Рішення № 10596229, 15.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2010 р. Справа № 33/76-10

вх. № 2649/3-33

Суддя господарського суду Савченко А.А.

при секретарі судовогозасідання Даниленко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Баєв О.Ю., дов.№б/н від 29.01.10р.

відповідача - Сільченко Т.І., дов.№01-62юр/9896 від 07.12.09р.

розглянувши справу за позовом КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради, м. Лозова

до АК "Харківобленерго" м. Харків

про стягнення 11815,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 11815,66грн. боргу за договором про постачання теплової енергії №102, укладеним між сторонами 01.08.05р. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена

Ухвалою суду від 11.05.2010р. провадження у справі №33/76-10 було зупинено до розгляду пов’язаної з нею іншої справи №33/03-10 Харківським апеляційним господарським судом.

02.07.2010р. провадження у справі було поновлено у зв*язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просить задовольнити позов.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позову заперечує в повному обсязі, посилаючись зокрема на те, що зміна різновиду тарифу на двоставковий для подальших розрахунків не може відбуватись шляхом направлення йому листа – повідомлення про відповідне рішення органу місцевого самоврядування, зміни до договору не вносились щодо застосування іншого різновиду тарифу та не узгоджувались сторонами. За таких обставин, на думку відповідача, у позивача відсутні підстави для нарахування та стягнення заборгованості за, так зване, "приєднане теплове навантаження" у сумі 11825,66грн.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності встановив наступне.

01.08.2005р. між АК "Харківобленерго" м. Харків та КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області укладено договір про постачання теплової енергії № 102, відповідно до умов якого, позивач зобов’язався постачати позивачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач – оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором. Обсяги та складові отримуваної теплової енергії визначені у додатках 1а та 1б до Договору.

Відповідно до розділу 6 Договору, відповідач за 15 днів до початку розрахункового періоду повинен самостійно сплатити вартість зазначеної в Договорі кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Розрахунковим періодом відповідно до п. 6.2 Договору є календарний місяць.

Позивач в період з квітня 2009р. по жовтень 2009р. включно надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у відповідності до умов договору, але відповідач лише частково виконав свої зобов*язання з оплати, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 11815,66грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що відсутні відповідні зміни про перехід на інший вид тарифу (двоставковий) до договору № 102 від 01.08.2005р., тому у позивача були відсутні підстави для нарахування заборгованості в сумі 11815,66грн. Проти факту надання послуг з постачання теплової енергії за договором № 102 представник відповідача не заперечує.

Суд вважає вимогу позивача обгрунтованою виходячи з наступного.

При укладенні договору № 102 сторони визначили, що ціною договору є встановлені тарифи.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про теплопостачання" та Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлення тарифів на теплову енергію належить виключно до повноважень органів місцевого самоврядування. Органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення, які застосовує позивач, є регульованими, застосування та затвердження яких регулюється державою та органами місцевого самоврядування. Тому тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення в договорі не може встановлюватись за домовленістю сторін та бути іншим, ніж той, який встановлено у вищевказаному порядку уповноваженими органами.

З урахуванням вищевикладеного, позивач, в період дії Договору, постачав позивачу теплову енергію за регульованим тарифом (ціною), який відповідно до діючого законодавства встановлюється виключно органами місцевого самоврядування.

Рішенням сесії Лозівської міської ради Харківської області від 24.10.2008р. № 824 затверджено двоставкові тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення для всіх категорій споживачів. Рішення набрало чинності з 01.11.2008р. та є чинним до теперішнього часу.

Вказане рішення прийнято на підставі Законів України „Про теплопостачання”, ”Про житлово-комунальні послуги”, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" від 10.07.2006 № 955 та наказу Державного Комітету Будівництва, архітектури та житлової політики від 08.09.2000р. № 191“Про затвердження Правил розрахунків двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду”.

Відповідно до п.1.1. та 1.2. Правил розрахунків двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, дія цих Правил поширюється на всі теплопостачальні організації комунальної енергетики незалежно від їх відомчої належності та форми власності, а також на споживачів. Рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальним організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування.

Пунктом 1.4 вищевказаних Правил визначено, що двоставковим тарифом є тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", теплопостачальні, теплотранспортні та теплогенеруючі організації зобов'язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

Пп. 4.2.4. п. 4.2. Договору також передбачено, що позивач зобов'язаний повідомляти Споживача – відповідача по справі, письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.

Тобто, при укладенні договору сторони фактично передбачали можливість зміни тарифів протягом строку дії договору і визначили певний порядок повідомлення про ці зміни.

Крім того суд вважає необхідним зазначити, що договором не передбачено необхідність та обов’язковість внесення змін до договору в разі зміни тарифів у письмовій формі шляхом укладення нового договору або додаткових угод до нього. Договором передбачено лише обов’язок письмового повідомлення Споживача про зміну тарифів або в засобах масової інформації, що цілком відповідає вимогам діючого законодавства у сфері теплопостачання.

На виконання умов договору позивач, своїм листом від 27.10.2008р. № 718 повідомив відповідача про зміну тарифу на підставі вищевказаного рішення з 01.11.2008р. , факт отримання якого відповідачем не заперечується.

Суд вважає, що позивач у встановленому законом та договором порядку повідомив відповідача про зміну тарифів і зміна тарифу відбулась в рамках договору № 102. Крім того, слід зазначити, що договір не містить обов’язкових вимог до форми такого письмового повідомлення, тому у відповідача немає підстав стверджувати, що він не був письмово повідомлений про зміну тарифів у встановленому договором порядку.

Суд вважає, що отримання листа з повідомленням про зміну тарифу є тією умовою, з настанням якої відповідач зобов'язаний був проводити з позивачем розрахунки за договором за новими тарифами або мав право відмовитись від подальшого використання послуги у разі, якщо він не згодний з її новою вартістю, проте відповідач продовжував користуватися наданими послугами з теплопостачання та здійснював їх оплату у встановленому договором порядку.

Твердження відповідача про те, що позивач не мав права застосовувати нові тарифи без укладення додаткової угоди та визначення теплового навантаження, суд не приймає до уваги, оскільки додатком № 1а до договору визначено величину максимального теплового навантаження, а умовами договору сторони встановили, що тарифи є регульованими. Суд вважає необхідним зазначити, що поняття „максимальне теплове навантаження” та „приєднане теплове навантаження”, визначені нормативними актами у сфері теплопостачання, є тотожніми, їх складові повністю збігаються. Різниця полягає лише в тому, що поняття „приєднане теплове навантаження” є більш ширшим за своїм значенням за рахунок включення до нього середньогодових теплових потоків гарячого водопостачання. Відповідачем не доведено належними доказами, що будь-яким чином не зазначення в договорі величини „приєднаного теплового навантаження” впливає на порядок розрахунків та умови договору щодо зміни тарифів.

Враховуючи викладене, суд вважає дії позивача щодо зміни тарифу за теплопостачання такими, що не суперечать вимогам чинного законодавства, а тому вимога про стягнення з відповідача 11815,66грн. заборгованості з умовно-постійної складової двоставкового тарифу за період з квітня 2009р. по жовтень 2009р. включно є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 118,15грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. покласти на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись статтями 1, 12, 47, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерної компанії „Харківобленерго” (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149 код 00131954, в тому числі п/рахунок 260053011272 в Першій Харківській філії Публічного АТ АКБ „Базіс”, МФО 351599) на користь Комунального підприємства "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області (64602, Харківська обл., м.Лозова, вул.Ломоносова,23, код 33373495, в тому числі р/р 260016728 у ВАТ "Мегабанк", МФО 350619)11815,66грн. заборгованості, витрати по сплаті державного мита у сумі 118,15грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Савченко А.А.

Рішення підписане 20.07.2010р.