Рішення № 10600772, 08.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/17708.06.10 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтеркерама»

до товариства з обмеженою відповідальністю «УСК Мега-Сервіс»

про стягнення 42830,92 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Босенко Ю.Г. - представник за довіреністю № 33 від 01.04.2010 року;

від відповідача: Бойко В.А. - представник за довіреністю б/н від 07.05.2010 року.

встановив:

          Закрите акціонерне товариство «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтеркерама» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «УСК Мега-Сервіс»про стягнення 42830,92 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 61 від 10.04.2009 року, відповідно до п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов’язується передавати (поставляти) у власність покупця (відповідача) плитку керамічну глазуровану для стін та плитку керамічну для підлоги, а також фасонні деталі до плиток керамічних (далі - товар), а покупець зобов’язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 3.1. договору поставки № 61 від 10.04.2009 року поставка товару здійснюється по попередній письмовій заявці покупця. Оформлення заявки здійснюється покупцем в порядку, визначеному цим договором. В заявці вказується номер заявки, дата, найменування кожної асортиментної позиції товару, артикул кожної асортиментної позиції товару, кількість одиниць по кожній асортиментній позиції, дата поставки товару.

Відповідно до п. 6.2. договору поставки № 61 від 10.04.2009 року оплата поставленого товару здійснюється на протязі тридцяти календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника, якщо інше не погоджено сторонами у відповідній специфікації або в додатковій угоді. Покупець має право на здійснення дострокової оплати.

Товар був отриманий у встановленому договором порядку за кількістю та якістю згідно видаткової накладної № РН-0000918 від 14.05.2009 року на загальну суму 41243,12 гривень, яка скріплена підписами представників сторін. Товар був отриманий представником відповідача по довіреності серії ЯПР № 284659 від 14.05.2009 року.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару у сумі 6000,00 грн.

22.10.2009 року позивач отримав від відповідача лист, в якому відповідач визнав борг перед позивачем в сумі 36243,12 грн. та підтвердив строк оплати боргу до 01.12.2009 року.

Після отримання листа, позивач отримав від відповідача ще 1000,00 грн., в рахунок сплати боргу по договору поставки № 61 від 10.04.2009 року.

Таким чином, на день подання позовної заяви основна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 35243,12 грн.

Відповідно до п. 7.3. договору поставки № 61 від 10.04.2009 року у випадку несвоєчасної оплати партії товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення за весь період прострочення оплати.

Позивач нарахував відповідачеві пеню в розмірі 5624,09 грн.

Також, керуючись статтею 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачеві індекс інфляції у сумі 1645,08 грн. та 3% річних у сумі 318,63 грн.

На підставі викладеного вище позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.03.2010 року порушено провадження у справі № 33/177 і призначено до розгляду на 11.05.2010 року.

У судове засідання 11.05.2010 року представники сторін з’явились, подали документи на вимогу ухвали про порушення провадження у справі № 33/177 від 19.03.2010 року.

Представник відповідача позовні вимоги визнав, подав клопотання про перенесення судового розгляду засідання у зв’язку із можливим врегулюванням спору мирним шляхом.

Представники позивача заперечував проти вищезазначеного клопотання представника відповідача.

Представники сторін подали заяву про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 08.06.2010 року у зв’язку із клопотанням представника відповідача.

У судове засідання 08.06.2010 року з’явились представники сторін. Представник позивача, подав суду заяву про уточнення позовних вимог, просив стягнути в відповідача основний борг у сумі 29243,12 грн., пеню у сумі 5624,09 грн., індекс інфляції у сумі 1645, 08 грн., 3% річних у сумі 318,63 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 428,31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Представник відповідача надав пояснення по справі, позов визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахуванням заяви про уточнення.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 61 від 10.04.2009 року, відповідно до п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов’язується передавати (поставляти) у власність покупця (відповідача) плитку керамічну глазуровану для стін та плитку керамічну для підлоги, а також фасонні деталі до плиток керамічних (далі - товар), а покупець зобов’язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість на умовах, передбачених даним договором. Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 3.1. договору поставки № 61 від 10.04.2009 року поставка товару здійснюється по попередній письмовій заявці покупця. Оформлення заявки здійснюється покупцем в порядку, визначеному цим договором. В заявці вказується номер заявки, найменування кожної асортиментної позиції товару, артикул кожної асортиментної позиції товару, кількість одиниць по кожній асортиментній позиції, дата поставки товару.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві товар у повному обсязі на загальну суму 41243,12 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000918 від 14.05.2009 року, що підписана представників сторін. Товар був отриманий представником відповідача по довіреності серії ЯПР № 284659 від 14.05.2009 року.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 6.1. договору поставки № 61 від 10.04.2009 року оплата здійснюється в розмірі повної вартості поставленого товару шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок постачальника, вказаний в реквізитах постачальника в цьому договорі.

Відповідно до п. 6.2. договору поставки № 61 від 10.04.2009 року оплата поставленого товару здійснюється на протязі тридцяти календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника, якщо інше не погоджено сторонами у відповідній специфікації або в додатковій угоді. Покупець має право на здійснення дострокової оплати.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару у сумі 6000,00 грн.

22.10.2009 року позивач отримав від відповідача лист, в якому відповідач визнав борг перед позивачем в сумі 36243,12 грн. та підтвердив строк оплати боргу до 01.12.2009 року.

Після отримання листа, позивач отримав від відповідача ще 1000,00 грн., в рахунок сплати боргу по договору поставки № 61 від 10.04.2009 року.

Відповідно до листа представника позивача за вих. № 04/148 від 07.06.2010 року відповідач перерахував позивачеві платіжним дорученням № 431 від 28.05.2010 року 2000,00 грн. та платіжним дорученням № 436 від 07.06.2010 року 4000,00 грн.

В процесі розгляду справи представник позивача надав докази відправлення актів звірки взаєморозрахунків від 15.04.2010 року між ЗАТ «Інтеркерама»та ТОВ «УСК Мега-Сервіс», а саме, копію фіскального чеку № 4976 від 16.04 2010 року та опис вкладення у цінний лист від 16.04 2010 року за адресою ТОВ «УСК Мега-Сервіс», вказаною в реквізитах договору поставки: 01004, м. Київ, вул. Кропивницького, б. 18, оф. 34, та копію фіскального чеку № 4975 від 16.04 2010 року та опис вкладення у цінний лист від 16.04.2010 року за поштовою адресою ТОВ «УСК Мега-Сервіс»: 02660, м. Київ, вул. Академіка Бутлєрова, б. 6. Вказані акти звірки взаєморозрахунків від 15.04.2010 року відповідач не підписав та не направив позивачеві.

Відповідно до п. 6.4. договору поставки № 61 від 10.04.2009 року датою оплати вважається дата поступлення коштів на рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі.

Враховуючи суму проведеної оплати за отриманий товар, сума основного боргу становить 29243,12 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 29243,12 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем визнаний, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.3. договору поставки № 61 від 10.04.2009 року у випадку несвоєчасної оплати партії товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення за весь період прострочення оплати.

Позивач нарахував відповідачеві пеню в розмірі 5624,09 грн., проте, враховуючи приписи ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені:

Період нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума пені, грн.

15.06.09-03.07.0941243,121911472,32

04.07.09-30.07.0940243,122711654,92

31.07.09-11.08.0939743,121211287,46

12.08.09-01.10.0939743,125010,251116,07

02.10.0938743,12110,2521,76

03.01.09-05.10.0937743,12310,2563,60

06.10.0936743,12110,2520,64

07.10.09-20.11.0936243,124510,25916,01

21.11.09-15.12.0935243,122510,25494,85

Всього:---4047,63 Вимоги позивача про стягнення пені у сумі 4047,63 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення пені у сумі 1576,46 грн., є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачеві індекс інфляції у сумі 1645,08 грн. та 3% річних у сумі 318,63 грн.

Вимоги позивача про стягнення індексу інфляції у сумі 1645,08 грн. та 3% річних у сумі 318,63 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач уточнив позовні вимоги, враховуючи, що часткова оплата у сумі 6000,00 грн. відповідачем була проведена після порушення провадження у справі для пропорційного розрахунку витрат по сплаті державного мита береться сума 428,31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 15,76 грн., на відповідача –412,55 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 8,68 грн., на відповідача –227,32 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УСК Мега-Сервіс»(01004, м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 18, оф. 34; п/р 26002031000017 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 36259466) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтеркерама»(адреса для кореспонденції: 49051, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 9-Ж, а/с 3147, юридична адреса: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н., селище міського типу Ювілейне, вул. Байкальська, буд. 2Б; п/р 2600900014312 в філії АТ «Укрексімбанк»в м. Дніпропетровськ, МФО 305675, код ЄДРПОУ 33184723) суму основного боргу в розмірі 28243 (двадцять вісім тисяч двісті сорок три) грн. 12 коп., пеню в розмірі 4047 (чотири тисячі сорок сім) грн. 63 коп., індекс інфляції в розмірі 1645 (одна тисяча шістсот сорок п’ять) грн. 08 коп., 3% річних в розмірі 318 (триста вісімнадцять) грн. 63 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 412 (чотириста дванадцять) грн. 55 коп. та 227 (двісті двадцять сім) грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в розмірі 1576,46 грн. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення 20.07.2010 року.