Вирок № 10596033, 26.12.2008, Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 1-48/08

Вирок

Іменем України

26 грудня 2008 року

Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Ткача C.O.

судді Велидчука В.М.

народних засідателів: Захарова І.В., Пекішевої Г.М., Сахненка В.О.

при секретарях: Кашенко Л.М., Невеській І.В.

з участю: прокурора Ревут Л.В.

портерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2

адвокатів: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Сукеля Тираспільського району Республіки Молдова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, жителя АДРЕСА_1 раніше судимого:

- 8 жовтня 1987 року за ст. ст. 140 ч. 2, 17, 140 ч. 2, 19, 140 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на два роки;

- 18 квітня 1989 року за ст. 81 ч. 3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 21 грудня 1994 року за ст. ст. 229-2 ч.3, 229-6 ч. 1 КК України на 8 років позбавлення волі,

- 12 лютого 2008 року за ст. ст. 121 ч. 1, 186 ч. 2, 70 КК України на 5 років позбавлення волі,

та

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця і жителя АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 2 п. п. 4, 7, 12 КК України,

встановив:

Близько 20 год. 01 липня 2007 року, в будинку ОСОБА_1 в селі Дубрівка Бердичівського району Житомирської області, підсудні ОСОБА_6 і ОСОБА_5, за попередньою змовою між собою, з хуліганських спонукань, з особливою жорстокістю з метою вбивства вчинили напад на ОСОБА_7, жорстоко побили його і таким чином умисно вбили.

Злочин вчинений при таких обставинах.

01 липня 2007 року, в обідній час, у парку відпочинку смт. Червоне Андрушівського району Житомирської області зустрілись ОСОБА_5 і ОСОБА_6. Під час спільного протягом декількох годин вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вступили у злочинну змову - домовились вбити ОСОБА_7.

Діючи за попередньою змовою між собою, скутером ОСОБА_5 у цей же день близько 20 години приїхали до будинку ОСОБА_1 в АДРЕСА_3

На їх запитання про місце знаходження ОСОБА_7, ОСОБА_1 показала чоловіка, який спав на ліжку. Виконуючи вимогу ОСОБА_5 ОСОБА_1 вийшла з приміщення власного будинку, а ОСОБА_5 і ОСОБА_6 сіли на ліжко до ОСОБА_7 з обох сторін від нього. З нікчемного приводу, нібито нечітких відповідей ОСОБА_7 на запитання ОСОБА_5, останній став бити потерпілого, наніс йому із значною силою 2 удари кулаком в голову. В цей час у події втрутився ОСОБА_6, який діючи в межах попередньої домовленості наніс потерпілому ОСОБА_7 З удари кулаком і 3-4 удари ногою в область голови. Від отриманих ударів ОСОБА_7 впав з ліжка на підлогу.

Тоді ОСОБА_6 взяв ОСОБА_7 за ноги, відтягнув його на середину кімнати, де вдвох з ОСОБА_5 продовжували бити лежачого на спині потерпілого із значною силою руками і ногами, в місця знаходження життєво важливих органів: голову, грудну клітку, живіт.

Внаслідок нанесених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 чисельної кількості ударів по тілу ОСОБА_7, потерпілому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: саден в ділянці чола зліва та зправа, на крилі та кінчикові носа, на нижній повіці лівого ока, трьох саден в правій скроневій ділянці, правої щоки та двох горизонтальних саден в ділянці шиї, саден на грудній клітці, підшкірних

крововиливів на повіках правого ока, на правій та лівій вушних раковинах, лівого плечового суглобу, на верхній та нижній губах, крововиливу в м'які тканини голови в двох ділянках, забійних ран на нижній та верхній губах, відкритого перелому нижньої щелепи зліва між 2-3 зубами, травматичного крововиливу під м'які мозкові оболонки, перелому 3-4-5-6-7-8 ребер зправа; 3-4-5-7-8-9-10 ребер зліва з крововиливами в м'язи в місцях перелому, забою легенів, розриву печінки, надчеревної гематоми.

Смерть ОСОБА_7 настала в результаті комбінованого шоку (травматичного шоку та шоку внаслідок втрати крові) та тупої сполучної травми голови, грудної клітки і живота.

Після вбивства ОСОБА_7, разом залишили місце злочину, скутером ОСОБА_5 поїхали з села Дубівка Бердичівського району в смт. Червоне Андрушівського району.

В судовому засіданні ОСОБА_5 вину визнав частково і показав суду, що він сам вчинив вбивство потерпілого ОСОБА_7, однак наміру вбивати того не мав, сталось все з необережності. На досудовому слідстві та під час першого судового розгляду справи, будучи заляканим працівниками міліції написав заяву про з'явлення із зізнанням, під час відтворення обстановки та обставин події показав і розповів про роль кожного, таким чином обмовив ОСОБА_6 у вчиненні вбивства. З якою метою він це зробив, пояснити не зміг. Заявив, що у показах про те, куди і як наносив удари ОСОБА_6 все вказано правильно за виключенням того факту, що ці удари руками і ногами по тілу ОСОБА_7, в тому числі живіт, грудну клітину, голову фактично наносив не ОСОБА_6, а він особисто. Став бити ОСОБА_7 за те, що той не відповів чітко на його запитання. Як тільки розпочалась сварка, ОСОБА_6 вийшов на вулицю. Повернувся він у приміщення через деякий час і на нього став падати ОСОБА_7. ОСОБА_6 відштовхнув ОСОБА_7, чи вдарив один раз та знову вийшов і надалі в будинок не заходив. Як сам залишав будинок, ОСОБА_7 був іще живий.

Підсудний ОСОБА_6 у судовому засіданні не визнав вини в умисному вбивства ОСОБА_7. Показав суду, що в обідню пору 01 липня 2007 року у парку відпочинку смт. Червоне Андрушівського району зустрівся з ОСОБА_5. Після вживання алкогольних напоїв ОСОБА_5 запропонував поїхати в село Дубівку Бердичівського району до його брата ОСОБА_7. При цьому будь якої домовленості на вбивство ОСОБА_7, не було.

На скутері ОСОБА_5 приїхали в село Дубівку, де від мешканців села довідались про місце проживання ОСОБА_7. В будинку їх зустріла дружина ОСОБА_7, яка показала чоловіка, що спав на ліжку. Вони його розбудили і ОСОБА_5 сказав ОСОБА_1 вийти з будинку. ОСОБА_1 залишила будинок, а вони США на ліжко по обидва боки від ОСОБА_7, з яким ОСОБА_5 став розмовляти. Суті розмови не міг зрозуміти, так як вона відбувалась на незрозумілому жаргоні з вживанням

нецензурних слів. Побачивши, що в ході розмови ОСОБА_5 і ОСОБА_7 стають агресивними один до одного, вийшов з будинку на вулицю. Оскільки ОСОБА_5 не виходив з будинку, повернувся у приміщення. На вході зустрівся з ОСОБА_7 оголеним до пояса, верхня частина тіла якого була закривавлена. Розцінивши рух ОСОБА_7 як напад, відштовхнув його від себе, наніс удар правою ногою по його ногах і зробив "підсічку". ОСОБА_7 впав на підлогу, а він вдогонку вдарив його ногою один раз десь в живіт чи груди, відкинувши таким чином потерпілого назад у приміщення.

Після чого ОСОБА_7 став ногами бити ОСОБА_5. Він обійшов ОСОБА_7 і вийшов на вулицю. Хвилин через 5 на вулицю вийшов ОСОБА_5 і вони поїхали в смт. Червоне. По дорозі скутер поломався і ОСОБА_5 подзвонив ОСОБА_8, який допоміг з ремонтом. Вважає, що виявлена на ньому кров від ОСОБА_7, з'явилась під час зіткнення з потерпілим при вході у дверях кімнати та під час перебування у будинку.

На попередньому слідстві, при відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_6 він показав, як штовхнув ОСОБА_7 в груди, зробив підсічку і ударив ногою потерпілого в живіт. Ствердив і показав куди і як саме ОСОБА_5 наносив удари ОСОБА_7 (т. 2 а. с. 166-170).

Суд не бере до уваги показання ОСОБА_5 в тій частині, де він стверджує, що сам з необережності вчинив вбивство ОСОБА_7 та показання ОСОБА_6 в тій частині, де від стверджує про свою непричетність до вбивства потерпілого, бо вони спростовуються розглянутими в суді доказами.

На попередньому слідстві ОСОБА_5 теж намагався всіляко зменшити свою роль в злочині, проте визнавав, що злочин вчиняв разом із ОСОБА_6І, розповідав про роль кожного.

ОСОБА_6І на досудовому слідстві заперечував показання ОСОБА_5 і свою активну участь у побиття ОСОБА_7. Причину перебування з ОСОБА_5 протягом усього часу, пояснював випадковістю.

Участь ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в умисних насильницьких діях щодо ОСОБА_7, внаслідок чого настала смерть потерпілого підтверджується показами ОСОБА_5 даними під час досудового слідства, послідовними показами потерпілої ОСОБА_1, свідка ОСОБА_9 та іншими доказами дослідженими судом: висновками судово-медичних, імунологічних, медико-криміналістичної та трасологічної експертиз, відтворенням обстановки та обставин події. Суд вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам вбивства ОСОБА_7, так як вони не суперечать одне одному, доповнюють одне одного і пояснюють утворення тілесних ушкоджень на тілі потерпілого ОСОБА_7, на кистях рук обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, наявність крові ОСОБА_7 на одязі ОСОБА_6, наявність кров'яних відбитків слідів взуття ОСОБА_6 на покритті підлоги в кімнаті, де було вбито ОСОБА_7.

Так, у добровільно написаному ОСОБА_5 з'явленні із зізнанням він повідомив, що 01 липня 2007 року разом з ОСОБА_6 після вживання спиртних напоїв поїхали в село Дубівку Бердичівського району і разом побили ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 3).

Будучи допитаним в якості підозрюваного з участю захисника 03 липня 2007 року, в якості обвинуваченого 07 липня 2007 року ОСОБА_5 вину визнавав і показав, що приблизно в обідню пору 01 липня 2007 року в смт. Червоне Андрушівського району він зустрівся з ОСОБА_6. В процесі розмови вживали спиртні напої. Він запропонував ОСОБА_6 поїхати в село Дубівку Бердичівського району з метою зустрітись з ОСОБА_7. ОСОБА_6 погодився і вони скутером поїхали в село Дубівку. Там від жителів села довідались про місце проживання ОСОБА_7 і поїхали до його будинку.

В приміщенні будинку зустріли дружину ОСОБА_7, яка показала де він спить. Наказали дружині ОСОБА_7 покинути будинок, так як мала відбутись чоловіча розмова. Залишившись в кімнаті втрьох і розпочали розмову з ОСОБА_7, який сидів на ліжку між ними. ОСОБА_7 не відповідав чітко і ясно на його запитання, це розізлило і він наніс два удари ОСОБА_7 правою рукою в область голови зліва. Після цього, ОСОБА_6 почав руками та ногами наносити удари ОСОБА_7, в тому числі в область голови і той впав на підлогу.

Тоді ОСОБА_6, взявши ОСОБА_7 руками за ноги, витягнув на середину кімнати. Після цього він та ОСОБА_6, протягом десь 15 хвилин били ОСОБА_7 лежачого на спині руками та ногами в область голови, грудної клітини, живота, паху. Побитого потерпілого він облив водою. Разом залишили будинок, сіли на скутер і поїхали в смт. Червоне Андрушівського району. У дорозі скутер поламався і допомагав його ремонтувати ОСОБА_8 (т. 2 а. с. 230-232, 268).

Пізніше скутер ОСОБА_5 був виявлений та вилучений працівниками міліції в господарстві ОСОБА_10 в селі Червоне Андрушівського району (т. 1 а. с. 27-29).

При відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_5, він детально розповів та показав, де знаходився ОСОБА_7 у той час як вони з ОСОБА_6 прийшли в будинок та як саме вони з ОСОБА_6 наносили удари руками і ногами ОСОБА_7 сидячому на ліжку, а пізніше били на підлозі (т. 2 а. с. 235-263).

Згідно з висновком цитологічної експертизи недопалків цигарок без фільтру та з фільтром, вилучених з місця події, на них знайдена слина, що належить особі чоловічої генетичної статі і її походження не виключається від ОСОБА_5. На двох з недопалків виявлено кров особи чоловічої генетичної статі і походження даної крові від ОСОБА_7 не виключається (т. 1 а. с. 227 -232, 238-243).

Участь як ОСОБА_5 так і ОСОБА_6 в убивстві ОСОБА_7 стверджується показаннями потерпілої ОСОБА_1. Вона пояснила, що

протягом останнього часу перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_7 та проживала з ним у власному будинку в селі Дубівка Бердичівського району.

01 липня 2007 року приблизно о 20 годині вона з ОСОБА_7 знаходилась у другій кімнати будинку, сидячи на ліжку слухала музику, а чоловік спав поряд на ліжку. Вхідні двері в будинку були не замкнені і до приміщення зайшли двоє незнайомих їй мужчин. Вони розбудили ОСОБА_7 і як пізніше стало відомо ОСОБА_5 наказав їй вийти з будинку. Така вказівка їй не сподобалась, однак на вимогу ОСОБА_5 чоловік також сказав залишити приміщення. Вийшла з будинку, побачила скутер чорно-червоного кольору. Зупинилась біля вхідних дверей і почула, що в приміщенні розмовляють на підвищених тонах. Відійшла від входу до кута будинку, постояла там біля 5 хвилин і знову підійшла до відчинених вхідних дверей. Почула як ОСОБА_7 говорив: " ОСОБА_11, я не при ділах, я не винуватий ". Одночасно з будинку було чутно тупотіння ніг та глухі удари. Зрозуміла, що в будинку відбувається бійка. Постояла біля входу до 10 хвилин і так як звуки ударів не припинялись, перебуваючи у стані вагітності, злякалась та побігла до ставка розташованого неподалік і знаходилась там до від'їзду з господарства незнайомих чоловіків, які перебували у будинку загалом десь 15-20 хвилин. Коли вони від'їжджали скутером, почула гавкіт своєї собаки. За час перебування біля будинку не бачила, щоб хтось виходив з будинку і собака не гавкала. Коли знаходилась біля ставка, будинок перебував у полі зору, крім вхідних дверей. Після від'їзду мужчин прибігла у будинок і побачила на підлозі у другій кімнаті лежачого на спині, закривавленого, без ознак життя ОСОБА_7. Повернулась і побігла викликати швидку допомогу. У будинок повернулась разом з лікарями і від них почула, що чоловік мертвий.

Організацією та проведенням похорону ОСОБА_7 займалась сама, так як він немає батьків, а сестра на поховання не приїхала із-за неприязних стосунків. Як наслідок, понесла матеріальну шкоду в сумі 1000 гривень. Смертю ОСОБА_7 їй заподіяно моральну шкоду в сумі 5000 гривень, так як вона втратила чоловіка, а їх дитина батька.

При пред'явленні ОСОБА_1 фотографій для впізнання впізнала ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як осіб, які приїжджали скутером 01 липня 2007 року в село Дубівку в її будинок і приймали участь у вбивстві ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 82, 92-95).

Свої показання ОСОБА_1 підтвердила під час відтворення обстановки та обставин події. Вона розповіла та показала, де стояла вийшовши з будинку. При відтворення встановлено, що з того місця чути ті події, які відбуваються в дальній кімнаті будинку (т. 2 а. с. 103-105).

Показання потерпілої ОСОБА_1 стверджуються протоколом огляду місця події від 02 липня 2007 року. Було оглянуто її будинок в селі Дубівка Бердичівського району. Зафіксоване місце знаходження закривавленого трупу ОСОБА_7 посередині дальньої кімнати будинку, з видимими чисельними тілесними ушкодженнями. Виявлено плями крові під трупом, на стінах кімнати, дверях, взутті і інших предметах та речах. Знайдено недопалки цигарок з фільтром і без фільтру та вила. На покривалах розстелених на підлозі розташовані кров'яні відбитки слідів взуття (т. 1 а. с. 6-20, 32-36).

Оглядом трупа ОСОБА_7 встановлено, які ушкодження встановлено на тілі під час зовнішнього огляду та в протоколі вказано, що в ході огляду трупа вилучено зрізи нігтьових пластинок, волосся з чотирьох ділянок голови, одяг (т. 1 а. с. 38).

За висновком судово - медичної експертизи, на тілі трупа ОСОБА_7 виявлено чисельну кількість тілесних ушкоджень, які можливо виникли від ударів руками та ногами, місць прикладення сили було не менше 18, всі тілесні ушкодження є прижиттєвими і можуть відповідати часові в межах 20-21 години 01 липня 2007 року.

Свідок ОСОБА_12 пояснив суду обставини приїзду ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в село Дубівку Бердичевського району. Він показав, що 01 липня 2007 року знаходився на вулиці села, біля господарства ОСОБА_13. Там були також ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15.

Десь біля 20 години зі сторони смт. Червоне Андрушівського району під'їхали скутером двоє незнайомих чоловіків. Пасажир зійшов зі скутера, підізвав його і запитав, як знайти родича - ОСОБА_7, називаючи його "Кавоха". Пояснив незнайомцю, як проїхати до будинку де проживає ОСОБА_7. Ті люди з першого разу не знайшли будинок ОСОБА_7 і знову повертались за роз'ясненнями. Він ще раз розповів їм як проїхати до господарства ОСОБА_7. Перебуваючи біля будинку ОСОБА_13, десь через 40 хвилин бачив як незнайомі поїхали в сторону смт. Червоне. Далі хвилин через 15-20 прибігла ОСОБА_1 і розповіла, що двоє осіб, які приїжджали на скутері, побили ОСОБА_7 і той лежить без ознак життя.

ОСОБА_12 були пред'явлені для впізнання фотографії, в ході якого він впізнав ОСОБА_5 і ОСОБА_6 як осіб, що приїжджали скутером 01 липня 2007 року в село Дубівку Бердичівського району і розшукували ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 96-99, 100-103).

Вказані свідком ОСОБА_12 обставини свідчать про те, що підсудні раніше не спілкувались з ОСОБА_7, будь яких стосунків не підтримували.

Після вчинення злочину, ОСОБА_6 всіляко намагався приховати сліди злочину, таким чином уникнути відповідальності. Однак вказані ним доводи на своє виправдання, крім наведеного вище спростовуються також фактом виявлення на перехресті вулиць Леніна та Шевченка в селі Червоне Андрушівського району його одягу зі слідами плями бурого кольору (т. 1 а. с. 22-24). За висновком імунологічної експертизи одягу ОСОБА_6, на його джинсових штанах виявлено кров людини з антигеном А і В, які властиві крові ОСОБА_7 і походження даної крові від крові ОСОБА_7 не виключається (т. 1 а. с. 200 - 204). А плями крові у вигляді бризків, які розташовані на передній частині джинсових штанів ОСОБА_6, могли утворитись в результаті нанесення ОСОБА_6 ударів ОСОБА_7 (т. 2 а. с. 98-100).

Згідно з висновком трасологічної експертизи три сліди виявлені на поверхні доріжки на місці злочину, залишені взуттям, рельєфний малюнок яких співпадає з рельєфом підошви взуття, вилученого у ОСОБА_6 (т. 2 а. с. 51-57).

Не виключаються походження крові від ОСОБА_6 в піднігтьовому вмісту рук ОСОБА_7, на його штанях, тапках і підлозі в кімнаті, так як ОСОБА_6 є носій антигена В., який виявлений на зазначених зразках вилучених з місця вбивства (т .1 а. с. 12-16, 182-185, 210-213).

За висновком комісійної судово - медичної експертизи ОСОБА_6 тілесні ушкодження виявлені у нього у вигляді садна у правій виличній ділянці, на правій вушній раковині і переніссі, крововиливу на повіках правого ока могли виникнути в результаті як падіння зі скутера, так і при нанесенні ударів ОСОБА_6 руками, ногами. Утворення ушкодження на З пальці ОСОБА_6 не виключається в результаті нанесення ним удару правою рукою сторонній особі (т. 2 а. с. 82 - 84).

Падіння ОСОБА_6 зі скутера в суді не знайшло підтвердження, а участь у бійці, так. Тільки на одязі ОСОБА_6 виявлені сліди крові, закривавленим взуттям він залишив відбитки по кімнаті на місці вбивства. Ці факти, у сукупності з висновками експертиз, свідчать про активну участь ОСОБА_6 у вбивстві ОСОБА_7.

Сам ОСОБА_6 в суді також визнав, що крім удару по ногах і «підсічки», вдогонку наніс ОСОБА_7 один удар ногою в живіт. Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи № 97, враховуючи показання ОСОБА_6, від нанесених ним ударів могли утворитись тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер та розрив печінки, які знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертю (т. 1 а. с. 121 зв., т 2 а. с. 72 п. 9).

Аналізуючи досліджені докази суд дійшов висновку, що нашарування та краплі крові на одязі ОСОБА_6 та криваві сліди його взуття на місці злочину у будинку утворились не випадково, як це намагався довести суду підсудний, а внаслідок його тривалого тісного контакту із загиблим ОСОБА_7, під час його жорстокого побиття.

Згідно висновку експертизи від нанесених ОСОБА_5 побоїв, могли утворитися тілесні ушкодження у вигляді перелому щелепи, перелому ребер та розриву печінки і механізм утворення даних тілесних ушкоджень відповідає механізмові їх заподіяння, встановленому при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 (т. 2 а. с. 72).

В експертизах зазначено, що смерть ОСОБА_7 настала від сукупності причинених тілесних ушкоджень, заподіяних як ОСОБА_5 так і ОСОБА_6. Всі тілесні ушкодження мають ознаки тяжких по критерію небезпеки для життя, є смертельними, тобто знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю (т. 2 а. с. 71-72).

Згідно висновку судово-психіатрічної експертизи № 542 дії ОСОБА_5, та згідно експертизи № 543 дії ОСОБА_6 носили колективний, послідовний, цілеспрямований характер, витікали із ситуації, були узгоджені з діями співучасника, зв'язку з оточенням не втрачали, правильно орієнтувались в ситуації ... (т. 2 а. с. 34 - 35, 41-42).

Показами потерпілої ОСОБА_1 також спростовуються покази підсудних про те, що ОСОБА_6 залишив будинок у той час, як ОСОБА_5 з надуманих підстав почав чіплятись до ОСОБА_7.

ОСОБА_1 показала, що стояла біля входу в будинок не тільки у той час, як ОСОБА_7 виправдовуючись говорив «Я не при ділах», а й десь протягом 10 хвилин тоді, коли з віддаленої кімнати чувся тупіт ніг та глухі удари. Далі вона відбігла до ставка, однак будинок залишався у полі зору, собака не гавкала, що свідчить що ніхто з сторонніх не виходив на вулицю. А через декілька хвилин почувся гавкіт собаки і тоді побачила, як підсудні поїхали з подвір'я. Знаходились злочинці в приміщенні десь 15-20 хвилин. Прибігла до будинку, де виявила на підлозі без ознак життя закривавлено чоловіка.

Неодноразову зміну показань ОСОБА_5 суду пояснити не зміг. То він стверджував, що просто обмовив ОСОБА_6 у вчиненні злочину намагаючись таким чином пом'якшити собі покарання, то свої дії пояснив психологічним тиском зі сторони працівників міліції. Ці доводи ОСОБА_11 суд вважає надуманими і безпідставними, так як заява ОСОБА_5 про застосування до нього працівникам міліції в ході досудового слідства недозволених методів слідства, що нібито спонукало його давати неправдиві показання, та обмовити ОСОБА_6 перевірялись і не знайшли свого підтвердження (т. 4 а. с. 72). Під час досудового слідства він вину визнавав, будь яких заяв і клопотань не мав. Йому роз'яснювались його права і обов'язки під розписку і він як особа раніше неодноразово судима, підписуючи документи, добре розумів свої права і діяв усвідомлено, однак скарг не заявляв (т. 2 а. с. 219-226, 230).

Оцінивши розглянуті докази, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в умисному вбивстві ОСОБА_7 з хуліганських спонукань, з особливою жорстокістю, за попередньою змовою групою осіб.

Підсудні ОСОБА_5 і ОСОБА_6 умисно посягнули і позбавили життя ОСОБА_7. Кожен із них будучи об'єднаним єдиним умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілого, виконали такий об'єм дій, які по замислу підсудних були необхідні і достатні для його реалізації та досягнення мети.

Наявність попередньої змови на умисне позбавлення життя потерпілого, з хуліганських мотивів стверджується діями ОСОБА_5 і ОСОБА_6. Потрапивши в приміщення будинку де знаходився потерпілий, незважаючи на короткий термін перебування, діяли чітко і узгоджено, швидко зорієнтувавшись в обстановці, усунули перешкоду - потерпілу ОСОБА_1.

Використавши незначний - нікчемний привід, нібито раптову образу, відкрито, нехтуючи встановленим у суспільстві порядком, використавши грубу силу, жорстокість і цинізм, за проміжок часу в 15-20 хвилин, маючи значну фізичну перевагу, застосували до потерпілого насильство.

