Рішення № 10602444, 06.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.10 Справа № 6/183

За позовом

Комунального підприємства “Первомайськтеплокомуненрго”, м. Первомайськ Луганської області

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 14 395 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача Рогожкіна І.О., дов. № 843 від 08.06.10;

від відповідача не прибув;

в с т а н о в и в:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 14 395 грн. 00 коп., в тому числі заборгованість за отриману теплову енергію в сумі 13 365 грн. 82 коп., інфляційні нарахування у сумі 243 грн. 08 коп., 3 % річних в сумі 94 грн. 71 коп. та пеня в сумі 691 грн. 39 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: АДРЕСА_1, що є і адресою мешкання фізичної особи, у звязку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Комунальним підприємством “Первомайськтеплокомуненрго” (позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) 15.09.09 був укладений договір купівлі продажу № 66.

За умовами вказаного договору, позивач зобовязався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для опалюваннянежитлового приміщення магазину “Господарчи товари”, розташованого у м. Золоте, кв. Сонячний, 2, а відповідач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені цим договором.

Відповідно додатку № 2 до договору відповідач до 10 числа розрахункового періоду (місяця) сплачує позивачу повну вартість заявленого у договору обсягу споживання теплової енергії з урахуванням сальдо рахунків на початок розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за отриману теплову енергію провадиться відповідачем не пізніше 18-го числа періоду, наступного за розрахунковим.

За період з 30.10.09 по 12.04.10 відповідачу відпущено теплової енергії згідно предявленим рахункам 15,48 Гкал. на суму 13 365 грн. 82 коп.

У звязку з невиконанням умов договору, за відповідачем залишилась заборгованість у сумі 13 365 грн. 82 коп.

З метою отримання вказаної заборгованості з відповідача, позивачем було направлено останньому рахунки № 585 від 04.11.09 на суму 486 грн. 96 коп., № 681 від 02.12.09 на суму 2297 грн. 09 коп., № 25 від 05.01.10 на суму 4 817 грн. 00 коп., № 110 від 02.02.10 на суму 591 грн. 27 коп., № 184 від 03.03.10 на суму 2695 грн. 44 коп., № 259 від 02.04.10 на суму 2156 грн. 35 коп. та № 320 від 15.04.10 на суму 321 грн. 71 коп., які останній не оплатив.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем за прострочення сплати платежу за товар нараховано відповідачу 3% річних у сумі 94 грн. 71 коп. та інфляційні нарахування у сумі 243 грн. 08 коп.

Окрім цього, позивачем нарахована пеня відповідно до п. 6.12 договору в сумі 691 грн. 39 коп.

У звязку з тим, що відповідач добровільно не сплатив суму боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на виконання вимог договору № 66 від 15.09.09 відповідачу було поставлено теплову енергію на загальну суму 13 365 грн. 82 коп., яка відповідачем не була сплачена, у звязку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 13 365 грн. 82 коп.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 13 365 грн. 82 коп. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та не оспорені відповідачем, у звязку з чим позов в цій частині слід задовольнити.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні з простроченої суми.

Позивачем за прострочення сплати платежу за товар нараховано відповідачу 3% річних у сумі 94 грн. 71 коп. та інфляційні нарахування у 243 грн. 08 коп., що є обґрунтованим та відповідає обставинам справи, у звязку з чим позовні вимоги у цій частині також слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 691 грн. 39 коп. слід вказати на наступне.

В силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязальні правовідносини між кредитором та боржником.

Матеріалами справи та наведеними вище обставини підтверджено, що позивач належним чином виконав умови договору, але відповідач в порушення п. 6 договору оплату в повній мірі не здійснив.

Пунктом 6.12 сторони визначили, що за несвоєчасну оплату отриманої теплової енергії відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Виходячи з наведеного слід вказати, що позивачем правомірно нарахована вказана сума пені.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь:

- Комунального підприємства “Первомайськтеплокомуненрго”, м. Первомайськ Луганської області, вул. Куйбишева, 28, код 32082152, заборгованість за отриману теплову енергію в сумі 13 365 грн. 82 коп., інфляційні нарахування у сумі 243 грн. 08 коп., 3 % річних в сумі 94 грн. 71 коп. та пеня в сумі 691 грн. 39 коп., держмито у сумі 143 грн. 95 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення - 08.06.2010.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько