Рішення № 10603692, 29.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.10                                                                                           Справа № 2/85

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Копач Л.-О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства із 100% іноземним капіталом “ЮСЕНКО Україна” корпорації “ЮСЕНКО Інтернешнл Інк.”, як оператор по контракту про спільну інвестиційну діяльність на геологічне вивчення в т.ч. дослідно-промислову розробку, комерційну (промислову) експлуатацію та розробку нафтогазових ресурсів від 10.06.1997р. до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрзакордоннафтогазбудінвест” про розірвання договору та стягнення 8610739 грн. 26 коп.

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство із 100% іноземним капіталом “ЮСЕНКО Україна” корпорації “ЮСЕНКО Інтернешнл Інк.”, як оператор по контракту про спільну інвестиційну діяльність на геологічне вивчення в т.ч. дослідно-промислову розробку, комерційну (промислову) експлуатацію та розробку нафтогазових ресурсів від 10.06.1997р. звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрзакордоннафтогазбудінвест” про стягнення 8610739 грн. 26 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 21.05.2010р. призначив розгляд справи на 15.06.2010р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався 29.06.2010р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем 21.04.2008р. було укладено договір №07-2104/08С купівлі-продажу, на виконання умов якого відповідачу було перераховано 14737741 грн. 80 коп. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо поставки товару виконав частково –поставив товар на суму 7689097 грн. 90 коп., на дату звернення до суду недопоставлено оплачений товар на загальну суму 7048643 грн. 90 коп. У зв’язку з тим, що прострочення поставки товару втратило інтерес для позивача, останній просив стягнути з відповідача 7048643 грн. 90 коп. сплачених за недопоставлений товар. За порушення строків поставки товару, відповідачу нараховано пеню в розмірі 1562095 грн. 36 коп. З метою забезпечення позову просив накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача.

Через канцелярію суду 29.06.2010р. представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив розірвати договір №07-2104/08С купівлі-продажу від 21.04.2008р., стягнути з відповідача 7048643 грн. 90 коп. сплачених за недопоставлений товар, пеню в розмірі 1562095 грн. 36 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 21.05.2010р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

21 квітня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №07-2104/08С купівлі-продажу.

За цим договором продавець (відповідач) зобов’язується на умовах, визначених цим договором поставити та передати у власність покупця (відповідача) труби обсадні (безшовні), у відповідності до специфікації, яка оформлена додатком №1 до договору і є його невід’ємною частиною, а покупець зобов’язується прийняти цей товар і оплатити його.

Асортимент, кількість і вартість товару, що є предметом цього договору, визначається специфікацією (додаток №1).

Специфікацією (додаток №1) сторони визначили асортимент товару на загальну суму 9634200 грн.

24 вересня 2008р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №07-2104/08С купівлі-продажу від 21.04.2008р., якою змінили умови договору (п. 2.1.) та специфікації, визначивши зальну вартість товару в розмірі 12402000 грн. 00 коп.

9 лютого 2009р. сторони уклали додаткову угоду №2 до договору №07-2104/08С купівлі-продажу від 21.04.2008р., якою змінили умови договору (п. 2.1.) та специфікації, визначивши зальну вартість товару в розмірі 14804314 грн. 80 коп.

Відповідно до п. 3.1. договору №07-2104/08С купівлі-продажу від 21.04.2008р., розрахунки за цим договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця наступним чином: на протязі 5 банківських днів з моменту підписання сторонами даного договору, покупець здійснює попередню оплату у розмірі 70% загальної вартості товару; на протязі 5 банківських днів з моменту підписання акту про приймання-передачу товару покупець здійснює остаточну оплату загальної вартості товару у розмірі 30% загальної вартості товару.

Згідно п. 5.4. договору №07-2104/08С купівлі-продажу від 21.04.2008р., продавець зобов’язувався поставити товар покупцю протягом 60 днів з дня підписання договору.

20 лютого 2009р. відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 7042861 грн. 80 коп., що підтверджується накладними та актом прийому-передачі обсадних труб №1.

За період з 16.05.2008р. по 18.05.2009р. позивач здійснив оплату поставленої вартості товару на зазначену суму, що підтверджується платіжними дорученнями.

Враховуючи укладення додаткових угод №1 та №2, якими внесено зміни до умов договору (п. 2.1.) і специфікації щодо загальної вартості товару, позивач 26.01.2009р. здійснив передоплату товару на суму 2000000 грн. 00 коп. та 02.03.2009р. оплату в розмірі 5694880 грн. 00 коп.

У зв’язку з недопоставкою оплаченого товару, позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №1364 від 13.11.2009р., в якій вимагав в місячний строк виконати свої зобов’язання щодо поставки оплаченого товару.

08.12.2009р. відповідач здійснив часткову поставку товару на загальну суму 646236 грн. 10 коп., що підтверджується накладною №21 від 08.12.2009р.

23.12.2009р. відповідач надіслав позивачу гарантійний лист за вих. №23/1, в якому гарантував виконання взятих на себе зобов’язань по поставці труб з 12.01.2010р. по 31.02.2010р.

12.04.2010р. відповідач надіслав позивачу гарантійний лист за вих. №12/1, в якому гарантував виконання взятих на себе зобов’язань по поставці труб до кінця травня 2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо поставки оплаченого товару виконав частково, на дату розгляду справи в суді відповідачем недопоставлено оплачений товар на загальну суму 7048643 грн. 90 коп., сплачену суму грошових коштів позивачу не повернуто.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов’язання або воно припиняється.

Згідно п. 6.3. договору №07-2104/08С купівлі-продажу від 21.04.2008р., у разі прострочення поставки товару більш як на 25 днів, покупець має право розірвати договір в односторонньому порядку без будь-якої компенсації збитків, які продавець може понести в зв’язку з таким розірванням. Продавець протягом трьох банківських днів зобов’язаний повернути покупцю попередньо перераховані ним кошти за товар та нараховані штрафні санкції, передбачені пунктом 6.2. договору.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 6.2. договору №07-2104/08С купівлі-продажу від 21.04.2008р., за порушення термінів постачання товару продавець виплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня від вартості невчасно поставленого товару за кожен день затримки.

З врахуванням цих положень, позивачем за період з 14.06.2009р. по 20.05.2010р. нараховано пеню в розмірі 1562095 грн. 36 коп.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність розрахунків сум пені та встановлено, що з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України розмір пені за прострочення поставки оплаченого товару повинен становити 778247 грн. 52 коп.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема припинення правовідношення.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов’язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Невиконання відповідачем зобов’язань щодо поставки оплаченого товару, неповернення коштів призвело до істотного порушення умов договору, внаслідок чого позивачу завдано шкоду, яка полягає в тому, що позивач не має можливості використовувати оплачений товар у своїй господарській діяльності. Уклавши з відповідачем договір №07-2104/08С купівлі-продажу від 21.04.2008р., позивач розраховував на належне та своєчасне здійснення відповідачем своїх зобов’язань у відповідності до умов зазначеного договору та вимог чинного законодавства України, тому позовні вимоги в частині розірвання договору №07-2104/08С купівлі-продажу від 21.04.2008р. правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 7048643 грн. 90 коп. сплачених за недопоставлений товар, 778247 грн. 52 коп. пені. До задоволення підлягає також вимога про розірвання договору №07-2104/08С купівлі-продажу від 21.04.2008р. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, оскільки ним не подано належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому. Позивачем не наведено обставин, які б обґрунтовували припущення, що майно чи грошові суми, які є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 526, 530, 599, 611, 612, 615, 625, 626, 651 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Розірвати договір №07-2104/08С купівлі-продажу від 21.04.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрзакордоннафтогазбудінвест”, м. Жовква, вул. Вокзальна, будинок 3, Львівська область (ідентифікаційний код 32477642) та Дочірнім підприємством із 100% іноземним капіталом “ЮСЕНКО Україна” корпорації “ЮСЕНКО Інтернешнл Інк.”, як оператор по контракту про спільну інвестиційну діяльність на геологічне вивчення в т.ч. дослідно-промислову розробку, комерційну (промислову) експлуатацію та розробку нафтогазових ресурсів від 10.06.1997р., м. Львів, пл. Міцкевича, будинок 8 (ідентифікаційний код 30051913).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрзакордоннафтогазбудінвест”, м. Жовква, вул. Вокзальна, будинок 3, Львівська область (ідентифікаційний код 32477642) на користь Дочірнього підприємства із 100% іноземним капіталом “ЮСЕНКО Україна” корпорації “ЮСЕНКО Інтернешнл Інк.”, як оператор по контракту про спільну інвестиційну діяльність на геологічне вивчення в т.ч. дослідно-промислову розробку, комерційну (промислову) експлуатацію та розробку нафтогазових ресурсів від 10.06.1997р., м. Львів, пл. Міцкевича, будинок 8 (ідентифікаційний код 30051913) 7048643 грн. 90 коп. сплачених за недопоставлений товар, 778247 грн. 52 коп. пені, 23176 грн. 95 коп. державного мита, 214 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Дочірнього підприємства із 100% іноземним капіталом “ЮСЕНКО Україна” корпорації “ЮСЕНКО Інтернешнл Інк.”, як оператор по контракту про спільну інвестиційну діяльність на геологічне вивчення в т.ч. дослідно-промислову розробку, комерційну (промислову) експлуатацію та розробку нафтогазових ресурсів від 10.06.1997р., м. Львів, пл. Міцкевича, будинок 8 (ідентифікаційний код 30051913) в користь державного бюджету 85 грн. 00 коп. державного мита.

5.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя