Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 25/22515.07.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернотранс-К»
про стягнення заборгованості, -
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Грузький Ю.О.
Представники:
від позивача: Кадиров В.В. (довіреність № 18 від 03.03.2009р.);
від відповідача: не з’явились.
В судовому засіданні 15 липня 2010 року за згоди представника позивача по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство Банк «БІГ Енергія»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернотранс-К»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 2 003 095,05 грн. (два мільйони три тисячі дев'яносто п'ять гривень 05 копійок) шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов’язки за кредитним договором № 01/02-02-2008 від 06.02.2008р. не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідки ЄДРПОУ в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" N 02-5/289 від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвалою від 04.06.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 24.06.2010р. В судове засідання 24.06.2010р. представник відповідача не з’явився у зв’язку чим розгляд справи було відкладено до 06.07.2010р. в яке представник відповідача також не з’явився. Ухвалою від 06.07.2010р. розгляд справи було відкладено до 15.07.2010р.
Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
06 лютого 2008 року між позивачем (надалі –Кредитор або Банк) та відповідачем (Позичальник або Боржник) (разом –сторони), був укладений кредитний договір № 01/02-02-2008 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Кредитний договір або Договір), згідно п. 1.1 якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 1 632 000,00 (один мільйон сот тридцять дві тисячі) гривень. Надання кредиту здійснюється Банком згідно умов пункту 3.3.2. Договору. Термін повернення кредиту Позичальником Банку «05»лютого 2010 року.
Плата (проценти, відсотки) за користування кредитом встановлюється в розмірі 18 (вісімнадцять) процентів річних. При нарахуванні процентів (відсотків) приймається фактична кількість днів в місяці і році, а також враховується день видачі і не враховується день повернення кредиту (п. 1.3 Договору). Проценти (відсотки) за користування кредитними коштами нараховуються Банком на фактичний залишок заборгованості по кредиту за фактичний час використання кредитних коштів протягом терміну кредитування, тобто «06»лютого 2008 року по «04»лютого 2010 року включно. Нарахування процентів здійснюється Банком щомісячно, в останній робочий день, за фактичну кількість днів в цьому місяці, а за період з 01.02.2010р. по 04.02.2010р. –«05»лютого 2010 року (п. 1.4 Договору). Додатковою угодою № 1 від 12.02.2008р. до Кредитного договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) сума кредитних коштів збільшена на 12000, 00 грн. до 1 644 000,00 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Кредитного договору, Банк 06.02.2008р. та 11.02.2008р. надав Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 1 643 012, 30 грн., тобто виконав свої зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 74\1 від 06.02.2008р. та платіжним дорученням № 74\5 від 11.02.2008р. (копії в справі).
Позивач зазначає, що проценти відповідач повинен був сплачувати щомісячно, в строк до 25 числа кожного місяця та повернути кредит 05.02.2010р. (пункти 1.1., 1.5. Кредитного договору). Однак, станом на 18.05.2010р. Боржник кредитні кошти Банку не повернув, а також не сплатив проценти за користування кредитом за період з 04.07.2009р. по 04.02.2010р., тобто не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором.
Внаслідок невиконання відповідачем вимог позивача станом на 18.05.2010р. у Позичальника утворилась заборгованість перед Банком за Кредитним договором та становить: за кредитом - 1 643 012,30 грн. (один мільйон шістсот сорок три тисячі дванадцять гривень 30 коп.) та за сплатою процентів за користування кредитом - 174 678,31 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) виконання зобов'язання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На час розгляду справи сума заборгованості Позичальника за Кредитним договором на рахунок позивача не надійшла.
Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 1 643 012,30 грн. та за сплатою процентів за користування кредитом - 174 678,31 грн. - є обґрунтованими.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно п. 4.1 Договору у разі несвоєчасного погашення (повернення) основної суми кредиту і (або) несвоєчасної сплати процентів (відсотків) за його використання Позичальник сплачує Банку пеню (неустойку) в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) проценти від простроченого платежу за кожний день прострочки платежу. Облік пені здійснюється Банком касовим методом. При розрахунку пені (неустойки) приймається фактична кількість днів в місяці та році.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача за порушення відповідачем зобов’язання за Кредитним договором щодо погашення (повернення) основної суми кредиту і сплати процентів, нарахованих за користування кредитом, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за несвоєчасне повернення основної суми кредиту (з 06.02.2010р. по 18.05.2010р.) = 137495,37 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків = 14617,94 грн.
29.02.2008р. в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, між Банком і Боржником був укладений договір застави № 26/15-02-2008 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Договір застави), відповідно до якого відповідач передав в заставу Банку Тепловоз ТЕМ2М, заводський № 0760, дата виготовлення: квітень 1985 року, дата держриймання - 25 квітня 1985 року, виготовлений Виробничим об'єднанням «Брянський машинобудівний завод ім. В.І. Леніна», тип - маневровий, марка та тип двигуна: 6Д49У-образний, 4-х тактний дизель з газотурбінним надувом і охолодженням наддувочного повітря.
Відповідно до п. 1.4 Договору застави сторони оцінили предмет застави в 1 620 000,00 грн.
У відповідності до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно із ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до п. 3.6 та п. 4.1 Договору застави Заставодержатель, у разі невиконання умов Кредитного договору, набуває права (має право) звернення стягнення на предмет застави, задовольнивши за його рахунок свої вимоги у повному обсязі включаючи суму штрафних санкцій за Договором.
Таким чином, звернення стягнення на предмет застави є правом позивача, яке він отримує у разі невиконання відповідачем забезпеченого заставою (у відповідності до Договору застави), одержати задоволення за рахунок заставленого майна.
Однак враховуючи те, що позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті кредиту, процентів за користування кредитом та пені, позивачем обрано спосіб задоволення його вимог шляхом стягнення заборгованості саме з Позичальника за Кредитним договором.
Виходячи із правила, встановленого ст. 527 ЦК України щодо виконання зобов’язання належними сторонами, заявляючи вимогу про стягнення заборгованості з боржника за Кредитним договором (тобто вимогу про належне виконання боржником свого зобов’язання за ним) позивач не може одночасно заявляти і вимогу про звернення стягнення на предмет застави, оскільки задоволення такої вимоги призведе до подвійного стягнення заборгованості.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості на суму 1969803,92 грн. з них за кредитом 1643012,30 грн., за сплатою процентів за користування кредитом - 174678,31 грн. та пені в сумі 152113,31 грн.
Судові витрати позивача у розмірі 19930,12 грн. (19698,03 грн. державного мита та 232,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернотранс-К»(ідентифікаційний код: 31406764, адреса: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 12, офіс, 3) на користь Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»(ідентифікаційний код: 20023463, адреса: 01032, м. Київ, Шевченківський район, вул. Комінтерну, будинок, 15, МФО 322603) грошові кошти в розмірі 1969 803,92 грн. (один мільйон дев’ятсот шістдесят дев’ять тисяч вісімсот три гривні 92 копійки) та судові витрати у сумі 19 930,12 грн. (дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот тридцять гривень 12 копійок). Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СуддяС.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 21.07.2010р.
Судове рішення № 10601578, Господарський суд м. Києва було прийнято 15.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 25/225. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: