Рішення № 10601571, 20.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/23220.07.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до           Приватного підприємства «Віто Плюс»

про стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Косик С.І. (довіреність № від 03.11.2009р.);

від відповідача: не з’явилися.

В судовому засіданні 20 липня 2010 року за згоди представника позивача по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Віто плюс»(далі по тексту –відповідач) заборгованості на суму 2151775,80 грн.

          Під час перебування справи на розгляді в суді позивач уточнив (зменшив) свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 1985693,81 грн. з них прострочена заборгованість за кредитом –1100000,00 грн., прострочена заборгованість по процентах –735 137,81 грн., поточна заборгованість по кредиту –100000,00 грн., поточна заборгованість по процентам –5986,31 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту –36 238,36 грн. та пеня за несвоєчасну сплату процентів –8 331,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов’язки за договором не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка ЄДРПОУ наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою від 15.06.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 29.06.2010. Ухвалою від 29.06.2010р. розгляд справи у зв’язку з неявкою представника відповідача було відкладено до 08.07.2010р., в яке представник відповідача також не з’явився. Ухвалою від 08.07.2010р. розгляд справи було відкладено до 20.07.2010р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2007 року між позивачем (далі по тексту –Кредитор або Банк) та відповідачем (надалі –Позичальник або Боржник) (разом - сторони), було укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 34-01-07 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Кредитний договір або Договір) відповідно до п. 1.1 якого Банк відкриває відновлювану кредитну лінію на загальну суму 1200000,00 грн., а Позичальник зобов’язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно графіку повернення кредиту з кінцевим строком погашення 08.07.2010р. з оплатою по процентній ставці 19 % річних, а у випадку порушення умов договору - 38 % річних.

З матеріалів справи вбачається, що Банк виконав взяті на себе зобов’язання за Договором та надав Позичальнику грошові кошти в сумі 1200000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером (копія в справі).

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що починаючи з серпня 2007 року відповідач несвоєчасно сплачував проценти за користування кредитними коштами та внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов’язань за Кредитним договором у Позичальника, станом на 01.07.2010р. утворилась заборгованість перед Кредитором, яка становить: 1985693,81 грн. з них прострочена заборгованість за кредитом –1100000,00 грн., прострочена заборгованість по процентах –735137,81 грн., поточна заборгованість по кредиту –100000,00 грн., поточна заборгованість по процентам –5986,31 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту –36238,36 грн. та пеня за несвоєчасну сплату процентів –8331,34 грн.

Умовами Договору чітко передбачено, що Банк має право вимагати дострокового повернення виданих кредитних коштів і сплати процентів за весь період користування кредитом до настання строку, вказаного в п. 2.4 Договору, а Позичальник зобов’язаний повернути отримані кредитні кошти і сплатити проценти на протязі 1-го дня з моменту отримання вимоги від Банка, у випадку, зокрема, не сплати процентів за користування кредитними коштами.

Судом встановлено, що позивач, листом № 4471 від 18.06.2008р. вимагав від відповідача погасити прострочену заборгованість по процентам. Факт отримання відповідного листа Позичальником, підтверджується його відміткою про таке отримання.

Листом № 6265 від 05.09.2008р. Банк вимагав від Позичальника дострокового повернення отриманих останнім кредитних коштів. Факт надсилання та отримання відповідного листа відповідачем 15.09.2008р., підтверджується його підписом на поштовому відправленні № 879179 (копія в справі). Позивач зазначає, що відповідні повідомлення були проігноровані Позичальником, а відтак, внаслідок порушення та неналежного виконання відповідачем умов Кредитного договору, у останнього перед Банком утворилась заборгованість, яка станом на 01.07.2010р. становить, а саме: прострочена заборгованість за кредитом –1100000,00 грн., прострочена заборгованість по процентах –735137,81 грн., поточна заборгованість по кредиту –100000,00 грн., поточна заборгованість по процентам –5986,31 грн. (розрахунок заборгованості в матеріалах справи).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом в розмірі –1100000,00 грн. та простроченої заборгованості по процентах –735137,81 грн. (станом на 01.07.2010р.).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно пункту 7.1 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів з користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 36238,36 грн. та пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом –8331,34 грн. (копія розрахунку в матеріалах справи).

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості на загальну суму 1879 707,51 грн. з них прострочена заборгованість за кредитом - 1100000,00 грн., прострочена заборгованість по процентах –735137,81 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 36238,36 грн. та пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом –8331,34 грн.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 19020,50 грн. (18797,08 грн. державного мита та 223,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «ВІТО ПЛЮС»(ідентифікаційний код: 32384637, адреса: 03164, м. Київ, Святошинський район, вул. Генерала Наумова, 23-Б, рахунки: п/р 26004601038801 в Святошинської філії АКБ «Київ» м. Київ, МФО 320939; п/р 26002601038870 в Святошинської філії АКБ «Київ»м. Київ, МФО 320939; п/р 26008601038830 в Святошинської філії АКБ «Київ»м. Київ, МФО 320939; п/р 26003601038802 в Святошинської філії АКБ «Київ»м. Київ, МФО 320939) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(ідентифікаційний код: 24609556, адреса: 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, будинок, 60, рахунок № 29095060900980 у КФ АТ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 305835) грошові кошти в сумі 1879 707,51 грн. (один мільйон вісімсот сімдесят дев’ять тисяч сімсот сім гривень 51 копійка) та судові витрати у сумі 19 020,50 грн. (дев’ятнадцять тисяч двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

                                        Дата підписання повного тексту рішення 23.07.2010р.