Рішення № 10601633, 02.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/10202.06.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»до Київської геофізичної розвідувальної експедиції про стягнення 6301,43 грн. за участю представників позивача –Полішка Ю.О., довіреність № Д-03/10 від 10.02.2010 р., відповідача –Холодченка О.В., довіреність №б/н від 01.06.2010 року, ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 4262,62 грн. основного боргу, 1202,44 грн. пені, 678,81 грн. інфляційної складової боргу, 157,56 грн. 3% річних, а загалом 6 301,43 грн. боргу у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати послуг з технічного обслуговування об’єктів газопостачання за договором № Т-1161/12-39 від 29.12.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.04.2010 року.

У судових засіданнях 14.04.2010 року та 26.05.2010 року оголошувалися перерви відповідно на 26.05.2010 року та 02.06.2010 року.

У судовому засіданні 02.06.2010 року представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 4262,62 грн. основного боргу, 733,14 грн. інфляційних збитків, 157,47 грн. 3% річних, 1201,73 грн. пені, а загалом 6354,96 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Київгаз»(підрядник) та Київською геофізичною розвідувальною експедицією (замовник) було укладено договір на технічне обслуговування об’єктів газопостачання № Т-1161/12-39, відповідно до умов якого підрядник зобов’язався здійснювати технічне обслуговування газопроводів та газового обладнання, що знаходиться на балансі замовника, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити вказані роботи.

Відповідно до п.3.2 договору по закінченні кварталу підрядник передає замовнику акт виконаних робіт. Протягом 5 днів з дня отримання акту замовник розглядає його та підписує.

В разі якщо у замовника виникли претензії щодо якості виконаних робіт, він повинен протягом вказаних 5-ти днів письмово направити їх на адресу підрядника; в іншому випадку вважається, що сторони повністю узгодили умови акту (п.3.3 договору.).

Згідно п 3.4 договору замовник проводить оплату за надані послуги згідно акту виконаних робіт в 10-ти денний термін з дня його підписання.

На виконання умов договору позивач надав послуги з технічного обслуговування газопроводів та газового обладнання, що знаходиться на балансі відповідача на суму 4262,62 грн., що підтверджується актами виконаних робіт №№ Т-1161/12-39 за І квартал 2008 року на суму 799,10 грн., Т-1161/12-39 за ІІ квартал 2008 року на суму 1064,54 грн., Т-1161/12-39 за ІІІ квартал 2008 року на суму 1315,49 грн., Т-1161/12-39 за IV квартал 2008 року на суму 1083,49 грн.

Проте, відповідач за надані послуги з технічного обслуговування газопроводів та газового обладнання не розрахувався, і мав заборгованість перед позивачем у сумі 4262,62 грн.

Однак, до порушення провадження у справі відповідачем було сплачено суму основного боргу у розмірі 4262,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1805 від 17.11.2009 року.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за поставлений товар в сумі 4262,62 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню, державне мито в цій частині покладається на позивача.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 733,14 грн. та 3 % річних в розмірі 157,47 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати надані послуги за даним договором на підставі ст.625 ЦК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.5.4 договору за несвоєчасну оплату за надані послуги згідно актів виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день затримки платежу.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1201,73 грн.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 50 грн. В позові в частині стягнення 1151,73 грн. пені судом відмовлено.

Державне мито у сумі 33,58 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 77,70 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 49, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Київської геофізичної розвідувальної експедиції (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 78, код 01432782) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 4-б, код 03346331) 733 (сімсот тридцять три) грн. 14 коп. інфляційної складової боргу, 157 (сто п’ятдесят сім) грн. 47 коп. 3% річних, 50 (п’ятдесят) грн. 00 коп. пені, 33 (тридцять три) грн. 00 коп. державного мита та 77 (сімдесят сім) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 4262,62 грн.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С. Чебикіна