YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Харківська область

/

Господарський суд Харківської області

Рішення № 10596280, 13.07.2010, Господарський суд Харківської області

Дата ухвалення

13.07.2010

Номер справи

29/126-10

Номер документу

10596280

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "СІНТАЛ'Д"- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2010 р. Справа № 29/126-10 вх. № 4663/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_1,особисто;

ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_2, особисто;

решта представників сторін - не з"явились

розглянувши справу за позовом

1 - ФОП ОСОБА_3, с. Червона Поляна;

2 - ФОП ОСОБА_4, м. Антрацит;

3 - ФОП ОСОБА_1, с. Софіївка;

4 - ФОП ОСОБА_2, м. Красний луч;

5 - ФОП ОСОБА_5, м. Красний луч;

6 - ФОП ОСОБА_6, с. Кропоткіно;

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Сінтал" Д" м. Харків

про стягнення 258558,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачі просять суд стягнути з відповідача :

на користь ФОП ОСОБА_3 - 90953,89 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та річних,

на користь ФОП ОСОБА_4 - 31617,78 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та річних,

на користь ФОП ОСОБА_1 - 47612,80 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та річних,

на користь ФОП ОСОБА_2 - 24740,38 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та річних,

на користь ФОП ОСОБА_5 - 43964,94 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та річних,

на користь ФОП ОСОБА_6 - 19668,77 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.

В обгрунтування своїх вимог, позивачі вказують на невиконання відповідачем умов мирових угод, укладених між сторонами та затверджених ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.09 по справі №45/08-09.

В судовому засіданні, яке розпочалося 15.06.10 було оголошено перерву до 21.06.10.

Відповідач надав суду 15.06.2010р. відзив на позовну заяву (вих.№08/06/2010-ГСХО від 08.06.2010р.), в якому проти позову заперечує, вказує на те, що мирова угода є виконавчим документом, а розгляд цієї справи буде повторним розглядом спору, який вже було вирішено по справі №45/08-09.

17.06.10 відповідачем було подано до суду зустрічний позов, в якому відповідач просить суд визнати дійсним договір купівлі продажу сільгосппродукції від 18.12.09, укладений усно між позивачами та відповідачем.

Розглянувши зустрічний позов відповідача (вх. №13736 від 17.06.10), суд повернув зустрічний позов (вх. №13736 від 17.06.10) НВФ "Сінтал"Д" ТОВ без розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 червня 2010 року розгляд справи було відкладено на 13 липня 2010 року.

09 липня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду клопотання про зупинення провадження у справі.

Позивачі ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 в судовому засіданні, позов підтримали повністю, змін та уточнень заявлено не було. Проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження по справі заперечують.

Представник відповідача, у судове засідання призначене на 13 липня 2010 року не з"явився.

Представники позивачів - ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4; ФОП ОСОБА_5; ФОП ОСОБА_6 у судове засідання призначене на 13 липня 2010 року не з"явились.

Розглянувши клопотання відповідача, суд відмовив в його задоволенні, оскільки, відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. В данному випадку відповідач не надав суду доказів того, що іншим судом розглядається інша справа пов"язаною з цією, а обставини, на які посилається відповідач в своєму клопотанні не є підставою для зупинення розгляду справи №29/126-10.

Одночасно суд звертає увагу сторін на обовязок сторін господарського процесу встановлений ч.3 ст. 22 ГПК України добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Зловживання процесуальними правами є неприпустимим. Особи винні у зловживанні правом можуть бути притягнуті до відповідальності, зокрема відповідно до ст. 83 ГПК України.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

21 жовтня 2009 року між позивачами, кожним одноособово, з однієї сторони, та відповідачем (ТОВ НВФ "Сінтал"Д"), були укладені мирові угоди, а саме:

- з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 Науково-виробнича фірма “Сінтал'Д” товариство з обмеженою відповідальністю уклала мирову угоду № 1 від 21.10.2009р. (надалі - Угода № 1);

