Рішення № 10600951, 27.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

27.07.2010Справа №2-32/2834-2010 Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Державного підприємства «Газетно-журнальне видавництво Міністерства культури і туризму України» (01001, м. Київ, вул.. Прорізна, 2, 03040, м. Київ, вул.. Васильківська, 1 ідентифікаційний код 16482679)

До відповідача Об’єднаної редакції газети «Кримська світлиця» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гагаріна, 5, к.14 ідентифікаційний код 20679407)

Про стягнення 28334, 75 грн.

За участю представників:

Від позивача – Борисенко К.А.. довіреність № 197 від 00.04.2010р. у справі.

Від відповідача – Качула В.В., керівник, Хребтова І.А. – довіреність б/н від 21.06.2010р. у справі.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Державне підприємство «Газетно-журнальне видавництво Міністерства культури і туризму України» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Об’єднаної редакції газети «Кримська світлиця» про стягнення 28 334, 75 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 28.05.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 14.06.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 14.06.2010р., від 01.07.2010р., від 19.07.2010р. розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

У судових засіданнях оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обов’язків за договором № РП11/02-09 від 11.02.2009р. в частині повної та своєчасної оплати вартості реалізованої продукції, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.

Представник відповідача у судових засіданнях та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечував, з тих підстав, що саме позивачем не були виконані умови договору, продукція за видатковими накладними передана не була, а отже і відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Вимогами статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) передбачено поняття зобов'язання та підстави його виникнення де, зокрема, зазначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (п.1 даної статті) та зазначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (п.2 даної статті).

Пунктом 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є - договори та інші правочини ( п.п. 1 п.2 даної статті).

Відповідно до вимог статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Позивач, як на підставу позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений на реалізацію товар в сумі 28334,75 грн., посилається на укладений між ними Договір реалізації продукції від 11.02.2009р. та підписані обома сторонами Акти приймання виконаних робіт №19,20,21 від 26.05.2009р., №16 від 27.07.2009р. на загальну суму 48196,70 грн., на акт звірки взаємних розрахунків, а також на часткову оплату вартості поставленого на реалізацію товару.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації «Кримська світлиця» серії КВ №1242-91ЗПР зареєстрованого 30.11.2006р., її співзасновниками є Міністерство культури і туризму України, всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, Трудовий колектив підприємства «Об’єднана редакція газети «Кримська світлиця» (а.с.83).

Наказом міністерства культури і туризму України від 13.09.2006р. №772/0/16-06 Державному підприємству газетно-журнальне видавництво міністерства культури і туризму України, зобов’язано забезпечити перереєстрацію Всеукраїнської літературно-публіцистичної та мистецької газети «Кримська світлиця» та прийняти права на її видання.

Наказом газетно-журнального видавництва міністерства культури і туризму України №99 від 28.12.2006р. створено та включено з 1 грудня 2006року до складу газетно-журнального видавництва міністерства культури і туризму України, структурний підрозділ – редакцію газети «Кримська світлиця».

Як вбачається із статуту Державного підприємства - газетно-журнального видавництва міністерства культури і туризму України, який зареєстровано 17.07.2007р., на момент укладення договору, до складу видавництва входить редакція газети «Кримська світлиця» (пункт 6.1. Уставу).

Змінами до статуту Державного підприємства - газетно-журнального видавництва міністерства культури і туризму України, зареєстрованих 26.05.2009р., редакцію пункту 6.1. змінено, проте ці зміни не стосуються редакції газети «Кримська світлиця», яка залишилася в числі складу видавництва.

З вищенаведеного вбачається, що виключним правом видання газети «Кримська світлиця» наділений виключно позивач.

Так, 11.02.2009р. між Державним підприємством «Газетно-журнальне видавництво Міністерства культури і туризму України» та підприємством «Об’єднана редакція газети «Кримська світлиця» укладено Договір №РП11/02-09 реалізації продукції. ( а.с. 8-9 т.1).

За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором про надання послуг, в розумінні статті 901 Цивільного кодексу України, згідно якої одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором.

Згідно пункту 1.1. спірного Договору реалізації продукції, Видавництво (позивач) зобов’язується передати, а Реалізатор (відповідач) прийняти на реалізацію та оплатити друковану видавничу продукцію: газета «Кримська світлиця», через власну службу поширення в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в видаткових накладних.

