Рішення № 10596604, 22.07.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2010 року                                                                      Справа №02/1012

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М.,

за участю представників: Журавльова Н.В. – за довіреністю,

відповідача: Гричаненко О.М. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОНІС»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «СВІТАНОК»

про стягнення 185 279 грн. 20 коп.,

                    ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача коштів в сумі 185 279 грн. 20 коп., в тому числі 110000 грн. 60 коп. боргу за виконані позивачем роботи відповідно до укладеного між сторонами договору № 2 на виконання ремонтних робіт від 14 квітня 2008 року, 40941 грн. 37 коп. індексу інфляції, 9088 грн. 05 коп. три проценти річних, 25249 грн. 18 коп. пені за порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань по оплаті вартості виконаних робіт в установлені договором строки.

13.07.2010 року через канцелярію суду до справи надійшло клопотання за підписом представника відповідача Гричаненка О.М. про призначення судової будівельно-технічної експертизи по даній справі з тих підстав, що роботи, які вказує позивач у позовній заяві, були виконані не позивачем, а приватним підприємством ПП «Спецзахист –АСПС»по договорах №04-01-09 М від 17.01.2009 року, № 06-04-10 М від 12.04.2010; № 05-03-10 від 16.03.2010, підприємцем Коваль В.В. по договорах № 02-03-2010 ПР та № 01-03-2010 ПР від 16.03.2010, № 03-04-2010 від 12.04.2010, та підприємцем Коваленко В.І. по договору № 10 від 17.12.2009 року. У цьому клопотанні представник відповідача запропонував питання на експертизу, просив доручити проведення судової експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, який має відповідну матеріально-технічну базу для проведення судової будівельно-технічної експертизи, просив витребувати документи у позивача.

Представник позивача у Запереченні на клопотання та у судовому засіданні заперечила проти призначення експертизи та зупинення провадження у справі, оскільки поставлені відповідачем питання є некоректними, оскільки вони поставлені з перекрученням дійсних обставин справи; проектно-кошторисна документація погоджена з органами пожежної безпеки без зауважень, оригінали трьох примірників документації були передані відповідачу; позивач виконав лише 1-й етап роботи –прокладання кабеля, протягом квітня –липня 2008 року відповідач приймав виконані позивачем роботи і підписував акти ф. 2, 3 та протягом травня –грудня 2008 року оплачував виконані роботи, зауважень чи претензій позивачу не заявляв; із поданих відповідачем договорів вбачається, що з іншими підрядниками укладено договори на продовження розпочатої позивачем роботи, а саме на виконання другого етапу робіт, пов’язаних з поставкою обладнання, монтажу систем пожежної сигналізації, оповіщення та евакуації людей при пожежі; крім цього, відповідачем не подано докази дійсного виконання роботи іншими підрядниками; договір підряду не розірваний, позивач готовий був виконувати роботу одразу ж після повідомлення відповідача про готовність об’єкта для виконання роботи позивачем, однак, з літа 2008 року відповідач не допускає позивача до роботи на цьому об’єкті і позивачу невідомо, у якому стані в даний час та робота, яка була виконана позивачем та прийнята відповідачем. Представник позивача підтримала позовні вимоги у заявленій сумі, просила задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив його задовольнити, призначити судову будівельно-технічну експертизу і зупинити провадження у справі, та пояснив, що засновник відповідача не визнає акти та довідки форми № 2, 3, які підписані директором, з тих підстав, що директор надала письмові пояснення про те, що позивач не виконував вказані роботи, а директор довіряла позивачу та підписувала документи без перевірки, так як не знала, що ці документи мають важливе значення; позивач знаходиться у привілейованому положенні, оскільки у нього є підписані керівниками акти ф. № 2, однак, представник вважає неможливим приймати рішення у даній справі без висновку судової експертизи.

