Рішення № 106006599, 04.08.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2022Справа № 910/13247/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонера та члена Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок"

про визнання недійсними рішення

Представники:

від позивача: Полуніна К.А.;

від відповідача: Воскобойник М.Т.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонер та член Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" (далі-відповідач) про визнання недійсними рішень Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок", оформлених протоколом засідання Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" від 25.03.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що позивача, як власника простих бездокументарних іменних акцій ПрАТ "Промзв`язок" та члена Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" не було повідомлено про засідання Наглядової ради товариства, яке відбулося 25.03.2021, як і не було надіслано проект порядку денного, внаслідок чого, як вказує позивач, його було позбавлено можливості внесення пропозицій щодо питань порядку денного, позбавлено можливості голосувати та висловлювати свою позицію, та заперечення щодо тих чи інших питань порядку денного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2021 позовну заяву Акціонера та члена Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" ОСОБА_1 - залишено без руху. Встановлено Акціонеру та члену Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.

19.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонера та члена Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Також, 19.08.2021 до суду надійшла заява позивача (Акціонера та члена Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" ОСОБА_1 ) про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2021 заяву Акціонера та члена Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено. До набрання рішенням законної сили у справі № 910/13247/21 вжито заходи до забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.09.2021. Зокрема, зобов`язано Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію надати суду у строк до 15.09.2021 матеріали реєстраційної справи Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" (код ЄДРПОУ 05744797).

13.09.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, зокрема зазначає, що статут ПрАТ "Промзв`язок" в редакції від 22.04.2016 та положення про Наглядову раду ПрАТ "Промзв`язок" в редакції від 22.04.2016 на які посилається позивач в обгрунтування позовних вимог втратили чинність, у зв`язку з затвердженням нової редакції статуту та, як на дату проведення засідання Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" від 25.03.2021, так і на даний час діє редакція статуту від 24.04.2019, яка зареєстрована 03.05.2019. Крім того, відповідач зазначає що позивач був належним чином повідомлений про проведення 25.03.2021 засідання Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок".

15.09.2021 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про витребування доказів.

Разом з тим, через відділ автоматизованого документообігу суду надійшов запит Північного апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи № 910/13247/21 до Північного апеляційного господарського суду, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2021 у справі № 910/13247/21.

Крім того, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 апеляційним судом витребувано з Господарського суду міста Києва всі матеріали справи № 910/13247/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 зупинено провадження у справі № 910/13247/21 до повернення матеріалів справи № 910/13247/21 до Господарського суду міста Києва. Матеріали справи № 910/13247/21 направлено до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2021 про забезпечення позову у справі №910/13247/21 скасовано. Прийнято нову ухвалу, якою відмовлено у задоволенні заяви Акціонера та члена Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" ОСОБА_1 про забезпечення позову.

09.11.2021 матеріли справи № 910/13247/21 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 поновлено провадження у справі № 910/13247/21. Підготовче засідання у справі № 910/13247/21 призначено на 16.12.2021.

У судовому засіданні 16.12.2021 оголошено перерву до 20.01.2022.

11.01.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації на виконання вимог ухвали суду від 20.08.2021 надійшли матеріали реєстраційної справи.

20.01.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав відповідь на відзив, в якій, зокрема зазначає, що позивачу невідомо про те, що 03.05.2019 року було зареєстровано статут Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" у новій редакції, оскільки така редакція статуту відповідача не розміщена на офіційному сайті Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок", а лише міститься редакція статуту від 22.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 клопотання Акціонера та члена Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено частково.

Крім того, 20.01.2022 судом продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 10.02.2022.

08.02.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" надійшли письмові пояснення, в яких відповідач, на виконання вимог ухвали від 20.01.2022 зазначає, що ПрАТ "Промзв`язок" не укладало жодного договору про поділ майнового комплексу, між його співвласниками; не проводилася реєстрація права власності. Крім того, відповідач вказує, що на укладення такого договору необхідна згода усіх співвласників майнового комплексу, проте на даний момент такої згоди надано не було.

09.02.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав клопотання про відкладення судового засідання, в якому у зв`язку з перебуванням представника позивача на лікарняному, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 10.02.2022, розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні, оскільки юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення.

Також, у судовому засіданні 10.02.2022 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 03.03.2022.

Судове засідання призначене на 03.03.2022 не відбулося у зв`язку із запровадженням Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану з 5:30 год. 24.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 призначено підготовче судове засідання на 26.05.2022.

У судовому засіданні 26.05.2022 зобов`язано відповідача надати суду належним чином засвідчену читабельну копію висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 26 вересня 2019 року №117, а саме майна, що належить ПрАТ "Промзв`язок" на праві спільної часткової власності (майновий комплекс загальною площею: 35 127, 00 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Степана Бандери (колишній проспект Червоних Козаків та колишній проспект Московський), будинок 6, що складається із об`єктів нерухомого майна (будівель) позначених літерами: Г; Д, Д1; И; К; Л; М), у самостійний об`єкт нерухомого майна, шляхом поділу майна, який був підготовлений ТОВ "Міськспецексперт".

Також, у судовому засіданні 26.05.2022 оголошено перерву до 16.06.2022.

14.06.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав письмові пояснення, в яких зазначає, що висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 26 вересня 2019 року №117, який було витребувано судом наразі знаходиться у ТОВ «Юкрейніан Файтерс Промоушн», як у одного із співвласників майнового комплексу. Крім того, позивач зазначає, що звертався до ТОВ «Юкрейніан Файтерс Промоушн» з проханням надати вказаний висновок, проте станом на дату складання пояснень висновок позивачу не надано.

14.06.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав клопотання, в якому просить суд провести судове засідання призначене на 16.06.2022 без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/13247/21 призначено на 21.07.2022.

У судовому засіданні 21.07.2022 оголошено перерву до 04.08.2022.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 04.08.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" та з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) та кінцевими бенефіціарними власниками юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" (ідентифікаційний код - 05744797) є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» (частка 52,49 %); фізичні особи (1536) (сумарна частка 47,51 %), в тому числі: ОСОБА_1 (позивач).

Також, відповідно до відомостей про зміну складу посадових осіб емітента фізичні особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є членами Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Промзв`язок», призначені 14.02.2020 строком на 3 роки.

Тож, ОСОБА_1 є власником простих бездокументарних іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Промзв`язок», а саме володіє часткою 0, 005604 в статутному капіталі товариства (що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах), а також є членом Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Промзв`язок», призначений строком на 3 роки.

Так, 25.03.2021 проведено засідання Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Промзв`язок», оформлене протоколом б/н, на якому було вирішено затвердити наступний порядок денний цього засідання:

1. Про ситуацію щодо розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/11906/20, під час якого була винесена ухвала від 13.08.2020, яка діє станом на дату проведення цього засідання, якою суд фактично заборонив ТОВ «Екіпаж» брати участь у Загальних зборах акціонерів товариства, що унеможливлює їх проведення.

2. Про проведення річних загальних зборів акціонерів Товариства за результатами діяльності Товариства у 2019 та 2020 роках.

3. Про погодження виділу в натурі частки із нерухомого майна, що належить товариству на праві спільної часткової власності (майновий комплекс загальною площею 35 127 ,00 кв.м., що належить товариству на праві спільної часткової власності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складається із об`єктів нерухомого майна (будівель) позначених літерами Г; Д: Д1; И; К; Л; М), надалі - Майновий комплекс, у самостійний об`єкт нерухомого майна, шляхом поділу майна, у відповідності до висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 26.09.2019 № 117 та повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна станом на 22.10.2020, що виданий ТОВ «МІСЬКСПЕЦЕКСПЕРТ»

4. Про укладення та підписання договору про поділ Майнового комплексу.

5. Про уповноваження Генерального директора Товариства на укладення та підписання договору про поділ Майнового комплексу на умовах йому відомих.

6. Про уповноваження Генерального директора Товариства на вчинення всіх необхідних дій, пов`язаних із нотаріальним посвідченням договору про поділ майнового комплексу та реєстрації права власності.

7. Про наступне засідання наглядової ради Товариства.

Тож, на вказаному засіданні були прийняті наступні рішення, зокрема:

- про погодження виділу в натурі частки із нерухомого майна, що належить товариству на праві спільної часткової власності (майновий комплекс загальною площею 35 127 ,00 кв.м., що належить товариству на праві спільної часткової власності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складається із об`єктів нерухомого майна (будівель) позначених літерами Г; Д: Д1; И; К; Л; М) у самостійний об`єкт нерухомого майна, шляхом поділу майна, у відповідності до висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 26.09.2019 № 117 та повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна станом на 22.10.2020, що виданий ТОВ «МІСЬКСПЕЦЕКСПЕРТ»,

- про укладення та підписання договору про поділ майнового комплексу між співвласниками у відповідності до висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 26.09.2019 № 117 та повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна станом на 22.10.2020, що виданий ТОВ «МІСЬКСПЕЦЕКСПЕРТ»;

- про уповноваження генерального директора товариства на укладення та підписання договору про поділ майнового комплексу між його співвласниками на умовах відомих генеральному директору товариства;

- про уповноваження генерального директора товариства на вчинення всіх необхідних дій, пов`язаних із нотаріальним посвідченням договору про поділ майнового комплексу, між його співвласниками та реєстрацій права власності на новий об`єкт нерухомого майна в результаті цього поділу.

Як вбачається з протоколу засідання Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Промзв`язок» на засіданні 25.03.2021 були присутні наступні члени наглядової ради товариства: голова наглядової ради ОСОБА_5 , член Наглядової ради ОСОБА_6 , член Наглядової ради ОСОБА_4 , член Наглядової ради ОСОБА_3 та член Наглядової ради ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що його не було повідомлено про засідання Наглядової ради товариства, яке відбулося 25.03.2021, як і не було надіслано проект порядку денного, внаслідок чого, як вказує позивач, його було позбавлено можливості внесення пропозицій щодо питань порядку денного, позбавлено можливості голосувати та висловлювати свою позицію, та заперечення щодо тих чи інших питань порядку денного. Крім того, позивач вказує, що прийняті Наглядовою радою рішення порушують права та інтереси позивача, як члена Наглядової ради; прийняті Наглядовою рішення порушують права та інтереси всіх акціонерів Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок", оскільки стосуються їх майнових прав та прав щодо отримання прибутку від цього товариства.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» (далі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Приписами ст. 154 Цивільного кодексу України передбачено, що установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом.

Статтею 32 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

За змістом ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України акціонери товариства мають право, зокрема, на участь в управлінні акціонерним товариством у порядку, визначеному в установчих документах та законом, на отримання інформації про господарську діяльність товариства.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

У публічних акціонерних товариствах та банках створення наглядової ради є обов`язковим. У приватних акціонерних товариствах з кількістю акціонерів 10 і більше осіб створення наглядової ради є обов`язковим. У разі якщо в приватному акціонерному товаристві кількість акціонерів становить 10 і більше осіб і всі акціонери є афілійованими один до одного, створення наглядової ради є необов`язковим. У приватному акціонерному товаристві у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами. У такому разі передбачені цим Законом повноваження наглядової ради з підготовки та проведення загальних зборів здійснюються виконавчим органом, якщо інше не встановлено статутом акціонерного товариства.

Порядок роботи, членів наглядової ради та виплати їм винагороди визначається цим Законом, статутом товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також цивільно-правовим чи трудовим договором (контрактом), що укладається з членом наглядової ради. Такий договір або контракт від імені товариства підписується головою виконавчого органу чи іншою уповноваженою загальними зборами особою на умовах, затверджених рішенням загальних зборів. У разі укладення з членом наглядової ради товариства цивільно-правового договору такий договір може бути оплатним або безоплатним. Член наглядової ради повинен виконувати свої обов`язки особисто і не може передавати власні повноваження іншій особі. Членам наглядової ради може виплачуватися винагорода за їхню діяльність. Порядок виплати винагороди членам наглядової ради встановлюється: 1) для публічного акціонерного товариства та банку - положенням про винагороду членів наглядової ради; 2) для приватного акціонерного товариства - статутом такого товариства або положенням про наглядову раду, або положенням про винагороду членів наглядової ради.

Відповідно до п. 9.1 статуту ПрАТ «Промзв`язок» (протокол б/н від 25.04.2019) (надалі - статут відповідача) у Товаристві створюється Наглядова рада Товариства. Наглядова рада Товариства складається із 6 членів. Наглядова рада Товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів Товариства і в межах компетенції, визначеної законодавством України, цим положенням про Наглядову раду Товариства здійснює управління Товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу Товариства.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом. До виключної компетенції наглядової ради належить, серед іншого, затвердження внутрішніх положень, якими регулюється діяльність товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів цим Законом, та тих, що рішенням наглядової ради передані для затвердження виконавчому органу; затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом; обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу; затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди; прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених статтею 70 цього Закону, та про надання згоди на вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених статтею 71 цього Закону; прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг; вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із статутом акціонерного товариства.

Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом.

Згідно зі ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства» члени наглядової ради акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк не більший ніж три роки. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено інший строк повноважень наглядової ради, але такий строк не може перевищувати три роки. Членом наглядової ради акціонерного товариства може бути лише фізична особа. Член наглядової ради не може бути одночасно членом виконавчого органу та/або членом ревізійної комісії (ревізором) цього товариства. До складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси (далі - представники акціонерів), та/або незалежні директори.

Відповідно до п. 9.9. статуту, члени Наглядової ради Товариства обираються акціонерами товариства під час проведення Загальних зборів акціонерів Товариства на строк не більше ніж 3 роки. Якщо за сплином цього строку Загальними зборами акціонерів Товариства не прийняті рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради Товариства та обрання нової Наглядової ради Товариства, повноваження членів Наглядової ради Товариства припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення Загальних зборів акціонерів Товариства. Особи, обрані членами Наглядової ради Товариства, можуть переобиратися необмежену кількість разів.

Статтею 55 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради. Засідання наглядової ради також скликаються на вимогу ревізійної комісії, виконавчого органу чи його члена, інших осіб, визначених статутом акціонерного товариства, які беруть участь у засіданні наглядової ради. Засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом акціонерного товариства не встановлюється більша кількість голосів.

Згідно п. 9.8. Статуту, якщо кількість членів Наглядової ради Товариства, повноваження яких дійсні, становитеме половину або менше половини кількісного складу, Наглядова рада Товариства не може приймати рішення, крім рішень з питань скликання Загальних зборів акціонерів Товариства для обрання всього нового складу Наглядової ради Товариства.

Як встановленом судом, 25.03.2021 проведено засідання Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Промзв`язок», за результатами якого прийнято рішення, оформлені Протоколом б/н від 25.03.202.

Зі змісту Протоколу від 25.03.2021 вбачається, що узасіданні Наглядової ради ПрАТ «Промзв`язок» брали участь голова наглядової ради ОСОБА_5 , член Наглядової ради ОСОБА_6 , член Наглядової ради ОСОБА_4 , член Наглядової ради ОСОБА_3 та член Наглядової ради ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 9.22. Статуту, засідання Наглядової ради Товариства скликаються за ініціативою голови Наглядової ради товариства або на вимоги члена Наглядової ради Товариства, ревізійної комісії товариства та генерального директора товариства. На вимогу Наглядової ради товариства в її засіданні або в рогляді окремих питань порядку денного засідання беруть участь генеральний директор товариства та інші визначені нею особи. Засідання наглядової ради товариства проводиться в міру необхідності але не рідше 1 разу на квартал. Засідання наглядової ради товариства є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу.

Згідно п. 9.24 Статуту, рішення Наглядової ради Товариства приймається простою більшістю голосів членів Наглядової ради Товариства, які беруть участь у заасіданні та мають право голосу. На засіданні Наглядової ради Товариства кожний член Наглядової ради Товариства має один голос.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує, що його як власника простих бездокументарних іменних акцій ПрАТ "Промзв`язок" та члена Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" не було повідомлено про засідання Наглядової ради товариства, яке відбулося 25.03.2021, як і не було надіслано проект порядку денного.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2021 на адресу члена Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) було надіслано повідомлення б/н від 15.03.2021, відповідно до якого голова наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" Вехалевський Д.О. повідомляє позивача про скликання засідання наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" на 25.03.2021, яке відбудеться о 15:00 год. у к. 1003 офісного центру ТОВ «Почайна Центр», що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Степана Бандери, 6., що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відтиском календарного штемпеля поштового відділення 15.03.2021 (штрихкодовий ідентифікатор: 0407600619309).

Тобто, позивача належним чином у відповідності до вимог Закону та Статуту було повідомлено про проведення 25.03.2021 засідання наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок".

При цьому, суд зазначає, що Статут ПрАТ "Промзв`язок" не містить вимог щодо терміну, до спливу якого члену наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" має бути надіслане повідомлення про скликання засідання Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок", як і не містить вимог стосовно того, яким саме листом має бути надіслане повідомлення про скликання засідання наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок", а також не містить вимог щодо тексту повідомлення про скликання засідання наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок".

Тож, суд зазначає, що надіслання позивачу - члену наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" повідомлення про скликання вказаного засідання наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" листом з описом вкладення за 9 днів до його проведення є повідомленням про скликання засідання наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок", яке здійснено у відповідності до законодавства та статуту ПрАТ "Промзв`язок", а отже є належним повідомленням позивача про скликання засідання наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок".

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу (у даному випадку позивача) є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б) та від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20.

Щодо тверджень позивача про те, що йому не було надіслано порядок денний засідання наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" від 25.03.2021, суд зазначає, що як вбачається з протоколу засідання від 25.03.2021 порядок денний вказаного засідання наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" був затверджений безпосередньо на вказаному засіданні, тому повідомлення про скликання засідання наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" 25.03.2021 не містило такого порядку.

При цьому, суд зазначає, що норми чинного законодавства не містять заборони щодо встановлення порядку денного засідання наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" безпосередньо на засіданні.

Тож, з огляду на викладене вище, суд вважає безпідставними твердженнями позивача стосовно того, що його було позбавлено можливості внесення пропозицій щодо питань порядку денного, позбавлено можливості голосувати та висловлювати свою позицію, та заперечення щодо тих чи інших питань порядку денного.

При цьому, суд зазначає, що в обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на положення Статуту ПрАТ "Промзв`язок" від 22.04.2016 та Положення про Наглядову раду ПрАТ "Промзв`язок" від 22.04.2016, проте, як вбачається з матеріалів справи 03.05.2019 була зареєстрована нова редакція Статуту ПрАТ "Промзв`язок" від 25.04.2019 (рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Промзв`язок" від 22.04.2019), після реєстрації якої редакція Статуту ПрАТ "Промзв`язок" від 22.04.2016 та Положення про Наглядову раду ПрАТ "Промзв`язок" від 22.04.2016, що було додатком до вказаного Статуту втратили чинність.

Суд також зазначає, що в матеріалах справи наявний протокол засідання Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" від 05.04.2019, на якому були присутні: голова наглядової ради ОСОБА_1 та члени Наглядової ради ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у порядку денного якого було зокрема затвердження порядку денного річних Загальних зборів акціонерів Товариства, що відбудуться 22.04.2019.

При цьому, на вказаному засіданні було прийнято рішення, зокрема про внесення змін до Статуту Товариства шляхом затвердження його у новій редакції.

Тобто, позивачем, як головою Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" (станом на 05.04.2019) було прийнято рішення про внесення змін до Статуту Товариства шляхом затвердження його у новій редакції.

Тож, твердження позивача стосовного того, що він до початку розгляду даної спрпви не був обізнаний про реєстрацію 03.05.2019 нової редакції статуту ПрАТ "Промзв`язок" не відповідає дійсності.

При цьому, п. 14.2. Статуту від 25.04.2019 визначено, що у випадку, якщо положення інших документів товариства не відповідають положенням цього статуту для регулювання відносин застосовуються положення цього статуту.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на лист Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.03.2021 № 26/04/5717, оскільки останній не стосується спірних правовідносин щодо засідання наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок", яке відбулося 25.03.2021, при цьому в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним в судовому порядку рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Промзв`язок" від 22.04.2019 (протокол б/н від 25.04.2019), яким було затверджено нову редакцію статуту ПрАТ "Промзв`язок" від 25.04.2019.

Крім того, нормами чинного законодавства не визначено строк протягом якого повинного бути затверджено товариством окремо положення про Наглядову раду ПрАТ "Промзв`язок".

Щодо тверджень позивача стосовно того, що прийняті Наглядовою радою рішення порушують права та інтереси позивача, як члена Наглядової ради та інтереси всіх акціонерів Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок", оскільки стосуються їх майнових прав та прав щодо отримання прибутку від цього товариства, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Приватному акціонерному товариству «Промзв`язок» на праві спільної часткової власності належить майновий комплекс загальною площею 35 127, 00 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. Степана Бандери. 6 (колишня назва Проспект Червоних козаків / проспект Московський), що складається із об`єктів нерухомого майна (будівель), позначених літерами Г, Д, Д1, И, К, Л, М), що підтверджується Свідоцтвом про право власності виданим Головним управлінням майном від 12.08.1999 року на правах колективної власності, виданого Начальником Головного управління майном Київської міської державної адміністрації ОСОБА_9 , яке видане на підставі Наказу «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна» від 05.08.1999 року № 409-В.

Як встановлено судом вище, статутом ПрАТ "Промзв`язок" від 25.04.2019 передбачено, що рішення Наглядової ради приймаються простою більшістю голосів членів Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок", кожний член Наглядової ради має один голос, Наглядова рада ПрАТ ПрАТ "Промзв`язок" складається із 6 членів.

