Рішення № 10603959, 26.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.10                                                                                           Справа№ 18/42

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Буассон Еліт»Бельведер Груп», м. Черкаси,

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю «Софтех», м. Львів,

Про: стягнення 49’718,61 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:Могилка А.В. –представник (дов. №428 від 07.07.2010 р.),

відповідача:не з’явився

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю «Буассон Еліт»Бельведер Груп»до товариства з обмеженою відповідальністю «Софтех»про стягнення 49’718,61 грн. Ухвалою від 22.06.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 12.07.2010 р. Розгляд справи відкладено на 26.07.2010 р. у зв’язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про переведення боргу №Д/16/-08SПБ від 16.03.2009 р. не погасив заборгованість у сумі 40’300,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 4’423,62 грн. пені, 3’627,00 грн. інфляційних збитків, 1’367,99 грн. –3% річних.

В судові засідання представник відповідача не з’являвся, хоч був належним чином і завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №4753110 від 23.06.2010 р., причин неприбуття не повідомляв, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Як убачається зі статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт" Бельведер Груп", затвердженого загальними зборами учасників товариства 12.02.2008 р., зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Черкаської міської ради 12.02.2008 р., товариство є повним правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський лікеро-горілчаний завод".

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський лікеро-горілчаний завод" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" укладено дилерську угоду №973/102Д15-07 від 06.02.2007 р. За умовами цієї угоди продавець (позивач у справі) продає, а покупець (товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі") купує напої згідно з виставленими видатковими накладними на умовах та в порядку, викладеними в цьому договорі.

Крім того, між товариством з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт" Бельведер Груп" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" укладено договір про діяльність як дистриб’ютора №Д/16-ch-676 від 03.06.2008 р. За умовами цього договору компанія (позивач у справі) надає дистриб’юторові (товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі") невиключне право і повноваження на реалізацію товару, що поставляється компанією, на території, в об’ємах, за цінами та на умовах, встановлених цим договором. На підставі цього договору кампанія зобов’язується поставляти дистриб’юторові товар, а дистриб’ютор купувати товар на умовах, узгоджених сторонами.

Між позивачем, відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" укладено договір про переведення боргу №Д/16/-08SПБ від 16.03.2009 р. Цим договором сторони врегулювали відносини, пов’язані із заміною зобов’язаної сторони –товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі", у зобов’язаннях, що виникли з дилерської угоди №973/102Д15-07 від 06.02.2007 р. та договору про діяльність як дистриб’ютора №Д/16-ch-676 від 03.06.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" перевело на нового боржника –відповідача у справі, товариство з обмеженою відповідальністю "Софтех", борг у розмірі 100’000,00 грн. Позивач у справі не заперечив проти переведення боргу, дав свою згоду на це. Пунктом 6 договору про переведення боргу передбачено, що відповідач у справі зобов’язався здійснити проплату заборгованості протягом 30 банківських днів з моменту підписання цього договору.

Сторонами у справі проведено звірку заборгованості. Станом на 31.10.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 40’300,00 грн. Доказів оплати зазначеної суми заборгованості відповідачем суду не представлено.

Позивачем направлено відповідачу претензію (вих. №127 від 10.03.2010 р.) про погашення заборгованості на суму 40’300,00 грн., що підтверджується квитанцією про відправку поштової кореспонденції №0886 від 10.03.2010 р., долученою до матеріалів справи. Доказів надання відповідачем відповіді на претензію не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Враховуючи ту обставину, що відповідач не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов’язання в частині сплати заборгованості за договором про переведення боргу протягом узгодженого строку, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 40’300,00 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 5.2 дилерської угоди №973/102Д15-07 від 06.02.2007 р. у випадку затримки оплати за товар покупець сплачує продавцю (позивач у справі) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення платежу. Пунктом 8.1 договору про діяльність як дистриб’ютора №Д/16-ch-676 від 03.06.2008 р. визначено, що у разі порушення дистриб’ютором умов договору в частині строків оплати товару він сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від відповідної суми заборгованості за весь період прострочення платежу. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 4’423,62 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення 3’627,00 грн. інфляційних збитків, 1’367,99 грн. –3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Софтех" (адреса: вул. Шевченка, 335, м. Львів, 79069; код ЄДРПОУ 36312131) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт" Бельведер Груп" (адреса: вул. Б. Хмельницького, 55, м.Черкаси, 18015; код ЄДРПОУ 31712600) 40’300,00 грн. основного боргу, 4’423,62 грн. пені, 3’627,00 грн. інфляційних збитків, 1’367,99 грн. –3% річних, 497,19 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя