Рішення № 106038305, 09.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2022 року м. Київ № 640/18800/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Донецькій області у списанні ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 20354,84 грн., що виникла у період з 19.04.2018 по 20.07.2020;

- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Донецькій області у списанні податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у сумі 4169,21 грн., який виник у період з 30.06.2014 по 30.01.2015.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області списати ОСОБА_1 заборгованість, що рахується в обліковій системі зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 20354,84 грн., що виникла у період з 19.04.2018 по 20.07.2020;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області списати ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у сумі 4169,21 грн., який виник у період з 30.06.2014 по 30.01.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила про безпідставність оскаржуваного рішення з огляду на нездійснення ним підприємницької діяльності. Водночас, позивач зазначив, що упродовж вказаного періоду, за який нарахований борг, були відсутні законні підстави для нарахування даного боргу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2021 року було відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем було надано відзив на адміністративний позов , в якому зазначає, що ознайомившись з доводами, викладеними в позовній заяві заперечує проти поданого Позивачем позову та вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення винесені у порядку та способі передбаченого чинним законодавством України.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.04.2021 року ОСОБА_1 отримано відповідь від ГУ ДПС у Донецькій області (лист №11144/6/05-99-13-03-14 від 02.04.2021) щодо неможливості списання заборгованості по єдиному внеску та по орендній платі за землю. У відповіді також повідомлено, що у разі незгоди з відповіддю її можливо оскаржити в порядку визначеному ст.16 Закону України «Про звернення громадян».

Не погодившись із відповіддю ГУ ДПС у Донецькій області 11.05.2021 до ДПС України було подано скаргу на відповідь ГУ ДПС у Донецькій області.

18.06.2021 року від ДПС України отримано лист №12636/6/99-00-04-03-01-06 від 04.06.2021 в якому повідомлено про неможливість списання сум заборгованості з причин перебування на обліку ОСОБА_1 в Головному управлінні ДПС у Донецькій області як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю - приватний нотаріус, в 0 стані «платникподатків за основним місцем обліку».

Щодо списання заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування v розмірі 20354,84 грн., яка виникла у період з 19.04.2018 по 20.07.2020 року

З інформації, наявної на офіційному сайті Державної податкової служби (http:tax.gov.ua/businesspartner) ОСОБА_1 стало відомо, що вона перебуває на обліку в органах доходів та зборів і має податковий борг.

У зв`язку із чим, на адресу ГУ ДПС у Донецькій області було направлено адвокатський запит №22-10/20-01 від 22.10.2020 в якому було повідомлено, що відповідно до Наказу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області №283/2 від 25.07.2016 року ОСОБА_1 припинила діяльність приватного нотаріуса з 25.07.2016 року, також адвокат просив надати інформацію щодо суми податкового боргу, яка рахується за ОСОБА_1 , із зазначенням інформації по яким саме податкам і зборам наявна така заборгованість та підстави її виникнення.

У відповідь на заначений запит ГУ ДПС у Донецькій області направило листа №81786/10/05- 99-13-03-14 від 04.11.2020 року, в якому повідомило, що в інформаційній системі ДПС України у ОСОБА_1 станом на 03.11.2020 року обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 20354,84 грн., яка виникла у період з 19.04.2018 по 20.07.2020 року у зв`язку із несплатою нарахувань єдиного внеску ФОП , у т.ч. з незалежною професійною діяльністю; борг з орендної плати з Фізичних осіб у розмірі 4169,21 грн. який виник у період з 30.06.2014 по 30.01.2015.

11.11.2020 року ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Донецькій області було подано заяву про списання податкового боргу та копії документів, що підтверджують припинення з 25.07.2016 року приватної нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу, а саме копію Наказу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області №283/2 від 25.07.2016 року.

Проте, станом на день подання позовної заяви, відповіді на заяву ОСОБА_1 від 11.11.2020 року про прийняте рішення ГУ ДПС у Донецькій області не отримано.

Вважаючи безпідставність оскаржуваного рішення відповідача, позивач звернулась з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України від 08 липня 2010 №2464 - VI «Про збір та облік обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464, Закон).

Відповідно до загальних положень Закону № 2464 єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку, та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 визначені обов`язки платника єдиного внеску, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок ; вести облік виплат ( доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом

Законом України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774) внесені зміни до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464.

Станом на 01.01.2017 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 викладено в такій редакції: «Єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску».

Відповідно абзацу 3 ч. 8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно п. 12 ст. 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Підстави та порядок зняття з обліку у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб встановлені ст. 67 Податкового кодексу.

Порядок зняття з обліку платників податків у контролюючих органах, визначений розділом XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок № 1588).

Питання зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), визначено розділом IV Порядку обліку

платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі - Порядок № 1162).

Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо) та поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОЇ 111 (абзац перший підпункту 2 пункту 11.18 розділу Х Порядку № 1588).

У разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755 (Закон України від 15. 05.2003 №755 - IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), платник єдиного внеску зобов`язаний у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7- ЄСВ згідно з додатком 5 до цього Порядку та залежно від категорії страхувальника копії відповідних документів (абзац перший пункту 1 розділу V Порядку № 1162).

Заяву за формою № 7-ЄСВ платник єдиного внеску може не подавати, якщо таким платником до контролюючого органу подано заяву та документи для зняття з обліку в контролюючих органах, відповідно до розділу XI Порядку № 1588. У такому разі датою подання заяви для зняття з обліку платника єдиного внеску вважається дата, що відповідає даті подання заяви згідно з Порядком № 1588 (абзац шостий пункту 1 розділу V Порядку № 1162).

04.12.2020 року до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-V1 від 08.07.2010 із змінами та доповненнями (надалі по тексту Закон України №2464) внесені зміни, а саме:

п. 915 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" викладено в наступній редакції: «підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, ^ разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до І грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше».

У зв`язку із чим, 28.02.2021 адвокат Щербак І.І. на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Донецькій області направив заяву №20-02/21-01 від 28.02.2021, якою подав Заяву ОСОБА_1 від 28.02.2021 про списання недоїмки разом із заявою про зняття з обліку платника єдиного внеску та звітність по єдиному внеску за період з 1 січня 2018 року до 1 грудня 2020 року, як передбачено п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464.

Крім цього в заяві №20-02/21-01 від 28.02.2021 адвокат також просив повідомити, чи направлялась відповідь ГУ ДПС у Донецькій області на заяву ОСОБА_1 від 11.11.2020 року та надати копії підтверджуючих документів.

01.03.2021 ОСОБА_1 на адресу ГУ ДПС у Донецькій області самостійно через відділення Укрпошти (трек номер поштового відправлення 0312718359742, лист з описом) направила свою заяву від 28.02.2021 про списання недоїмки разом із заявою про зняття з обліку платника єдиного внеску (Форма №7-ЄСВ) та звітність по єдиному внеску за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, як зазначено у п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464.

Як передбачено у цьому ж п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464 «після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені».

Отже, відповідно до вимог п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464, отримавши 28.02.2021 від адвоката Щербак І.І. та 03.03.2021 від ОСОБА_1 заяву та документи, що визначені у п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464», (а саме: заяву від 28.02.2021 про списання недоїмки, заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску (Форма №7-ССВ) та звітність по єдиному внеску за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року) ГУ ДПС у Донецькій області повинно було прийняти вмотивоване рішення протягом 15 робочих днів, тобто до 25.03.2021 року.

Проте, у п. 915 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2464 визначено, що заяву подають особи, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону.

Тобто, у цьому пункті прямо передбачено, що особа є платником або вважається платником на дату подання заяви.

Суд зазначає, що у п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464 передбачені наступні умови для списання сум недоїмки:

подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті

частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті б цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені».

Так, ОСОБА_1 дотримано умови, визначені у п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464, оскільки до 01.03.2021 року подано до податкового органу за основним місцем обліку заяву від 28.02.2021 про списання недоїмки разом із:

- заявою про зняття з обліку платника єдиного внеску (Форма №7-ЄСВ) та звітністю, відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року.

Крім цього, у цьому ж п.915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464 визначено підстави, коли податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, а саме:

«Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

- платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;

- суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом».

Отже, підстави для відмови списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені прямо визначені у п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464 та є вичерпними.

Тобто, перебування на обліку ОСОБА_1 не може бути перешкодою для списання недоїмки з єдиного внеску, а отже у ГУ ДПС у Донецькій області відсутні підстави для відмови ОСОБА_1 у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 20354,84 грн., які виникли у період з 19.04.2018 по 20.07.2020 року .

На підставі вищевикладеного, ГУ ДПС у Донецькій області із порушенням вимог п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464, термінів прийнято не вмотивоване рішення про неможливість списання заборгованості,

Щодо не зняття з обліку ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до Наказу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області №283/2 від 25.07.2016 року припинено приватну нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Сакун А.В. з 25.07.2016 року та анульоване реєстраційне посвідчення №241 від 30.07.2003 року приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Сакун Айти Валдуровни.

У п. 4 Наказу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області №283/2 від 25.07.2016 зазначено: повідомити податкову інспекцію за місцем проживання приватного нотаріуса ОСОБА_1 про припинення приватної нотаріальної діяльності за власним бажанням.

У п. 11.1 розділу XI «Порядок зняття з обліку платників податків у контролюючих органах» Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (надалі по тексту Наказ 1588) визначено, що «Платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації)».

Відповідно до п.п. 2) п. 11.22 Наказу 1588 зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах здійснюється у такому порядку:

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку: заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № б-ОПП; довідки за формою № 4-ОПП та інших документів, що видаються контролюючими органами платнику податків і підлягають поверненню до контролюючого органу.

Відповідно до п 1.15 Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.03.2011 року №871/5, про анулювання або припинення дії реєстраційного посвідчення територіальний орган Міністерства юстиції протягом п`яти робочих днів повідомляє податковий орган за місцем постійного проживання приватного нотаріуса.

Для з`ясування питання, щодо того чи направлялось Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області повідомлення податковому органу за місцем реєстрації приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про припинення її діяльності, адвокат направив на адресу Головного територіального управлінням юстиції у Донецькій області адвокатський запит від 14.04.2021 №14-04/21-02.

05.05.2021 від Головного територіального управління юстиції у Донецькій області отримано лист відповідь від 26.04.2021 №15170/31359/17/21Д/06.3 в якому зазначено, що листом від 15.08.2016 №716/04-14 на адресу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області повідомлено про припинення нотаріальної діяльності за власним бажанням ОСОБА_1 та надано копії підтверджуючих документів.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що ГУ ДПС у Донецькій області із порушенням вимог п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464, прийнято безпідставне та не вмотивоване рішення про неможливість списання заборгованості, яке не відповідає нормам чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню, а суми недоїмки, штрафних санкцій і пені з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 20354,84 грн., які виникли у період з 19.04.2018 по 20.07.2020 року підлягають списанню.

Щодо списання боргу з орендної плати з фізичних осіб у сумі 4169,21 грн., який виник у період з 30.06.2014 по 30.01.2015 суд встановив наступне.

Так у заяві від 11.11.2020 року було повідомлено, що 05.02.2014 року ОСОБА_1 за 2014 рік самостійно подано податкову декларацію з орендної плати за земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Щомісяця орендна плата за вказану земельну ділянку своєчасно сплачувалась ОСОБА_1 по травень 2014 року включно. У травні 2014 року ОСОБА_1 була вимушена виїхати з Донецьку у зв`язку із початком бойових дій на вказані території. Отже, у зв`язку із дією незалежних від ОСОБА_1 обставин, вона не мала можливості сплачувати орендну плату за вказану земельну ділянку.

07.11.2014 року Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Місто Донецьк віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та зазначено у Додатку №1 до вказаного розпорядження.

Відповідно до підпункту 38.7. п. 38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об`єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

У п. 38.1. п. 38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України визначено поняття тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.

Нормами пункту 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу.

У п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України визначено, що Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється:

податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу;

податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

Відповідно до п. 101.5. ст 101 Податкового кодексу України Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, відповідно до положень ПК України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який «починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку».

У відповіді №11144/6/05-99-13-03-14 від 02.04.2021 контролюючий орган також зазначає, що у пункті 38.2. п. 38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань;

зупиняється застосування норм статей 59. 60 (в частині податкових вимог). 87-101 цього Кодексу.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59. 60, 87-101 цього Кодексу.

Але слід зазначити, що норми цього підпункту не застосовуються:

- з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо перемішеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця;

- з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована, як внутрішньо переміщена особа про що свідчить довідка від 22.12.2014 року №3009006194 та від 22.06.2020 року №3010-5000287269.

Місцем проживання/перебування ОСОБА_1 з 2014 року є відповідно до довідки від 22.12.2014 - АДРЕСА_2 відповідно до довідки від 22.06.2020 - АДРЕСА_3 .

У розділі II Наказу Міністерство доходів і зборів України «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» від 10.10.2013 №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376 (надалі по тексту Порядок№577) визначено випадки визначення податкового боргу "безнадійним".

Так У підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку №577 визначено, що під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти:

- податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.

- податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

У розділі 4 Порядку №577 визначено процедуру прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу.

Так, у п. 4.3 цього Порядку №577 визначено, що у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

У п. 4.2 Порядку №577 зазначено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення

про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

Відповідно до вимог п. 4.4 Порядку №577 структурний підрозділ органу доходів і зборів до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

Згідно з п. 4.5 Порядку №577 Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

У своїх листах №11144/6/05-99-13-03-14 від 02.04.2021 та лист №11146/6/05-99-13-03-14 від 02.04.2021 ГУ ДПС у Донецькій області повідомило про неможливість списання заборгованості з плати за землю, а саме у зв`язку із відсутністю механізму (відповідного нормативно-правового акту), яким би було врегульовано питання надання уточнюючих декларацій з плати за землю по земельним ділянкам, на які поширюється дія п.п.38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, за періоди щодо яких минув термін позовної давності.

Враховуючи, що п 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено звільнення від нарахування та сплати за землю (земельний податок та орендна плата за землю за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів що розташовані на лінії зіткнення, ОСОБА_1 звільнена від орендної плати за землю, що розташована у м. Донецьк, з 14 квітня 2014 року, а тому висновок податкового органу про неможливість списання заборгованості є необґрунтованим.

Враховуючи вищенаведене, у відповідача не було правових підстав для нарахування позивачу єдиного соціального внеску та відповідно, прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), тому вона визнається судом протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає у повній мірі наведеним критеріям.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Донецькій області у списанні ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 20354,84 грн., що виникла у період з 19.04.2018 по 20.07.2020;

3. Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Донецькій області у списанні податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у сумі 4169,21 грн., який виник у період з 30.06.2014 по 30.01.2015.

4. Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області списати ОСОБА_1 заборгованість, що рахується в обліковій системі зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 20354,84 грн., що виникла у період з 19.04.2018 по 20.07.2020;

5. Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області списати ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у сумі 4169,21 грн., який виник у період з 30.06.2014 по 30.01.2015.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ 44070187) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Суддя І.А. Качур