Рішення № 10600773, 08.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/6408.06.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства Страхова компанія «УНІКА»

до           1) Моторного (транспортного) страхового бюро України

2) закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1)          Іллюшко Володимир Олексійович

2)          Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України

про           відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 14710,49 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Холод І.П. –представник за довіреністю № 268 від 12.03.10;

від відповідача 1: Чернецький К.А. . –представник за довіреністю № 2169/4 від 12.02.09;

від відповідача 2: не з’явився;

від третіх осіб: 1) не з’явився;

2) не з’явився.

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Кредо-Класик» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 14710,49 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.03.2009 року між страховиком ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класик»(позивач) та страхувальником Лісовим Костянтином Михайловичем (страхувальник) був укладений договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 196001/4002/0004870.

Об’єктом страхування за договором страхування від 27.03.2009 № 196001/4002/0004870 виступав автомобіль «Шевроле Авео», держаний номер АА 1418 НВ.

30.05.09 відбулось ДТП за участю автомобіля «Шевроле Авео», держаний номер АА 1418 НВ, під керуванням страхувальника та автомобіля «Тойота Корола», державний номер АА 2099 НР, яким керував Іллюшко Володимир Олексійович. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.06.09 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4, 124 КУпАП за фактом ДТП було визнано громадянина Іллющко В.О.

На підставі страхового акту № 00023910 від 07.07.09, звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 18.06.09, позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 14817,81 грн.

Іллюшко В.О., який керував автомобілем «Тойота Корола», державний номер АА 2099 НР, застрахував свою цивільно-правову відповідальність у закритому акціонерному товаристві Фінансова група «Страхові традиції»згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/0604558.

Як зазначив позивач, 03.09.09 загальними зборами акціонерів ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції»було прийнято рішення про припинення діяльності товариства з подальшою його ліквідацією.

З посиланням на ст.ст. 39, 40, 41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивачем заявлені вимоги про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України 14710,49 грн. страхового відшкодування, а також 147,11 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.01.2010 року суддею Мудрим С.М. справу прийнято до провадження, присвоєно № 33/64, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Іллюшка Володимира Олексійовича. Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, розгляд справи призначено на 22.02.2010 року.

У судове засідання 22.02.2010 року представник позивача з’явився, подав документи на виконання вимог ухвали суду від 12.01.10, а також заяву про продовження розгляду справи.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з’явились, вимоги ухвали суду від 12.01.10 не виконали, від представника відповідача через загальний відділ діловодства надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а від третьої особи 2 –клопотання про направлення копії позовної заяви.

Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

Керуючись ст. 77, 86 ГПК України суд відклав розгляд справи на 06.04.2010 року у зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

У судове засідання 06.04.2010 року представник третіх осіб не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача заявив усне клопотання про зміну найменування позивача з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Кредо-Класик»на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА».

Суд задовольнив клопотання представника позивача про зміну назви позивача на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА».

Від представника відповідача через загальний відділ діловодства надійшов відзив на позов, а також клопотання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ЗАТ «Фінансова група «Страхові традиції».

Суд задовольнив клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі іншого відповідача - ЗАТ «Фінансова група «Страхові традиції».

Керуючись ст. 24, 77, 86 ГПК України суд відклав розгляд справи на 17.05.2010 року у зв’язку з неявкою представників третіх осіб, а також залученням до участі у справі іншого відповідача.

У судове засідання 17.05.2010 року представники третіх осіб та відповідача 2 не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Керуючись ст. 77, 86 ГПК України суд відклав розгляд справи на 08.06.2010 року у зв’язку з клопотанням позивача, а також неявкою представників відповідача 2 та третіх осіб в судове засідання.

У судове засідання 08.06.2010 року представники третіх осіб та відповідача 2 не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 2 суму шкоди в порядку регресу в сумі 14710,49 грн, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача 1 подав відзив на позов, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Таким чином відповідач 2 не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача 2 та його відзиву на позовну заяву.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

З постанови Святошинського районного суду м Києва від 02.06.2009 року вбачається, що 30.05.2009 року в м. Києві на перехресті вулиць Прилужної-Чорнобильської мала місце ДТП. Під час ДТП громадянин Іллюшко В.С., керуючи автомобілем «Тойота Корола», державний номер АА 2099 НР, під час зміни напрямку руху не впевнився в тому, що це буде небезпечно для інших учасників дорожнього руху, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем «Шевроле Авео», держаний номер АА 1418 НВ, під керуванням Лісового К.М.

Постановою Святошинського районного суду м Києва від 02.06.2009 року по справі № 3-3788/2009 громадянина Іллюшко В.С. було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП за фактом вказаної ДТП.

В результаті ДТП автомобіль «Шевроле Авео», держаний номер АА 1418 НВ зазнав пошкоджень. Розмір матеріального збитку, завданого його власнику в результаті пошкодження автомобіля «Шевроле Авео», держаний номер АА 1418 НВ в ДТП, згідно зі Звітом з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 14.06.2009 від 18.06.2009 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Шевроле Авео», держаний номер АА 1418 НВ в результаті його пошкодження в ДТП, складає 14710,49 грн., вартість відновлювального ремонту –19989,58 грн.

27.03.09 року між страховиком ЗАТ «СК «Кредо-Класик», в подальшому перейменованому на приватне акціонерне товариство Страхова компанія «УНІКА»(позивач) та страхувальником Лісовим Костянтином Михайловичем був укладений договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 196001/4002/0004870, за яким було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Шевроле Авео», держаний номер АА 1418 НВ, вигодонабуач за договором –КМФ АКБ «Укрсоцбанк».

Відповідно до п.1.3.1 договору страхування від 27.03.09 франшиза за страховим ризиком ДТП складає 0,5% від страхової суми.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, страхового акту № 00023910 від 07.07.09, наказу № 5297 від 08.07.09, позивач на виконання умов договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 196001/4002/0004870 виплатив суму страхового відшкодування у розмірі 14817,81 грн., наступним чином: 13048,15 грн. –шляхом перерахування на розрахунковий рахунок вигодонабувача АКБ «Укрсоцбанк». що підтверджується платіжним дорученням № 015880 від 10.07.09, 1769,66 грн. – було зараховано в рахунок погашення дебіторської заборгованості.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Транспортний засіб –автомобіль «Тойота Корола», державний номер АА 2099 НР, яким спричинено ДТП, належить Іллюшко В.О.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина водія автомобіля «Тойота Корола», державний номер АА 2099 НР, Іллюшка В.О встановлена у судовому порядку.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між Іллюшко В.О та закритим акціонерним товариством Фінансова група «Страхові традиції»(відповідач-2) було укладено договір (поліс) № ВС/0604558 від 12.09.08 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе обов’язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіля «Тойота Корола», державний номер АА 2099 НР, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500,00 грн., франшиза –0,00 грн., тип договору –3-й.

Відповідно до п.1.5.1 ст.15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» полісом першого типу передбачено страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з положеннями пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до абз.2 ч.1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

26.02.10 позивач надіслав на адресу відповідача-2 регресну вимогу про виплату страхового відшкодування № 506 з додатками, відповідно до якої запропонував відповідачу відшкодувати позивачу в порядку регресу суму заподіяної шкоди в розмірі 14817,81 грн.

Проте, відповідач-2 свої зобов’язання щодо виплати позивачу страхового відшкодування не виконав.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача 14817,81 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції»(04080 м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15, код ЄДРПОУ 32281587) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства «УНІКА»(01134 м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) шкоду в порядку регресу в сумі 14710 (чотирнадцять тисяч сімсот десять) грн. 49 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 147 (сто сорок сім) грн. 11 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 23.07.2010 року.