Рішення № 106040032, 18.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2022 року м. Київ№ 640/14536/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл»до Головного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 11, код ЄДР: 24812228) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.05.2019 № 0025631409.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено фактичну перевірку автозаправного комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 27-6, що експлуатується ТОВ «Глуско Рітейл» за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 02.05.2019 на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2019 № 0025631409, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 6800 грн.

Як стверджує позивач, вказане податкове повідомлення-рішення, є протиправним, з огляду на наступне.

Так, в акті перевірки відображено факт реалізації на АЗК позивача 24.10.2018 о 00 год. 13 хв.; о 00 год. 28 хв.; о 01 год. 54 хв.; о 01 год. 58 хв.; о 06 год. 19 хв.; о 06 год. 43 хв. та о 07 год. 04 хв. Фактична перевірка проведена 23.04.2019.

Між тим, позивач наголошує на безпідставності таких висновків, оскільки позивач належить до закладів ресторанного господарства, на які, згідно з Законом, заборона нічного продажу поширюватися не може.

Також зазначає, що норма, на порушення якої посилається акт перевірки, не встановлює жодних заборон, а тільки надає певні права органам місцевого самоврядування.

Крім того, як стверджує позивач на момент продажу заборона на торгівлю алкогольними напоями у нічний час була відсутня, оскільки рішення Київради не було оприлюднене належним чином.

У позовній заяві також наголошено, що автозаправний комплекс за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 27-6, належить до категорії закладів ресторанного господарства, а отже не підпадає під дію обмежень, встановлених рішенням Київради, оскільки, як стверджує позивач, на АЗК позивача функціонує кафетерій, тобто заклад ресторанного господарства, що, як стверджує відповідач, підтверджується даними Державного реєстру потужностей операторів ринку, який знаходиться у загальному доступі за посиланням http://consumer.gov.ua/ContentPages/Reestri/38/.

Додає, що у реєстрі вказано, що за адресою: 02225, м. Київ, бульвар Перова, 27-6, зареєстровано потужність з особистим реєстраційним номером r-UA-26-26-2994, вид діяльності, що здійснюється з використанням потужності: «діяльність закладів громадського харчування за категоріями: стаціонарна потужність (ресторан, бар, кафе, піцерія тощо)», з огляду на що, як стверджує позивач, ТОВ «Глуско Рітейл» належить до суб`єктів, на яких не поширюються обмеження, введені рішенням Київради.

Підсумовуючи викладене позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву, відповідач наголосив на безпідставності заявлених позовних вимог, оскільки як свідчать обставини справи на АЗС з магазином за адресою: 02225, м. Київ, бульвар Перова, 27-6 здійснює господарську діяльність ТОВ «Глуско Рітейл» із застосуванням належним чином зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій та платіжного терміналу.

Як стверджує відповідач, встановлено факт роздрібної торгівлі пивом та алкогольними напоями в час доби, реалізація яких обмежена шляхом заборони їх реалізації з 23:00 до 10:00 годин у відповідності до вимог п. 1 Рішення Київської міської ради VI сесії VIII скликання від 27.09.2018 № 1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві», а саме через реєстратор розрахункових операцій фіскальний №2658013918 проведено наступні розрахункову операцію:

24.10.2018 о 00 год. 13 хв. здійснено продаж пива «Львівське Світле»;

24.10.2018 о 00 год. 28 хв. здійснено продаж пива «Львівське Світле»;

24.10.2018 о 01 год. 54 хв. здійснено продаж пива «Львівське 1715»;

24.10.2018 о 01 год. 58 хв. здійснено продаж горілки «Хлібний дар «Класична»;

24.10.2018 о 06 год. 19 хв. здійснено продаж пива «Garage Hard Lemon Tea»;

24.10.2018 о 06 год. 43 хв. здійснено продаж пива «Garage Hard Lemon Tea»;

24.10.2018 о 07 год. 04 хв. здійснено продаж горілки «Nemiroff».

При цьому, відповідач наголошує, що рішення Київської міської ради від 27.09.2018 № 1529/5593 офіційно оприлюднене в газеті «Хрещатик» № 115, з огляду на що є таким, що доведене до відома населення та набрало чинності з 24.10.2018.

Додає, що відповідно до інформаційно-ананалітичних баз даних ДФС, а саме «Підсистеми РРО», ТОВ «Глуско Рітейл» 29.12.2012 зареєстровано господарську одиницю за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 27-Б - АЗС з магазином, реєстратор розрахункових операції фіскальний №2658013918 зареєстрований на дану господарську одиницю. Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видана також на господарську одиницю АЗС з магазином. Тобто, згідно з наявними даними в органах ДФС станом на день виявлення порушень, а саме 24.10.2018, ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» здійснювало реалізацію алкогольних напоїв на АЗС з магазином, що не є закладом ресторанного господарства.

Відтак, відповідач наголошує, що ТОВ Глуско Рітейл» порушено статтю 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюновий виробів», у зв`язку з чим, за вказане порушення застосовується відповідальність згідно з частиною 2 статті 17 вищезазначеного Закону України.

У відповіді на відзив позивач просив задовольнити позовні вимоги, з тих підстав, що у відзиві не спростовано той факт, що на АЗК функціонує кафетерій ТОВ «Глуско Рітейл».

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 12.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 26.09.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін залишити без задоволення.

Ухвалою від 18.08.2022 здійснено заміну відповідачів ГУ ДФС у м. Києві та ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДР 43141267) на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС, код ЄДР ВП 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

23.04.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку автозаправного комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 27-Б. За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 02.05.2019, в якому встановлено порушення пункту 1 Рішення Київської міської ради VI сесії VIII скликання від 27.09.2018 № 1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві» (далі - Рішення №1529/5593), статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі ~ Закон №481), а саме: роздрібна торгівля пивом і алкогольними напоями в час доби, реалізація яких обмежена шляхом заборони їх реалізації з 23:00 до 10:00 годин, оскільки 24.10.2018 на АЗК ТОВ «Глуско Рітейл» за адресою м. Київ, бульвар Перова, 27-Б: о 00 год. 13 хв. здійснено продаж пива «Львівське Світле»; 24.10.2018 о 00 год. 28 хв. здійснено продаж пива «Львівське Світле»; 24.10.2018 о 01 год. 54 хв. здійснено продаж пива «Львівське 1715»; 24.10.2018 о 01 год. 58 хв. здійснено продаж горілки «Хлібний дар «Класична»; 24.10.2018 о 06 год. 19 хв. здійснено продаж пива «Garage Hard Lemon Tea»; 24.10.2018 о 06 год. 43 хв. здійснено продаж пива «Garage Hard Lemon Tea»; 24.10.2018 о 07 год. 04 хв. здійснено продаж горілки «Nemiroff».

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2019 № 0025631409, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 6800 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 22.07.2019 № 34613/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 17.05.2019 № 0025631409, без змін.

Позивач вважаючи оскаржуване рішення протиправним, звернулася до суду з даним позовом.

Таким чином, у даному випадку контрольна закупка проведена 24.10.2018, а фактична перевірка фактично проведена лише через кілька місяців - 23.04.2019.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 75.1 та п/п. 75.1.3 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав визначених вказаним пунктом.

Відповідно до п. 80.7 ст. 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Як вже зазначалось, за результатами фактичної перевірки АЗС за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 27-Б складено акт фактичної перевірки від 02.05.2019, яким встановлено порушення ТОВ «Глуско Рітейд» вимог ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Так, основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

Частиною 14 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Як вбачається з акту перевірки (п. 2.3.3. та п. 2.3.4.) у ТОВ «Глуско Рітейл» наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 201828106405317 від 26.06.2018, термін дії з 01.07.2018 по 30.06.2019 та ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоям № 26200311201801431 від 19.11.2018, термін дії з 01.12.2018 по 01.12.2019.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 затверджені Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, які визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування (надалі - Правила № 854).

Пунктом 2 Правил № 854 передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями - це діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.

Пунктом 26 Правил № 854 передбачено, що під час продажу алкогольних напоїв продавець зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зареєстровано господарську одиницю за АЗС за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 26-Б, у якій інспекторами Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 24.10.2018 о 00 год. 13 хв. здійснено купівлю пива «Львівське Світле»; о 00 год. 28 хв. здійснено купівлю пива «Львівське Світле»; о 01 год. 54 хв. здійснено купівлю пива «Львівське 1715»; о 01 год. 58 хв. здійснено купівлю горілки «Хлібний дар «Класична»; о 06 год. 19 хв. здійснено купівлю пива «Garage Hard Lemon Tea»; здійснено купівлю пива «Garage Hard Lemon Tea» та о 07 год. 04 хв. здійснено купівлю горілки «Nemiroff».

Відповідно до ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Так, відповідно до рішення Київської міської Ради від 27.09.2018 № 1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві», суб`єктам господарювання, які зареєстровані в установленому порядку, та суб`єктам господарювання, які мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства України, обмежити торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими в м. Києві у стаціонарних об`єктах торгівлі, малих архітектурних формах та тимчасових спорудах торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, заклади громадського харчування, ресторани тощо) на території м. Києва шляхом заборони їх реалізації з 23:00 до 10:00 години.

Разом з тим, згідно із п. 27 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» заклад громадського харчування - це ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад, що забезпечує харчуванням невизначену кількість фізичних осіб. Віднесення до закладів громадського харчування не залежить від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам.

Оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - це суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об`єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок (п. 55 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»).

