Рішення № 10600990, 26.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.07.10 р.                     Справа № 24/59                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої

При секретарі судового засідання Паліводі Ю.В.

за участю:

Представників сторін:

від позивача не з’явився.

від відповідача Ткаченко Є.О. – довір.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Харт”, м. Донецьк

про стягнення 16 601 грн. 30 коп.

СУТЬ СПОРУ:

У судовому засіданні 14.06.2010р. оголошено перерву до 24.06.2010р., 13.07.2010р. до 26.07.2010р. згідно ст.77 ГПК України.

Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Харт”, м. Донецьк про стягнення 16 601 грн. 30 коп., в тому числі 14561грн.16коп. боргу з орендної плати та 2 040 грн. 14 коп. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір оренди нежитлового приміщення від 01.09.2003р., акт приймання-передачі від 01.09.2003р., додаткові угоди від 10.03.2004р., від 15.11.2004р., від 27.11.2007р., від 28.12.2007р., рішення Донецької міської ради №19/21 від 20.04.2005р., № 13/20 від 27.09.2004р.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, надав письмове пояснення №01-18-619 від 12.07.2010р., яким повідомив, що між ним та відповідачем підписано акт звірки розрахунків від 22.01.2009р. та вважає, що підписавши цей акт відповідач підтвердив наявність боргу з орендної плати в розмірі 5892 грн. 98 коп. та пені в розмірі 12597 грн. 52 коп., яка після цього позивачем обліковується як заборгованість з орендної плати на загальну суму 18490 грн. 50 коп.

Відповідач надав пояснення від 23.06.2010р. та докази оплати орендної плати в розмірі 19493 грн. 00 коп., з яких сплачено заборгованість за 2008р. та здійснено передплату в рахунок майбутніх платежів на 2009р.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що зазначена сума оплати орендної плати в розмірі 19493 грн. 00 коп. віднесена на погашення заборгованості, а саме за період 2008р. – січень 2009р. та що до суми боргу визначеного в особистому рахунку за січень 2009р. включено також розмір нарахованої пені.

Строк розгляду справи продовжено згідно ст. 69 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між Представництвом Фонду державного майна України в м. Донецьку (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Харт” (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення від 01.09.2003р.

Договір укладено з додатковими угодами від 10.03.2004р., 15.11.2004р., 27.11.2007р., 28.12.2007р.

Рішенням Донецької міської ради від 27.09.2004р. № 13/20 функції орендодавця передані від Представництва Фонду державного майна України в м. Донецьку Управлінню комунальних ресурсів Донецької міської ради.

Відповідно до п. 1.1 договору, викладеного в редакції додаткової угоди від 28.12.2007р., орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Жарікова, 3, для розташування аптеки.

Згідно п. 2.1 договору, викладеного в редакції додаткової угоди від 28.12.2007р. оренди, об’єктом оренди є нежитлове приміщення, загальною площею – 213, 7 кв.м., в т.ч. на 1 поверху 213, 7 кв.м, згідно википівкі поверхового плану, яка складає невід’ємну частину цього договору.

Факт передачі орендованого майна підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.09.2003р., підписаним обома сторонами.

          У п.п 3.1, 3.2 договорів оренди, викладеного в редакції додаткової угоди від 28.12.2007р., за користування об’єктом оренди орендар вносить орендодавцю орендну плату і плату за користування земельною ділянкою (його частини), розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Донецька, затвердженої рішенням виконкому міської ради від 16.08.2006р. № 430 (далі – Методика), місячний розмір якої, згідно розрахунку орендної плати, який є невід’ємною частиною договору (додатки № 3, 5), на дату підписання договору складає 1034 грн. 56 коп., в т.ч. орендна плата за об’єкт оренди – 970 грн. 07 коп., орендна плата за обладнання – 0, 00 грн., плата за земельну ділянку (його частину) – 64 грн. 49 коп. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.4 договору, викладеного в редакції додаткової угоди від 28.12.2007р. передбачено, що орендна плата вноситься орендарем, починаючи з моменту підписання акту приймання-передачі. Останнім днем оплати оренди є момент підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцю.

Відповідно до п. 3.5 договору, викладеного в редакції додаткової угоди від 28.12.2007р., орендна плата орендатором щомісячно не пізніше 15 числа, наступного за звітним. Орендодавець самостійно ділить чергову сума вартості орендної плати за використання майна на частини, передбачені Методикою, і контролює їх перерахування в міський бюджет не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

          Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, що регламентуються умовами вказаного договору оренди та Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, а питання що не врегульовані договором та Законом – Цивільним та Господарським кодексами України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.ст. 10, 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендна плата є істотною умовою договору, яка вноситься орендарем своєчасно, в повному обсязі та незалежно від результатів господарської діяльності орендаря.

Позивач просить стягнути заборгованість з орендної плати за період з 16.03.2009р. по 16.01.2010р. по строку оплати в розмірі 14 561 грн. 16 коп. (фактична оренда – лютий 2009р.-грудень 2010р.).

Відповідач надав докази оплати орендної плати в розмірі 19493 грн. 00 коп., з яких сплачено заборгованість за 2008р. та здійснено передплату в рахунок майбутніх платежів на 2009р.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що зазначена сума оплати орендної плати в розмірі 19493 грн. 00 коп. віднесена на погашення заборгованості, а саме за період 2008р. – січень 2009р. та що до суми боргу, визначеного в особистому рахунку за січень 2009р., включено також розмір нарахованої пені. При цьому позивач вважає, що підписавши акт звірки розрахунків № 366/30623164 від 22.01.2009р. відповідач підтвердив наявність боргу з орендної плати в розмірі 5892 грн. 98 коп. та 12597 грн. 52 коп. пені, яка після цього позивачем обліковується як заборгованість з орендної плати на загальну суму 18490 грн. 50 коп., тому перераховані ТОВ „Харт” 19492 грн. 00 коп. позивачем віднесені на погашення саме цієї суми заборгованості та неповної орендної плати за січень місяць.

Суд не може погодитись з зазначеними діями та позицією позивача з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Як вбачається з приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визначається господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання грошового зобов’язання.

З наведених норм права вбачається, що пеня не є обов’язком відповідача за договором, а тим паче не може бути віднесена позивачем до заборгованості з орендної плати, як це стверджує позивач.

Враховуючи той факт, що станом на 22.01.2009р. відповідачем визнана заборгованість з орендної плати в сумі 5892 грн. 98 коп., призначення платежу в платіжних документах, а саме квитанціях № 17 від 13.03.2009р. та № 12 від 27.03.2009р. відповідачем визначено: „Арендная плата за 2008г.”

Позивач повинен був відобразити в бухгалтерському обліку ці суми так, як про це визначив власник коштів, тобто за 2008р.

Тобто відповідачем у березні 2009р. сплачена заборгованість в розмірі 4681 грн. 17 коп. за 2008р. та січень 2009р.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в України”, платник грошових коштів подавши розрахункові документи для переказу грошових коштів, зазначає призначення платежу в розрахунковому документі. Банк перевіряє відповідність розрахункового документа та перераховує кошти їх отримувачу. Отримувач зайве сплачену орендну плату не повернув та не узгодив з відповідачем подальший рух цих коштів.

Надлишково сплачені відповідачем кошти повинні бути віднесені на наступні платежі, які відповідач повинен був здійснити за договором оренди, оскільки не повернуті платнику як надлишково сплачені. Зміну відповідачем в подальшому призначення платежу суд розцінює як додатковий довід в підтвердження того, що спірна сума боргу оплачена до подачі позову до суду.

Сума орендної плати за період лютий 2009р.-грудень 2009р. складає 14334 грн. 70коп., яка відповідачем сплачена квитанціями № 17 від 13.03.2009р. та № 12 від 27.03.2009р.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що права позивача відповідачем не порушені, а тому вимога щодо стягнення 14 561 грн. 16 коп. боргу з орендної плати є безпідставною.

          Також позивач у позові просить стягнути пеню в розмірі 2 040 грн. 14 коп. за період з 16.09.2009р. по 16.03.2010р.

Пунктом 6.2. договору, викладеного в редакції додаткової угоди від 28.12.2007р. передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендатор сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру не виплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством України.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання” встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Враховуючи той факт, що розмір стягуваної пені позивачем визначено в особистому рахунку, який є додатком до позову суд зобов’язав позивача надати розрахунок пені відповідно до приписів ст. 232 Господарського кодексу України.

В ході розгляду справи позивач на вимогу суду надав розгорнутий розрахунок суми пені, з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України, але в ньому змінив суму та період нарахування пені.

Відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Разом з тим відповідно до зазначеної норми права позовні вимоги в частині стягнення пені позивач не змінив, тому суд, розглядаючи вимогу щодо стягнення пені, виходив з розрахунку доданого до позову.

Із зазначеного розрахунку (особистий рахунок) не вбачається яким чином нарахована пені, не визначено період її нарахування, а суми, які позивач вважає простроченням виконання зобов’язання, визначені як „сальдо на конец периода”.

При таких обставинах вимога щодо стягнення пені є недоведеною і задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.

          Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

          В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

           На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 551 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, Господарського кодексу України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в України”, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Харт”, м. Донецьк про стягнення 16 601 грн. 30 коп. відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя