Вирок № 106011927, 01.09.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12599/21

провадження № 1-кп/753/678/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2022 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Бондаренко М.С.,

секретарі судового засідання Добробаба М.Р., Буцяк І.І.,

учасники судового провадження:

прокурори Беженар М.Г., Шапран О.В., Гончаренко С.О.,

Мельник А.І.,

представник потерпілого Радзій О.С.,

захисник Висоцький О.Г.,

обвинувачений ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12021100020001772 від 14.06.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ

Донецької області, який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , та який проживає за

адресою: АДРЕСА_2 , раніше

судимого вироком Печерського районного суду м. Києва від

18 листопада 2016 року за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, на

підставі ст. 70 КК України, зміненого ухвалою Апеляційного суду

м. Києва від 12 грудня 2017 року, до покарання у виді

позбавлення волі на строк сім років,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва 25 червня 2021 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12021100020001772 від 14.06.2022, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Висунуте обвинувачення ОСОБА_1 суд вважає доведеним та відповідно до якого він обвинувачується у тому, що 14 червня 2021 року, приблизно у період часу з 17 год. 34 хв. до 17 год. 55 хв., знаходячись в торговельному залі гіпермаркету «АШАН», де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 17, де діючи умисно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, з метою повторного, таємного викрадення чужого майна, намагався таємним шляхом викрасти чуже майно, яке перебуває у власності ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ», а саме:

- шоколад чорний 85% какао без цук. TORRAS 300 г, вартістю 208,06 грн (без ПДВ);

- шоколад чорний 85% какао без цук. TORRAS 300 г, вартістю 208,06 грн (без ПДВ);

- шоколад чорний 70% какао без глют. TORRAS 300 г, вартістю 153, 85 грн (без ПДВ);

- шоколад молочний з фундуком без цукру TORRAS 300 г, вартістю 203,08 грн (без ПДВ), а всього товару на загальну суму 773,05 грн (без ПДВ), які помістив собі за пояс своїх штанів, в які був одягнутий, де тримав при собі цей товар, який ОСОБА_1 виніс з цього торговельного залу, пройшовши через металеві рамки, що розміщені на виході з приміщення магазину гіпермаркету «АШАН».

Виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, ОСОБА_1 вийшов з даного приміщення торговельного залу, однак довести злочин до кінця він не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки при виході з приміщення за металевими рамками був затриманий працівниками охорони, чим міг завдати матеріальної шкоди ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ», на загальну суму 773,05 грн (без ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю та показав, що дійсно перебуваючи за вказаною адресою викрав шоколад для свого малолітнього сина, але був з ним затриманий охороною магазину. У вчиненому щиро розкаюється, про вчинене щиро шкодує.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Судом також була допитана представник потерпілого, яка підтвердила, що бачила в режимі відеоспостереження затримання ОСОБА_1 працівниками охорони магазину, викраденим товаром було саме чотири плитки шоколаду, які було повернуто, тому цивільний позов не заявлено, претензій до обвинуваченого потерпілий не має.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Вказані положення процесуального закону роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження, на що також отримано ствердну згоду обвинуваченого на проведення розгляду у такому порядку.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, допитом представника потерпілого та дослідженням письмових документів, а саме матеріалів, що характеризують обвинуваченого тощо.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.

Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого, то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження (незначна сума викраденого товару, а саме 4 плиток шоколаду), його ставлення до вчиненого (вину визнав, розкаявся), особу обвинуваченого, а саме: раніше судимий, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працював офіційно, молодого віку, одружений, має малолітнього сина ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на утриманні, злочином майнової шкоди не заподіяно тощо.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є повне визнання вини, щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе призначити покарання у мінімальних межах санкції частини статті, за якою визнає винним.

При цьому під час судового розгляду при встановленні даних про особу ОСОБА_1 було встановлено про його засудження вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 12 серпня 2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, із звільненням від його відбування на підставі статей 75, 76 КК України з іспитовим строком тривалістю два роки.

За цим вироком суду від 12 серпня 2021 року ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення 23 - 24 березня 2021 року.

Натомість у цьому провадженні ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення раніше від попереднього вироку, а саме 14 червня 2021 року, отже суд мав би застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України.

Однак, з урахуванням тієї обставини, що ОСОБА_1 за попереднім вироком звільнений від відбування покарання з випробуванням, а за цим вироком суд вважає необхідним призначити покарання, яке слід відбувати реально, тому з урахуванням правової позиції, викладеної в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 15 лютого 2021 року, вирок від 12 серпня 2021 року слід виконувати самостійно.

Водночас суд вказану правову позицію вважає релевантною до цієї ж ситуації, з урахуванням також тієї обставини, що суд не може ревізувати міру покарання, призначену особі попереднім вироком.

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів у провадженні слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні під час судового розгляду не обирався.

Керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді арешту на строк три місяці.

Вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 12 серпня 2021 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, із звільненням від його відбування на підставі статей 75, 76 КК України, виконувати самостійно.

Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні під час судового розгляду не обирався.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з 16.06.2021 до 17.06.2021 включно.

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Після набрання вироком законної сили речові докази у провадженні, а саме лазерний диск із записом відеоспостереження з магазину за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 17, зберігати у матеріалах кримінального провадження; лазерний диск із відеозаписом, що є додатком до протоколу огляду місця події, зберігати у матеріалах кримінального провадження; шоколад, переданий на відповідальне зберігання представнику потерпілого, залишити останньому за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя М.С. Бондаренко