені №12018110000000727 від 11.12.2018 у складі: Курача А.М., Шеверуна В.О., Безпалого О.А., Відінчука В.В., Колосюка В.В., Резніченко М.В., Лабзенка Н.О. та Гадайчука С.О., якого визначено старшим групи (а.с. 97-98, т.1).

Постановою заступника керівника регіональної прокуратури Мілевського А.П. від 09.01.2019 (дата винесення постанови, яка зазначена у постанові як «2018» визнана судом такою, що є технічною помилкою, що було доведено стороною обвинувачення на підставі даних витягу з ЄРДР, наданих у судовому засіданні), визначена група прокурорів у кримінальному проваджені №12018110000000727, зокрема старшим слідчим групи визначений Хижняк С.М. (а.с. 99-100, т.1).

Згідно даних протоколу, складеного старшим оперуповноваженим УЗЕ в Київській області ДЗЕ НП України Дуковом Р.А., 13.08.2019 у період з 17 год. по 17 год. 30 хв. на підставі доручення на проведення слідчих дій та ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.01.2019 (№ 761/708/19) (а.с. 106-111, т.1), винесеної за клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області Гадайчука С.О. від 18.12.2018 (а.с. 101-105, т.1), було здійснено тимчасовий доступ до речей та документів, які містили охоронювану законом таємницю, якими володіло Укртрансбезпеки. За наслідками доступу отримав інформацію, що у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 посадові особі Укртрансбезпеки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вносили відомості до єдиної інформаційної системи, пов`язаної з видачею та поверненням дозволів на міжнародні автомобільні перевезення на ПВД «Бориспіль» та «Київ» (а.с. 115, т.1). До запиту доданий носій з інформацією, який не відтворювався у судовому засіданні. (а.с. 116, т.1). Вищезазначені матеріали виконаного доручення були направлені на СУ ГУНП в Київській області (вх. № 566 від 22.01.2019).

Згідно даних листа Голови Укртрансбезпеки від 29.12.2018 внесення відомостей до єдиної інформаційної системи Укртрансбезпеки, пов`язаних з видачею дозволів на міжнародні транспортні перевезення на транспортні засоби: НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 у в період з 01.01.2017 по 26.12.2018 здійснювали посадові особі Укртрансбезпеки: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Згідно додатку до листа багатосторонній дозвіл на автомобіль НОМЕР_1 20.11.2017 видавав ОСОБА_4 (119, т.1)

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Головчака М.М. від 19.03.2019 у справі № 761/10211/19 задоволено клопотання слідчого Гадайчука С.О. про проведення допиту свідка ОСОБА_2 в приміщенні Малиновського районного суду м. Одеси. Підставою для проведення допиту свідка ОСОБА_2 в порядку ст. 225 КПК України суддею було визначено стан здоров`я свідка, який може унеможливити її допит у суді, а також спроби підозрюваного вплинути на свідка. Також із змісту ухвали встановлено, що з такою заявою 21.02.2019 звернулася сама ОСОБА_2 (а.с. 191-192, т.1).

Згідно даних протоколу огляду предмету, старший слідчий ОВС СУ ГУНП в Київський області Гадайчук С.О. 08.04.2019 оглянув CD-R диск (а.с. 141, т. 1), на якому містився аудіозапис запис допиту свідка ОСОБА_2 , який проводився слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києві на підставі клопотання старшого слідчого від 12.03.2018, та виклав стенограму судового засідання. Згідно даних стенограми свідок ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_1 не знає. Не пам`ятає звідки дізналася про номер телефону. Після того, як прокурор зачитав переписку за результатами матеріалів НСДР, свідок зазначила, що зателефонувала за номером телефону та мала розмову із «Костиком» з приводу «руминьского» дозволу на автомобіль НОМЕР_1 , яким керував її чоловік. Документи для оформлення дозволу вона не переправляла, тільки перерахувала 2600 грн. на номер карти, якій їй скинули у смс-повідомленні, а вона у відповідь повідомила номер відділення Нової пошти. Дозвіл прислали на Нову пошту, після чого дозвіл передала водію ОСОБА_16 , який потім здав його у м. Чернівці. Також зазначила, що до неї за місцем проживання приїздили невідомі особи та надали прослухати телефону розмову. Вона сказала, що не знає, того, з ким розмовляла. Невідомі особи повідомили їй, хто він такий, яку займає посаду. Вона не підтверджує все, що написано у заяві від 02.08.2018. Вона знала його як ОСОБА_17 і все.

CD-R диск, на якому містився аудіо-запис допиту свідка ОСОБА_2 здійснений під час судового засідання слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києві, постановою слідчого від 08.04.2019 визнаний речовим доказом. Інформація, що містилася на вищезазначеному носії інформації у судовому засіданні не відтворювалася, оскільки на цьому не наполягали сторони (а.с. 140, т.1).

Постановою начальника відділу СУ ГУПН в Київській області Асипенком В.О. від 29.03.2019 змінена група слідчих у кримінальному проваджені №12018110000000727 від 11.12.2018 та визначена у складі: Бежук О.Ю., Курача А.М., Лабзенка Н.О. Відінчука В.В., Колосюка В.В., Резніченко М.В., Рекало С.А., Поперєва Л.Д., Могиляна Є.В, та Гадайчука С.О., який визначений старшим групи (а.с.141-142, т.1).

Постановою заступника прокурора Київської області від 28.03.2019 змінена група прокурорів у кримінальному проваджені №12018110000000727: Хижняк С.М., Польвий С.В., Пірус Ю.Ю., Беспалов О.С., Добровольський Д.М., Новохатсбкий В.О. та Семко В.Б., який визначений старшим групи (а.с. 143-144, т.1).

29.03.2019 старшим слідчим Гадайчуком С.О. за погодженням із прокурором Семко В.Б., ОСОБА_1 повідомлено про підозру у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України (а.с. 164-168, т.1). Також під час повідомлення підозри, що відбувалося за участі захисника Бахуринського В.С., ОСОБА_1 була вручена пам`ятка про права та обов`язки (а.с. 164-174).

Зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві Головчака М.М. від 19.04.2021 у справі № 761/15488/19 встановлено, що клопотання старшого слідчого Гадайчука С.О. від 12.04.2019 про арешт майна, яке належить ОСОБА_1 (а.с 175-181, т.1), було повернуто для належного оформлення (а.с. 182, т.). Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві Головчака М.М. від 26.04.2021 у справі № 761/16960/19 (а.с. 190, т.1) відмовлено у задоволені клопотання старшого слідчого Гадайчука С.О. від 23.04.2019 про арешт майна, яке належить ОСОБА_1 (а.с 183-189, т.1),

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. у справі № 761/24140/18 від 10.07.2018 частково задоволено клопотання слідчого Гадайчука С.О. у кримінальному провадженні №12017110000000031, яке погоджено прокурором Хижняк С.М. Суддею надано дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, якою володіє ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо руху коштів по платіжній картці НОМЕР_3 , якою користувався ОСОБА_1 у період з 19.01.2017 по 27.03.2018 (а.с.120- 125, т.2).

Виконання тимчасового доступу було доручено оперуповноваженому УЗЕ в Київській області Дукову Р.А., який 09.08.2018 отримав від посадових осіб АТ КБ «Приват Банк» витребувану інформацію, а саме витяг транзакцій за період з 11.10.2017 по 26.03.2018, який відбувався по рахунку НОМЕР_3 , який оформлений на ОСОБА_3 , про що старшим оперуповноваженим Дуковим Р.А. складений протокол 09.08.2018 (а.с. 137-162, т.2). Згідно даних, наданих банком, 20.11.2017 о 13 год. 23 хв. на рахунок № НОМЕР_3 з терміналу самообслуговування, який розташований по вул. Ангарська, 22 платником за телефоном ( НОМЕР_16) було переведено 10629 грн. (а.с. 142, т.2).

У протоколі від 09.08.2018 старшим оперуповноваженим Дуковим Р.А. зафіксовані процесуальні дії з надання АТ КБ «Приват Банк» даних щодо транзакцій, які відбували у період 09.02.2018 по 15.07.2018 рахунку НОМЕР_7 , який був оформлений на ОСОБА_1 (129-136, т.2). Данні, що визначені у розрахунку суд до уваги не приймає, оскільки не доведено, що операції (транзакції), які здійснювалися по даній карті, мають відношення до даного кримінального провадження.

26.04.2019 прокурор Семко В. склав повідомлення про завершення досудового розслідування та проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 12018110000000727, та доручив слідчому Гадайчуку С.О. повідомити про це підозрюваного та захисника, надати доступ до матеріалів кримінального провадження (а.с.193-196, т.1). Повідомлення прокурора були доведені стороні захисту 07.05.2019. Згідно даних протоколу, складеного слідчим Гадайчуком С.О., сторона захисту ознайомлювалася із матеріалами кримінального провадження, яке складалося з 5 томів, зокрема і матеріали НСРД, 13.05.2019, 17.05.2019, 24.05.2019, 28.05.2019. Захисник за наслідками ознайомлення зазначив, що стороні захисту не було надано можливість зробити копії вмісту дисків до матеріалів НСРД, зокрема що містилися на дисках №№ 900,901,413,411(а.с. 197-207, т.1)

Згідно даних ухвал слідчих суддів Київського апеляційного суду Сливи Ю.М. та Шроль В.Р. від 28.03.2019 були задоволені клопотання прокурора Хижняка С.М. та надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні №1201811000000727 від 11.12.2018 розсекречених результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12017110000000031 від 19.01.2017. Обґрунтовуючи таке рішення суддями було зазначено, що в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12017110000000031 від 19.01.2017 виявлені ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, яке розслідується у кримінальному провадженні №12018110000000727 відносно ОСОБА_1 . Тому, з метою отримання доказів про злочину діяльність ОСОБА_1 надано дозвіл на використання інформації, отриманої в іншому провадженні. В ухвалах судів визначений певний перелік матеріалів НСРД, які було розсекречено, зокрема це відбувалося ухвалами Апеляційного суду м. Києва від 15.06.2019 за номерами з 01-13225т/НСД по 01-13230т/НСД (включно) та ухвалами Апеляційного суду м. Києва від 20.04.2018 за номерами з 01-8589т/НСД по 01-8598т/НСД, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15.05.2018 за номером 01-10700т/НСД (а.с. 208-219, т.1).

З клопотань старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області Гадайчука С.О. від 16.04.2018 та 13.06.2018, погоджених з прокурором відділу прокуратури Київської області Пархоменком В.В., встановлено, що у рамках кримінального провадження №12017110000000031 до Апеляційного суду м. Києва зверталися з вимогами про надання дозволів на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_18 , зокрема спостереження, зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі, аудіо-, відео контролю відносно останнього (а.с. 220-253, т.1, а.с. 1-8, т.2).

Ухвалами слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Балацькою Г.О від 20.04.2018 задоволені клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області Гадайчука С.О. від 16.04.2018 та наданий дозвіл терміном на 2 місяці, починаючи з моменту постановлення ухвали, на проведення у кримінальному провадженні №12017110000000031 негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль, спостереження за ОСОБА_1 , а також на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного номеру НОМЕР_8 , яким користується ОСОБА_1 (а.с. 9-82, т.2). На ухвалах містяться данні про те, що 06.12.2018 вони були розсекречені.

Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Балацькою Г.О від 20.04.2018 задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області Гадайчуку С.О. від 16.04.2018 та наданий дозвіл терміном на 2 місяці, починаючи з моменту постановлення ухвали, на проведення у кримінальному провадженні № 12017110000000031 негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного номеру НОМЕР_9 , яким користується ОСОБА_4 (а.с. 237-244, т.2). На ухвалі містяться данні про те, що 06.12.2018 вона були розсекречені.

У проміжному протоколі від 11.06.2018 та протоколі від 13.07.2018, які складені старшим оперуповноваженим УЗЕ в Київські області Дуковим Р.А. у кримінальному провадженні №12017110000000031, зафіксовані результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем), дозвіл на який надано на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Балацької Г.О. про дозвіл на втручання у приватне спілкування №01-8592т/НСД від 20.04.2018. Так у протоколах викладені стенограми розмов, які відбулися 05.05.2018 11:17:06 та 11:18:25 вих. номер НОМЕР_20 « ОСОБА_2 », 07.05.2018 11:32:34 вих. НОМЕР_17, 08.05.2018,10.05.2018 з ОСОБА_10 , 04.05.2018 з НОМЕР_18 з ОСОБА_4 , 11-12.05.2018 вих.№ НОМЕР_19 «ОСОБА_30». Згідно викладеного тексту розмови ОСОБА_2 зверталася до ОСОБА_1 з проханням оформити щось на автомобілі, які будуть рухатися до Азербайджану. Їх вартість ОСОБА_1 визначає по «100» за кожну та визначає можливі строки виготовлення та їх передачі. 07.05.2018 відбувалася розмова ОСОБА_1 з абонентом по імені Альберт також з приводу оформлення ліценції і її вартості на тимчасові на перевозки мікроавтобусом. З тексту розмов, які відбували 11-12.05.2018 між ОСОБА_19 та абонентом по імені ОСОБА_30, вбачається, що останній звертається до ОСОБА_1 з питанням оформлення документів на автомобілі, та їх вартості, на що ОСОБА_1 називає строки та вартість, не називаючи при цьому грошові одиниці, а використовуючи лише числа (а.с. 107-112, 113-118 т.2).

У протоколі зазначено, що інформація, отримана в результаті НСРД із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, збережена на оптичному носії - DVD-R (ун. № MERGBOUC2302012206, інв. №413т від 23.04.2018), який є невід`ємним додатком до протоколу (а.с. 119, т.2). Відтворення інформації, яка містилася на зазначеному носії інформації в судовому засіданні під час судового розгляду не здійснювалося, оскільки сторони кримінального провадження не наполягали на цьому.

Дозвіл на використання вищезазначених результатів негласних слідчих (розшукових), які були здобуті у кримінальному провадженні №12017110000000031 від 19.01.2017, наданий згідно рішення слідчого судді Київського апеляційного суду, про що зазначено в ухвалі від 28.03.2019, зокрема в частині де зазначено про ухвалу апеляційного суду м. Києва № 01-8592т/НСД від 20.04.2018.

У протоколі від 13.07.2018, який складений старшим оперуповноваженим УЗЕ в Київські області Дуковим Р.А. у кримінальному провадженні №12017110000000031, зафіксовані результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем), дозвіл на який надано на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Балацької Г.О. про дозвіл на втручання у приватне спілкування №01-8594т/НСД від 20.04.2018. Так у протоколі викладені стенограми розмов, які відбулися 02.05.2018, 04.05.2018 та 07.05.2018 між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Згідно викладеного тексту між ОСОБА_20 та ОСОБА_21 04.05.2018 повинна була відбутися зустріч, але не відбулася (а.с. 245-247, т.2).

У протоколі зазначено, що інформація за наслідками зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, збережена на оптичному носії - DVD-R (ун. № MFRGBOUC2302012103, інв. №411т від 23.04.2018), який є невід`ємним додатком до протоколу (а.с. 248, т.2). Відтворення інформації, яка містилася на зазначеному носії інформації в судовому засіданні під час судового розгляду не здійснювалося, оскільки сторони кримінального провадження не наполягали на цьому. Дозвіл на використання вищезазначених результатів негласних слідчих (розшукових), які були здобуті у кримінальному провадженні №12017110000000031 від 19.01.2017, наданий згідно рішення слідчого суду Київського апеляційного суду, про що зазначено в ухвалі від 28.03.2019, зокрема в частині де зазначено про ухвалу апеляційного суду м. Києва № 01-8594т/НСД від 20.04.2018.

Згідно даних протоколу від 10.01.2018, старшим оперуповноваженим УЗЕ в Київські області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12017110000000031 зафіксовані результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем), дозвіл на який надано на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Рибака О.І. про дозвіл на втручання у приватне спілкування №01-21332т/НСД від 27.10.2017 відносно ОСОБА_1 . Так згідно протоколу в ньому викладені стенограми розмов, які містилися на носії інформації DVD-R інв. № 901т від 30.10.2017. У протоколі викладені стенограми розмов, які відбулися 20.11.2017 між абонентом НОМЕР_10 , який ідентифіковано як ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , а також зміст смс-повідомлень між зазначеним абонентами. Згідно викладеного тексту розмови ОСОБА_2 зверталася до ОСОБА_1 з проханням оформити щось на автомобіль 6316. Останній визначив вартість такого оформлення у «4 бумажки». ОСОБА_2 погодилася та повідомила про необхідність поміняти долари. У той саме день о 12 год. 12 хв. ОСОБА_2 надсилає ОСОБА_1 смс-повідомлення: «Мерседес НОМЕР_1 НОМЕР_2 ОСОБА_22 НОМЕР_11 ». О 12 год. 12 хв. ОСОБА_2 надсилає ОСОБА_1 смс-повідомлення: « НОМЕР_12 ». О 12 год. 18 хв. ОСОБА_1 направляє ОСОБА_2 смс-повідомлення: « НОМЕР_3 ОСОБА_23 ». О 12год. 22 хв. ОСОБА_2 повідомляє ОСОБА_1 що може поміняти по 26,60. Він погоджується. О 13 год. 29 хв. ОСОБА_2 повідомляє ОСОБА_1 про те, що гроші перерахувала та питає, чи є у нього адреса, куди їй відправити дозволи. ОСОБА_1 просить повторити. О 14 год. 50 хв. ОСОБА_2 надсилає ОСОБА_1 смс повідомлення: «Одеса тираспольское шоссе отделение 15 ОСОБА_24 0979» (а.с. 151-153, т.3).

У протоколі від 10.01.2018, який складений старшим оперуповноваженим УЗЕ в Київські області Дуковим Р.А. у кримінальному провадженні №12017110000000031, зафіксовані результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем), дозвіл на який надано на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Рибака О.І. про дозвіл на втручання у приватне спілкування №01-21333тт/НСД від 27.10.2017 відносно ОСОБА_25 . Так у протоколі викладені стенограми розмов, які містилися на носії інформації - DVD-R інв. № 900т від 30.10.2017. У протоколі зазначено, що розмови відбулися 10.11.2017 о 10:02:34 на № 380674028867 між ОСОБА_25 та ОСОБА_26 . Розмова відбувалася щодо виготовлення актів та їх відправки.

До протоколів додані носії інформації - DVD-R інв. № 900т та 901т від 30.10.2017 (а.с. 156, т.3). Відтворення інформації, яка містилася на зазначеному носії інформації в судовому засіданні під час судового розгляду не здійснювалося, оскільки сторони кримінального провадження не наполягали на цьому.

Згідно даного рапорту від 21.01.2019, старший оперуповноважений УЗЕ в Київській області Дуков Р.А. повідомляє старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області Гадайчука С.О., що у рамках виконання доручення у кримінальному провадженні № 12017110000000031, 15.01.2019 отримав відповідь з Укртрансбезпеки щодо внесення відомостей до єдиної інформаційної системи Укртрансбезпеки, пов`язаних з видачею дозволів на міжнародні вантажні перевезення певних транспортних засобів: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_4 , НОМЕР_13 , НОМЕР_5 , НОМЕР_14 . Просить долучити документи до виділеного провадження № 12017110000000727 від 11.12.2018. У роздруківках з єдиної інформаційної системи Укртрансбезпеки міститься інформація щодо перетину державного кордону транспортним засобом вантажним автомобілем Мерседес н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якої автомобіль 20.11.2017 о 03 год. 36 хв. у пункті пропуску «Рені» перетнув державний кордон (20.03.1975р.н.) (а.с. 229, т.2). Власником транспортних засобів, що мають державні номера НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_14 . є ООО «Автотрансгруп», а НОМЕР_13 належить ТОВ «ЄВРОБУК» (а.с. 221-236, т.2).