У судовому засіданні оголошувалася перерва із 13.07.2010 по 20.07.2010 та по 22.07.2010 на підставі ст. 77 ГПК України

          Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «СВІТАНОК»в особі директора Чепурної Валентини Григорівни, що діє на підставі Статуту (замовник по договору, відповідач по справі), та товариство з обмеженою відповідальністю «Оніс»в особі директора Краснокутської Наталії Анатоліївни, що діє на підставі статуту та Державної ліцензії № 188256, виданої Державним департаментом пожежної безпеки МНС України від 02.03.2006 року (виконавець по договору, позивач по справі), уклали договір № 2 від 14.04.2008 року, за умовами якого позивач, як виконавець, зобов’язався своїми та залученими силами і засобами на замовлення Замовника виконати роботи з поставки обладнання, монтажу систем телебачення, часофікації, телефонізації, пожежної сигналізації, оповіщення та евакуації людей при пожежі та здачі останніх органам Державного пожежного нагляду, будівлі 6-ти поверхового спального корпусу на 300 місць та 2-х поверхового корпусу приймально-вестибюльної групи, а замовник зобов’язався передати субпідряднику по акту будівельний майданчик, існуючі 6-ти поверховий корпус та 2-х поверховий корпус приймально-вестибюльної групи, необхідну проектну документацію, авансувати ремонтні роботи, прийняти виконані роботи та оплатити їх.

В пункті 2.2 договору вказано, що замовник здійснює фінансування виконаних робіт на умовах та в строки, які вказані в цьому договорі.

Відповідно до пункту 3.1. договору виконавець розпочне виконання робіт протягом 7 днів з дня одержання від замовника підписаного Договору, надходження попередньої (авансової) оплати, зазначеної в п. 12.1. цього Договору та передачі існуючих об’єктів. В пункті 3.2. договору вказано, що виконавець завершить виконання ремонтних робіт та забезпечить передачу Об’єкту державній робочій комісії по прийняттю будівель в експлуатацію за 6 поточних місяців після початку робіт. Датою початку виконання ремонтних робіт Сторони зазначать в акті, який підписують представники Сторін.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що до договору додаються: договірна ціна (Додаток № 1), графік виконання фінансування ремонтних робіт (Додаток № 2), які є невід’ємними частинами даного договору.

До справи надано договірну ціну, локальний кошторис, робочий проект по вказаному у договорі об’єкту.

          Як пояснила представник позивача та не заперечив представник відповідача, графік виконання фінансування робіт відсутній, однак, це не має суттєвого значення для даної справи та не впливає на обов’язок відповідача виконати умови договору та щомісячно оплатити вартість виконаних позивачем і прийнятих відповідачем без зауважень робіт відповідно до актів ф. № КБ-2в та Довідок ф. № КБ-3.

Відповідно до п. 7.1. договору загальна вартість робіт з ремонту об’єкту за цим договором визначена динамічною договірною ціною і становить 495469 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ –82578 грн. 20 коп.

За своєю правовою природою вказаний договір відноситься до договорів підряду.

                    Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно статті 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов’язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об’єкт відповідно до кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов’язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об’єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається, зокрема, на будівництво, розширення, реконструкцію, перепрофілювання об’єктів.                                                             В частині 1 статті 317 ГК України вказано, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.                               

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          За приписом частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В частині 2 статті 853 ЦК України вказано, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач здав, а відповідач прийняв виконану позивачем роботу та сторони підписали Акти приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 за квітень 2008 року на суму 23 996 грн. 40 коп. (від 29 травня 2008 року), за травень 2008 року на суму 42 910 грн. 80 коп. (від 29 травня 2008 року), за липень 2008 на суми 144067 грн. 20 коп. та 14 299 грн. 20 коп. (від 07 липня 2008 року). Також сторонами було підписано Акт №1 виконаних робіт, в якому вказано, що на підставі Додаткової угоди № 1 до договору № 2 від 14 квітня 208 року позивачем був виконаний наступний комплекс робіт вартістю 20 000 грн.: проектна документація (стадія робочий проект) на системи автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення людей про пожежу та керування евакуацією людей при пожежі, який свідчить про виконання вимог та прийняття проектної документації без претензій і служить підставою для зарахування отриманих платежів.

Судом встановлено і відповідачем не заперечено, що вказані Акти приймання виконаних підрядних робіт підписані директором відповідача як замовника по договору та її підпис скріплений печаткою товариства. Пояснення директора ТОВ «ЛОЗ «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «СВІТАНОК» Чепурної В.Г. (а.с. 98) про її нерозуміння важливості складання та підписання актів приймання виконаних робіт суд вважає такими, що не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи. Тим більше, що останні Акти приймання виконаних робіт підписані 07 липня 2008 року, оплата вартості робіт здійснювалася по грудень 2008 року, в червні та листопадів 2009 року сторонами підписано акти звірки розрахунків, у яких підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем, та протягом всього цього часу відповідач не заявляв будь-яких претензій щодо виконаної позивачем роботи.

