Постанова № 10596417, 30.04.2009, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-1758/09/2270/1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:

головуючого судді Блонського В.К.,

при секретарі Варченко В.В.,

за участі:

представників позивача Романюка В.М.,

Шиповича Е.О., представників відповідача Павлунішена С.М.,

Яцулко Г.А.,

Власюка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Динамо» м. Деражня Хмельницької області до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції м. Хмельницький про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення та його скасування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 12.01.2009 року № 0001202300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток в сумі 153153 грн., в тому числі штрафні санкції в сумі 136551 грн., та скасувати його.

Свій позов позивач мотивує тим, що 05.09.2008 року відповідачем було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, та на підставі результатів перевірки відповідачем було складено акт перевірки. Позивачем було оскаржено в адміністративному порядку податкові повідомлення, винесені за результатами перевірки. Внаслідок розгляду скарги позивача, державною податковою адміністрацією у Хмельницькій області прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги, яким було скасовано всі попередні податкові повідомлення - рішення, крім донарахування податку на прибуток в сумі 16602 грн., та штрафних санкцій в сумі 136551 грн. За результатами розгляду повторної скарги відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.01.2009 року про донарахування податку на прибуток, в тому числі штрафні санкції. Вказане податкове повідомлення - рішення позивач вважає протиправним, так як за результатами перевірки не встановлено недійсність чи нікчемність договорів, висновки перевіряючих позивач вважає такими, що суперечать чинному законодавству.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення відповідача незаконне та підлягає скасуванню, так як при проведенні перевірки діяльності позивача не було встановлено недійсність чи нікчемність договорів, внаслідок чого було проведено донарахування податку на прибуток, та відповідно застосовані штрафні санкції.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, пояснивши суду, що правочини були визнані актом перевірки недійсними, так як не мали реальних наслідків, не були оформлені відповідними документами, зокрема товарно -транспортними накладними, результати маркетингових досліджень взагалі не були надані перевіряючим для перевірки, тому податкове повідомлення - рішення є законним, так як позивач внаслідок нікчемних договорів неправомірно збільшив валові витрати, відповідно зменшивши валові доходи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований Шепетівською районною держадміністрацією Хмельницької області 11.07.2003 року за № 2 167 0105 0001 000004, перереєстровано рішенням Деражнянської районної держадміністрації Хмельницької області за № 16561050004000009, та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обов'язкових платежів і зобов'язана їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством. Позивач взятий на податковий облік 18.07.2003 року у відповідача за № 2307.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року, що зафіксовано актом перевірки від 05.09.2008 року, за № 485/23/31974985.

У п. 1 висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. п. 4.1, 4.2 ст. 4, п. п. 5.1, 5.2, 5 4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.9, ст. 5, п. 11.3, ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР.

За результатами перевірки відповідачем було винесено відповідні податкові повідомлення-рішення, в яких були визначені податкові зобов'язання у вигляді основного платежу по податках, та штрафні санкції, в тому числі й по податку на прибуток підприємств.

Позивачем було проведено оскарження прийнятих податкових повідомлень в адміністративному порядку.

Внаслідок розгляду повторної скарги позивача, державною податковою адміністрацією у Хмельницькій області 30.12.2008 року було прийнято рішення № 21201/10/25-036, яким були скасовані податкові повідомлення - рішення, в тому числі і податкове повідомлення - рішення Хмельницької МДПІ (Деражнянське відділення) від 17.09.2008 року № 0001052300/0 (від 13.11.2008 року № 0001052300/1) в частині, та у зазначеній частині рішення Хмельницької МДПІ (Деражнянське відділення) від 11.11.2008 року № 2362/7, що прийняте за розглядом первинної скарги, а в іншій частині (16602 грн., донарахованого податку на прибуток і 136551 грн., застосованої штрафної санкції), вказані рішення залишає без змін.

За результатами перевірки та прийнятого рішення ДПА у Хмельницькій області, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001052300/2 від 12 січня 2009 року, яким визначено податкове зобов'язання позивача у вигляді основного платежу по податку на прибуток в сумі 16602 грн., і 136551 грн., застосованої штрафної санкції.

