Рішення № 10603874, 15.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.10                                                                                           Справа№ 9/68

Господарський суд Львівської області в складі судді Данко Л.С.

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі КП “Дрогобичводоканал”, м. Дрогобич,

До відповідача: ВАТ “Дрогобицький машинобудівний завод”, м. Дрогобич,

Про стягнення 5074грн. 03коп.

За участю представників:

Прокурор: не прибув.

Від позивача: Федис Л.І., довіреність № 1026 від 07.06.2010 р.

Від відповідача: не прибув.

Представнику роз”яснено права та обов”язки сторін відповідно до стаття 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді –не заявлено та не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі КП “Дрогобичводоканал”, м. Дрогобич, до ВАТ “Дрогобицький машинобудівний завод”, м. Дрогобич, про стягнення 5074грн. 03коп.

          Ухвалою суду від 20.04.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 11.05.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою: Прокурор № 4637323 від 26.04.2010 р.; Позивач № 4637315 від 26.04.2010 р.; Відповідач №4637331 від 27.04.2010 р. (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень – в матеріалах справи).

          У зв’язку з неявкою представників сторін та прокурора в судове засідання 11.05.2010 року розгляд справи було відкладено на 29.06.2010 року.

29.06.2010р. з підстав зазначених в ухвалі розгляд справи відкладено на 15.07.2010 р.

          Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав наведених у тексті позовної заяви, подав документи, які вимагалися судом, надав акт звірки станом на 01.06.2010 рік між КП «Дрогобичводокнал»та ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод», позов просить задовільнити в повному обсязі.

          Відповідач, повторно, без поважних причин, не прибув у судове засідання, про причини неприбуття, суд, належним чином не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що зазначено вище у цьому рішенні, вимог ухвал суду, без поважних причин, не виконав, відзиву на позовну заяву не подав (не надіслав). Відповідач про відкладення розгляду справи був належним чином повідомлений в порядку передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГС України від 10.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

          Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України –за наявними у ній матеріалами.

          В ході розгляду справи встановлено.

          03.02.2009 року між Позивачем: КП «Дрогобичводоканал», 82100, вул. Федьковича, 11,

м. Дрогобич, Львівська область, ЄДРПОУ 03348910 та Відповідачем: ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод», 82100, вул. Бориславська, 51/1, м. Дрогобич, Львівська область, ЄДРПОУ 00153362 було укладено договір про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення.

Станом на час розгляду справи по суті, ні прокурор, ні позивач, ні відповідач не надали суду доказів, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, що даний договір від 03.02.2009 р. про надання послуг є розірваним, та/або визнаний недійсним.

Предметом договору (п.1.1. договору) є те, що Позивач (надалі –Виконавець) зобов»язується надати Відповідачу (надалі –Споживачу) згідно графіку та відповідної якості послуги з постачання холодної води та водовідведення, підтримувати в точці приєднання Споживача в комунальній водопровідній мережі розрахунковий напір не менше 10 м. вод ст., а Споживач зобов»язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки, і на умовах, передбачених договором.

Розділом 2 договору сторони передбачили обсяг, тарифи на послуги, та їх загальну вартість.

В п.3.4 договору Споживач бере на себе зобов»язання проводити оплату за споживчу воду та скинуті стоки протягом 3-х календарних днів, з дня отримання рахунку, але не пізніше 30 числа поточного місяця. (Розділ 3 договору –Оплата споживчих послуг).

У розділі 4 договору встановлено права та обов»язки сторін за договором.

Відповідальність сторони передбачили у розділі 5 договору.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, позивач свої зобов»язання за даним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу послуги, що підтверджується рахунками-фактурою, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідачем оплата за вказаним рахунком не проведена.

Загальний розмір боргу складає 5 074 грн. 03 коп. (Розрахунок заборгованості –в матеріалах справи).

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

          Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

          Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

          потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

          сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

          у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

          Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

          Особа, яка порушила зобов”язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 ЦК України), одностороння відмова від зобов”язання –не допускається.

          Суд заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

          Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, згідно із вимогами ст. 44 - 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 1, 2, 4, 4-3 –4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 82 –85, 89, 116 –118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовільнити повністю.

2. Стягнути з боржника: ВАТ “Дрогобицький машинобудівний завод” (82100, вул. Федьковича, 11, м. Дрогобич, Львівська область, ЄДРПОУ 03348910) на користь стягувача: КП “Дрогобичводоканал” (82100, вул. Бориславська, 51/1, м. Дрогобич, Львівська область, ЄДРПОУ 00153362) 5074 грн. 03 коп. - основного боргу, 102 грн. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Данко Л.С.

За згодою представника позивача, 15.07.2010 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення складена, оформлена відповідно до статті 84 ГПК України, і підписана –20.07.2010 р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України –після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя