Рішення № 10596590, 20.07.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2010 рокуСправа №07/1301

За позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до приватного сільськогосподарського підприємства “Карпати”

про стягнення 41089грн. 80коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: особисто ОСОБА_1;

від відповідача: не зявився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 53103грн. 44коп., у тому числі: 12694грн. 63коп. інфляційних втрат, 25229грн. 91коп. пені та 15179грн. 30коп. процентів річних за прострочення виконання грошових зобовязань.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобовязань за договором про надання послуг від 19.07.2009р. №1 щодо оплати наданих йому позивачем послуг з обмолоту зернових культур.

Заявою від 20.07.2010р. позивач уточнив стягувані суми пені та процентів річних і просив стягнути з відповідача на його користь 25229грн. 51коп. пені за 144 дні прострочення з 10.09.2009р. по 31.01.2010р. та 3165грн. 66коп. процентів річних за 317 днів прострочення з 10.08.2009р. по 26.06.2010р.

У засіданні суду позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав з урахуванням зробленого ним заявою від 20.07.2010р. уточнення стягуваних сум пені та процентів річних.

Уточнення позивачем сум пені та процентів річних відповідає наданим йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правам, тому було прийняте господарським судом.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому 03.07.2010р. поштового відправлення з ухвалою господарського суду від 29.06.2010р. про призначення судового засідання на 11 годину 30 хвилин 20 липня 2010 року. Проте ні сам відповідач ні його представник в судове засідання не зявилися і не повідомили суд про причини незявлення.

Незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмову докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2003р. Лубенською районною державною адміністрацією Полтавської області ОСОБА_1 позивач був зареєстрований як фізична особа підприємець.

19 липня 2009р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та приватним сільськогосподарським підприємством “Карпати” був укладений договір про надання послуг № 1 (далі договір), за умовами якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зобовязався надати приватному сільськогосподарському підприємству “Карпати”, а останнє прийняти і оплатити послуги з обмолоту зернових культур (пшениці та ячменю).

Згідно з п. 3 договору вартість обмолоту зернових культур (пшениці, ячменю) з 1 га землі визначена у сумі 300 грн.

Відповідно до п.п. 4.2 та 4.3 договору відповідач повинен розрахуватися з позивачем в розмірі 10 % за надані послуги в день підписання акта виконаних робіт та провести повний розрахунок протягом 10 календарних днів після підписання акта виконаних робіт.

У п. 5.5 договору його сторони передбачили, що у випадку порушення замовником встановленого п. 4.3 цього договору строку оплати наданих послуг він сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення.

Позивачем виконані роботи по обмолоту зернових культур зернозбиральним комбайном КЗС-1218 “Полесье-1218” на площах: 84 га, 246 га та 75 га, про що були складені три акти виконаних робіт, які підписані сторонами без зауважень. Вартість виконаних робіт склала: за двома актами виконаних робіт від 19.07.2009 № 1 - 25200, 00 грн. і 22500, 00 грн. та за актом виконаних робіт від 30.07.2009 № 1 - 73800, 00 грн., усього 121500грн.

Відповідач надані позивачем послуги з обмолоту зернових культур на суму 121500грн. не оплатив.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.10.2009р. у справі №08/2269 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства “Карпати” про стягнення 139725грн. позов було задоволено повністю. З приватного сільськогосподарського підприємства “Карпати” на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнуто 139725грн., в тому числі: 121500грн. основного боргу, 18225грн. пені у розмірі 0,5% за кожний день прострочення оплати наданих послуг за період з 10.08.2009р. по 09.09.2009р., 1397грн. 25коп. витрат зі сплати державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду Черкаської області від 06.10.2009р. у справі №08/2269 набрало законної сили, проте і після цього відповідач надані позивачем послуги з обмолоту зернових культур на суму 121500грн. не оплатив.

За прострочення оплати виконаних послуг позивач нарахував відповідачу 12694грн. 63коп. інфляційних втрат за період з серпня 2009р. по травень 2010р., 25229грн. 51коп. пені за 144 дні прострочення з 10.09.2009р. по 31.01.2010р. та 3165грн. 66коп. - три проценти річних за 317 днів прострочення з 10.08.2009р. по 26.06.2010р.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач не виконав грошове зобовязання за договором про надання послуг від 19.07.2009р. №1 щодо оплати позивачу наданих ним послуг з обмолоту зернових культур у сумі 121500грн., тому позивач вправі вимагати стягнення з нього передбаченої цим договором пені та встановлених ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виконання вказаного зобовязання.

Заявлені до стягнення суми пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем грошових зобовязань за договором про надання послуг від 19.07.2009р. №1, умовам цього договору та вимогам законодавства.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати на сплату державного мита у сумі 410грн. 90коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства “Карпати” (вул. Ювілейна, с. Лукашівка, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19926, ідентифікаційний код 30758822) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37511, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 25229грн. 51коп. пені, 12694грн. 63коп. інфляційних втрат, 3165грн. 66коп. процентів річних, 410грн. 90коп. витрат на сплату державного мита і 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.В. Дорошенко

Повний текст рішення підписано 22.07.2010р.