Акт перевірки від 05.09.2008 року, за № 485/23/31974985 проведеної відповідачем в частині нарахування податку на прибуток в зазначеній сумі та рішення державної податкової адміністрації у Хмельницькій області від 30.12.2008 року № 21201/10/25-036 мотивовані тим, що позивач уклав договори про надання експедиційних послуг, а саме: з ТОВ «Арма-Інжиніринг» 01 травня 2007 року № 12, з ТОВ «Міжнародна торгівельна транспортно-сервісна компанія Київ-Тріполі» 01 серпня 2007 року № 27, з ТОВ «ВКП «Капіталь» 01 січня 2007 року № 12, та договір про надання інформаційних та маркетингових послуг укладений з ТОВ «Преміум» 01 грудня 2007 року без номера, які податкова служба вважає недійсними на підставі ст. 215 ЦК України, тому що зазначені правочини не були спрямовані на реальні настання правових наслідків. Дані висновки відповідач обґрунтовує тим, що зазначені договори суперечать нормам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року, Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, ст. 9 Закону України «Про транспортно - експедиторську діяльність» від 01.07.2004 року № 1955-4, ст. ст. 48, 50 Закону України « Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-3 в зв'язку з відсутністю у виконавців договорів перевезення документів, які є обов'язковими для здійснення вантажних перевезень на договірних умовах - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, відсутністю істотних умов договорів.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідачі у акті перевірки обґрунтували свою позицію п. п. 1, 5 ст. 203 ЦК України, тобто, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, і правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Із пояснень представників позивача судом встановлено, що позивач є виробничим підприємством і виробляє певну продукцію, яка потребує транспортування споживачам. З метою відправки продукції були підписані договори про експедиційні послуги. Крім такого способу відправки продукції іншого не існувало, працівниками податкової служби інших каналів відправки продукції при перевірці не встановлено.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ні Законом України «Про транспортно - експедиторську діяльність» від 01.07.2004 року № 1955-4, ні Законом України « Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-3 не встановлена прямо недійсність транспортно - експедиторських договорів, хоча визначено вимоги до їх виконання.

Недійсність договорів за підстав зазначених у акті перевірки відповідачем, потребує судового рішення про визнання їх недійсними, що відповідно відповідачем зроблено не було. Без відповідного рішення суду відповідач у акті перевірки позивача визнав договори експедиції недійсними та провів нарахування податків, прийнявши податкове повідомлення - рішення, що суперечить вимогам ЦК України про порядок визнання договорів недійсними, тобто суд вважає, що нарахування податків проведено без належних підстав.

Крім того суд приходить до висновку, що дані договори не можна визнати нікчемними, враховуючи таке.

Відповідно до ст. ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Єдиною можливою підставою для визнання вказаних договорів нікчемними, є норма ст. 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення , пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В судовому порядку не знайшло свого підтвердження обставини, які б свідчили про антипублічний характер договорів експедиції, також таких обставин не зазначено у акті документальної перевірки позивача відповідачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні, в частині визнання протиправним податкового повідомлення - рішення та його скасування, в зв'язку з неможливістю визнання договорів експедиції нечинними та нікчемними, тому у його задоволенні в цій частині необхідно відмовити.

Що стосується договору про надання інформаційних та маркетингових послуг укладений позивачем з ТОВ «Преміум» 01 грудня 2007 року без номера, то суд приходить до такого.

Відповідно до ст. 228 ч. 2 ЦК України правочин, спрямований на зазначені вище порушення публічного порядку є нікчемним. При цьому законодавець не ставить визнання правочину антипублічним у безпосередню залежність від факту наявності в діях його учасників наміру (умислу) на досягнення протиправної мети.

Із пояснень сторін судом встановлено, що при проведені перевірки на вимогу працівників податкової служби матеріали маркетингових досліджень для перевірки позивачем надані не були. В ході розгляду справи в суді, представниками позивача були надані такі матеріали досліджень, які суд не бере до уваги, виходячи з того, що в наданих матеріалах маркетингових досліджень не зазначено за чиїм замовленням вони проведені, вони не завірені належним чином посадовими особами ТОВ «Преміум», висновки дослідження не прив'язані до потреб реалізації продукції позивача, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати данний договір нікчемним, так як на підставі його було безпідставно збільшено валові витрати позивача, відповідно зменшено валові доходи підприємства, що призвело до зменшення сплати суми податку на прибуток до бюджету.

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР визначено, що валові витрати виробництва та обігу-це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для подальшого використання у власній господарській діяльності. П. 5.2, 5.3 ст 5 цього ж Закону встановлено, що входить до складу валових витрат, та що не входить до складу валових витрат при здійсненні підприємницької діяльності.

Аналізуючи все в сукупності суд приходить до висновку, що немає підстав для визнання протиправним повідомлення-рішення в частині нарахування податку на прибуток за визнання нікчемним договору про надання інформаційних та маркетингових послуг, та необхідно в цій частині залишити його в силі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 203, 204, 215, 228 ЦК України, ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2009 року № 0001052300/2 в частині нарахування податку на прибуток за договорами про надання експедиційних послуг, а саме: укладеного товариством з обмеженою відповідальністю «Динамо» м. Деражня Хмельницької області з ТОВ «Арма-Інжиніринг» від 01 травня 2007 року, з ТОВ «Міжнародна торгівельна транспортно-сервісна компанія Київ-Тріполі» від 01 серпня 2007 року, з ТОВ «ВКП «Капіталь» від 01 січня 2007 року, та залишити його без змін в частині нарахування податку на прибуток за договором про надання інформаційних та маркетингових послуг укладеного з ТОВ «Преміум» 01 грудня 2007 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її

проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі складена 06.05.2009 року.