Рішення № 106030735, 31.08.2022, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа №375/1584/21

Провадження №2/375/138/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31 серпня 2022 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Чорненької О.І.

при секретарі судового засідання Юрченко Л.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Рокитне, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмата спору: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, в особі Служби у справах дітей та сім`ї, про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад обставин справи та обгрунтування позовних вимог

Позивачка звернулася до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмата спору: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, в особі Служби у справах дітей та сім`ї, про позбавлення батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтувує тим, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем з 28 лютого 2012 року. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Рокитнянського районного суду від 02 серпня 2019 року шлюб було розірвано.

З 2016 року вони з відповідачем не проживають разом, син весь час перебуває на її утриманні. Відповідач не приймає участі у вихованні сина, ухиляється від участі у матеріальному забезпеченні дитини та протягом тривалого часу ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Зазначені обставини є проявом винної поведінки відповідача, свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.

У зв`язку з ухиленням відповідача від участі у матеріальному забезпеченні сина, позивачка була вимушена звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 27.07.2017 з відповідача на її користь стягнено аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі однієї однієї чверті доходу відповідача щомісячно.

На підставі зазначеного рішення суду було видано виконавчий лист та 06.09.2017 відкрито виконавче провадження по примусовому стягненню з відповідача аліментів на утримання сина.

Однак, станом на 01.12.2021 заборгованість відповідача по сплаті аліментів на утримання сина складає 54529 грн. 50 коп.

Зазначені обставини вона розцінює як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Позовна заява разом з доданими до неї документами надійшла до Рокитнянського районного суду Київської області 24 грудня 2021 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 грудня 2021 року справа передана у провадження судді Чорненької О.І.

На виконання вимог частини 6 статті 187 ЦПК України, 11 лютого 2022 року судом подано запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Інформація на запит надійшла на адресу суду 16 лютого 2022 року, де вказано, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований у АДРЕСА_1 , з 17 травня 2002 року і по даний час.

Тобто, відповідно до наданої інформації зареєстроване місце проживання відповідача співпадає із місцем реєстрації, зазначеним у позовній заяві.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 14 квітня 2022 року справу прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 13 годину 00 хвилин 30 травня 2022 року.

Зазначену ухвалу разом з позовною заявою та додатками до неї, рекомендованим листом відправлено відповідачеві та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору за місцем реєстрації.

Однак, 05.05.2022 поштове відправлення, скероване за адресою реєстрації відповідача, було повернено відправнику з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

У зв`язку з цим відповідача у підготовче судове засідання, призначене на 11.07.2022, було викликано шляхом розміщення 31.05.2022 на офіційному сайті суду оголошення про виклик до суду за посиланням: https://court.gov.ua/unknown/sud1021.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не прибув та про причини своєї неявки суд не повідомив.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 11 липня 2022 року підготовче провадження у справі закрите та справу призначено до судового розгляду на 16 годину 31 серпня 2022 року.

Крім того, позивачкою разом з позовною заявою було надано клопотання про виклик у судове засідання свідків, яким відомі фактичні обставини справи.

Зазначене клопотання позивачки задоволено ухвалою суду від 11 липня 2022 року та заявлені у клопотанні особи викликані у судове засідання як свідки.

На судовий розгляд справи, призначений на 04.08.2022 та 31.08.2022 відповідач, будучи належним чином повідомленим шляхом розміщення на офіційному сайті суду оголошення про виклик, яке було розміщено 13.07.2022 за посиланням: https://court.gov.ua/unknown/sud1021, не прибу та про причини своєї неявки суд не повідомив.

Крім того, відповідач відзиву на позов не надав та будь-яким іншим свою позицію щодо заявленого позову не висловив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору своїх пояснень, щодо заявлених позовних вимог суду не надала.

Однак, через канцелярію суду подала заяву відповідно до якої просила розгляд справи проводити у її відсутності, заявлений позов підтримує. Крім того зазначила, що висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 надати не можливо у зв`язку з тим, що відповідач відсутній за місцем реєстрації і місце його перебування невідоме.

Відповідно до вимог статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

відповідач не подав відзив;

позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи позицію позивача, яка не заперечує проти заочного розгляду справи, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статтей 223, 280 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 показала, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 28 лютого 2012 року. У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 . Відповідач залишив сім`ю коли хлопчикові було приблизно півтора роки. У зв`язку з цим ОСОБА_4 знає свого батька лише по фото, які у неї збереглися.

За таких обставин вона зверталася до суду з позовом про розірвання шлюбу та рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 02 серпня 2019 року їх шлюб було розірвано.

Син проживає з нею та перебуває на повному її утриманні. Життям та вихованням сина її колишній чоловік - ОСОБА_2 не цікавиться та матеріальної допомоги на його утримання не надає.

Крім того, відповідач не виконує рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання сина. Кошти на утримання сина перераховує не систематично та у сумах, які не забезпечують потреби дитини. У зв`зку з чим утворилась заборгованість по сплаті аліментів, яка станом на час подання позову про позбавлення відповідача батьківських прав становила майже 55 тисяч гривень.

Відповідач також жодного разу не був у дитячому садочку, який відвідував син та не цікавиться його успіхами у навчанні у класного керівника сина.

Таку поведінку колишнього чоловіка вона розцінює як свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками та ухилення від їх виконання.