З огляду на викладене та виходячи із припису статей 882, 853 ЦК України, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача щодо невиконання позивачем роботи, яка вказана у актах форми № КБ-2в, та про те, що вказану позивачем роботу виконували інші підрядники. Відповідач не пояснив, з яких підстав він уклав договір з іншими підрядниками за наявності договору із позивачем, не вказав, чи продовжують існувати договірні відносини між позивачем та відповідачем по договору № 2 від 14.04.2008, і якщо такі відносини відсутні, то на підставі чого. Відповідач не довів, що вказані ним підрядники виконували ту роботу, яка була замовлена позивачу, а у поданих відповідачем копіях договорів підряду вказуються загальні види робіт без ідентифікації об’єктів, на яких повинні виконуватися роботи. Із наданих відповідачем копій договорів із ПП «Спецзахист –АСПС», підприємцями Коваль В.В. та Коваленко В.І. не вбачається, що вони мають відношення до робіт, які були виконані позивачем по договору від № 2 від 14.04.2008; всі подані договори складені аналогічно, у них не ідентифіковано етапи чи місця проведення робіт. У поясненні директора відповідача Чепурної В.Г. вказано, що вона консультувалася у спеціалістів ПП «Спецзахист –АСПС»щодо обсягів виконаних позивачем робіт, та нею було проведено перевірку фактично виконаних робіт, однак, без участі представника позивача.

Необгрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу, є також доводи відповідача про те, що у відповідача відсутні чи втрачені майже всі документи щодо правовідносин із позивачем, оскільки позивач, як контрагент за договором, не може нести відповідальності за втрату документів іншою стороною, і негативні наслідки призначення директором особи, яка не може чи не хоче забезпечити належне оформлення та збереження документації, повинен нести засновник підприємства, а не контрагенти по договорах із цим підприємством.

Вказане випливає із приписів чинного законодавства, зокрема, із частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Та згідно частини 3 статті 5 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, а згідно частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач не довів і належними доказами не підтвердив, що позивач не виконував роботу, яка вказана у Актах форми № КБ-2в.

Разом з тим, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача про те, що роботи, які вказані позивачем у Актах форми № КБ-2в та які вказуються як предмет договорів підряду із ПП «Спецзахист –АСПС», підприємцями Коваль В.В. та Коваленко В.І., не є однаковими, тому названі відповідачем договори не можуть доводити факт виконання ними роботи, яку вказав позивач у актах форми № КБ-2в за квітень, травень та липень 2008 року.

Виходячи із припису статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд може призначити судову експертизу для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Суд вважає, що в процесі розгляду даної справи не виникали питання, які потребували б спеціальних знань, а ті питання, що виникали, потребують лише правової оцінки, що не може бути предметом дослідження судової експертизи.

Зважаючи на викладене, суд вважає необґрунтованим та безпідставним клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.          Суд вважає, що позивачем доведено і належними доказами підтверджено факт виконання ним роботи відповідно до договору підряду, здачу виконаної роботи відповідачу та прийняття її останнім без зауважень чи претензій і часткову оплату та врахування боргу перед позивачем по бухгалтерському обліку відповідача.

Правова позиція про те, що неповідомлення підряднику негайно про виявлені недоліки у роботі чи прийняття роботи замовником без перевірки відповідно до закону позбавляє його права посилатися в подальшому на відступи від умов договору чи інші недоліки, викладена й у постановах Вищого господарського суду України від 01.11.2006 у справі № 7/208, від 12 лютого 2008 у справі № 43/384-24/235, від 02 липня 2008 у справі № 33/32.