- з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 Науково-виробнича фірма “Сінтал'Д” товариство з обмеженою відповідальністю уклала мирову угоду № 2 від 21.10.2009р. (надалі - Угода № 2);

- з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Науково-виробнича фірма “Сінтал'Д”- товариство з обмеженою відповідальністю уклала мирову угоду № 3 від 21.10.2009р. (надалі - Угода № 3);

- з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 Науково-виробнича фірма “Сінтал'Д” товариство з обмеженою відповідальністю уклала мирову угоду № 4 від 21.10.2009р. (надалі - Угода № 4);

- з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 Науково-виробнича фірма “Сінтал'Д” товариство з обмеженою відповідальністю уклала мирову угоду № 5 від 21.10.2009р. (надалі - Угода № 5);

- з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 Науково-виробнича фірма “Сінтал'Д” товариство з обмеженою відповідальністю уклала мирову угоду № 6 від 21.10.2009р. (надалі - Угода № 6);

Вищезазначені Угоди були укладенні з метою мирного вирішення спору між Позивачами та НВФ “Сінтал'Д” ТОВ, який на час складання угод вже розглядався у Господарському суді Харківській області по справі №45/08-09).

Як вбачається з матеріалів справи, 25 листопада 2009 року Господарським судом Харківської області вищезазначені угоди були затверджені та набрали чинності, шо підтверджується відповідною ухвалою Господарського суду Харківської області по справі №45/08-09.

Згідно Угод, НВФ “Сінтал'Д” ТОВ, з метою погашення заборгованості за укладеними між позивачами та відповідачем Договорів на перевезення вантажів автомобільним транспортом, сплачує кожному позивачу окремо недоплачену суму боргу за фактично отримані послуги згідно вищезазначених договорів.

Виплата коштів позивачам відповідачем повинна була відбутися у безготівковій формі шляхом банківського переказу суми грошових коштів у розмірі, вказаному в ст. 1 кожної Угоди, на розрахунковий рахунок кожного позивача, в строк до 01 лютого 2010 року, без будь-яких додаткових вимог, таких як рахунок тощо.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вищезазначених переказів з боку відповідача на адресу позивачів зроблено не було.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву, в якому відповідач в обгрунтування своїх заперечень вказує на те, що мирова угода є виконавчим документом, а розгляд цієї справи буде повторним розглядом спору, який вже було вирішено по справі №45/08-09 є необгрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, судом під час судового розгляду справи не вирішується той самий предмет спору, щодо якого у справі №45/08-09 було затверджено мирову угоду між позивачами та відповідачем, а предметом спору у справі 29/126-10 є стягнення суми заборгованості, наявність якої вже встановлена під час розгляду справи 45/08-09, проте умови мирововї угоди відповідачем виконані не були, внаслідок чого позивачі були змушені звернутись із відповідним позовом до господарського суду.

Окрім того, посилання відповідача на те, що мирова угода є виконавчим документом не відповідають дійсності, оскільки перелік виконавчих документів є вичерпним й наводиться у ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

У даному випадку ухвала у справі №45/08-09 від 25.11.2009р. не є виконавчим документом й у справі 29/126-10 предметом спору є не спонукання відповідача виконати умови мирової угоди затвердженої судом 25.11.2009 року, а є порушення відповідачем умов мирової угоди, тобто окремого зобов"язання, яке відповідач взяв на себе під час укладання відповідної мирової угоди, а саме сплати грошових коштів позивачам у строк, які сторони у добровільному порядку визначили самі.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачами:

- заборгованість НВФ “Сінтал'Д”ТОВ перед ФОП ОСОБА_3 згідно ст. 1 Угоди № 1 складає - 87858,39 гривень;

- заборгованість НВФ “Сінтал'Д”-ТОВ перед ФОП ОСОБА_4 згідно ст. 1 Угоди № 2 складає - 30541,71 гривень;

- заборгованість НВФ “Сінтал'Д” ТОВ перед ФОП ОСОБА_1 згідно ст. 1 Угоди № 3 складає - 45992,35 гривень;

- заборгованість НВФ “Сінтал'Д”ТОВ перед ФОП ОСОБА_2 згідно ст. 1 Угоди № 4 складає -2З898,38 гривень;

- заборгованість НВФ “Сінтал'Д” ТОВ перед ФОП ОСОБА_5 згідно ст. 1 Угоди № 5 складає -42468,65 гривень;

- заборгованість НВФ “Сінтал'Д” ТОВ перед ФОП ОСОБА_6 згідно ст. 1 Угоди № 6 складає - 18999,37 гривень.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачами була надіслана на адресу НВФ “Сінтал'Д”ТОВ претензія від 12.02.2010р. Але вищезазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді, заборгованість не сплачена.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, п. З ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, на підставі Угод у відповідача виникло господарське зобов'язання перед позивачами із виконання Угод, яке до теперішнього часу не було виконане.

В свою чергу, порушення зобов'язання згідно п. З ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу ч. 2 ст. 193, ст. 216, ст. 230, ч. 4 ст 231 Господарського кодексу України, є підставою для виникнення у кредитора права на витребування від боржника відповідної сплати штрафних санкцій.

Окрім того, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги, щодо заявлених позивачами сум основної заборгованості (перед ФОП ОСОБА_3 у розмірі 87858,39 гривень; перед ФОП ОСОБА_4 - 30541,71 гривень; заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 - 45992,35 гривень;перед ФОП ОСОБА_2 -2З898,38 гривень; перед ФОП ОСОБА_5 - 42468,65 гривень; заборгованість перед ФОП ОСОБА_6 - 18999,37 гривень), обгрунтовані, доведені матеріалами справи, вірно розраховані (а.с.4) та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині заявлених позивачами до стягнення інфляційних витрат та 3% річних, а саме:

- заборгованість НВФ “Сінтал'Д”ТОВ перед ФОП ОСОБА_3 з урахуванням інфляційних - 90318,42грн. та 3% річних - 635,47грн.;

- заборгованість НВФ “Сінтал'Д”-ТОВ перед ФОП ОСОБА_4 з урахуванням інфляційних - 31396,89грн. та 3% річних - 220,90грн.;

- заборгованість НВФ “Сінтал'Д” ТОВ перед ФОП ОСОБА_1 з урахуванням інфляційних - 47280,14грн. та 3% річних - 332,66грн.;

- заборгованість НВФ “Сінтал'Д”ТОВ перед ФОП ОСОБА_2 з урахуванням інфляційних - 24567,53грн. та 3% річних - 172,85грн.;

- заборгованість НВФ “Сінтал'Д” ТОВ перед ФОП ОСОБА_5 з урахуванням інфляційних - 43657,77грн. та 3% річних - 307,17грн.;

- заборгованість НВФ “Сінтал'Д” ТОВ перед ФОП ОСОБА_6 з урахуванням інфляційних - 19531,35грн. та 3% річних - 137,42грн. - правомірні, обгрунтовані та підлягають задоволенню (розрахунок том 1, а.с.4-5).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі суд покладає на відповідача, пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, п. п. З, 4 ч. 1 ст. 174; ч. ч. 1, 2, 8 ст. 193, ст. ст. 216 Господарського кодексу України; п. 1 ч. 2 ст. 11; п. 1 ч. 2 ст. 22; ч. 2 ст. 509; ч. 1 ст. 527; ч. 1 ст. 545; ст. 610; п. п. З, 4 ч. 1 ст. 611; ст. 625; ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України; ст. ст. 22, 23, 32, 36, 54, 55, 57, 58, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України; суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д” Товариство з обмеженою відповідальністю (61070, місто Харків, вул. Чкалова, 7, код ЄДРПОУ 14073681) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (94660, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму заборгованості у розмірі 90953,89грн., 909,54грн. державного мита.