Рішення № 10603430, 08.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.10                                                                                           Справа№ 9/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

при секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів,

До відповідача: Приватного підприємства «Агросоюз-Захід», м. Львів,

Про стягнення 134820 грн. 03 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 1070 грн. 95 коп. боргу за спожиту реактивну електроенергію, 1900 грн. 74 коп. пені, 970 грн. 51 коп. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 279 грн. 57 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Чорней О.В., за довіреністю № 502-6598/2 від 30.12.2009р.

Від відповідача: Качмар М.Я., за довіреністю від 29.09.2009р. дійсна до 31.12.2010р.,

Представникам роз»яснено права і обов»язки передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники заявили клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів, до Приватного підприємства «Агросоюз-Захід», м. Львів, про стягнення 134820 грн. 03 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 1070 грн. 95 коп. боргу за спожиту реактивну електроенергію, 1900 грн. 74 коп. пені, 970 грн. 51 коп. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 279 грн. 57 коп. та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 05.02.2010року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 02.03.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені, під розписку, Позивач –15.02.10р. рекомендованою поштою № 7205567, Відповідач –15.02.10р. рекомендованою поштою № 5705559 (докази –в матеріалах справи).

          З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 02.03.2010р. розгляд справи відкладено на 23.03.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

23.03.2010р. в зв»язку із неприбуттям позивача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 08.04.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

Представник позивача, надав для огляду оригінали документів, які вимагалися судом (копії –у справі), подав клопотання, що станом на 08.04.2010р. заборгованість Відповідача за спожиту активну електроенергію погашена повністю, в сумі 134820 грн. 03 коп., подав особові рахунки від 29.03.2010р., від 01.04.2010р. –5 шт., які підтверджують оплату відповідачем боргу, просить в цій частині провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору, просить стягнути з відповідача на свою користь борг, який залишився неоплаченим відповідачем, в сумі 1070,95 грн. за реактивну електроенергію, пеню у розмірі 1900,74 грн., інфляційні втрати в розмірі 970,51 грн. та 3% річних з простроченої суми в розмірі 279,57 грн. Вказані вимоги підтримує повністю.

Відповідач подав клопотання та докази погашення боргу за спожиту активну електроенергію, що підтверджує копіями платіжних доручень: № 414 від 09.03.2010р. на суму 10900,00 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; № 416 від 11.03.2010р. на суму 10000,00 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; № 293 від 19.01.2010р. на суму 2000,00 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; № 313 від 26.01.2010р. на суму 2000,00 грн. призначення платежу - за активну електроенергію; № 516 від 12.01.2010р. на суму 5000,00 грн. призначення платежу - за активну електроенергію; № 613 від 02.03.2010р. на суму 20000,00 грн. призначення платежу - за активну електроенергію; № 528 від 15.01.2010р. на суму 2000,00 грн. призначення платежу - за активну електроенергію; № 606 від 01.03.2010р. на суму 30000,00 грн. призначення платежу - за активну електроенергію; № 678 від 01.04.2010р. на 61 696,35 грн. призначення платежу - за активну електроенергію; № 452 від 01.04.2010р. на 20000,00 грн. призначення платежу - за активну електроенергію; № 677 від 01.04.2010р. на 7000,00 грн. призначення платежу - за активну електроенергію; № 451 від 01.04.2010р. на 3000,00 грн. призначення платежу - за активну електроенергію; № 450 від 01.04.2010р. на 18000,00 грн. призначення платежу - за активну електроенергію; № 644 від 19.03.2010р. на 7000,00 грн. призначення платежу - за активну електроенергію; загальна сума оплати відповідачем за спожиту активну електроенергію складає 198596 грн. 35 коп., що перевищує суму боргу, яка визначена позивачем у позові для оплати за спірний період за спожиту активну електроенергію. Відповідач письмового відзиву не представив.

Справа розглядається за правилами визначеними статтею 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено:

27 травня 2009 року між позивачем (ВАТ «Львівобленерго») та відповідачем (Приватним підприємством «Агросоюз-Захід») було укладено договір № 50299 про постачання електричної енергії з додатками до нього, які є невід»ємними частинами цього договору (далі за текстом –Договір).

Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статей 207, 208 ЦК України і є правомірним правочином, в силу статті 204 ЦК України.

Зазначений договір, відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, за основними та додатковими ознаками є договором енергопостачання.

У відповідності до умов договору Позивач (Постачальник) продає електричну енергію Відповідачу (Споживачу) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (Розділ 1 Договору).

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»споживання електроенергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1966р. (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. №910) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії і споживачем та визначає зміст правових відносин,прав та обов»язків сторін.

Зобов»язання сторін визначено у Розділі 2 договору, зокрема, Постачальник зобов»язувався (п. 2.2.2.) виконувати умови цього договору та постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (Додаток № 1 «Обсяги споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу») згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених Додатком № 11 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».

В свою чергу Відповідач зобов»язувався виконувати умови цього Договору (п. 2.3.1.), оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків №2 «Порядок розрахунків»та № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»(п. 2.3.3.), із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, забезпечувати дотримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності зазначеної в додатку № 9 «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії».

Права сторін визначено у розділі 3 договору, Відповідальність сторін передбачена у розділі 4 договору.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Сторони передбачили у розділі 5 договору –Порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, порядок обмеження та припинення електропостачання –розділ 6 договору, облік електричної енергії та порядок розрахунків передбачено розділом 7 договору.

Позивач свої зобов»язання за даним договором виконав в повному обсязі, продав відповідачу електроенергію згідно умов цього договору.

Відповідач свої зобов»язання щодо оплати за спожиту активну та реактивну електроенергію в повному обсязі не виконав, заборгував перед позивачем, на день пред»явлення позову, 134820,03 грн. за спожиту активну електроенергію та 1070 грн. 95 коп. за спожиту реактивну енергію.

В процесі розгляду даної справи господарським судом відповідач заборгованість за спожиту активну електроенергію погасив в повному обсязі, що підтверджується особовими рахунками наданими позивачем та платіжними дорученнями, наданими відповідачем, а саме платіжними дорученнями: № 414 від 09.03.2010р. про оплату 10900,00 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; № 416 від 11.03.2010р. про оплату 10000,00 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; № 293 від 19.01.2010р. про оплату 2000,00 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; № 313 від 26.01.2010р. про оплату 2000,00 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; № 516 від 12.01.2010р. про оплату 5000,00 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; № 613 від 02.03.2010р. про оплату 20000,00 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; № 528 від 15.01.2010р. про оплату 2000,00 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; № 606 від 01.03.2010р. про оплату 30000,00 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; № 678 від 01.04.2010р. на суму 61 696,35 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; № 452 від 01.04.2010р. на суму 20000,00 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; № 677 від 01.04.2010р. на суму 7000,00 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; № 451 від 01.04.2010р. на суму 3000,00 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; № 450 від 01.04.2010р. на суму 18000,00 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; № 644 від 19.03.2010р. на суму 7000,00 грн., призначення платежу - за активну електроенергію; загальна сума оплати складає 198596 грн. 35 коп., за активну електроенергію.

Залишилася, на час розгляду справи, неоплаченою заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 1070,95 грн. за спожиту ним реактивну електроенергію.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

В нашому випадку господарське зобов”язання виникло з господарського договору про постачання електричної енергії згідно договору № 50299 від 27.05.2009р.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Згідно ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

          Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

          Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

          Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

          Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 546 ЦК України передбачено, що зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь пеню у розмірі 1900,74 грн.,

яка нарахована відповідно до п. 4.2.1 договору № 50299 від 27.05.2009р., статей 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»в редакції ЗУ від 10.01.2002р. № 2921-111, частини 2 статті 343 ГК України, з дотриманням вимог частини 6 статті 232 ГК України.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Позивачем пеня нарахована за період серпень 2009р. по грудень 2009р., від розміру основного боргу, який склався у відповідний період, при ставці НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня: з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. ставка НБУ складала 11%, з 12.08.2009р. ставка НБУ 10,25%.

За серпень 2009р.: від суми боргу 25947,02 грн. : 365 середньостатистичних днів року х 0,22 (11% х 2 : 100%) х 4 дні прострочення платежу, пеня = 62,56 грн., від суми боргу 22947,02 грн. : 365 х 0,22 х 1 день прострочення платежу, пеня = 13,83 грн., від суми боргу 15947,02 грн. : 365 х 0,22 х 1 день прострочення, пеня = 9,61 грн., від суми боргу 15947,02 грн. : 365 х 0,22 х 5 днів прострочення, пеня = 48,06 грн., від суми боргу 345,04 грн., при ставці НБУ 10,25%, 345,04 грн. : 365 х 0,205 (10,25% х 2 :100%) х 8 днів прострочення, пеня = 1,55 грн. За вересень 2009р.: від суми боргу 8022,72 грн. : 365 х 0,205 х 4 дні прострочення, пеня = 18,02 грн., від суми боргу 4426,02 грн. : 365 х 0,205 х 3 дні прострочення, пеня = 7,46 грн. За жовтень 2009р.: від суми боргу 752,52 грн. : 365 х 0,205 х 31 день прострочення платежу, пеня = 13,10 грн. За листопад 2009р. від суми боргу 7004,13 грн. : 365 х 0,205 х 4 дні прострочення, пеня = 15,74 грн. За грудень 2009р.: від суми боргу 108308,54 грн. : 365 х 0,205 х 11 днів прострочення, пеня = 669,14 грн., від суми боргу 98308,54 грн. : 365 х 0,205 х 20 днів прострочення, пеня = 1104,29 грн.

Нарахований розмір пені складає суму 1963 грн. 36 коп. пені, відповідачем добровільно сплачено пеню у розмірі 62 грн. 62 коп., заборгованість з пені, на час подання позову до суду, складає 1900,74 грн. (1963,36 грн. –62,62 грн.).

