Рішення № 10596347, 19.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2010 р. Справа № 55/109-10

вх. № 4704/5-55

Суддя господарського суду Гребенюк Н.В.

при секретарі судовогозасідання Джур А.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до Товариства з обмеженою відполвідальністю "СМП-166", м. Харків

про стягнення 27200,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відполвідальністю "СМП-166", м. Харків, 24273 грн. основного боргу, 718,21 грн. 3 % річних, 2208,84 грн. інфляційних витрат та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов контракту № 89 від 28.10.08 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати робіт.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 травня 2010 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14 червня 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 06 липня 2010 р.

06 липня 2010 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, та зазначив, що строк для оплати робіт контрактом № 89 від 28.10.08 р. не встановлений, та позивач не звертався до нього з вимогою про перерахування грошових коштів. Крім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі- ПП"Алгол-2003" в якості 3-ї особи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 липня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 19 липня 2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

28 жовтня 2008 р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, м. Харків, (позивач) та Товариством з обмеженою відполвідальністю "СМП-166", м. Харків,(відповідач) був укладений контракт № 89, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався виконати сантехничні роботи по об"єкту Торгівельно- разважальний комплекс "Магелан", а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити їх. Пунктом 5.1 договору передбачено, що відповідач здійснює оплату за виконані роботи на підставі акту виконаних робіт(ф. № КБ-3, № КБ-2в). Акт виконаних робіт надається відповідачу не пізніше 25-го числа звітного місяця. Напротязі 5-ти днів відповідач перевіряє реальність акту та підписує його за реально виконані роботи.

На виконання умов вказаного договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 57842 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за листопад 2008р.(ф. КБ-2) та за травень 2009 р.(ф.-КБ-2), які підписані обома сторонами.

Вартість робіт також підтверджується довідками про вартість за листопад 2008 р. та за травень 2009 р.

Таким чином, відповідач роботи прийняв, проте розрахувався за них лише частково на суму 33569 грн., що підтверджується витягами банку, доданими до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України "якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 1 від 15.03.10 р. погасити суму заборгованості в сумі 24273 грн. Належним чином засвідчена копія вказаної вимоги з відміткою про отримання нарочно з боку відповідача додана позивачем до матеріалів справи, проте відповідач кошти не перерахував.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати робіт, внаслідок чого у нього виникла забогованість на суму 24273 грн.(сума основного боргу) перед позивачем, що і стало підставою позивачу для звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що позивач виконав роботи належнми чином, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення відповідачем повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 24273 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних допустив помилки.

Як було вищевказано, сторони у договорі чітко не встановили кінцевий строк для оплати, у зв"язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити грошові кошти за виконані роботи.

Суд приймає до уваги вимогу позивача про перерахування грошових коштів вих. № 1 від 15.03.10 р. , яка була вручена відповідачу нарочно 15.03,10 р., про що свідчить відмітка про отримання, у зв"язку з чим відповідач прострочив виконання свого грошового зобов"зання, враховуючи ч. 2 ст. 530 ЦК України, з 22.03.10 р. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у сумі 139,65 грн.(період нарахування з 23.03.10 р. по 31.05.10 р.), в решті заявленої вимоги у сумі 578,56 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 2208,84 грн. інфляційних витрат, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, у зв"язку з тим, що індекс інфляції за квітень 2010 р. складає 99,7,(позивачем заявлений період нарахування інфляційних по квітень 2010 р., включно), що свідчить про відсутність інфляційного збільшення суми основного боргу за період прострочення грошового зобов"язання (квітень 2010 р.).

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 526, ч.2 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відполвідальністю "СМП-166", м. Харків (61093, м. Харків, вул. Рилєєва, 42/44, код ЄДРПОУ 01380447, р/р № 260085474 у ХРУ Плтавського акціонерного банку "Полтава-Банк" в м. Харків, МФО 331489) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Харків(61177, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2 у ХРУ Полтавського акціонерного банку "Полтава-Банк" в м. Харків, МФО 331489) 24273 грн. основного боргу, 139,65 грн. 3 % річних, 244,12 грн. державного мита та 211,81 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 578,56 грн. 3% річних та 2208,84 грн. інфляційних витрат відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гребенюк Н.В.

Повний текст Рішення підписано 22 липня 2009 року.