Ухвала суду № 106036056, 03.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

03 серпня 2022 року м. Київ № 640/23165/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши, у порядку спрощеного позовного провадження, клопотання позивача про проведення розгляду справи у порядку загального позовного провадження в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доРади адвокатів міста Києвапро визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Ради адвокатів міста Києва (04070, м. Київ, Борисоглібська, будинок 3, 5 поверх, код ЄДРПОУ 38517528), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо внесення завідомо недостовірних (фіктивних) відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України відносно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №222 від 28.04.2005.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивачем подано заяву, в якій просить проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, обґрунтована необхідністю надання письмових та усних доказів щодо позовних вимог, а також важливістю справи для її сторін, враховуючи її категорії та складність.

Cуд звертає увагу відповідача, що відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частина четверта цієї статті визначає вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а саме: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказані положення також кореспондуються з правилами частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Дослідивши подану заяву, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки відповідачем не зазначається перелік конкретних питань, розгляд яких можливий лише у судовому засіданні.

Суд також звертає увагу, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження жодним чином не позбавляє права учасників справи на подання доказів та доведення їх переконливості перед судом. Зокрема, позивач може надавати заперечення, пояснення, міркування, аргументи щодо суті позову та процесуальних питань у заявах, що визначені главою 1 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, наявність вагомого значення справи для сторін та велика кількість доказів є підставою для розгляду справи у порядку загального провадження лише у сукупності критеріїв, визначених частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо заяви про допит позивача в якості свідка.

Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач зазначає, що його показаннями буде підтверджено факт та обставини складання присяги адвоката України 15.10.2001, а також отримання позивачем свідоцтва про права на заняття адвокатською діяльністю. Також, позивач зазначає, що ним буде підтверджено факт внесення неправдивих відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

Розглянувши подане клопотання, суд прийшов до висновку, що докази, на які вказує позивач, не є необхідними для вирішення даної справи, оскільки предметом розгляду адміністративної справи є визнання протиправними дій відповідача щодо внесення недостовірних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, тоді як позивачем не доведено і не обґрунтовано, що його показання, які вимагає заслухати позивач у судовому засідання в якості свідка, встановлюють наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування і мають значення для вирішення даної адміністративної справи, враховуючи зміст заявлених вимог.

Суд звертає увагу позивача, що у даному випадку не є спірним сам факт складання позивачем присяги адвоката України. Крім того, суд критично ставиться до доцільності надання свідчень щодо внесення неправдивих відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, оскільки позивач не є особою, яка вносила такі відомості, а отже, в якості показань свідка буде зазначене власне ставлення позивача до внесених відомостей, а не конкретні фактичні обставини по справі, а тому, враховуючи предмет позову, позивачем не було доведено, чи може його показання в якості свідка мати значення для вирішення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 12, 241-243, 248, 257-260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та допиту свідка - відмовити.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.П. Огурцов