Пунктом 2.1. Договору передбачено передачу продукції Реалізатору згідно з видатковими накладними.

Пунктом 3.2 Договору визначено порядок розрахунку за продукцію передану на реалізацію, згідно якого він провадиться в міру її реалізації Реалізатором (відповідачем), один раз на місяць протягом терміну реалізації.

Строк дії Договору складає з 11.02.2009 по 31.05.2009р., та вважається продовженим на 1 рік, якщо жодна із сторін не заявила про його розірвання за 30 календарних днів до дати припинення дії договору (пункти 9.1., 9.2. Договору).

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до діючого законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Беручи до уваги той факт, що пунктом 1.1., 2.1. спірного Договору чітко встановлено що асортимент, кількість та ціна Продукції, яка підлягає передачі Реалізатору, визначається в видаткових накладних, інші засоби доказування факту передачі продукції за спірним Договором, в тому числі й Акти приймання виконаних робіт №19,20,21 від 26.05.2009р., та №16 від 29.05.2009р., до спірного Договору №РП11/02-09 від 11.02.2009р., якими фіксується вартість виконаних робіт з реалізації газети «Кримська світлиця» на загальну суму 48196,70 грн. суд вважає такими, що не можуть бути визнані допустимими доказами в господарському процесі, з огляду на наступне:

Окрім пунктів 1.1, 2.1, 3.1 Договору, які встановлюють обов’язковість передачі товару у кількості, асортименті та за ціною, визначеною в видатковій накладній, пунктом 2.8 Договору встановлена можливість реалізатора повернути або обміняти у Видавництва (позивача) продукцію, в разі неможливості її реалізації.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи акти списання періодичних видань – газети «Кримська світлиця», для встановлення кількості, асортименту, ціни продукції, переданої позивачем за спірним Договором реалізатору, та відповідно, суми, яка підлягає стягненню за спірним Договором, необхідно дослідити первинні бухгалтерські документи – видаткові накладні.

Таким чином, відсутність у позивача таких накладних, позбавляє можливості суду встановити наявність його порушеного права. При цьому посилання позивача на підписаний обома сторонами акт звірення взаєморозрахунків від 02.11.2009р. також не може бути прийнято судом у якості допустимого доказу наявності будь-яких зобов’язань сторін за спірним договором, у в зв’язку з тим що він не відноситься до категорії первинних документів, якими в даному випадку є видаткова накладна.

Окрім того, як вбачається з наданих позивачем копій накладних № 16, 17, 17/1, 18 від 06.02.2009р. відповідач відпускав на реалізацію газету «Кримська світлиця» задовго до укладення спірного договору, про що також свідчить Договір комісії № 299-08-КП на продаж періодичних друкованих видань від 19.12.2008р. укладений між Підприємством «Об’єднана редакція газети «Кримська світлиця» в особі головного редактора Качули В.В. та Українським державним підприємством УДППЗ «Укрпошта», предметом якого є продаж останнім через відділення поштового зв’язку газети «Кримська світлиця» за дорученням відповідача.

Більш того, як вбачається з банківської виписки по рахунку №26000452086870 Підприємства Об’єднана редакція газети «Кримська світлиця» 22.01.2009р. на розрахунковий рахунок відповідача надходили грошові кошти від реалізації підписки газети «Кримська світлиця» за Договором 317-08 в сумі 34 928,41грн.

Вищевказані обставини позбавляють суд можливості ідентифікувати кількість та ціну продукції, переданої за накладними №16, 17, 17/1, 18 від 06.02.2009р., 19, 20, 20/1, 21 від 13.02.2009р., № 22, 23, 23/1, 24 від 20.02.2009р.., № 25, 26, 26/1, 27 від 27.02.2009р., № 28, 29, 29/1, 30 від 06.03.2009р., № 31, 32/1, 32, 33 від 13.03.2009р., № 34, 35/1, 35, 36 від 20.03.2009р., № 37, 38/1, 38, 39 від 27.03.2009р., №40, 41/1, 41, 42 від 03.04.2009р. № 43, 44/1, 44, 45 від 10.04.2009р., №46, 47/1, 47, 48 від 17.04.2009р., №49,50 51,50/1 від 24.04.2009р., №52,53, 53/1,54,55 від 06.05.2009р., №56/1, 56, 57, від 08.05.2009р., №58,59/1, 59, 60, від 15.05.2009р., №61,62,63 від 22.05.2009р., №64,65, 66 від 29.05.2009р., №68,68/1 від 05.06.2009р., №71,71/1 від 12.06.2009р., №74, 74/1 від 19.06.2009р., №77,77/1 від 26.06.2009р., підписаними від постачальника – Об’єднаної редакції газети «Кримська світлиця» керівником – Качулою В.В. та головним бухгалтером – Совик Л.М. та від отримувачів - ВАТ «Кримсоюздрук», КП «Агенція «Союздрук», Сімферопольського ЦООП КД УДППЗ «Укрпошта», як таку, що отримана відповідачем в рамках спірного договору (а.с.124 – 150 т.1).

Як вбачається з вищевказаних накладних, відповідач передавав на реалізацію газету контрагентам (ВАТ «Кримсоюздрук», КП «Агенція «Союздрук», Сімферопольського ЦООП КД УДППЗ «Укрпошта») за різною ціною: 0,65коп., 0,60 коп., 1 грн., в той час як главою 3 спірного Договору, передбачено, що відповідач проводить розрахунок з позивачем за продукцію передану на реалізацію за ціною визначеною накладною.

Те саме стосується і актів-списання газети «Кримська світлиця», складеного спільно відповідачем та Сімферопольським ЦООП КД УДППЗ «Укрпошта», КП «Агенція «Союздрук», ВАТ «Кримсоюздрук», згідно яких було здійснено списання газети «Кримська світлиця», вартість одиниці якої за актами варіюється від 0,60 грн. до 1 грн. (а.с.80 – 88 т.1)

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає за правильне в задоволенні позову відмовити за недоведеністю, при цьому звертає увагу на неспроможність доводів представника відповідача стосовно відсутності у Головного редактора цивільної дієздатності на укладання спірного договору.

Правочин укладений в межах чинного законодавства України - є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1 статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює обов'язок кожної сторони договору вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею і зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктами 5.4.4., 5.4.5., 5.4.6., 5.4.7. Статуту Підприємства «Об’єднана редакція газети Кримська світлиця» зареєстрованого в новій редакції 24.09.2008р., до повноважень Головного редактора віднесено вирішення всіх питань діяльності підприємства, крім тих, що віднесено до компетенції Засновника: Головний редактор Підприємства без довіреності діє від імені підприємства у відносинах з підприємствами, організаціями, державними і громадськими органами й організаціями, іншими юридичними особами і громадянами. Підписує банківські, фінансові і інщі документи, пов’язані з поточною діяльністю підприємства. Самостійно приймає рішення про підписання (укладання) угод (контрактів) за винятком тих, на підписання (укладання) яких відповідно до Статуту потрібно одержати обов’язків дозвіл Засновника підприємства (а.с.58,59 т.1).

Згідно статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», серед відомостей про юридичну особу в єдиному державному реєстрі, обов’язково повинно значитись прізвище, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Як вбачається із змісту Довідки від 26.09.08р. та Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) станом на 27.02.2009р. керівником підприємства «Об’єднана редакція газети Кримська світлиця» значиться Качула Віктор Володимирович (а.с.74, 75 т.1).

При цьому, статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» чітко визначено статус відомостей Єдиного державного реєстру, згідно якого, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Окрім того, як вбачається з листів на ім’я директора Газетно-журнального видавництва Міністерства культури і туризму України №38 від 05.08.2009р., №39 від 07.08.2009р., від імені Головного редактора об’єднаної редакції газети «Кримська світлиця» підписався саме Віктор Качула.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позивачем не надано достатніх та обґрунтованих доказів виконання своїх обов’язків за договором, а отже позовні вимоги є необґрунтованими, належним чином не доказані та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, наявні в матеріалах документи, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 28334, 75 грн., не є належними доказами в розумінні норм чинного законодавства, через що у суду відсутні достатні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

За згодою представників у судовому засіданні 27.07.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 27.07.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.