Просить суд задовольнити заявлений позов та не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 . З весни 2021 року по сусідству з нею у квартирі АДРЕСА_3 стала проживати ОСОБА_1 із сином ОСОБА_4 . Сина ОСОБА_1 виховує сама. Батька хлопчика - ОСОБА_2 , вона знає, але жодного разу не бачила щоб той приходив до сина та спілкувався з хлопчиком. Крім того зазначила, що вже досить тривалий час вона взагалі не бачила ОСОБА_2 у селищі. Зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що батько утримувати сина матеріально не допомагає. Також зі слів ОСОБА_4 їй відомо, що батько до них не приходить та з ним не грається.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_4 . До березня 2021 року по сусідству з нею проживала ОСОБА_1 із сином ОСОБА_4 . Батька хлопчика - ОСОБА_2 вона знає особисто та знає його родину. В останнє вона бачила ОСОБА_2 коли ОСОБА_4 було приблизно рік чи півтора. Сина ОСОБА_1 виховувала та утримувала сама. Зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що ОСОБА_2 , матеріальної допомоги на утримання сина не надаває та участі у вихованні сина не приймав. Зі слів самого ОСОБА_4 їй відомо, що батько до них не приїздить та його життям і успіхами не цікавиться.

Крім того, під час судового розгляду встановлено, що відповідно до Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 02 серпня 2019 у справі № 375/1964/18 було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28.02.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рокитнянського районного упавління юстиції у Київській області, актовий запис №6.

Відповідно до свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області 10 червня 2015 року батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , а матір`ю - ОСОБА_1 .

Згідно з Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 27.07.2017 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі однієї однієї чверті доходу відповідача щомісячно.

На виконання зазначеного рішення Рокитнняським районним судом Київської області було видано виконавчий лист №2/375/456/17.

06 вересня 2017 року на підставі зазначеного виконавчого листа №2/375/456/17 було відкрито виконавче провадження №54644725 по примусовому стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.12.2021 заборгованість боржника у виконавчому провадженні №54644725 по сплаті аліментів складає 54529 грн. 50 коп.

Відповідно до довідки № 7 від 14.12.2021, виданої Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу №1 "Малятко" Рокитнянської селищної ради Київської області дитина ОСОБА_3 відвідував ДНЗ "Малятко" з 09 серпня 2017 року по 30 серпня 2021 року. Дитину у садочок приводила та забирала мама - ОСОБА_1 , яка приділяла багато уваги навчанню та вихованню сина. Батько дитини - ОСОБА_2 , протягом 4 років жодного разу в дошкільному закладі не з`являвся.

Згідно з довідкою №65 від 15.12.2021, виданою Рокитнянським закладом загальної середньої освіти №3 Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_3 навчається в 1-Б класі Рокитнянського ЗЗСО №3 з 09 вересня 2021 року. Дитину у школу завжди приводить і забирає мама - ОСОБА_1 , яка приділяє увагу його навчанню та вихованню. Батько - ОСОБА_2 , до школи на побачення з сином не приходив та у класного керівника навчанням і вихованням учня не цікавився.

З довідок про реєстрацію місця проживання особи №1227 та №1228, виданих 07 грудня 2021 року Рокитнянською селищною радою, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 16 квітня 2021 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5 .

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 14 грудня 2022 року, складеного комісією у складі депутата Рокитнянської селищної ради Теліуза С.В. та сусідів ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , вбачається, що позивачка ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_5 . Колишній чоловік - ОСОБА_2 участі у вихованні сина не приймає та матеріальної підтримки не надає.

Відповідно до листа представника Служби у справах дітей та сім`ї Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області Секрет Л.М. надати висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 не можливо у зв`язку з тим, що відповідач відсутній за місцем реєстрації і місце його перебування невідоме.

Зазначені обставини судом розцінюються як ухилення батька від виховання дитини та свідоме нехтування ним своїми обов`язками по утриманню сина.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з частиною 2 та 4 статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2021 року по справі №459/3411/17 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Суд на перше місце має ставити «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини зазначав, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Вирішення питання позбавлення батьківських прав має грунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька (або матері) як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Висновки суду

Вирішуючи даний спір, належно і повно дослідивши та оцінивши представлені сторонами докази, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 щодо малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно свого сина ОСОБА_3 , що підтверджується наявними матеріалами цивільної справи та встановленими обставинами.

Будь-яких доказів щодо безпідставності позовних вимог та доказів своєї участі у вихованні дитини відповідач суду не надав. Оскільки факт ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків по вихованню сина знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи, суд вважає, що є підстави для позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , згідно відповідних положень ст.164 Сімейного Кодексу України.

Згідно з ч.2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись як найкращими інтересами малолітньої дитини, суд дійшов висновку про те, що позивачкою доведено наявність підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відповідно до вимог статті 164 СК України, оскільки він ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України).

При поданні позову позивачкою сплачено судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень (квітанція №77310 від 22.12.2021).

Таким чином з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у сумі 908 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтею 8 Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст.ст.19, 150-155,164-166, 170, 180, 181, 182, 183, 184 191 Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 89, 131, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмата спору: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, в особі Служби у справах дітей та сім`ї, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею при поданні позову судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Рокитнянським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення виготовлено 31 серпня 2022 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_6 , тел. моб. НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_7 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмата спору: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, в особі Служби у справах дітей та сім`ї, код ЄДРПОУ 04358997, юридична адреса: 09600, Київська область, Білоцерківський район, смт Рокитне, вул. Незалежності, 2, ел. адреса: rokytne04@ukr.net.

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА