Рішення № 105966714, 22.06.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41866/21

Провадження № 2/761/6344/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 червня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Таратінова Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просили стягнути заборгованість за кредитним договором №264-Ф/08 від 09.07.2008 року в загальній сумі 79 468,13 грн., а також судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 09 липня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №264-Ф/08. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором було укладено з ОСОБА_1 договір поруки № 264-П/08 від 09.07.2008 р. Тому Банк просить стягнути з Відповідача три проценти річних від простроченої суми, а саме: заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) за період з 28.10.2018 р. по 27.10.2021 р., що становить 79 468,13 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом.

23 листопада 2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Фролової І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 січня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

До судового засідання сторона позивача подала на адресу суду клопотання, в якому заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи і просить розглядати справу у відсутність свого представника.

Відповідач, про час та місце розгляду справи був повідомлена в установленому законом порядку, в судове засідання не з`явилася, поважності причин неявки суду не повідомила, відзив на позов не надавала.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явилася в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подала відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить наступних висновків.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 липня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №264-Ф/08.

За умовами п.1.1. Кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредит в сумі 22 700,00 дол. США на строк з 09.07.2008 року по 08.07.2011 р., із сплатою процентів за користування кредитними коштами виходячи з 14,8 % річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором було укладено з ОСОБА_1 договір поруки № 264-П/08 від 09.07.2008 р. відповідно до якого Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником зобов`язань по кредитному договору №264-Ф/08 від 09.07.2008 року, укладеному Кредитором з Позичальником, згідно з яким Позичальнику надається кредит у сумі 22 700,00 дол. США на строк з 09.07.2008 року по 08.07.2011 р. із сплатою процентів за користування кредитними коштами виходячи з 14,8 % річних.

У зв`язку з неналежним виконання Позичальником та Відповідачем своїх зобов`язань за Кредитним договором та Договором поруки, Банк звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом про стягнення з Поручителя заборгованості за Кредитним договором.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2012 у справі №2610/13385/12 позов Банку задоволено повністю, стягнуто з Відповідача на користь Банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 33 422,13 дол. США та 197 957,13 грн. і судовий збір у розмірі 3 219,00 грн., рішення набрало законної сили 14.11.2013 р., у зв`язку з чим було виконавчі листи видано 31.01.2013 р.

Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Умовами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язань, або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець мас право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому. Ці норми дають банку підстави для дострокового стягнення . всієї заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15-ц визначено порядок застосування ЗУ "Про захист прав споживачів" та ЗУ "Про споживче кредитування" в різних проміжках часу. На час укладення кредитного договору чинним законодавством банкам не заборонялось встановлення комісії (винагороди) в договорах про споживче кредитування.

За змістом ч. 1 ст. 1046 ЦК, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК). За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

У постанові від 28.03.2018 Великої Палати Верховного суду у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, так як в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК).

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Крім того у постанові Верховного Суду (у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в. розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову. Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості. Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №264-Ф/08 від 09.07.2008 року в загальній сумі 79 468,13 грн.

Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Керуючись ст. 10, 11, 57-61, 79, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України; ст. ст. 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №264-Ф/08 від 09.07.2008 року в загальній сумі 79 468,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» судові витрати у розмірі 2 270,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити учасників справи:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», адреса місцезнаходження - 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: