Рішення № 10601260, 27.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 р. Справа № 5/89

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" Калуської міської ради бульвар Незалежності, 6, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300

до відповідача ПП "ІФ-Шериф" вул.С.Стрільців, 56 офіс 406, м.Івано-Франківськ, 76018

про розірвання договору № 22 від 15.05.07р. про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій

За участю представників:

Від позивача: Бойко Р.Б. - представник, (довіреність від 06.10.2008р.)

Від відповідача: не з"явився,

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про розірвання договору № 22 від 15.05.07р. про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій та стягнення судових витрат по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

          Представник відповідача в судове засідання не з"явився, відзиву на позов на направив, однак направив суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із тим, що ним не отримано копії позовної заяви та матеріалів справи та перебування директора у відпустці за межами України.

Проте, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи те, що в матеріалах справи є докази про направлення відповідачу копії позовної заяви цінним листом, а також те, що ухвала від 06.07.10р. отримана представником відповідача 12.07.10р. і він до 27.07.10р. не скористався своїми правом ознайомитись з матеріалами справи та зробити з них копії. Крім того, перебування директора у відпустці не є поважною причиною для відкладення розгляду справи, оскільки заступник директора Сулима І.І., який підписав клопотання також може виступати представником ПП "ІФ-Шериф".

          За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між комунальним підприємством „Міський інформаційний центр" Калуської міської ради Івано-Франківської області та приватним підприємством „ІФ-Шериф" укладено договір №22 від 15 травня 2007 року про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Відповідно до пункту 1.1 договору відповідачу надано в користування місця, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, згідно Додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору, що підтверджується Актом прийому-передачу від 15 травня 2007 р.

Згідно з пунктом 4.1 договору (в редакції викладеній у Додатку № 2 від 15 травня 2007 року) розмір щомісячної- плати за користування переданими місцями складає 1069,78 грн.

Рішенням Калуської міської ради від 21.08.2008 року № 689 „Про порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Калуші" затверджено Методику розрахунку плати за тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій для розміщення спеціальних конструкцій.

Пунктом 3 даного рішення комунальне підприємство «Міський інформаційний центр»зобов'язано привести укладені договори з розповсюджувачами зовнішньої реклами у відповідність до Методики.

Відповідно до порядку визначення місячної плати за тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами, встановленого вказаною вище Методикою, збільшився розмір плати за користування місцями, які передано відповідачу за Договором.

Зокрема, плата за користування всіма місцями, якими користується ПП „ІФ-Шериф" на підставі договору, повинна становити 2413,13 грн. на місяць.

Враховуючи вищенаведене, приватному підприємству „ІФ-Шериф" надіслано листа (пропозицію) від 19 вересня 2008 р. (вих. № 168), а також проект додаткової угоди № 1 від 17 вересня 2008 року про викладення пункту 4.1 договору в новій редакції, з метою приведення розміру плати за користування місцями у відповідність до вимог вищевказаної Методики.

Даний лист відповідачем одержано 20.10.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відповіді на нього не надано.

14 серпня 2009 р. (вих. № 221) відповідачу повторно надіслано листа разом із проектом додаткової угоди про внесення змін до Договору стосовно зміни плати за користування переданими місцями, який відповідачем одержано 18.08.2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте на дану пропозицію позивачем також не одержано відповіді.

За таких обставин позивач звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Частиною 3 ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що сторона договору, яка одержала пропозиції про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

За приписом ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною третьою статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вона змінилася настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

У частині другій статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)          в момент укладення Договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2)           зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3)          виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4)           із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Той факт, що зміна обставин є істотною очевидний, адже у зв'язку із затвердженням Методики значно зросла плата за користування місцями і якщо б ця обставина (затвердження нової Методики) була передбачуваною, то умови договору щодо плати були б іншими. При цьому істотна зміна обставин, а саме прийняття Калуською міською радою рішення від 21.08.2008 року № 689 „Про порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Калуші" та затвердження Методики зумовлені причинами незалежними від позивача.

Крім того, подальше виконання договору порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача того на що він розраховував при укладенні спірного договору - одержання прибутку, оскільки отримання прибутку в інтересах територіальної громади м. Калуша, згідно з пунктом 2.1 Статуту є метою здійснення ним підприємницької діяльності.

Водночас слід зазначити, що із суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе позивач.

Таким чином, з наведеного убачається, що позовна вимога є обгрунтованою і підлягає до задоволення.

На підставі ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.188, ч.3 ст.202 Господарського кодексу України, ст.652 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Розірвати договір № 22 від 15 травня 2007 року про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій, який укладено між комунальним підприємством "Міський інформаційний центр" Калуської міської ради Івано-Франківської області та приватним підприємством "ІФ-Шериф".

Стягнути з ПП "ІФ-Шериф" (вул.С.Стрільців, 56, офіс 406, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 34624245) на користь КП "Міський інформаційний центр" Калуської міської ради Івано-Франківської області (вул.Незалежності, 6, м.Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 34672278) - 85 грн. сплаченого державного мита та 236 грн. оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у суді.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 27.07.10