Відповідач просить зменшити розмір пені, застосувавши п. 3 частини 1 статті 83 ГПК України, статтю 233 ГК України, просить врахувати ступінь виконання зобов»язання, а саме, що відповідачем в повному обсязі погашено основний борг за спожиту активну електроенергію, часткове погашення пені, майновий стан відповідача.

Заслухавши думку учасників судового процесу в цій частині, суд приходить до висновку, застосувати до даних правовідносин п. 3 статті 83 ГПК України та статтю 233 ГК України, зменшити розмір неустойки у формі пені на 50%, та стягнути з відповідача на користь позивача 950 грн. 37 коп. пені.

Згідно п. 3 частини першої ст. 83 ГПК України, суду надано право зменшити розмір (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов»язання.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 970,51 грн. та 3% річних в сумі 279,57 грн., які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені ст. 625 ЦК України три відсотки річних не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.

Розрахунок інфляційних втрат: величина індексу інфляції застосована, виходячи з даних Державного комітету статистики України за період з вересня 2009р. індекс інфляції складає 100,8%; за жовтень індекс інфляції становить 100,9%; за листопад 101,1%; за грудень 100,9%, за схемою: сума боргу у відповідний період х індекс інфляції % - суму боргу = розмір інфляційних втрат.

Заборгованість на початок розрахункового періоду становить: за вересень 2009р. - 2008,72 грн.; за жовтень 2009р. - 752,52 грн.; за листопад 2009р. - 7004,13 грн.; за грудень 2009р. - 108308,54 грн., обчислено за вищевказаною схемою, відтак розмір інфляційних втрат за вказаний вище період складає 970,51 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в сумі 279 грн. 57 коп., розрахунок суми 3% річних: серпень 2009р.: 25947,02 грн. (борг) х 3% х 4 (к-ть днів прострочення) / 365 (к-ть днів у році) = 8,53 грн.; 22947,02 грн. (борг) х 3 % х 1 (к-ть днів прострочення) / 365 (к-ть днів у році) = 1,89 грн.; 15947,02 грн. (борг) х 3 % х 1 (к-ть днів прострочення) / 365 (к-ть днів у році) = 1,31 грн.; 345,04 грн. (борг) х 3 % х 13 (к-ть днів прострочення) / 365 (к-ть днів у році) = 0,37 грн. За вересень 2009р.: 8022,72 грн. (борг) х 3 % х 4 (к-ть днів прострочення) / 365 (к-ть днів у році) = 2,64 грн.; 4426,02 грн. (борг) х 3 % х 3 (к-ть днів прострочення) / 365 (к-ть днів у році) = 1,09 грн. За жовтень 2009р.: 752,52 грн. (борг) х 3 % х 31 (к-ть днів прострочення) / 365 (к-ть днів у році) = 1,92 грн. За листопад 2009р.: 7004,13 грн. (борг) х 3 % х 4 (к-ть днів прострочення) / 365 (к-ть днів у році) = 2,30 грн. За грудень 2009р.: 108308,54 грн. (борг) х 3 % х 11 (к-ть днів прострочення) / 365 (к-ть днів у році) =97,92 грн.; 98308,54 грн. (борг) х 3 % х 20 (к-ть днів прострочення) / 365 (к-ть днів у році) =161,60 грн.

Загальний розмір 3% річних складає 279 грн. 57 коп. (8,53 грн. + 1,89 грн. + 1,31 грн. + 0,37 грн. + 2,64 грн. + 1,09 грн. + 1,92 грн. + 2,30 грн. + 97,92 грн. + 161,60 грн.).

Суд заслухав пояснення сторін, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає борг в сумі 1070,95грн. за спожиту реактивну електроенергію, пеня у розмірі 950,37 грн., інфляційні втрати в розмірі 970,51 грн. та 3% річних 279,57 грн.

В частині вимог позивача про стягнення 134820 грн. 03 коп. основного боргу за спожиту активну електроенергію, яка сплачена Відповідачем, згідно платіжних доручень (які знаходиться в матеріалах справи) –провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору, відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати: державне мито сплачене позивачем в сумі 1390,42 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно задоволених вимог, згідно з ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-3 –4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 32 - 34, 36, 43, 44 - 49, 69, 75, 77, 82 –85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовільнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Агросоюз-Захід»(п. і. 79015, м. Львів, вул. Тургенєва, 73, код ЄДРПОУ 33252578) на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго»( п. і. 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) борг в сумі 1070 грн. 95 коп. за спожиту реактивну електроенергію, пеню у розмірі 950 грн. 37 коп., інфляційні втрати в розмірі 970 грн. 51 коп., 3% річних в сумі 279 грн. 57 коп., 1390 грн. 42 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 134820,03 грн., яка сплачена відповідачем, провадження у справі припинити, відповідно до п. 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.С.Данко

За згодою представника, 08.04.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 ГПК України та підписана 13.04.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя