Рішення № 10600495, 26.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.07.10 р.                     Справа № 17/148                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІННЕР”, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємства „ТРАНС КІНГ”, м. Донецьк

про стягнення 22108,85 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Рященко В.В. - довіреність

від відповідача: Євсєєва І.В. – довіреність

          Товариство з обмеженою відповідальністю „ВІННЕР”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства „ТРАНС КІНГ”, м. Донецьк про стягнення 22368,78 грн., в яких: 22032,86грн. – основний борг, 76,06грн. – 3% річних, 259,86грн. – проценти за користування чужими коштами.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір-угода №220/1(МП) від 23.03.2010р., заявка на перевезення вантажу від 23.03.2010р., акт виконаних послуг №50 від 01.04.2010р., рахунок №50 від 01.04.2010р., податкову накладну, CMR, повідомлення про вручення поштового відправлення.

В якості правової підстави позову посилається на ст.525, 625 Цивільного кодексу України.

          26.07.2010р. позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача 22108,85 грн., з яких: 22032,79грн. – основний борг, 76,06грн. – 3% річних. Зменшення розміру позовних вимог судом прийнято, у зв’язку з чим у подальшому справа розглядається в межах суми 22108,85 грн..

Відповідач надав відзив (а.с.45), у якому визнав лише суму основного боргу у розмірі 22032,79грн., розрахунок 3% річних вважає невірно розрахованим, а проценти за користування чужими коштами у розмірі 259,86грн. необґрунтованими та безпідставно нарахованими.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, встановив:

23.03.2010р. між сторонами був укладений договір-угода №220/1 (МП) (далі – договір) (а.с. 13-15).

Предметом даного договору – є взаємовідносини сторін, де Експедитор - Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІННЕР” діє від імені та за рахунок засобів/коштів третьої особи – Замовника, залучає Перевізника - Приватне підприємство „ТРАНС КІНГ” для доставки вантажів автомобілями у міських, міжміських та міжнародних сполученнях, Перевізник доставляє заявлені Експедитором вантажі, а Експедитор оплачує послуги Перевізника із коштів Замовника, на узгоджених умовах цього договору.

Відповідно до п.п.2.1 п.2 договору, Експедитор, діє на підставі договору-доручення Замовника, а саме: надає Перевізнику факсом, електронною поштою або іншими видами зв’язку транспортну заявку, завірену підписами та печатками Експедитора. Усі транспортні заявки між Експедитором та Перевізником являються невід’ємною частиною договору-угоди.

Підпункт 3.1 п.3 договору передбачає, що Перевізник зобов’язаний доставити вантаж по адресу, вказаному у транспортній заявки та товарно-транспортній накладній, та здати вантаж під розпис вантажоодержувача.

Згідно п.п.6.1 п.6 договору, Експедитор здійснює оплату транспортних послуг впродовж 10 банківських днів, при умові отримання від Перевізника усіх необхідних для взаєморозрахунків документів: оригіналу рахунку, копії транспортної накладної, оригіналу акту виконаних робіт та оригіналів інших документів.

Заявка на перевезення вантажів до договору встановлює, що вартість фрахту складає 2050 ЄВРО по курсу НБУ на момент завантаження, оплата по якому здійснюється по безготівковому розрахунку, впродовж 7-10 банківських днів після отримання оригіналів рахунку, акту виконаних робіт, податкової накладної, CMR.

Зобов’язання щодо перевезення були виконані у повному обсязі, без заперечень, що підтверджується складаним сторонами 12.08.2009р. актом виконаних робіт на суму 22032,79грн. (підписаних обома сторонами) та CMR.

Згідно поштової картки – повідомлення про вручення поштової кореспонденції (а.с.8), яке знаходиться у матеріалах справи, вбачається, що поштове відправлення по ньому, а саме: документи передбачені для здійснення взаєморозрахунків, відповідно до п.п.3.9 п.3 договору та п.12 заявки на перевезення, було вручено 12.04.2010р. особі уповноваженій за довіреністю.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати отриманих послуг у повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим утворилась заборгованість на суму 22032,79грн., яка відповідачем визнається у відзиві на позовну заяву (а.с.45).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем було нараховано додатково 3% річних.

Зважаючи на те, що:

-          зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-          згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима;

-          відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-          статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

-          боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

-          відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав;

-          відповідно до статей 33-34 ГПК України покладають на сторони обов’язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до діючого законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;

-          3% річних нараховані позивачем відповідно до вимог діючого законодавства,

господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 80, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „ТРАНС КІНГ” (83030, м. Донецьк, вул. Таллінська, 1-А, ЄДРПОУ 31410058) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІННЕР” (69083, м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, 5, ЄДРПОУ 24511745) суму заборгованості у розмірі 22032,79грн., 76,06грн. – 3% річних; 221,09грн.– на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 236,00 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя