Рішення № 106024985, 01.09.2022, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 вересня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/73/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

при секретарі судового засідання Крутіна Ю.С.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Тимош Володимира Васильовича, АДРЕСА_1

до відповідача: Дочірнього підприємства Техніка, вул. Нова, 54, м. Борщів, Борщівський район, Тернопільська область, 48702

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: Борщівської міської ради, вул. Грушевського, 2, м. Борщів, Борщівський район, Тернопільська область, 48702

про визнання договору оренди припиненим.

За участі представників:

Позивача: Сагайдак Володимира Васильовича, ордер серія ВО № 1031845 від 27.01.2022 р., свідоцтво серія ТР № 000269 від 02.03.2018 р.

Відповідача: не з`явився.

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: не з`явився.

Відповідно ст.222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "EasyCon".

ВСТАНОВИВ:

31.01.2022 Фізична особа-підприємць Тимош Володимир Васильович звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства Техніка про визнання договору оренди припиненим.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неналежного виконання орендарем умов договору оренди № 5 від 01.10.2011, укладеного ФОП Тимош Володимиром Васильовичем та Дочірнім підприємством Техніка та поданою позивачем заявою про розірвання даного договору, виникла необхідність у розірванні договору.

Ухвалою суду від 04.02.2022 відкрито провадження у справі №921/73/22 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено 03.03.2022. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Борщівську міську раду (вул. Грушевського, 2, м. Борщів, Борщівський район, Тернопільська область, 48702).

28.02.2022 через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву №5 від 25.02.2022 (вх. № 1502 від 28.02.2022), в якому заперечує проти позовних вимог позивача, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, враховуючи те, що позивач не вжив заходів щодо дострокового розірвання договору, що відповідно унеможливило повернення нежитлового приміщення, та подальше його використання завдало фінансових втрат у вигляді неотриманої орендної плати. Також, відповідач звертає увагу суду на те, що позивач не звернувся з позовом до суду про визнання Договору припиненим безпосередньо після 30.09.2018, незважаючи на письмові претензії та повідомлення, що встановлені рішеннями Господарського суду Тернопільської області від 19.11.2020 року у справі №921/440/20 та від 06.12.2021 року у справі №921/551/21. До відзиву долучив копії рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.12.2021 у справі № 921/551/21 та докази надіслання такого відзиву іншим учасникам справи.

01.03.2022 через канцелярію суду третьою особою Борщівською міською радою подано пояснення щодо позову №509/03-18 від 25.02.2022 (вх. № 1518 від 01.03.2022), згідно якого заперечує проти позовних вимог позивача, з огляду на наступне, аналізуючи зміст укладеного між сторонами Договору оренди, жодною з його умов не передбачено можливості дострокового розірвання орендарем (позивачем) в односторонньому порядку, що у свою чергу унеможливило повернення нежитлового приміщення , а подальше його використання завдало фінансових втрат в сумі 67 652,75 грн у вигляді неотриманої орендної плати, яка в подальшому була стягнута згідно рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.11.2020 у справі №921/440/20, також зазначає, що позивач не звернувся з позовною заявою до суду про визнання Договору припиненим безпосередньо після 30.09.2018, а також не надав відповіді на письмові претензії та повідомлення орендодавця, які встановлені рішеннями Господарського суду Тернопільської області від 19.11.2020 у справі №921/440/20, та від 06.12.2021 у справі №921/551/21.

Представник позивача 03.03.2022 через канцелярію суду подав клопотання б/н від 03.03.2022 (вх. № 1578 від 03.03.2022) про відкладення підготовчого судового засідання та клопотання б/н від 23.02.2022 (вх. № 1570 від 03.03.2022), в якому просить долучити до матеріалів справи копію заяви від 29.10.2018р. та докази надіслання такого клопотання іншим учасникам справи.

Ухвалою суду від 03.03.2022 суд, враховуючи клопотання представника позивача, відкладає підготовче засідання на 14.04.2022. Сторони повідомлені про час і місце судового засідання (рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень знаходяться у матеріалах справи).

17.03.2022 через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив б/н від 17.03.2022 (вх.№1778 від 17.03.2022), в якому заперечує проти доводів викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях третьої особи на стороні відповідача: позивач зазначив, що неодноразово звертався та різними способами вживав заходів щодо повернення орендованого майна, вважає, що Договір був достроково припиненим, автоматично не пролонговувався в силу п.10.4 Договору, в якому зазначено, що у разі належного виконання умов Договору орендарем, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, а відповідно, якщо належного виконання умов Договору не було, то Договір не вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, він є припиненим в силу пункту Договору. Щодо тверджень відповідача у відзиві, про те, що позивач користувався майном після закінчення строку дії Договору, то такі не відповідають дійсності, оскільки не підтверджуються належними доказами. Щодо пропущення строку позовної давності позивач зазначив, що його права були порушені після набрання рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №921/440/20 від 19.11.2020 законної сили. До відповіді на відзив долучив докази її направлення іншим учасникам справи.

Також представником позивача 17.03.2022 подано письмові пояснення б/н від 17.03.2022 (вх. № 1779 від 17.03.2022), які просив долучити до матеріалів справи № 921/73/22.

Ухвалою суду від 14.04.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.05.2022. Сторони повідомлені про час і місце судового засідання (рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень знаходяться у матеріалах справи).

Ухвалою суду від 12.05.2022 суд, враховуючи неявку представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача в перше судове засідання по розгляду справи по суті, а також відсутність заперечень позивача та його представника проти такого відкладення, з метою правильного і об`єктивного розгляду справи та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 42, 46 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, ухвалив відкласти розгляд справи по суті на 09.06.2022.

У судовому засіданні, яке відбулося 09.06.2022 у режимі відеоконференцзв`язку, суд, заслухавши вступне слово представника позивача, представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача оголосив перерву у судовому засіданні до 04.08.2022. Сторони повідомлені про дату і час судового засідання під розписку.

Ухвалою суду від 04.08.2022, суд, враховуючи клопотання представника позивача щодо відкладення розгляду справи та відсутність заперечень представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача проти такого відкладення, а тому в судовому засіданні 04.08.2022 оголошена протокольна ухвала про відкладення розгляду справи по суті на 18.08.2022.

Ухвалою суду від 18.08.2022 суд, не завершивши з`ясування обставин справи та дослідження доказів наявних в матеріалах справи №921/73/22, в судовому засіданні оголосив перерву до 01.09.2022 до 15:00 год., про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 18.08.2022.

У судове засідання 01.09.2022 представник позивача з`явився, підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задоволити, представник відповідача у зазначене судове засідання не прибув, згідно пояснень, які подані через канцелярію суду №15 від 05.08.2022 (вх. № 5147 від 11.08.2022) заперечує проти позовних вимог та просить розгляд даної справи здійснювати без його участі, представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання 01.09.2022 не прибув, проте через систему Електронний суд подав додаткові пояснення б/н від 10.08.2022 (вх. № 5143 від 10.08.2022), в яких заперечує проти позовних вимог позивача в повному обсязі та просить розгляд справи здійснювати без його участі за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників учасників справи, судом встановлено:

01 жовтня 2011 року між ФОП Тимош Володимиром Васильовичем (надалі- Позивач, Орендар) та Дочірнім підприємством "Техніка" (надалі-Відповідач, Орендодавець) укладено Договір № 5 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м. Борщова (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, Відповідач передав Позивачу в строкове платне користування комунальне окремо індивідуально визначене майно площею 29,74 кв. м., розміщене за адресою м. Борщів, вул. Шевченка, 7 на першому поверсі, що перебуває на балансі Відповідача (надалі - Об`єкт, Майно).

Відповідно до п. 10.1. Договору, цей Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 01 жовтня 2011 року до 30 вересня 2012 року включно.

Відповідно до п. 10.4. Договору, у разі належного виконання умов Договору Орендарем, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Згідно п. 2.1. Договору, Орендар вступає у строкове користування Майном у термін, указаний у Договорі.

Відповідно до п. 10.6. Договору, чинність цього Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 5.3. Договору, Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 5.9. Договору, Орендар зобов`язаний щомісяця до 15 числа надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць.

Згідно Акту прийому передачі приміщення до Договору оренди нежитлового приміщення від 01 жовтня 2011 року №5, 01 жовтня 2011 року Орендар прийняв від Орендодавця Майно, що є предметом Договору.

Відповідно до нової редакції п. 3.6., затвердженої Угодою про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення за адресою м. Борщів, вул. Шевченка, 7, укладеного від 01.10.2011 року за № 5, що укладена 10 травня 2014 року, орендна плата за користування Майном сплачується Орендарем щомісячно до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно Угоди про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення за адресою м. Борщів, вул. Шевченка, 7, укладеного від 01.10.2011 року за № 5, 01 липня 2014 року Орендодавець передав Орендарю приміщення в оренду, що знаходиться за адресою м. Борщів, вул. Шевченка, 7, загальною площею 45,00 кв.м. Тобто, Орендар отримав в оренду від Орендодавця приміщення, яке є більшим за площею.

Згідно Акту прийому передачі приміщення до Договору оренди нежитлового приміщення від 01 жовтня 2011 року № 5, 01 липня 2014 року Орендар прийняв від Орендодавця приміщення більшої площі, згідно вищезазначеної додаткової угоди.

З моменту укладення Договору та до кінця серпня 2018 року Орендар виконував належним чином умови Договору, зокрема, користувався Майном відповідно до Договору, своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату.

Враховуючи належне виконання Орендарем умов Договору, Договір в силу пункту 10.4. Договору автоматично продовжувався на той самий строк і на тих самих умовах, тобто, кожного року продовжувався на один рік, до 1 жовтня відповідного року.

Як зазначалось вище, з вересня 2018 року Орендар не сплачував орендну плату, а також не використовував орендоване майно. Тобто, з вересня 2018 року Орендар не виконував належним чином умови Договору, у зв`язку з чим 01.07.2020 Дочірнє підприємство Техніка звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Тимоша Володимира Васильовича про стягнення 91 672,34 грн заборгованості, а підставою позову визначено неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем Тимошем Володимиром Васильовичем умов Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м. Борщова за №5 від 01.10.2011 в частині сплати орендної плати.

Згідно Рішення Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/440/20 від 19.11.2020 позов задоволено частково.

Згідно Рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №921/551/21 від 06.12.2021 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями та необхідністю сплати стягнених сум орендної плати за період з червня 2017 року по травень 2020 року ФОП Тимош В.В. звернувся до господарського суду з позовом про визнання Договору оренди №5 індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м. Борщова від 01.10.2011, укладеного між ФОП Тимошом В.В. та ДП "Техніка" припиненим з 01.01.2018р.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке:

Порушення права позивача полягає в запереченні відповідачем факту припинення правовідносин за договором оренди, а обраний позивачем спосіб захисту порушеного права хоча прямо не визначений в ст. 16 ЦК України, проте є ефективним та відповідає змісту порушеного права позивача, характеру його порушення і спричиненим цим порушенням наслідкам та узгоджується з положенням ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основположних свобод.

Частина 2 ст.16 ЦК України передбачає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлено договором аб законом чи судом у визначених законом випадках.

Під захистом права законодавець розглядає державно-примусову діяльність, спрямовану на встановлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Способу захисту у формі визнання договору припиненим цивільне законодавство не передбачає, а встановлює в якості такого способу можливість зміни або припинення правовідношення судом ( а не визнання судом відсутність права, як помилково вважає позивач), який, зокрема, може бути шляхом розірвання договору в судовому порядку, що має інший правовий зміст.

Господарський суд звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.11.2018р. у справі №905/2260/17 про те, що у випадку, коли законом або договором не визначено ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи або інтересу особи, яка зверталася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захитсу, який не суперечить закону (ч.2 ст. 5 ГПК України).

У той же час застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес можуть бути захищені судом у спосіб, що є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричинене цими діями наслідкам.

Заявлений у даній справі позов фактично містить у собі вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення (припинення договору в цьому значенні), та не стосується права цивільного, тобто задоволення такої вимоги не є ефективним способом захисту прав позивача, яке вже захищено законом.

Вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, який порушує провадження у справі за позовом, в основі якого лежить правова вимога - спір про право, що виникає з матеріального правовідношення. Відповідний правовий висновок наведений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16.

Звертаючись до суду із вимогою щодо визнання договору припиненим, позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження судом припинених прав орендодавця на одержання орендної плати, однак такі доводи можуть розглядатися судом лише при існуванні між сторонами спору про право, зокрема, за позовом, відповідача про стягнення з позивача заборгованості заборгованості з орендної плати.

Спір про право цивільне за позовом, Дочірнього підприємства "Техніка" м. Борщів за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Борщівської міської ради, м. Борщів до відповідача Фізичної-особи підприємця Тимоша Володимира Васильовича, м. Борщів про стягнення 91 672, 00 грн заборгованості по договору оренди індивідуально визначеноного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м. Борщова за №5 від 01.10.2011 року, що є предметом розгляду Господарським судом Тернопільської області у справі за №921/440/20, по результатах розгляду якої судом прийнято рішення від 19.11.2020 про задоволення позову частково в сумі 67 652, 75 грн боргу з орендної плати по по зазначеному договору за період з червня 2017 року по травено 2020 року, 258,29 грн пені, 1899,85 грн 3-ох % річних, 2 327,43 грн інфляційних, 68,67 грн штрафу.

В частині стягнення 19 252, 39 грн заборгованості з орендної плати, нарахованих за період з 2015 року по травено 2017 року (в т.ч. донарахованих сум на індекс інфляції визначений період) в позові відмовлено за пропуском позовної давності.

В межах зазначеної справи, судом також оцінювалися докази відповідача Фізичної особи підприємця Тимоша Володимира Васильовича щодо припинення договору №5 від 01.10.2011 р., 30.09.2016р., про що зазначено судом в мотивувальній частині рішення від 19.11.2020р.

Крім цього, Господарський суд Тернопільської області розглядав справу №921/551/21 за позовом Фізичної особи-підприємця Тимоша Володимира Васильовича, м. Борщів до відповідача ДП "Техніка", м. Борщів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Борщівська міська рада, м. Борщова про розірвання договору №5 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м. Борщова від 01.10.2011р., укладеного між ДП "Техніка" та ФОП Тимошем В.В.

За результатами розгляду вказаного спору 06.12.2021р. судом прийнято рішення про відмову в позові.

При цьому, і у рішенні суду від 19.11.2020р. у справі №921/440/20 і у рішенні від 06.12.2021р. у справі №921/551/21 встановлено, що між сторонами договору №5 від 01.10.20211р. тривають фактичні відносини з оренди комунального майна, заяви сторін про його припинення відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" відсутні. У зазначеному рішенні йшлося про існування орендних відносин, що виникли із договору №5 від 01.10.2011р. станом на 01.06.2020 року.

Таким чином, з огляду на наявність судового рішення за №921/440/20 від 19.11.2020р. та судового рішення за №921/551/21 від 06.12.2021р., якими з позивача стягнуто заборгованість з орендної плати по зазначеному договору станом на 01.06.2020р. та відмовлено у позові про його розірвання, звернення позивача з позовом про визнання такого договору (№5 від 01.10.2011р.) припиненим з 01.10.2018 року є необгрунтованим та безпідставним.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 02.09.2022р.

Суддя Н.М. Бурда