Виписками по особовому рахунку № 26002028192411 підтверджено та відповідачем не заперечено оплату виконаних робіт по договору на загальну суму 135273 грн., в тому числі: 05.05.2008 року на суму 22500 грн., 12.09.2008 року на суму 10000 грн., 06.10.2008 року на суму 12773 грн., 09.04.2009 року на суму 2000 грн., 16.06.2009 на суму 3000 грн., 01.07.2008 року на суму 10000 грн., 14.07.2009 року на суму 5000 грн., 20.08.2009 на суму 10000 грн., 28.08.2009 року на суму 5000 грн., 08.09.2009 року на суму 8000 грн., 24.09.2009 року на суму 2 00 грн., 12.10.2009 року на суму 10000 грн., 22.10.2009 року на суму 5000 грн., 07.12.2009 року на суму 30000 грн.

Тобто, відповідач розрахувався із позивачем частково в сумі 135273 грн., залишок боргу відповідача складає 110000 грн. 60 коп.

Відповідно до частини 4 статті 879 ЦК України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт). якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

В пункті 11.3. договору вказано, що розрахунки за виконані об’єми робіт проводяться щомісячно згідно з Актами виконаних робіт ф. № КБ-2в та ф. КБ-3, наданих Виконавцем Замовнику не пізніше 25 числа поточного місяця. Замовник приймає виконані роботи на протязі 5 (п’яти) робочих днів та підписує Акти виконаних робіт або надає мотивовані зауваження від підписання. Після усунення зауважень Виконавець вдруге надає акти до підписання. Тобто, договором встановлено обов’язок відповідача як замовника оплачувати виконані етапи робіт.

Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки договором встановлено щомісячну сплату відповідачем вартості виконаних позивачем робіт та доведено, що відповідач розрахувався із позивачем не в повній сумі і залишок боргу складає 110000 грн. 60 коп., що не спростовано відповідачем, тому вимогу позивача про стягнення із відповідача боргу в сумі 110000 грн. 60 коп. суд вважає законною і обгрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем, тобто такою, що підлягає до задоволення.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне: позивачем невірно визначено дату початку прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання, оскільки в пункті 11.3. договору вказано про проведення відповідачем розрахунку щомісячно згідно з Актами виконаних робіт ф. № КБ-2в та ф. КБ-3, наданих Виконавцем замовнику не пізніше 25 числа поточного місяця. Тобто, вказаним пунктом договору встановлено обов’язок позивача надати відповідачу Акти виконаних робіт ф. № КБ-2в та ф. КБ-3 не пізніше 25 числа поточного місяця, та обов’язок відповідача як замовника протягом 5 днів прийняти роботи, підписати акти чи надати мотивовані зауваження і оплатити їх. Обов’язок щомісячно оплачувати роботи по актах передбачає проведення оплати не пізніше останнього календарного дня місяця.

З огляду на вимогу позивача на підставі статті 625 ЦК України, виходячи із того, що прострочення відповідачем розрахунку настало із 01.08.2008 року та враховуючи всі проведені відповідачем платежі, суд вважає, що вимога позивача про стягнення індексу інфляції за період з серпня 2008 по березень 2010 року підлягає до задоволення у заявленій сумі 40941 грн. 37 коп. Вимога позивача про стягнення трьох процентів річних підлягає до часткового задоволення і з відповідача необхідно стягнути три проценти річних в сумі 8 971 грн. 03 коп. за період з 31.08.200 по 30.04.2010.

Вимога позивача про стягнення пені не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Пунктом 13.5 договору передбачено, що при порушенні з вини Замовника термінів виконання оплати по Договору, замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення. Загальна сума пені обмежується 5 % договірної ціни.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було нараховано пеню за період з 26.07.2008 року по 26.01.2009 року, тобто в межах встановленого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку .

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В частині 1 статті 258 Ц К України вказано, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).          Однак, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені з пропуском річного строку спеціальної позовної давності для пред’явлення вимоги про стягнення пені.

Суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк позовної давності встановлений законом в один рік для звернення до суду з такою вимогою, тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 1599 грн. 13 коп., 203 грн.69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 49, 79, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Клопотання відповідача про призначення судової експертизи залишити без задоволення.

2. Позов задовольнити частково.

          3. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок»(19624, Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, ідентифікаційний код 05390572) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОНІС»(04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 72, ідентифікаційний код 32069791) борг в сумі 110000 грн. 60 коп., 8 971 грн. 03 коп. три проценти річних, 40 941 грн. 37 коп. індексу інфляції, 1599 грн. 13 коп. витрат на сплату державного мита, 203 грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко