Ухвала суду № 106036055, 26.07.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

26 липня 2022 року м. Київ № 640/34566/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання № 15/1/2-13877-22 від 13.06.2022 «Про залишення позовної заяви без розгляду» представника Офісу Генерального прокурора - Петрика В.А. у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доОфісу Генерального прокурорапростягнення середнього заробітку, представники сторін:позивача - Суходольський С.М.; відповідача - Кутєпов О.Є.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Офісу Генерального прокурора (адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код - 00034051) (надалі - відповідач або Офіс ГП), у якому позивач просить суд стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні, що складає 405 робочих днів, починаючи з дня звільнення, тобто з 24.12.2019, по день фактичного розрахунку, тобто 11.08.2021, у сумі 951 041,25 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 .

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2022 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/34566/21, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні.

14.06.2022 судом оголошено перерву на 12.07.2022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2022 закрито підготовче провадження у адміністративній справі № 640/34566/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.07.2022.

У судовому засіданні у вказаний день представники сторін були присутні.

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання представника Офісу Генерального прокурора - Петрика В.А. № 15/1/2-13877-22 від 13.06.2022 «Про залишення позовної заяви без розгляду».

В обґрунтування клопотання зазначено, що Державною казначейською службою України 11.08.2021 позивачу перераховано кошти у сумі 50 487,38 грн. на підставі виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2021 у справі № 640/9151/20 (стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги у сумі 50 487,38 грн). Отже, 11.08.2021 позивач повинен був дізнатись про порушення його прав щодо несвоєчасної виплати вихідної допомоги. Відповідач вважає, що позивач мав звернутись з цим позовом до суду у місячний строк з 11.08.2021, однак звернувся лише 22.11.2021 з пропущенням такого строку без поважних причин.

Позивачем надано заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в якому вказано, що відповідач зобов`язаний був виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу в день звільнення - 24.12.2019, натомість фактично здійснив виплату на підставі рішення суду лише 11.08.2021, про що позивач дізнався отримавши листа Державної казначейської служби України № 5-12-12/21358 від 20.10.2021.

До отримання вказаного листа ОСОБА_1 не знав, та не міг знати про дату фактичної виплати йому Офісом Генерального прокурора вихідної допомоги при звільненні, адже, будь-яких повідомлень від банківських установ, Державної казначейської служби України або Офісу Генерального прокурора про таку виплату позивачу не надходило та відповідних доказів відповідачем не надано.

Позивач зазначає, що у правовому висновку Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеному у постанові від 23.06.2022 по справі № 120/513/21-а, предмет спору у якій є аналогічним спору у справі № № 640/34566/21, касаційний суд посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013 зазначив, що у спорах, пов`язаних із невиплатою вихідної допомоги, у тому числі, щодо стягнення з роботодавця на користь працівника його середнього заробітку за весь час затримки у виплаті вихідної допомоги, строк звернення працівника з позовом до суду не обмежується.

Отже, за висновком позивача, підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

У судовому засіданні 26.07.2022 судом розглянуто питання дотримання позивачем строку на звернення до суду, відповідач клопотання про залишення позову без розгляду підтримав, позивач заперечив, судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частини п`ята указаної статті Кодексу).

Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Разом з тим, ч. 1 ст. 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

При цьому, частиною другою цієї статті встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Офіційне тлумачення положення указаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 і №9- рп/2013.

Так, у рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Згідно з пунктом 2.1 мотивувальної частини вказаного рішення поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків.

Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч. 2 ст. 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

До «усіх виплат» (заробітна плата, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати) також належить і виплата вихідної допомоги (що є предметом позовних вимог), яка гарантована статтею 43 Конституції України.

Поняття та підстави виплати вихідної допомоги визначені статтею 44 КЗпП України. За змістом цієї норми вихідна допомога - це грошова виплата працівникові, який звільнений з роботи не з власної ініціативи, яку виплачує роботодавець у випадках, передбачених законом або сторонами.

Вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, оскільки її розмір не пов`язаний з кількістю і якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав, що виплачуються працівникові при звільненні. Тобто, основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи.

Отже, спір у цій справі стосується невиплати вихідної допомоги при звільненні на яку працівник має право, згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, а тому не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про її стягнення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2022 у справі № 200/1636/21-а та від 23.06.2022 у справі № 120/513/21-а.

За приписом ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позивач має право звернутись з позовом до суду про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні без обмеження строком на звернення до суду, отже відповідний строк ОСОБА_1 не пропущено.

З урахуванням наведеного, підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України відсутні, а відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання представника Офісу Генерального прокурора - Петрика В.А. № 15/1/2-13877-22 від 13.06.2022 «Про залишення позовної заяви без розгляду».

Керуючись ст.ст. 122, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання № 15/1/2-13877-22 від 13.06.2022 «Про залишення позовної заяви без розгляду» представника Офісу Генерального прокурора - Петрика В.А. - залишити без задоволення.

Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 03.08.2022.

Суддя К.С. Пащенко