Ухвала суду № 106038306, 09.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

09 серпня 2022 року м. Київ № 640/10278/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши заяву представника Компанія "Фішинг Кампані С.А." (позивача) про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом

В С Т А Н О В И В:

Компанія "Фішинг Кампані С.А." (адреса:01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця буд.31, оф. 529, код 247448) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного агентства меліорації та рибного господарства України (код ЄДРПОУ 37472282) про визнання протиправним та скасування наказу Державного агентства меліорації та рибного господарства України, код ЄДРПОУ 37472282 від 14 грудня 2021 року № 563 (з урахуванням змін, внесених наказами Держрибагентства від 04.02.2022 року № 38, від 21.02.2022 року № 60), про проведення внутрішнього аудиту Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Фішинг Кампані С.А." ("Fishing Company S.A.") та визнання протиправним та скасування Аудиторського звіту № 10/27 від 21.02.2022 про результати позапланового внутрішнього аудиту акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Фішинг Кампані С.А." (державної риболовецької компанії "Fishing Company S.A.") за період діяльності 2019-2020 роки та січень-листопад 2021 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/10278/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

09 серпня 2022 року представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії Аудиторського звіту № 10/27 від 21.02.2022 про результати позапланового внутрішнього аудиту акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Фішинг Кампані С.А.» (державної риболовецької компанії «Fishing Company S.A.»), за період діяльності 2019-2020 роки та січень-листопад 2021 року.

Заяву обґрунтовано тим, що не вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким органам державної влади та правоохоронним органам України вживати будь-які дії та використовувати Аудиторський звіт № 10/27 від 21,02,2022 про результати позапланового внутрішнього аудиту акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Фішинг Кампані С.А.» до набрання законної сили рішенням суду у справі № 640/10278/22, може призвести до подальшого блокування діяльності Компанії. Зазначене призведе до погіршення фінансового стану Компанії та неспроможності Компанії сплатити дивіденди до Державного бюджету за наслідками 2022 фінансового року.

З урахуванням приписів ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та документи, долучені на її обґрунтування, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 4 статті 150 КАС України встановлено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною першою ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому відповідно до ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення).

Аналогічні правові висновки зазначено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 року у справі № 640/2326/19.

З огляду на приписи статті 150 КАС України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В силу ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Так, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що:

- судам необхідно враховувати, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 29.01.2020 у справі №640/9167/19, та враховуються при вирішенні даної заяви.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.08.1997 № 460-р «Про заходи щодо розвитку українського риболовецького флоту» та наказу Держрибагентства від 15.08.1997 № 137 з метою залучення інвестицій створено компанію «Fishing Company S.A.» (реєстраційний номер 247448, зареєстрована на Британських Віргінських островах у 1997 році), (далі -Компанія). Зазначена компанія обліковується в Реєстрі корпоративних прав держави, який є складовою Єдиного реєстру об`єктів державної власності, з державною часткою у статутному капіталі 100%. Власником 100 відсотків акцій зазначеної компанії є Держрибагентство.

Діяльність Компанії регламентується Актом Британських Віргінських Островів (BVI) про міжнародні ділові компанії, Меморандумом та Статутом Компанії.

Держрибагентством було проведено позаплановий внутрішній аудит Компанії за період діяльності 2019-2020 роки та січень-листопад 2021 року. За наслідками аудиту був складений оскаржуваний аудиторський аудит та направлений до правоохоронних органів. На підставі висновків Аудиторського звіту № 10/27 від 21.02.2022 правоохоронними органами відкрито два кримінальних провадження:

ГУ Національної Поліції в м. Києві № 12022100000000235 від 10.05.2022 Солом`янська окружна прокуратура № 42022102090000083 від 06.05.2022

В межах розслідування вказаних проваджень, правоохоронними органами виконано низку процесуальних дій, а саме обшук в приміщенні, де проживає директор компанії ОСОБА_1 , накладено арешт на судна ВАТМ «Капітан Русак» та ВАТМ «Професор Александров», які належать «Фішинг Кампані С.А.» (копії ухвал судів про тимчасовий доступ до речей та документів, а також про накладення арешту, додаються), слідчі дії тривають.

За змістом заяви про забезпечення позову підставою для звернення позивача до суду є протиправне, за твердженням позивача, рішення суб`єкта владних повноважень: наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України, код ЄДРПОУ 37472282 від 14 грудня 2021 року № 563 (з урахуванням змін, внесених наказами Держрибагентства від 04.02.2022 року № 38, від 21.02.2022 року № 60), про проведення внутрішнього аудиту Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Фішинг Кампані С.А." ("Fishing Company S.A.") та Аудиторський звіт № 10/27 від 21.02.2022 про результати позапланового внутрішнього аудиту акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Фішинг Кампані С.А." (державної риболовецької компанії "Fishing Company S.A.") за період діяльності 2019-2020 роки та січень-листопад 2021 року.

Наведені фактичні обставини дають суду підстави для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить Компанія "Фішинг Кампані С.А. ", призведе до формального характеру можливого судового рішення по суті спору і нівелює кінцеву мету правосуддя - реальне поновлення порушених прав підприємства.

Крім того, невжиття заходів забезпечення позову стосовно спірного рішення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки, зокрема, арешт суден Компанії, який відбувся на підставі оскаржуваного аудиторського звіту, призводить до неможливості Компанією виконувати свої зобов`язання за договорами бербоут-чартеру, якими передбачено використання суден Компанії іншими особами та сплата за це відповідних коштів, які в подальшому будуть сплачені до Державного бюджету.

Відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні у справі Беєлер проти Італії, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Враховуючи наведене, суд вважає, що достатнім, допустимим і належним способом, який дозволить зберегти існуюче становище заявника до вирішення справи по суті позовних вимог, є вжиття заходів забезпечення позову у спосіб саме зупинення дії Аудиторського звіту № 10/27 від 21.02.2022 про результати позапланового внутрішнього аудиту акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Фішинг Кампані С.А.» (державної риболовецької компанії «Fishing Company S.A.»), за період діяльності 2019-2020 роки та січень-листопад 2021 року.

При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких буде подано в майбутньому позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вжити зазначені заходи забезпечення позову з метою захисту прав та законних інтересів заявника. При цьому вжиті заходи забезпечення є своєчасними, відповідають предмету позову, а також є співрозмірними із заявленими вимогами, необхідними і достатніми для забезпечення в майбутньому виконання судового рішення та спрямовані на те, щоб зберегти існуюче становище заявника до розгляду справи по суті.

Крім того, суд наголошує, що вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/10278/22.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л ИВ:

Задовольнити повністю заяву Компанії "Фішинг Кампані С.А." про забезпечення позову.

Зупинити дію Аудиторського звіту № 10/27 від 21.02.2022 року про результати позапланового внутрішнього аудиту акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Фішинг Кампані С.А.» (державної риболовецької компанії «Fishing Company S.A.»), за період діяльності 2019-2020 роки та січень-листопад 2021 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №640/10278/22.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 09 серпня 2025 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею, а саме 09 серпня 2022 року, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною восьмою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя Н.Г. Вєкуа