Ухвала суду № 105999630, 01.09.2022, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/316/22

Справа 226/316/22

Провадження № 1-кп/226/101/2022

У Х В А Л А

про вирішення клопотань учасників провадження

1 вересня 2022 року м. Мирноград

Димитровський мiський суд Донецької областi у складi:

головуючої судді Коваленко Т.О.,

суддів Салькової В.С., Рибкіна О.А.,

за участі секретаря Лазарєвої В.В.,

учасники судового процесу:

прокурор Савельєв В.В.,

потерпілий ОСОБА_1 (відсутній),

захисники Педченко В.Г., Безрук С.В.,

обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мирнограді Донецької області кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефа Харківської області, громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та який фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, пунктом 12 частини другої статті 115 КК України,

у с т а н о в и в:

У кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за обвинуваченням, передбаченим частиною другою статті 15, пунктом 12 частини другої статті 115 КК України, яким обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, прокурором заявлене клопотання про продовження щодо обвинувачених строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор стверджував, що ризики, передбачені пунктами першим 1, 3 частини першої статті 177 КПК України на час подання клопотання продовжують існувати і не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Педченко В.Г. заперечували проти клопотання прокурора, просили запобіжний захід змінити на домашній арешт за місцем реєстрації обвинуваченого: АДРЕСА_1 . Захисник зазначив, що в обвинуваченого є міцні соціальні зв`язки, він має реєстрацію в місті Мирнограді, проживав весь час з батьками, родичами. Крім того, обвинувачений раніше не притягувався ані до кримінальної, ані до адміністративної відповідальності. На його думку прокурором не доведені ризики, зазначені у клопотанні.

ОСОБА_2 не погодився з твердженням прокурора, що він залишив потерпілого без допомоги, він не хотів його вбивати. Оплачував потерпілому лікування, вранці самостійно звернувся до поліції і здався, не переховувався.

Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник Безрук С.В. також заперечували щодо клопотання прокурора. Захисник Безрук С.В. зазначив, що ризики, наведені прокурором, ним не доведені, клопотання не обґрунтоване.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 01.02.2022 до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 застосовані запобіжні заходи у вигляді тримання їх під вартою. Ухвалою суду від 14 липня 2022 року, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжувався до 11.09.2022.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно достатті 177КПК Україниметою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Незалежно від наявності клопотань, відповідно до вимог частини третьої статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою суд виходить з наступного.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 пред`явлене обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування від суду. Вказані обставини, наслідки від вчиненого правопорушення, у своїй сукупності, свідчать про наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, про які йде мова у клопотанні прокурора і не зменшились на час його розгляду.

Справа судом по суті не розглянута з об`єктивних причин. Доказові матеріали органом досудового розслідування до справи не долучені. Свідки та потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні не допитані, мешкають у одному населеному пункті з обвинуваченим ОСОБА_2 . Але і обвинуваченому ОСОБА_3 вони відомі, відоме місце їх проживання. Враховуючи це, обвинувачені, перебуваючи на волі, будуть мати можливість, з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на зазначених осіб шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань, безпідставної відмови від дачі показань і таке інше. Тобто продовжує існувати ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Продовжує також існувати така обставина як військова агресія проти України. Обвинувачені були переміщені в більш безпечне місце, але установи виконання покарань, в яких вони утримуються, значно наближені до державного кордону через який здійснюється масова евакуація населення у зв`язку з воєнними діями. З цієї ж підстави продовжується здійснення обов`язкової евакуації цивільного населення з території Донецької області. Всі ці обставини суттєво обмежують можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршують криміногенну обстановку.

Наведене дає суду підстави вважати, що вказані прокурором ризики на даній стадії судового провадження не втратили своєї актуальності і продовжують існувати. Тому суд погоджується з доводами прокурора про доцільність продовження обвинуваченим запобіжного заходу і неможливість застосування до них іншого, більш м`якого, аніж тримання під вартою, заходу. При цьому суд враховує і існуючий суспільний інтерес, який виправдовує подальше тримання обвинувачених під вартою і превалює над принципом поваги до їх свободи.

Доводи сторони захисту, заявлені на користь зміни обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт, суд вважає непереконливими і неспроможними, так як доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про зменшення або відсутність ризиків, або про існування беззаперечних стримуючих факторів, котрі б переконливо забезпечили належну процесуальну поведінку обвинуваченого в разі зміни йому запобіжного заходу на більш м`який, суду не представлено. Тому клопотання сторони захисту та обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, а саме до 30 жовтня 2022 року включно з утриманням його в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань № 8».

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) днів, а саме до 30 жовтня 2022 року включно з утриманням його в Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19».

У задоволенні клопотання захиснику Педченку В.Г., обвинуваченому ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя Т.О. Коваленко

Судді В.С.Салькова

О.А.Рибкін