У підтвердження службових повноважень обвинуваченого, надані наступні документи.

Згідно даних наказу Голови Державної служби України з безпеки на транспорті від 16.12.2015 за № 222-к ОСОБА_1 з 18.12.2015 призначений на посаду заступника начальника відділу надання адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки. Наказом Голови служби за №130-к від 15.01.2016 ОСОБА_1 з 20 січня 2016 переведений на посаду начальника відділу надання адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки із збереженням 9 рангу державного службовця (а.с. 147-148, т.1, 206-207, т.2), а наказом Голови Укртрансбезпеки від 06.11.2018 за № 2463-к ОСОБА_1 з 07.11.2018 переведений на посаду завідувача сектору надання адміністративних послуг в м. Києві Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Також слідчий Гадайчук С.О. у кримінальному провадженні № 12017110000000031 отримав від Голови Укртрансбезпеки ряд документів: Положення про Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, затверджене наказом № 219 від 06.03.2017, у якому визначені основні завдання, функції, права і відповідальність, керівництво та структура. Зокрема у п.5.5 зазначено, що до складу Управління входить відділ надання адміністративних послуг (а.с. 164-179, т.2); Положення про відділ надання адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління Укртансбезпеки, затверджене наказом №219 від 06.03.2017, яке містить данні про основні завдання відділу, функції, права та відповідальність, керівництво та структуру, завдання права та обов`язки начальника відділу (а.с. 181-190, т.2).

Згідно даних наказу №647-в від 07.06.2017 ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці з 14.06.2017 по 30.06.2017, та наказу № 1470-в від 19.10.2017 - з 24.10.2017 по 06.11.2017(а.с. 215-216, т.2).

В.о. начальником Київського міжрегіонального управління ОСОБА_1 надана характеристика, яка є позитивною (а.с. 217, т.2)

Також прокурором надані копії документів, що регулюють діяльність структурних одиниць Укртрансбезпеки та посадові інструкції певних посадових осіб Управління. Так на запити УЗЕ в Київській області від 23.01.2017 та 08.04.2019 Головою Укртрансбезпеки надані копії документів, зокрема: Наказ Голови Державної служби України з безпеки на транспортні від 20.01.2017 за № 49 (а.с. 85-89, т 2); Положення про сектор надання адміністративних послуг в м. Києві Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки», затверджене наказом Голови Укртрансбезпеки 29.12.2018 за № 975 (а.с. 146-163, т.1); Положення про Відділ ліцензування наземного транспорту управління надання послуг на наземному транспорті Департаменту адміністративних послуг (а.с. 99-106, т.2); посадові інструкції головного спеціаліста, старшого державного інспектора відділу ліцензування наземного транспорту управління надання послуг на наземному транспорті Департаменту адміністративних послуг (а.с. 90-98, т.2); посадові інструкції заступника начальника відділу надання адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (а.с. 191-197, т.2), старшого державного інспектора відділу (а.с. 198-203, т.2).

Свідок обвинувачення ОСОБА_4 , допитаний в судовому засіданні, надав показання, в яких зазначив, що на час допиту обіймає посаду першого державного інспектора сектору надання адмінпослуг в м. Києві Київського регіонального управління Укртрансбезпека, у 2017 ОСОБА_1 був його керівником. До його посадових обов`язків на той час входило оформлення дозволів на здійснення автомобільного перевезення пасажирів та вантажів, що виїжджають за межі території України. Оформлення відповідного дозволу здійснювалося на підставі «Порядку» та після надання водієм, перевізником, або іншою уповноваженою особою відповідних документів. Документів було 4, та зазначені особи подавали їх особисто, зокрема за місцем знаходження відділу надання адміністративних послуг Київського регіонального управління Укртрансбезпеки. Уповноважена особа Укртрансбезпеки входила до інформаційної системи Укртрансбезпеки за допомогою логіну та паролю, виданого на його ім`я, вносила дані з документів, які йому надавалися уповноваженими особами, які він перевіряв, після чого на відповідному бланку друкував дозвіл, якій одразу видався особі, яка зверталася з документами. Документи поверталися уповноваженій особі, яка звертилася за дозволом. Також зазначає, що за видачу дозволу здійснювалася оплата. На бланку ставилася печатка відповідної службової особи Укртрансбезпеки, яка видала дозвіл. Щодо видачі ним дозволу на автомобіль 20.11.2017, зазначив, що не може пригадати обставин видачі даного дозволу, оскільки в один день оформлює приблизно 100 дозволів. Ніякого дозволу під час досудового розслідування йому не пред`являлося на предмет наявності на ньому його печатки. Зазначив, що якщо на дозволі буде наявним відтиск з номером «0019», то це свідчить про те, що саме він здійснював роботу з документами, оформлював та видавав дозвіл.

Зазначив, що ОСОБА_1 20.11.2017 до нього з проханням чи вимогою оформити дозвіл на автомобіль не звертався. Також зазначає, що таке прохання не мало підґрунтя, оскільки ОСОБА_1 мав можливість самостійно входити до інформаційної системи Укртрансбезпеки за допомогою власних логіну та паролю.

Свідок ОСОБА_2 , допитана 17.08.2022 у режимі відеоконференції з Малиновського районного суду м. Одеса, надала показання в яких зазначила, що ОСОБА_1 їй не відомий, вона його особисто не зустрічала та не знає. У 2017 не отримувала від нього ніяких посилок та не перераховувала грошові кошти через термінал. Вона не займалася ніякими перевезеннями, не зверталася до поліції та не писала заяви на ОСОБА_1 . Пам`ятає як декілька років тому, до неї за місцем постійного проживання у м. Одеса приїхали якісь люди та почали лякати. Вона їм щось розповіла та підписала документи, яки вони їй надали, оскільки хвилювалася та була залякана. Це було один раз, після цього вона ніяких документів не підписувала та з заявами, зокрема і до суду, не зверталася.

Показання свідка ОСОБА_2 , надані 27.10.2021 за наслідками її допиту у судовому засіданні, проведеному у режимі відеоконференції з Малиновського районного суду м. Одеса, суд не використовує, оскільки був порушений порядок допиту свідка, а саме свідок не був приведений до присяги.

Стороною захисту під час судового розгляду надані письмові документи, за наслідками дослідження яких встановлено наступне.

Постановою заступника начальника Управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області Семка ВБ. від 26.04.2019 кримінальне провадження № 12018110000000727 від 11.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовим становищем начальником відділу надання адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_1 щодо використання фіктивних договорів про надання послуг по забезпеченню медичним контролем та інструктажем водіїв автомобілів, а також стоянок щоденного контролю технічного стану, технічного обслуговування та ремонту автомобілів, укладених із ТОВ «Світлотех-Авто» закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України (а.с. 38-40,т.3).

