Ухвала суду № 105984380, 25.08.2022, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/26/22

Провадження № 2/506/50/22

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви позивачів про відвід судді

та задоволення заяви про самовідвід

25.08.2022 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Паламарчук М.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву позивачів про відвід судді та заяву головуючого по справі про самовідвід по цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Селянське (Фермерське) господарство "Демьянова" про скасування реєстрації права власності на земельні ділянки, скасування кадастрових номерів та визнання в порядку спадкування права довічного успадковуваного володіння землею,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід судді Чеботаренко О.Л. Заява обґрунтована тим, що позивачам стало відомо, що приміщення, в якому знаходиться Красноокнянський районний суд Одеської області (смт.Окни, вул.Першотравнева, 6), належить Окнянській селищній раді, яку очолює ОСОБА_3 та дане приміщення Красноокнянський районний суд Одеської області з 21.06.2017 року орендує у відповідача по даній справі. Крім того, головуючий по даній справі - суддя Чеботаренко О.Л. також є головою Красноокнянського районного суду Одеської області, на яку покладено ряд адміністративних повноважень у відповідності до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та саме вона вступає в зносини щодо користування приміщенням, належного відповідачу, можливого поточного ремонту, утримання вказаного приміщення, сплати комунальних платежів тощо, та щонайменше з 2017 року суддя Чеботаренко О.Л. та голова Окнянської селищної ради ОСОБА_3 безпосередньо спілкуються з спільних робочих питань, у зв`язку з чим, на думку позивачів, мають сталі дружні відносини, які ґрунтуються на взаємній підтримці та співпраці. З цього ж приводу суддя Чеботаренко О.Л. заявила самовідвід під час розгляду адміністративної справи відносно Окнянського селищного голови ОСОБА_3 При цьому, на думку позивачів, ОСОБА_3 має особистий інтерес в даній справі та буде використовувати всі доступні йому ресурси впливу на рішення суду та хід судового розгляду, зокрема, сталі дружні відносини співпраці з суддею Чеботаренко О.Л. Тому, на переконання позивачів, в даній справі суд буде упередженим та необ`єктивним.

Також позивачі вважають, що про упередженість суду також свідчать дії суду, оскільки суду достовірно відомо про заборону руху вздовж державного кордону, а спірна земельна ділянка знаходиться в контрольованому прикордонному районі та загальновідомо, що закрито доступ до геодезичних даних та реєстрів, заборонено користування спеціальними приладами, які використовують геодезисти та землевпорядники. Незважаючи на вказані обставини, суд їх ігнорує, чим позбавляє позивачок можливості на здобуття доказу накладки земельних ділянок. Суд неодноразово відмовляв в накладенні арешту на спірні земельні ділянки, чим надав можливість у разі негативного для відповідачів рішення створити перешкоди для його виконання та унеможливити його виконання. Дані дії, на думку позивачів, свідчать про негативне ставлення суду до позивачок та прихильне ставлення до відповідачів та вказані обставини надають позивачкам підстави для того, аби сумніватись в неупередженості та об`єктивності судді, що є підставою для відводу судді.

Щодо строків заявлення відводу, позивачі зазначили, що про те, що Красноокнянський районний суд орендує приміщення у Окнянської селищної ради, позивачі не знали та дізнались лише 11.07.2022 року, також не знали про те, що суддя заявляла самовідвід у справі про адміністративне правопорушення відносно Окнянського селищного голови, оскільки не були учасниками справи.

Учасники справи в підготовче судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до ч.5 ст.40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

В Красноокнянському районному суді Одеської області відповідно до штатного розпису три судді, а фактично працює двоє суддів.

Таким чином, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу.

Розглянувши заяву позивачів про відвід судді, суд приходить до висновку про відмову у її задоволенні з наступних підстав.

Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» .

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Такі обставини при розгляді заяви позивачів про відвід судді Чеботаренко О.Л. не встановлені.

Помилковими є посилання позивачів на те, що суддя Чеботаренко О.Л. є упередженою через «сталі дружні відносини, які ґрунтуються на взаємній підтримці та співпраці» з селищним головою Окнянської селищної ради ОСОБА_3, оскільки вона, як голова Красноокнянського районного суду Одеської області та ОСОБА_3 , як селищний голова Окнянської селищної ради, у 2017 році вирішували питання щодо оренди Красноокнянським районним судом Одеської області приміщення, в якому на даний час фактично розташований суд, у зв`язку з чим суддя Чеботаренко О.Л. раніше заявляла самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , тоді як Окнянська селищна рада є відповідачем по даній справі, що, на думку позивачів, може вплинути на прийняття суддею Чеботаренко О.Л. рішення в даній справі на користь відповідача Окнянської селищної ради.

Так, суддею Чеботаренко О.Л. 29.05.2019 року було заявлено самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.172-7 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що на той час ОСОБА_3 був селищним головою Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, а відповідно до Договору оренди об`єкта нерухомості №75/17 від 21.06.2017 року, укладеного між ТУДСА в Одеській області та Окнянською селищною радою Окнянського району Одеської області, Красноокнянський районний суд Одеської області орендував у Окнянської селищної ради приміщення. При цьому, так як строк дії договору оренди закінчувався у листопаді 2019 року, то на час заявлення самовідводу з Окнянською селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_3 йшли перемовини з приводу укладення нового аналогічного договору, в яких суддя Чеботаренко О.Л., як голова Красноокнянського районного суду Одеської області, безпосередньо брала участь, в тому числі нею регулярно проводились робочі зустрічі та обговорення щодо утримання будівлі, здійснення поточних комунальних платежів тощо, що ,на думку судді Чеботаренко О.Л., могло поставити під сумнів можливість об`єктивного та неупередженого розгляду нею справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 з огляду на безпосереднє спілкування з спільних робочих питань з ОСОБА_3 .

Про наявність «сталих дружніх відносини, які ґрунтуються на взаємній підтримці та співпраці», на що посилаються позивачі, не йшлося і в постанові суду не зазначено.

В тому випадку самовідвід було заявлено від розгляду справи, в якій учасником був особисто ОСОБА_3 та саме в той період, коли йшли перемовини щодо оренди приміщення.

В даній же справі одним із відповідачів є не особисто ОСОБА_3 , а Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області, посадовою особою якої є ОСОБА_3 , у зв`язку з чим рішення суду в даній справі не може вплинути на особисті права ОСОБА_3 .

При цьому, на даний час відносини щодо оренди будівлі Окнянської селищної ради дійсно не припинені, однак сторонами договору є Окнянська селищна рада та Територіальне управління Державної судової адміністрації в Одеській області, а не голова Красноокнянського районного суду Одеської області.

Крім того, у заяві про відвід позивачі посилаються на те, що про упередженість суду, на думку позивачів, також свідчать дії суду, адже суду достовірно відомо про заборону руху вздовж державного кордону, тоді як спірна земельна ділянка знаходиться в контрольованому прикордонному районі та загальновідомо, що закрито доступ до геодезичних даних та реєстрів, заборонено користування спеціальними приладами, які використовують геодезисти та землевпорядники, але незважаючи на вказані виключні обставини, суд їх нібито ігнорує, чим позбавляє позивачів можливості на здобуття доказу накладки земельних ділянок.

Разом з тим, позивачами не конкретизовано, які саме дії суду вони мають на увазі, чим саме, на їх думку, суд позбавляє їх можливості здобуття доказу накладки земельних ділянок, а також позивачами не надано будь-яких доказів на підтвердження цих посилань.

При цьому, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Що стосується посилань позивачів на те, що суд неодноразово відмовляв в накладенні арешту на спірні земельні ділянки, чим, на думку позивачів, надав можливість у разі негативного для відповідачів рішення створити перешкоди для його виконання та унеможливити його виконання, слід зазначити наступне.

Так, ухвалою від 19.01.2022 року судом було повернуто заяву про забезпечення позову в даній справі, а також ухвалою від 28.01.2022 року - відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Мотиви прийняття відповідних рішень обґрунтовані в зазначених ухвалах і позивачі, у разі незгоди з зазначеними ухвалами, не були позбавлені процесуальних прав на їх оскарження у встановленому законом порядку, однак, на власний розсуд, такими правами не скористались, тоді як законність вказаних ухвал вправі оцінити лише суд вищої інстанції при розгляді відповідних апеляційних скарг. Тому думка позивачів щодо незаконності прийнятих головуючим суддею процесуальних рішень щодо незадоволення заяв про забезпечення позову носить суб`єктивний характер.

При цьому, ч.4 ст.36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так, ухвалення суддею процесуальних рішень, спрямованих на дотримання принципів цивільного судочинства, зазначених у ст.2 ЦПК України, не може вважатися упередженими діями щодо жодного із учасників процесу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фей проти Австрії» суд вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість головуючого судді Чеботаренко О.Л. в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене, суд прийшов до висновку, що відвід задоволенню не підлягає.

Разом з тим, після вивчення заяви позивачів про відвід судді, головуючий по справі суддя Чеботаренко О.Л. заявила про самовідвід, який вмотивований тим, що підстав для самовідводу до пред`явлення заяви позивачів про відвід не було, однак після оголошення та дослідження заяви про відвід головуючий по справі прийшла до висновку, що у позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують сумніви в об`єктивності і неупередженості головуючого по справі судді Чеботаренко О.Л., оскільки в заяві про відвід це неодноразово зазначено. Тому, для уникнення будь-яких сумнівів у позивачів щодо безсторонності та неупередженості суду при розгляді конкретної судової справи та для укріплення довіри до судової системи у цілому головуючим суддею заявлено самовідвід.

Відповідно до ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до п.д) ч.1 ст.106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу), суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…».

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Крім того, за принципом, неодноразово викладеним в рішеннях Європейського суду, суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і сторонам у процесі довіру (див. рішення від 01.10.1982 року «Пєрсак проти Бельгії», від 15.12.2011 року «Паскал проти України», «Ветштайн проти Швейцарії» та інші).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

У ст. 15 Кодексу суддівської етики та п.2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У зв`язку із наведеним, зважаючи на те, що самовідвід від розгляду справи лише сприятиме уникненню сумнівів у об`єктивності та неупередженості судді, прийняттю законного та об`єктивного рішення у розумні строки, недопущення порушення прав та законних інтересів учасників цивільного провадження, то він підлягає задоволенню.

Справу ж слід передати на повторний автоматизований розподіл відповідно до вимог ст.33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40, 41, 260, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Відхилити відвід, заявлений позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 головуючому по справі судді Чеботаренко О.Л.

Заяву головуючого по справі судді Чеботаренко О.Л. про самовідвід задовольнити.

Справу передати до канцелярії Красноокнянського районного суду Одеської області, для повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 30.08.2022 року.

Суддя О. Л. Чеботаренко