Рішення № 10602443, 06.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.10                                                                                 Справа № 6/205

За позовом

Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми “Агро”, м. Луганськ

до Приватного підприємства “Тала”, м. Луганськ

про стягнення 18 015 грн. 59 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача –Тремполець Р.В., дов. № б/н від 05.01.10;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 18 015 грн. 59 коп., в т.ч. основний борг у сумі 15 731 грн. 60 коп., пеня у сумі 1 351 грн. 84 коп., інфляційні нарахування у сумі 734 грн. 32 коп., 3% річних у сумі 197 грн. 83 коп. Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: м. Луганськ, вул. Боженко, б. 107-а, кв. 16, що є і адресою знаходження юридичної особи, у зв’язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

. в с т а н о в и в:

08.12.2009 р. між сторонами у справі був укладений договір поставки товару № 371, за умовами якого Приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма “Агро”- «Постачальник»(позивач у справі) зобов’язується виготовляти та систематично посталяти, передавати у власність товар: м’ясо птиці ТМ “Чорнухинські курчата”, а Приватне підприємство “Тала” - «Покупець»(відповідач у справі) зобов’язується прийняти і оплатити відповідний товар на умовах договору.

На виконання умов договору, позивач виготовив та поставив (передав у власність) дві партії товару, а відповідач прийняв певний товар, за накладними RCF0009998 від 15.12.09 на суму 14 924 грн. 83 коп., RCF0010163 від 22.12.09 на суму 26 731 грн. 60 коп. на загальну суму 41 656 грн. 43 коп.

Відповідач поставлений товар оплатив частково в сумі 25 924 грн. 83 коп., у зв’язку з чим, за останнім залишилась заборгованість у сумі 15 731 грн. 60 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Також позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України заявлені до стягнення інфляційні нарахування у сумі 734 грн. 32 коп. та 3% річних у сумі 197 грн. 83 коп.

Окрім цього, позивачем нарахована пеня відповідно до п. 6.4 договору в сумі 1 351 грн. 84 коп.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було вказано вище, 08.12.09 між сторонами у справі було укладено договір на поставку товару № 371. За умовами вказаного договору позивач постачає відповідачу певний товар, а останній приймає та оплачує його на умовах договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач, на виконання умов договору за видатковими накладними (арк. справи 9,13), за довіреністю на отримання товару (арк. справи 12) поставив відповідачу відповідний товар на загальну суму 41 656 грн. 43 коп., який відповідач оплатив частково, у зв’язку з чим залишилась заборгованість у сумі 15 731 грн. 60 коп.

Зазначена сума підтверджена матеріалами справи та не оспорена відповідачем.

Згідно п.3.3 договору оплата здійснюється за кожну поставлену йому партію товару не пізніше 3 календарних днів з моменту поставки партії товару.

Також з метою отримання вартості поставленого товару позивач направляв відповідачу претензію № 1 від 15.03.010, яка останнім була залишена без задоволення.

Відповідачем вказаний факт не спростований.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення із даним позовом у позивача виникло право вимоги заборгованості, яка є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи.

Відповідач доказів оплати зазначеної суми не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 15 731 грн. 60 коп. слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з січня 2010р. по квітень 2010р. в сумі 734 грн. 32 коп. і 3% річних за період з 26.12.09 по 28.05.2010 в сумі 197 грн. 83 коп. слід зазначити наступне. Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку інше в договорі сторонами визначено не було.

З урахуванням викладеного слід зазначити, що позивач інфляційні та 3% річних нарахував правомірно, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 351 грн. 84 коп. за період з 26.12.09 по 28.05.10 в сумі 1 351 грн. 84 коп. слід вказати на наступне.

В силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Матеріалами справи та наведеними вище обставини підтверджено, що позивач належним чином виконав умови договору, але відповідач в порушення 3.3 договору оплату в повній мірі не здійснив.

Пунктом 6.4 сторони визначили, що за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Виходячи з наведеного слід вказати, що позивачем правомірно нараховані вказані сума пені.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Тала”, м. Луганськ, вул. Боженко, б. 107-а, кв. 16, код 32969012 на користь:

- Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми “Агро”, м. Луганськ, вул. Оборонна, 107, код 30877035, основний борг у сумі 15 731 грн. 60 коп., пеня у сумі 1 351 грн. 84 коп., інфляційні нарахування у сумі 734 грн. 32 коп., 3% річних у сумі 197 грн. 83 коп., витрати по оплаті держмита у сумі 180 грн. 16 коп., витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –08.07.2010.

Суддя                                                   Т.А.Василенко

Помічник судді                                                                       Т.В.Цибулько