Рішення № 106007435, 25.08.2022, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року м. Черкаси справа № 925/551/22

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., із секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: позивача Смагіна Г.Ю., адвокат; відповідача Плаха О.В. адвокат, розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хімлаборреактив до Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно про стягнення 264224,52 грн,

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Хімлаборреактив звернулось до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно 264224, 52 грн. заборгованості по договору поставки №70 С3 від 13.08.2021 з яких:

- 215560,32 грн. основний борг,

- 19377,94 грн. пеня,

- 2713,40 грн. 3% річні,

- 26572,86 грн. інфляційні.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе грошові зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару.

Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

04.07.2022 відповідач подав до суду заяву про часткове визнання позову, а саме: в частині стягнення 215 560,32 грн. заборгованості, 19 377,94 грн. пені, 2713,40 грн. 3% річних, 26 572,86 грн. інфляційних втрат та 3 963,37 грн. судового збору. Одночасно, відповідач просив суд зменшити пеню на 75% у зв`язку з скрутним його матеріальним становищем.

Відповідач зазначив, що не погоджується із судовими витратами на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн,. які позивач планує понести під час розгляду справи. Також, відповідач просив суд відстрочити виконання рішення посилаючись на перебування останнього у скрутному фінансовому стані та перебігом опалювального сезону в м. Черкаси, що не дає об`єктивної можливості виконати рішення суду шляхом погашення суми заборгованості відразу після винесення рішення.

12.07.2022 позивач подав до суду заяву по суті справи, в якій вважає вимоги відповідача щодо зменшення суми пені необґрунтованими, наполягав на заявлених вимогах, заперечував проти відстрочки виконання рішення суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив суд заявлені вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги визнав частково, просив суд зменшити пеню на 75%, у задоволенні вимоги про стягнення 15000 грн. витрат на правничу допомогу відмовити та відстрочити виконання рішення суду.

Суд, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 13.08.2021 між сторонами був укладений договір поставки № 70С3 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов`язався за замовленням покупця (відповідача) посуд та приладдя для хімічної лабораторії (далі - Товар), код за ДК 021:2015 33790000-4 Скляний посуд лабораторного, санітарно-гігієнічного чи фармацевтичного призначення (33790000-4 Скляний посуд лабораторного, санітарно-гігієнічного чи фармацевтичного призначення), а покупець прийняти цей Товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором

На виконання вище вказаного Договору, за період з 26.08.2021 по 30.12.2021 позивачем відповідачу був поставлений Товар на загальну суму 215 560,32 грн., що підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- замовленнями відповідача № 2 від 29.09.2021, № 3 від 22.12.2021, № 4 від 29.12.2021;

- видатковими накладними № Х0045698 від 26.08.2021 на суму 59823,60 грн.; № Х0049317 від 30.09.2021 на суму 126983,34 грн.; № Х0057595 від 28.12.2021 на суму 16333,38 грн.; № Х0057881 від 30.12.2021 на суму 12420,00 грн.;

- довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей від 20.08.2021 № 61; від 29.09.2021 № 84; від 24.12.2021 № 128 на ім`я Підмайстерця А.М.;

- товарно-транспортними накладними від 26.08.2021, від 30.09.2021, від 28.12.2021, від 31.12.2021;

- актами приймання-передачі № 1 від 27.08.2021, №2 від 01.10.2021, № 3 від 29.12.2021, № 4 від 31.12.2021, підписані повноважними особами та скріпленими печатками підприємств.

За умовами п.3.2. Договору оплата Товару, визначеного у Специфікації за договором, мала здійснюватися протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання Акту приймання-передачі товару на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату на замовлену партію товару.

Згідно п.4.3. Договору, приймання товару покупцем здійснюється після перевірки товару та за наявності товаросупровідних документів.

Порядок приймання товару за якістю щодо прихованих явних недоліків врегульовано п.4.5., 4.5.1., 4.5.2 Договору.

Відповідно до умов п.4.4. та п.4.5.1. Договору, остаточна перевірка поставленого товару за кількістю та якістю має бути здійснена покупцем не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту надходження товару за місцем призначення (м. Черкаси, пр-т Хіміків, 76 відповідно до п. 2.1. Договору), а підписання і передача Актів приймання-передачі товару постачальнику, згідно вимог п.4.6. Договору, має бути здійснена покупцем протягом 2 (двох) робочих днів після здійснення перевірки товару при відсутності у покупця зауважень.

П.4.6.1. Договору визначено, що у разі виявлення недоліків товару з якості, сторонами визначений строк для підписання Акту про виявлені недоліки - 7 (сім) робочих днів з моменту поставки.

Станом на 06.06.2022 відповідач оплати за поставлений Товар не здійснив, сума заборгованості за вказаними вище поставками склала 215 560 грн. 32 коп.

П.6.2. Договору сторони узгодили, що у випадку порушення строку оплати товару, постачальник має право вимагати від покупця сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

13.12.2021 позивач направив відповідачу Претензію за вих. № 41694 щодо оплати суми боргу, яка залишена відповідачем без відповідного реагування.

За порушення строку оплати товару, позивач нарахував відповідачу за 6 місяців з моменту прострочення пеню в сумі 19 377,94 грн.

Також, позивач за прострочення виконання грошового зобов`язання в порядку ч.625 ЦК України нарахував відповідачу 2713,40 грн. 3% річних та 26572,86 грн. втрат внаслідок інфляції.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки від 13.08.2021 за № 70 С3.

Свої зобов`язання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу Товар, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Факт виконання позивачем належним чином договірних зобов`язань по вищевказаному Договору підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та не оспорюються відповідачем.

Суд бере до уваги, що згідно умов Договору, будь-які претензії чи зауваження Покупця щодо поставленого товару мають бути оформлені не пізніше, ніж протягом 7 робочих днів з моменту поставки.

Претензії чи зауваження відповідача щодо поставленого товару відсутні.

За порушення строку оплати товару, позивач нарахував відповідачу за 6 місяців з моменту прострочення пеню в сумі 19 377,94 грн.

Суд враховує, що відповідач є соціально-значимим підприємством - енергогенеруючою та теплогенеруючою компанією, яка є не тільки єдиним джерелом надання послуг з опалення та постачання гарячої води для приблизно 60 % мешканців міста та численних бюджетних, соціальних, промислових і комерційних об`єктів, а й учасником єдиного ринку допоміжних послуг ОЕС України. Як зауважив відповідач, його несвоєчасна оплата за Договором зумовлена, зокрема, невчасними розрахунками споживачів за надані послуги з теплопостачання.

Суд, також бере до уваги, що перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі підтверджується, поданою ним до суду, фінансовою звітністю, а саме: звітом про фінансовий стан на 31.03.2022 та звітом про фінансові результати за 1 квартал 2022 (ф.№2).

Зокрема, правові позиції щодо зменшення розміру штрафних санкцій викладені у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19, від 31.03.2020 у справі № 920/431/19, від 29.04.2020 у справі № 917/693/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Верховний Суд у вказаних постановах зазначав, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

За приписами ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Аналізуючи вище викладене, враховуючи доводи відповідача щодо скрутного фінансового стану підприємства, суд приходить до переконання про можливість зменшення нарахованої відповідачу пені до 50%. Таким чином, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача за порушення ним строку оплати товару, становить 9 688,97 грн.

За прострочення виконання грошового зобов`язання в порядку ч.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 2 713,40 грн. 3% річних та 26 572,86 грн. втрат внаслідок інфляції.

Суд, дослідивши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, вважає його вірним та обґрунтованим.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язань по вказаному Договору до суду не подано.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Зобов`язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Умови зазначеного Договору, які регулюють між сторонами строки та умови розрахунків є чинними і в установленому законом порядку не визнавалися судом недійсними.

Прострочення виконання грошового зобов`язання в спірний період не заперечується відповідачем, підтверджується матеріалами справи та наданим суду розрахунком боргу.

За таких обставини, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 215560,32 грн. боргу, 9 688,97 пені, 2 713,40 грн. 3% річних, 26 572,86 грн. втрат внаслідок інфляції за неналежне виконання грошових зобов`язань по договору поставки від 13.08.2021 за №70 С3.

Щодо застосування положень ч.1 ст.130 ГПК України, на які посилався відповідач у заяві про часткове визнання позову, то суд зауважує, що визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві. Оскільки позов відповідачем визнається частково, то приписи ч.1 ст.130 ГПК України судом не можуть бути застосовані.

Відповідач, у заяві про часткове визнання позову просив суд в порядку ст.331 ГПК України відстрочити виконання рішення на один рік з моменту ухвалення рішення, посилаючись на стратегічне його значення для територіальної громади міста Черкаси, скрутне фінансове становище підприємства, проходження опалювального сезону, а також з метою недопущення ситуації, яка може призвести до зупинення виробничої діяльності.

Позивач у поданій до суду заяві по суті спору та його представник в судовому засіданні категорично заперечував проти відстрочення виконання рішення вважаючи доводи відповідача безпідставними, оскільки на думку позивача, є сумнівним покращення платоспроможності відповідача із спливом одного року; також відповідач не надав жодних економічних розрахунків та гарантій добровільного виконання зобов`язань у майбутньому.

Суд вважає, що винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Проте, відповідачем не надані належні та допустимі докази тих виключних обставин, які є підставою для відстрочки виконання рішення суду в порядку ст. 331 ГПК України, а саме: відсутність коштів на рахунках; відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення; наявність реальної загрози банкрутства.

Аналізуючи вище викладе, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається відповідач, не є тими виключними обставинами для відстрочення виконання судового рішення, а тому заявлене відповідачем клопотання про відстрочку судового рішення задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач, заявляючи позов, просив суд стягнути з відповідача 15000 грн. понесених витрат на правничу допомогу адвоката.

В якості доказів понесених витрат позивач надав суду:

-договір про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 02.02.2022 та додатковою угодою № 3 до вказаного договору;

-детальний опис робіт та їх вартість.

Частиною 1 статті ст. 16 ГПК України, встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з ч. 2 названої статті, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 п. 1).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Суд, враховуючи викладене, приходить до висновку, що заявлена вимога позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно (пр. Хіміків, 76, м. Черкаси, 18013, код 00204033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хімлаборреактив (вул. Червоноармійська, 57/3, м. Київ, 03006, код 23522853):

- 215 560,32 грн. (двісті п`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдесят грн 32 коп.) основного боргу,

- 9 688,97 грн. (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім грн. 97 коп.) пені,

- 2 713,40 грн. (дві тисячі сімсот тринадцять грн. 40 коп.) 3 % річних,

- 26 572,86 грн. (двадцять шість тисяч п`ятсот сімдесят дві грн. 86 коп.) втрат внаслідок інфляції,

- 3 963,37 грн. (три тисячі дев`ятсот шістдесят три грн. 37 коп.) витрат по сплаті судового збору;

- 15 000 грн. (п`ятнадцять тисяч грн) витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 31.08.2022.

Суддя К.І. Довгань