Рішення № 10602016, 19.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/22319.07.10 За позовом                     Приватного акціонерного товариства «Альба Україна»

До                               Приватного підприємства «Мережа аптек «Бона»

Про                              стягнення 18540,89 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Ракочій Л.В., довіреність № 765 від 28.05.2010р.

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Альба Україна»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Мережа аптек «Бона»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 18540,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 636-08 від 01.06.2010 р.

Ухвалою суду від 16.06.2010р. порушено провадження у справі № 1/223 та призначено розгляд на 02.07.2010р.

02.07.2010р. судове засідання перенесено на 12.07.2010р., у зв’язку з хворобою судді.

12.07.2010р. судове засідання перенесено на 19.07.2010р., у зв’язку з хворобою судді.

19.07.2010р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Згідно довідки ЄДРПОУ на відповідача, останній свого місця реєстрації не змінював.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами справи, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для розгляду справи по суті спору.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 29.06.2010р., а саме : 04212, м.Київ, вул. Богатирська 6/1, кв. 287/В.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивача та відповідачем було укладено договір № 636-08 від 01.06.2010р. (далі – договір), відповідно до якого позивач зобов’язався передати відповідачеві у власність замовлені товари, а відповідач зобов’язується прийняти товари та сплатити позивачу їх повну вартість (п.1.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар з 29.12.2009р. по 22.01.2010р, про що свідчать видаткові накладні, копії яких додані до матеріалів справи.

В порушення умов договору відповідач не розрахувався з отриманий товар, станом на день подачі позову до суду борг відповідача перед позивачем складає 17366,71 грн.

Відповідно до п.5.2 договору оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на альтернативних умовах: 1) попередня оплата; 2) відстрочення платежу. Конкретні умови оплати вказуються у видатковій накладній на поставку товарної партії.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем п.5.2, він виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку за кожний день заборгованості.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 18540,89 грн. боргу, а саме: 17366,71 грн. –основного боргу, 149,90 грн. –3% річних, 1024,28 грн. – пені, також просив суд покласти на відповідача судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 655 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобов’язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів того, що відповідачем здійснено повну оплату за поставлений позивачем товар по спірному договору суду не надано.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 185,41 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором купівлі-продажу доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 655 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Мережа аптек «Бона»(04212, м.Київ, вул. Богатирська 6/1, кв.287/В літ., код ЄДРПОУ 35847356) на користь Приватного акціонерного товариства «Альба Україна»(08300, м.Бориспіль, вул. Шевченка, 100, код ЄДРПОУ 22946976) 17366 (сімнадцять тисяч триста шістдесят шість) грн. 71 коп. –основного боргу, 149 (сто сорок дев’ять) грн. 90 коп. –3% річних, 1024 (одну тисячу двадцять чотири) грн. 28 коп. –пені, 185 (сто вісімдесят п’ять) грн. 41 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

                                                                                (Рішення виготовлене та підписане 23.07.2010р.)