В свою чергу, п. 69 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» встановлено, що потужності - це споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об`єктів санітарних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

Процедура державної реєстрації потужностей, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів та не потребують отримання експлуатаційного дозволу, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, встановлені Порядком проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.02.2016 № 39 (далі Порядок № 39).

Пунктом 1.3 Порядку № 39 встановлено, що оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку), який провадить діяльність, що відповідно до вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов`язаний подати до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, яка використовується на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів, відповідно до цього Порядку.

Згідно із п. 3.1 Порядку № 39 державна реєстрація потужності здійснюється територіальним органом компетентного органу протягом 15 робочих днів після отримання заяви оператора ринку про таку реєстрацію.

Про державну реєстрацію потужності та її особистий реєстраційний номер територіальний орган компетентного органу повідомляє оператора ринку протягом 5 робочих днів після прийняття рішення про державну реєстрацію.

Разом з тим, основні вимоги щодо роботи суб`єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства визначено Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 24.07.2002 № 219 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 за № 680/6968 (далі Правила № 219).

Відповідно до пункту 1.3. Правил ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб`єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього.

Заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Технологічний процес закладу ресторанного господарства - сукупність операцій, які забезпечують виробництво кулінарної продукції, булочних і борошняних кондитерських виробів та їх продаж.

Продукція власного виробництва - продукція, яку виробляють заклади ресторанного господарства і продають як кулінарну продукцію, булочні та борошняні кондитерські вироби /далі продукція.

Кулінарний виріб - харчовий продукт (сукупність харчових продуктів), доведений до кулінарної готовності, але може вимагати незначного додаткового оброблення (охолодження, розігрівання, порціювання та оформлення);

Кулінарна продукція - сукупність страв, кулінарних виробів та кулінарних напівфабрикатів;

При цьому, відповідно до п. 1.4 Правил № 219 суб`єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб`єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № ГУС_2028 встановлено, що ТОВ «Глуско Рітейл» (ідентифікаційний код 24812228) здійснює види діяльності КВЕД-2010, зокрема:

47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;47.25 Роздрібну торгівлю напоями в спеціалізованих магазинах;

56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Глуско Рітейл» за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 27-Б зареєстровано потужність з особистим реєстраційним номером r-UA-26-26-2994 із видом діяльності, що здійснюється з використанням потужності: «діяльність закладів громадського харчування за категоріями: стаціонарна потужність (ресторан, бар, кафе, піцерія тощо)».

На підтвердження зазначеного позивачем до матеріалів справи надано фотокартки кафетерію, розташованого на АЗК за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 27-Б, з яких вбачається наявність потужностей, а саме: обладнаних місць задля надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів (відвідувачів) харчуванням, що свідчить про належність даного кафетерію до ресторанного господарства, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позивач як заклад ресторанного господарства не належить до суб`єктів, що підпадають під обмеження торгівлі алкогольними виробами, передбачених рішенням Київської міської Ради від 27.09.2018 № 1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві».

За таких обставин, притягнення фіскальним органом позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу у зв`язку з порушенням вимог ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є помилковим, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 17.05.2019 № 0025631409 та, як наслідок таке рішення підлягає скасуванню.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву те, що вказаний заклад є АЗК з магазином, є необґрунтованим, оскільки спростовуються висновками суду.

Суд окремо звертає увагу на те, що, як вже зазначалося, контрольна закупка проведена 24.10.2018, фактична перевірка проведена через кілька місяців - 23.04.2019.

Між тим, з аналізу наведених вище норм профільного законодавства з питань проведення фактичних перевірок (п/п. 20.1.11., п. 80.4. ПК України) дає підстави для висновку, що на час проведення контрольної закупки вже має існувати наказ про проведення перевірки. Він не пред`являється під час закупки, але, слід повторитися, вже має існувати, оскільки в іншому випадку закупка проводитиметься по суті приватними особами та не у зв`язку з виконанням функцій держави (на власний розсуд).

У свою чергу проведення контрольної закупки нерозривно пов`язано із одночасним початком, після її проведення, - перевірки, а не через кілька місяців, що має місце у даному випадку.

Так, наказ № 3761 прийнятий 28.03.2019, а отже 24.10.2018 закупка по суті проведена приватними особами та не у зв`язку з виконанням функцій держави, що вказує на незаконність перевірки через кілька місяців після такої закупки за обставинами, які не охоплювались періодом дії наказу, що у свою чергу нівелює правові наслідки такої перевірки у вигляді оскаржуваного рішення, яке за таких обставин справи підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України у повному обсязі не доведено законності оскаржуваного рішення.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 11, код ЄДР: 24812228) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.05.2019 № 0025631409, прийняте Головним управлінням ДФС у місті Києві.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 11, код ЄДР: 24812228) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 43141267) судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до приписів статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

Суддя О.А. Кармазін