Рішення № 10600941, 27.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

27.07.2010Справа №2-22/3078-2010 За позовом – ВАТ «Українська гірничо – металургійна компанія - Крим», м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 30

до відповідача – Підприємства «Сімферопольська виправна колонія № 102» УДДВП України в АР Крим, м. Сімферополь, провулок Елеваторний, 4

про стягнення 5168,24 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Котелевець В.І., представник, дов від 02.01.2010 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - ВАТ «Українська гірничо – металургійна компанія - Крим» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Підприємства «Сімферопольська виправна колонія № 102» УДДВП України в АР Крим, просить суд стягнути з відповідача 5168,24 грн., у тому числі: сума основного боргу – 5048,33 грн., індекс інфляції – 90,86 грн., 3% річних – 29,05 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином та у повному обсязі не було сплачено вартість поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 5048,33 грн.

Відповідач в судове засідання не з’явився, Під час розгляду справи відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав. 23.07.2010 року до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з відпусткою юрисконсульта. Але, суд відхиляє вказане клопотання з огляду на те, що відповідач не обмежений у праві надати повноваження представництва інтересів в суді іншій особи з метою забезпечення участі представника в судовому засіданні.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

За видатковою накладною № 10901-06 від 01.09.2008 року, а.с. 14, позивач поставив відповідачу товар вартістю 885,03 грн.

10.09.2008 року позивач поставив відповідачу товар на суму 4999,18 грн. за видатковою накладною № 10910-03, а.с. 15.

Таким чином, позивачем відповідачу було поставлено металопродукцію загальною вартістю 5884,21 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується копіями довіреностей на отримання товарно – матеріальних цінностей, а.с. 10-13.

Як вказує позивач, 28.08.2008 року відповідачем було здійснено передплату поставки на суму 835,88 грн.

Таким чином, сума несплаченого боргу відповідача складає 5048,33 грн.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, 15.12.2009 року відповідачем було отримано претензію позивача за вих. № 88, а.с. 20, про сплату суми заборгованості в сумі 5048,33 грн.

Але, відповіді на претензію відповідач не надав, таким чином, з урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, прострочка виконання зобов’язання з боку відповідача починається з 23.12.2009 року.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У розумінні змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду даної справи відповідачем не було надано суду належних доказів погашення заборгованості у розмірі 5048,33 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції – 90,86 грн., 3% річних – 29,05 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, враховуючи те, що відповідачем не виконуються належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати поставленої продукції, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 27 липня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути підприємства «Сімферопольська виправна колонія № 102» УДДВП України в АР Крим (м. Сімферополь, провулок Елеваторний, 4, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 08680299) на користь ВАТ «Українська гірничо – металургійна компанія - Крим» (м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 30, рахунок № 26008102697001 ЗАТ «Альфа – Банк» м. Київ, МФО 300346, ЄДРПОУ 32966378) 5168,24 грн., у тому числі: сума основного боргу – 5048,33 грн., індекс інфляції – 90,86 грн., 3% річних – 29,05 грн.

3.          Стягнути підприємства «Сімферопольська виправна колонія № 102» УДДВП України в АР Крим (м. Сімферополь, провулок Елеваторний, 4, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 08680299) на користь ВАТ «Українська гірничо – металургійна компанія - Крим» (м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 30, рахунок № 26008102697001 ЗАТ «Альфа – Банк» м. Київ, МФО 300346, ЄДРПОУ 32966378) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути підприємства «Сімферопольська виправна колонія № 102» УДДВП України в АР Крим (м. Сімферополь, провулок Елеваторний, 4, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 08680299) на користь ВАТ «Українська гірничо – металургійна компанія - Крим» (м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 30, рахунок № 26008102697001 ЗАТ «Альфа – Банк» м. Київ, МФО 300346, ЄДРПОУ 32966378) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.