Витяг з ЄДРПОУ відповідно до якого до реєстру внесені відомості ТОВ «Автотрансгруп» код (ЕДРПОУ 3356286), яке зареєстровано за адресою: м. Одеса, вул. Блакитна, 35/34, основною діяльністю якого визначено вантажний автомобільний транспорт, надання послуг перевезення.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого до реєстру внесені відомості про ОСОБА_23 , основним видом діяльності якої є надання послуг перукарням та салонам краси.

Згідно відповіді першого заступника Голови Укртансбезпеки за запит адвоката Бахуринського щодо порядку видачі та оформлення дозволів, зазначено про відсутність відомостей щодо звернення у період жовтня-грудня 2017 до відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки в Одеській області для отримання дозволів на міжнародні вантажні перевезення з України до Румунії на вантажний автомобіль н.з. НОМЕР_15 та причіп н.з. НОМЕР_2 .

Згідно консультативного висновку, наданого ТОВ «Лабораторія комп`ютерної криміналістики» від 11.07.2022, спосіб виготовлення компакт-дисків CD-R та DVD-R є різним. Також наданий висновок, що неможливо вважати оригіналом файл, який був створений та збережений першоджерелом (комп`ютер, фото, відеокамера тощо, а потім записаний (скопійований, переміщений) на комп`ютер чи компакт-диск (оптичний диск) й можливості зміни реальної дати створення файлу.

Дослідивши зазначені докази, надавши кожному з них оцінку на предмет допустимості та належності, а сукупності зібраних доказів на предмет достатності для підтвердження обвинувачення, суд дійшов до наступного.

За наслідками дослідження письмових документів, пояснень сторін кримінального провадження, судом встановлено, що у період 2017-2019 СУ ГУНП в Київській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо вчинення кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності посадовими особами Укртрансбезпеки, зокрема: №12017110000000031 від 19.01.2017 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 364 України за фактом зловживання службовою особою службовими повноваженнями, №12018110000000234 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368 КК України та №12018110000000476 від 16.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, яке було розпочато на підставі заяви гр. ОСОБА_7 від 14.08.2018 (ЄО № 5163).

Постановами від 13.04.2018 матеріали досудових розслідувань кримінального провадження №12017110000000031 були об`єднані з № 12018110000000234, а 17.08.2018 з № 12018110000000476. Під час проведення досудового розслідування у даних провадженнях приймалися рішення по перекваліфікацію та додаткову кваліфікацію кримінальних правопорушень, закриття провадження тощо.

На підставі постанови прокурора відділу прокуратури Київської області від 11.12.2018 з матеріалів кримінального провадження №12017110000000031 від 19.01.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 368 КК України, були виділені матеріали. Згідно резолютивної частини постанови прокурора до іншого кримінального провадження були виділені матеріли, зокрема і заява ОСОБА_2 від 02.08.2018, її допит в якості свідка тощо. Саме таке виділення стало підставою для внесення 11.12.2018 відомостей до ЄРДР щодо кримінального провадженні №12018110000000727.

У кримінальному провадженні №12017110000000031 продовжилося досудове розслідування, яке здійснювалося за фактом вимагання та одержання неправомірної вигоди співробітником Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_10 (а.с. 218-226, т.2), а у кримінальному провадженні № 12018110000000727 від 11.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовим становищем начальником відділу надання адміністративних ослу Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_1 постановою прокурора від 26.04.2019 провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 264 КК України (а.с. 38-40,т.3).

За змістом ст. 214 КПК України підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Відповідні вимоги також містилися у Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року №1377, яка була чинною станом на час внесення відомостей до ЄРДР у даному кримінальному провадженні та складання заяви ОСОБА_2 .

Розділом ІІІ «Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» було передбачено, що про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до чергової частини органу поліції, та повідомлень, що надійшли усно, у яких наявні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО уповноважений працівник чергової частини доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу поліції.

Про заяви і повідомлення, які надійшли до чергової частини органу поліції і в яких відсутні відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі ЄО доповідається уповноваженим працівником чергової частини начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов`язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У разі встановлення начальником органу поліції в заяві (повідомленні) відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, він за своєю резолюцією (не пізніше однієї доби з часу реєстрації заяви в журналі ЄО) повертає її (його) до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу.

При реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли в письмовій формі, уповноважений працівник чергової частини органу поліції на їх лицьовому боці проставляє спеціальний штамп реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, форма якого наведена в додатку 5 до цієї Інструкції.

Прихованими від єдиного обліку вважаються заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які були відомі працівнику органу поліції, та відомості, які на час виявлення не внесені до журналу ЄО відповідного органу поліції, а самі заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події не отримали реєстраційного номера.

За наслідками перевірки достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зазначеними особами приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

За наслідками дослідження письмових документів судом встановлено, і це не заперечували сторони, що відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення за обставин викладених у заяві ОСОБА_2 від 02.08.2018 не вносилися. Між тим, як саме викладена у заяві інформація була предметом дослідження під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018110000000727, та обвинувальний акт складений щодо ОСОБА_1 саме за вчинення правопорушення, за обставин, які викладені у заяві ОСОБА_2 .

Суду також не надано доказів, що внесення відповідних відомостей до ЄРДР було здійснено за рапортом працівника поліції тощо, який встановив наявність ознак злочину у заяві ОСОБА_2 . Заява громадянки ОСОБА_2 була лише зареєстрована у ДЗЕ, але не передана слідчому управлінню для реєстрації в порядку ст.214 КПК України. Суду не надано доказів, яким чином вона потрапила до СУ ГУНП у Київській області і до якого саме з кримінальних проваджень №12017110000000031, №12018110000000234 чи 12018110000000476.

Доводи прокурора про те, що заява ОСОБА_2 від 02.08.2018 була включена на підставі постанови прокурора від 11.12.2018 до певних матеріалів досудового розслідування, які у подальшому потрапили до матеріалів кримінального провадженні №12018110000000727, суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні .

Таким чином, досудове розслідування кримінального провадження №12018110000000727 щодо ОСОБА_1 було розпочато з порушенням передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що на початку здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12018110000000727 повноваження прокурорів належним чином не підтверджені, оскільки постанова заступника керівника регіональної прокуратури Мілевського А.П. щодо визначення групи прокурорів датована 09.01.2018, тобто раніше ніж відбулося внесення даних ЄРДР, яке відбулося 11.12.2018 (а.с. 96-100, т.1). Суд вважає, що зазначена у постанові інформація про дату винесення постанови, а саме її рік як 2018, є технічною помилкою, та правильним слід вважати рік її винесення як 2019. До такого висновку суд прийшов враховуючи данні витягу з реєстру досудових розслідувань, наданих прокурором під час судового розгляду кримінального провадження, у підтвердження року винесення постанови, які свідчать про те, що відомості про відповідну постанову були внесені до реєстру у січні 2019 року.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_1 , полягає у одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища.

Предмет злочину - є неправомірна вигода. Під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Суб`єкт - це службова особа. Із суб`єктивної сторони дане кримінальне правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу і корисливими мотивами.

Кваліфікуючою ознакою правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , є вчинення діяння службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Судом з даних наказу Голови Державної служби Укртрансбезпеки від 15.01.2016 №130-к встановлено, що станом на час інкримінованого правопорушення (20.11.2017) ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділу адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та мав 9 ранг державного службовця.

Згідно із п.2 ч.2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» до категорії «Б» належать посади керівників структурних підрозділів міністерств, інших центральних виконавчої органів влади та інших державних органів, їх заступників, керівників територіальних органів в цих державних органів та їх структурних підрозділів, їх заступники.

Згідно п. 1 Положення Про Державну службу України з безпеки на транспорті - державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Враховуючи дані, які викладені у Положеннях про Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, відділ адміністративних послуг, зокрема у якому зазначені посадові обов`язки начальника відділу, відповідно до примітки до ст. 364 КК України, згідно із п.2 ч.2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 будучи керівником структурного підрозділу територіального органу виконавчої влади, посада якого була пов`язана із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, був службовою особою, яка займає відповідальне становище, тобто спеціальним суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

Дані, що містяться у Положеннях про сектор надання адміністративних послуг в м. Києві Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та Відділ ліцензування наземного транспорту управління надання послуг на наземному транспорті Департаменту адміністративних послуг, посадових інструкціях головного спеціаліста, старшого державного інспектора відділу ліцензування наземного транспорту Управління надання послуг на наземному транспорті Департаменту адміністративних послуг, заступника начальника відділу надання адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, долучених стороною обвинувачення у якості письмових доказів. суд до уваги не бере, оскільки вони не можуть доказувати обставини кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 .

Так судом встановлено, що відповідно до пп. 58-59 п. 4 Положення про державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 № 103, одним із завдань Укртрансбезпеки є здійснення контролю наявності, видачі дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; ведення під час видачі дозвільних документів на виконання перевезень облік автомобільних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів і вантажів.

Відповідно до п.п. 5.5. Положення про Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки відділ надання адміністративних послуг є структурним підрозділом управління.

Відповідно до п.п. 3.5-3.6 розділу 3 Положення про відділ надання адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відділ у межах повноважень забезпечує здійснення ефективної роботи з підготовки та видачі в установленому порядку документів дозвільно-ліцензійного характеру, суднових реєстраційних документів, посвідчень, свідоцтв, витягів, інших документів, що видаються Укртрансбезпекою. Крім того здійснює координацію та контроль діяльності пунктів видачі дозволів в частині оформлення та видачі дозволів на поїздку територією іноземних держав під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Завдання і обов`язки начальника відділу визначені у розділі VI вищезазначеного Положення, які носять організаційно-розпорядчі функції, зокрема керівництво відділом, організація його роботи, представництво інтересів тощо.

Порядок видачі дозвільної документації станом на 20.11.2017 був регламентований «Порядком оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 №757 (далі - Порядок оформлення і видачі дозволів.)

Відповідно до п.п. 3.1 - 3.6 розділу 3 зазначеного Порядку оформлення і видачі дозволів. (у редакції відповідно до наказу міністерства інфраструктури № 363 від 11.09.2015, яка діяла станом на 20.11.2017) оформлення та видача дозволів проводиться в пунктах видачі дозволів уповноваженого органу та її територіальних органів.

Дозволи для перевезення вантажів оформлюються і видаються водію автомобільного транспортного засобу (автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі) (далі - уповноважена особа) на підставі усного звернення або письмової заяви, в якій зазначаються найменування (прізвище, ім`я, по батькові) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільних транспортних засобів (реєстраційні номери, вантажопідйомність, повна маса), маршруту руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, вантажу (вага, загальна кількість), видів дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник, та пункт видачі дозволів.

Для оформлення та видачі дозволу уповноважена особа при усному зверненні та поданні письмової заяви пред`являє документ, що посвідчує особу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи на вантаж, за винятком здійснення порожньої подачі транспортного засобу на завантаження до країни відправлення, сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Автомобільний перевізник забезпечується дозволами, передбаченими законами або міжнародними договорами України з питань міжнародних перевезень, необхідними йому тільки для конкретної поїздки, за наявності залишку дозволів та за умови пред`явлення в пункті видачі дозволів усіх отриманих раніше дозволів на автомобільний транспортний засіб.

Під час оформлення та видачі дозволів на перевезення пасажирів або вантажів відповідних видів та країни на автомобільний транспортний засіб автомобільний перевізник повертає раніше отримані дозволи на цей автомобільний транспортний засіб з урахуванням певних випадків.

Згідно п. 3.3. Порядку оформлення і видачі дозволів, дозволи на поїздку територією іноземних держав під час виконання нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні оформлюються і видаються уповноваженій особі на підставі усного звернення або письмової заяви при пред`явленні таких документів, підписаних автомобільним перевізником та засвідчених його печаткою:

- схеми міжнародного маршруту;

- графіка роботи та відпочинку водіїв;

- копії документа про підтвердження відповідності автобусів параметрам комфортності;

- копії договору, укладеного між автомобільним перевізником та замовником транспортних послуг, про здійснення міжнародних нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні;

- копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автобус, що буде виконувати перевезення.

Для отримання дозволу уповноважена особа звертається не пізніше ніж за п`ять робочих днів до здійснення відповідного перевезення пасажирів.

Автомобільний перевізник забезпечується тільки дозволами, необхідними йому для конкретної поїздки.

Згідно п. 3.4. дозволи видаються уповноваженій особі після пред`явлення документа, що підтверджує оплату за надання послуги з видачі відповідного дозволу.

Згідно п. 3.5. оформлення, видача та облік дозволів здійснюються з використанням комп`ютерного програмного забезпечення (із застосуванням штрих-коду).

Згідно п. 3.6. у дозволі зазначаються:

- найменування (прізвище, ім`я, по батькові) автомобільного перевізника, його місцезнаходження (місце проживання);

- реєстраційний номер автомобільного транспортного засобу;

дата видачі дозволу.

Дозвіл підписується посадовою особою уповноваженого органу з проставленням номерного штампа такої посадової особи.

Даним положенням також урегульовані питання щодо використання і повернення дозволів, контролю за їх оформленням, видачею, обліком.

Між тим, за наслідками проведення досудового розслідування фактичні обставини видачі 20.11.2017 дозволу на автомобіль НОМЕР_1 не встановлені. Так, факт його видачі сторона обвинувачення ґрунтує на відповіді Голови Укртрансбезпеки, відповідно до якого дозвіл видавався на вантажний автомобіль Мерседес н.з. НОМЕР_1 , який 20.11.2017 о 03 год. 26 хв. пересік державний кордон на границі з Республіка Молдова у пункті пропуску «Рені». Між тим, враховуючи, що дозвіл має форму певного документу, відповідно до вимог п.1.5 Положення видається на номерному бланку, здобуття інформації щодо його видачі, не може замінювати документ як матеріальний носій. Доказів неможливості отримання вищезазначеного дозволу під час досудового розслідування, стороною обвинувачення не надано.

Окрім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 20.11.2017 отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_2 за сприяння у наданні дозволу на міжнародні перевезення на транспортний засіб «Мерседес», н.з. НОМЕР_1 .

У підтвердження доведеності обвинувачення в частині вчинення ОСОБА_1 дії щодо одержання неправомірної вигоди та здійснення дій з використанням наданого йому службового становища в інтересах особи, яка надає таку вигоду, сторона обвинувачення посилалася на ряд доказів, зокрема інформацію, отриману з Укртрансбезпеки та показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Згідно даних, які надавалися першим заступником Голови Укртрансбезпеки від 29.12.2018 на запит ДЗЕ УЗЕ в Київській області від 10.12.2018 встановлено, що 20.11.20017 у пункту видачі дозволів «Київ» ОСОБА_4 видався багатосторонній дозвіл на автомобіль з номерними знаками НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Автотрансгруп» (а.с. 119, т. 1).

Свідок ОСОБА_4 під час судового допиту надав показання, в яких зокрема зазначив, що у 2017 він був підлеглим ОСОБА_1 . Заперечив факт спілкування із ОСОБА_1 , а також висловлювання йому з боку останнього як вказівок, так і прохань щодо видачі та оформлення дозволу на автомобіль з номерними знаками НОМЕР_1 .

Доказів у підтвердження доведеності обставин, за яких відбулося «сприяння» ОСОБА_1 у видачі дозволу на автомобіль з номерними знаками НОМЕР_1 , стороною обвинувачення суду не надано.

Обставини, які доводять взаємозв`язок між ОСОБА_2 та ТОВ «Автотрансгруп», якому належав автомобіль НОМЕР_1 , також під час досудового розслідування не встановлювалися. Статус ОСОБА_2 як особи, яка згідно із вищезазначеними Порядок оформлення і видачі дозволів могла бути уповноваженою особою для звертання до певного підрозділу Укртрансбезпеки з питанням отримання відповідного дозволу на автомобіль з номерними знаками НОМЕР_1 , жодним чином не підтверджений. У випадку, якщо вона не могла бути уповноваженою особою, то ОСОБА_27 отримав документ від не уповноваженої особи, і такі обставини також повинні були бути встановленими під час досудового розслідування, та такі дії зазначених осіб підлягали би певній кваліфікації.

Докази, у підтвердження твердження, викладеного у обвинувальному акті як направлення ОСОБА_1 дозволу на відділення №15 ТОВ «Нова Пошта» у м. Одеса зі визначенням імені одержувача ОСОБА_2 , під час досудового розслідування також не здобувалися. Судом було відмовлено у витребуванні відповідних доказів під час досудового розслідування, мотиви такої відмови викладені в ухвалі від 25.08.2022, зокрема ними визначені невжиття органом досудового розслідування відповідних заходів з витребування доказів на стадії досудового розслідування.

Вищезазначені обставини свідчать про неповноту досудового розслідування.

Згідно зі ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо та не може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, а за ч.4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав у судовому засіданні або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України.

Оскільки свідок ОСОБА_2 допитувалася під час досудового розслідування у судовому засіданні за відсутності сторони захисту, то остання була допитана в судовому засіданні під час судового розгляду.

Так, під час допиту в судовому засіданні 17.08.2022, свідок ОСОБА_2 зазначила, що вона не зверталася до правоохоронних органів із заявою про вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_1 . Останнього не знає.

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_2 , які надані нею під час допиту у суді 17.08.2022, суд приходить до висновку, що вони також не можуть доводити обставини кримінального правопорушення, враховуючи, що свідок заперечила як знайомство із ОСОБА_1 , так і перерахування йому грошових коштів, зокрема і у якості неправомірної вигоди за дозвіл на автомобіль. Її показання щодо осіб, які приходили до неї за місцем проживання, та в наслідок бесіди із якими вони у стані хвилювання підписала документ, узгоджуються зі викладеними вище висновками, щодо порушення порядку досудового розслідування, про що також свідчить дата, якою складена заява ОСОБА_2 - 02.08.2018, між тим як інкриміновані ОСОБА_1 дій із отримання неправомірної вигоди, відбувалися 20.11.2017.

Окрім того, данні які містяться у заяві ОСОБА_28 щодо суми, яку вона ніби то перерахувала 20.11.2017, визначена як 2600грн. Не є зрозумілим та доведеним сума, яка визначена у обвинувальному акті як 10629. Якщо здійснити перерахунок сум, зазначених у акті, а саме 400 доларів США на курс 26,60 грн. за долар США, то виходить сума 10640грн., що не співпадає із тією, що була зарахована на рахунок ОСОБА_29 .

Між тим, данні вищезазначеної заяви ОСОБА_28 від 02.08.2018 суд також не сприймає як доказ, враховуючи, що особа, яка її склала не була попереджена про кримінальну відповідальність про завідомо неправдиве повідомлення про злочин відповідно до вимог ст. 383 КК України.

Під час допиту в судовому засіданні сторона обвинувачення відповідно до вимог ч. 5 ст. 225 КПК України не скористалася правом уточнити у свідка ОСОБА_28 , чому в її показаннях, наданих під час досудового розслідування та у суді, наявні розбіжності.

Суд також вважає, що при допиті свідка ОСОБА_2 під час досудового розслідування у суді, прокурор допустив встановлений ст. 352 КПК України порядок допиту свідка. Зокрема, з тексту стенограми допиту свідка ОСОБА_2 вбачається, що на початку її допиту прокурор повідомляє, що у нього міститься матеріали НСРД із розмовою за участі ОСОБА_2 . Такі дії прокурора під час допиту, суд розцінює як порушення правил прямого допиту, що може свідчити про здійснення тиску на свідка.

Окрім того, суду не надано доказів у підтвердження наявності виняткових підстав відповідно до вимог ч.1 ст. 225 КПК України, для проведення допиту свідка ОСОБА_2 під час досудового розслідування в судовому засіданні, враховуючи, що свідок під час допиту у суду заперечувала, що зверталася із заявами про її допит у суді за станом здоров`я. Відповідних доказів існування таких підстав сторона обвинувачення суду також не надала.

За наведених вище мотивів суд відповідно до ч. 3 ст. 225 КПК України не враховує докази, отримані порядку, передбаченому вищезазначеною статтею, а саме показання свідка ОСОБА_2 , надані під час досудового розслідування у суді. А її показання надані в суді, розцінює як послідовні та не піддає їх сумніву.

Статтею 14 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування.

Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених КПК України, з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети.

У відповідності до ст. 258 КПК України ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді.

Статтею 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні, сторона обвинувачення посилається на данні, що міститься у протоколах, які складені старшим оперуповноваженим УЗЕ в Київській області ДЗЕ НП України Дуковим Р.А. 10.01.2018, 11.06.2018, 13.07.2018, (а.с. 107-118, 245-247 т.2, а.с. 151-156 т. 3) за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дії: аудіо-, відеоконтроль, спостереження, а також зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які здійснювалися в іншому кримінальному провадженні - №12017110000000031 від 19.01.2017.

Згідно ч.1 ст. 257 КПК України якщо в результаті негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

Надані стороною обвинувачення документів, зокрема клопотання слідчого від 16.04.2018, 13.06.2018 та ухвали слідчих суддів Апеляційного Сливи Ю.М., Шроль В.Р. та Балацької Г.О. 20.04.2018, 28.03.2019 (а.с. 208-252, т. 1, а.с. 1-78, 237-344 т.2) доводять процесуальні підстави для проведення НСРД і дотриманий органом досудового розслідування порядок використання інформації, отриманої за наслідками проведення НСРД, передбачений ч.1 ст. 257 КПК України, в іншому кримінальному провадженні, зокрема у даному. Але це стосується лише тієї інформації, яка викладена у протоколах, які складені старшим оперуповноваженим УЗЕ в Київській області ДЗЕ НП України Дуковим Р.А. 11.06.20018 та 13.07.2018 (а.с. 107-119, 245-247, т. 2). Між тим, зазначена у протоколах інформація стосується телефонних розмов, які відбулися між ОСОБА_1 та іншими абонентами у травні 2018 року, тобто вони не можуть доводити обставини кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_1 , яке згідно обвинувального акту відбулося 20.11.2017. Зміст цієї інформації також не може використовуватися як непрямий доказ винуватості ОСОБА_1 .

Також сторона обвинувачення не надала ухвали слідчого судді, відповідно до вимог ч.1 ст. 257 КПК України, для використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій, отриманих в кримінальному провадженні №12017110000000031 від 19.01.2017 у даному проваджені, а саме за наслідками проведення НСРД - аудіоконтролю, в результаті якого була отримана інформація про телефонні розмови, які відбулися 20.11.2017, про які викладено у протоколах від 10.01.2018 (а.с. 151-155, т.3).

У відповідності до вимог ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Таким чином, досліджені під час судового розгляду протоколи про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, складені оперуповноваженим УЗЕ в Київській області Дуковим Р.А. від 10.01.2018, а також інформаційні носії DVD-R диски з інв. №№ 900 та 901 від 30.10.2017 суд визнає недопустимими доказами, відповідно до вимог статті 87 КПК України. Інформація, що на них міститься відповідно до ч.2 ст. 86 КПК України не може використовуватись під час прийняття процесуальних рішень.

При цьому суд відхиляє доводи сторони захисту щодо визнання недопустимими доказами відомостей, які викладені у протоколах за результатами проведений НСРД, а також доданих до них носіїв інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, зокрема з підстав їх неналежного оформлення, як необґрунтовані. Посилання захисту на те, що під час відкриття матеріалів кримінального провадження відповідно до ст. 290 КПК України, вони не отримали копії інформації, яка містилася на носіях інформації, доданих до протоколів НСДР, суд відхиляє з тих підстав, що не надано доказів того, стороні захисту було відмовлено у відкритті певних матеріалів, зокрема шляхом їх відтворення.

Що стосується предмету злочину.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 отримав неправомірну вигоду в розмірі 10629грн., які ОСОБА_2 20.11.2017 о 12 год. 22 хв. перерахувала через банківський термінал на картковий рахунок за № НОМЕР_3 , який належав дружині ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .

У підтвердження доведеності зазначених обставин, сторона обвинувачення посилалася на відомості, отримані 09.08.2018 внаслідок здійснення тимчасового доступу до інформації, якою володів АТ КБ «Приват Банк». Згідно наданої банком інформації 20.11.2017 о 13 год. 23 хв. на рахунок № НОМЕР_3 з терміналу самообслуговування, який розташований по вул. Ангарська, 22 платником за телефоном ( НОМЕР_16) було переведено 10629 грн. (а.с. 137-162 т.2).

Між тим, суду не надано належних та допустимих доказів у підтвердження факту належності карткового рахунок № НОМЕР_3 ОСОБА_3 , а також у підтвердження факту здійснення вищезазначеного перерахування грошових коштів саме ОСОБА_2 . Доведеність твердження, що платником, який користувався телефоном ( НОМЕР_16) була саме ОСОБА_2 , під час досудового розслідування, не здійснювалося. Приналежність та ідентифікація особи, яка здійснювала переказ грошових коштів, також під час досудового розслідування не відбувалися. А данні, які витребувані з банку, не є достатніми та повними.

Зокрема і доказів того, що грошові кошти в розмірі 10629 грн., які надійшли на картковий рахунок № НОМЕР_3 , були перераховані без законних підстав, не здобуто.

Викладене вище дає суду підстави прийти до висновку, що доказами, зібраними під час досудового розслідування не доводиться те, що було вчинено діяння, яке інкримінується ОСОБА_1 , та яке полягало у одержані ОСОБА_1 як службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе в розмірі 10629грн., за вчинення ним в інтересах ОСОБА_2 дії з використанням наданого йому службового становища, за обставин, викладених у обвинувальному акті.

Надані стороною обвинувачення доказів, частина яких визнана недопустимими, а частина такими, що не є достатніми та переконливими доказами винності обвинуваченого, а інших доказів, тобто фактичних даних, отриманих у визначений КПК України спосіб, які би доводили винність ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні, стороною обвинувачення суду не надано, та вичерпані можливості їх отримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно п. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 підлягає визнанню невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та виправданню на підставі п.1 ч. 1ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Судові витрати у справі відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Запобіжні заходи не застосовувалися.

Керуючись ст.370, п.1.ч.1. 371, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, та виправдати на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

Речові докази: електронні носії, на яких міститься інформація: за наслідками витребування доказів, судового зсідання (CDR диски (а.с. 116, 140 т. 1), отримана в результаті НСРД (DVD-R диски а.с.119, 248 т.2, а.с. 156 т.3) - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його оголошення.

Суддя М.В. Єсауленко