На засіданні Наглядової ради ПрАТ «ПРОМЗВ`ЯЗОК» 25.03.2021 були присутні 5 членів (голова наглядової ради ОСОБА_5 , член Наглядової ради ОСОБА_6 , член Наглядової ради ОСОБА_4 , член Наглядової ради ОСОБА_3 та член Наглядової ради ОСОБА_2 ), та були вирішені наступні питання, зокрема, про погодження виділу в натурі частки із нерухомого майна, що належить товариству на праві спільної часткової власності (майновий комплекс загальною площею 35 127 ,00 кв.м., що належить товариству на праві спільної часткової власності, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери (колишній проспект Червоних Козаків та колишній проспект Московський), будинок 6, складається із об`єктів нерухомого майна (будівель) позначених літерами Г; Д: Д1; И; К; Л; М) у самостійний об`єкт нерухомого майна, шляхом поділу майна, у відповідності до висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 26.09.2019 № 117 та повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна станом на 22.10.2020, що виданий ТОВ «МІСЬКСПЕЦЕКСПЕРТ»; про укладення та підписання договору про поділ майнового комплексу між співвласниками у відповідності до висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 26.09.2019 № 117 та повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна станом на 22.10.2020, що виданий ТОВ «МІСЬКСПЕЦЕКСПЕРТ»; про уповноваження генерального директора Товариства на укладення та підписання договору про поділ майнового комплексу між його співвласниками на умовах відомих генеральному директору товариства; про уповноваження генерального директора товариства на вчинення всіх необхідних дій, пов`язаних із нотаріальним посвідченням договору про поділ майнового комплексу, між його співвласниками та реєстрацій права власності на новий об`єкт нерухомого майна в результаті цього поділу.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України спільною частковою власністю є власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (ст. 356 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що на засіданні Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок", оформленим протоколом засідання Наглядової ради Приватного акціонерного товариства ПрАТ "Промзв`язок" від 25.03.2021, вирішувалось питання виділу в натурі частки із нерухомого майна, що належить Товариству на праві спільної часткової власності у самостійний об`єкт нерухомого майна шляхом його поділу. Питання щодо відчуження такого майна спірним рішенням не приймалось.

Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, суд зазначає, що виділ майна із спільної часткової власності не є його відчуженням.

Згідно ст. 367 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, за приписами вказаної норми, майно розподіляється між його співвласниками та не може свідчити про те, що метою такого поділу є продаж такого майна.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до чинного Статуту ПрАТ "Промзв`язок" створюється одноосібний виконавчий орган - генеральний директор ПрАТ "Промзв`язок". Згідно ч. 2 ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства» та п. 11.3 Статуту, у чинній редакції, виконавчий орган ПрАТ "Промзв`язок" діє від імені ПрАТ "Промзв`язок" у межах, встановлених Статутом і Законом, тобто від імені ПрАТ "Промзв`язок" договори (у т.ч. договори поділу майна) укладає генеральний директор.

При цьому, суд вважає безпідставними твердження позивача стосовно того, що на укладення договору, про який йдеться у питаннях порядку денного засідання Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" (від 25.03.2021) №№ 3-6 повинна надаватися згода загальними зборами акціонерів ПрАТ "Промзв`язок", оскільки він є у відповідності до ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» значним правочином, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства», якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про надання згоди на вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.

Проте, як зазначено судом вище, виділ майна із спільної часткової власності не є його відчуженням, тобто в результаті укладення договору про поділ майна у акціонерного товариства не з`являється нове майно, як і не відбувається відчуження існуючого, а відбувається зміна виду права власності на майновий комплекс, тобто укладення такого договору не потребує згоди загальних зборів акціонерів ПрАТ "Промзв`язок".

Суд зазначає, що учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов`язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України (пункт 38 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство.

При вирішенні спорів, пов`язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства. У випадку їх неврегульованості в установчих документах застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів товариства (обов`язковість повідомлення усіх членів наглядової ради про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення) (пункт 39 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Суд зазначає, що частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Однак, як підтверджено матеріалами справи, позивача у відповідності до вимог Закону та Статуту було належним чином повідомлено про проведення 25.03.2021 засідання наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок".

При цьому, на вказаному засіданні Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" 25.03.2021 були присутні 5 членів з 6, про що свідчить протокол цього засідання. В свою чергу, відповідно до п. 9.22 Статуту ПрАТ "Промзв`язок" засідання Наглядової ради є правомочним, якщо у ньому бере участь більшість її складу, а отже засідання Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" відбулося за наявності відповідного кворуму.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позовні вимоги Акціонера та члена Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Так, десятиденний строк для складання повного рішення суду у даній справі припадає на 15.08.2022 з урахуванням ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, проте враховуючи що суддя Щербаков С.О. перебував у відпустці, повний текст рішення складено 29.08.2022.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 29.08.2022.

Суддя Щербаков С.О.