Подолавши опір потерпілого, фактично безпомічного, відпочиваючого на ліжку ОСОБА_7, з яким до того не мали будь яких відносин, умисно з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що завдають потерпілому сильного фізичного болю та особливих страждань, забили в його у власному будинку чисельними ударами рук і ніг.

ОСОБА_5 і ОСОБА_6 спільними діями спричинили поранення життєво важливих органів потерпілого ОСОБА_7, які знаходяться у причинному зв'язку зі смертю.

Враховуючи обставини і спосіб вчинення злочину та знаряддя і характер заподіяних поранень ОСОБА_7, від яких він помер на місці, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 визнаються виконавцями злочину.

Судово-психіатрічною експертизою № 542 від 31 липня 2007 року ОСОБА_5 та експертизою № 543 від 07 серпня 2007 року ОСОБА_6 визнані психічно здоровими особами. Під час вчинення злочину і тепер не страждають будь-якими психічними захворюваннями, усвідомлювали свої дії і могли керувати ними. Тому вони визнаються осудними.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 і ОСОБА_5 за ст. 115 ч. 2 п. п. 4, 7, 12 КК України, як умисне вбивство, вчинене з хуліганських мотивів, з особливою жорстокістю, за попередньою змовою групою осіб.

При обранні покарання ОСОБА_5 враховується ступінь суспільної небезпеки і тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. ОСОБА_5 вину визнав частково, раніше вчиняв злочини, за що засуджувався до позбавлення волі, позитивно характеризується за місцем проживання, однак суспільно корисною працею не займався, хоча працездатний. Обставин, які пом'якшують покарання, не встановлено. Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_5 суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

При обранні покарання ОСОБА_6, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину і його тяжкість, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. ОСОБА_6 відповідно до ст. 89 КК України не судимий, характеризується за місцем проживання та попередньої роботи позитивно (т. 2 а. с. 134, 135), працездатний, однак суспільно корисною працею не займається. По справі не встановлено обставин, які пом'якшують покарання. Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 і ОСОБА_6 суд враховує також, що вони позбавили життя особу, яка позитивно характеризувалась і мала активну позицію не майбутнє життя, створила сім'ю і чекала народження дитини.

З врахуванням всіх обставин справи суд визначає обом підсудним покарання у виді позбавлення волі в межах санкції закону. Таке покарання вважає необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Пред'явлений цивільний позов підсудний ОСОБА_5 визнав, підсудний ОСОБА_6 не визнав. При вирішенні позову про відшкодування моральної шкоди суд виходить із того, що підсудні своїми спільними діями з єдиним умислом заподіяли потерпілій великі і тривалі моральні страждання, надовго порушили нормальний стан її життя, завдали родині такої моральної шкоди, яку усунути не можливо, тому він підлягає задоволенню повністю. Суд також задовольняє позов про відшкодування 1000 гривень матеріальної шкоди, оскільки потерпіла витратила дану суму при похованні загиблого чоловіка і кошти повинні відшкодовувати винні особи.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, апеляційний суд -

засудив:

Визнати ОСОБА_5 і ОСОБА_6 винними в злочині, передбаченому п. п. 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Призначити ОСОБА_5 покарання за п. п. 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України, за сукупністю злочинів, враховуючи покарання призначене ОСОБА_5 вироком суду від 12 лютого 2008 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі.

Призначити ОСОБА_6 покарання за п. п. 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 12 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання відраховувати ОСОБА_5 з 02 липня 2007 року, ОСОБА_6 з 02 липня 2007 року, зарахувавши строк перебування під вартою (т. 2 а. с. 219, 150).

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6 залишити -утримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 і ОСОБА_6, солідарно на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень на відшкодування матеріальних збитків та 5000 (п'ять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 102 гривні судових витрат за проведення дактилоскопічної експертизи - в дольовому порядку, по 51 гривні з кожного на розрахунковий рахунок 35229005000096, МФО 811039, код 25574601.

Речові докази: скутер «HURRICANE» TSYTAB2057BO33495, що належить ОСОБА_5 реалізувати, кошти повернути в рахунок погашення заподіяної шкоди, джинсові штани синього кольору, спортивну кофту зеленого кольору з вставками білого та синього кольору, кепку сірого кольору, туфлі з тканини синього кольору повернути ОСОБА_5, джинсові штани синього кольору з поясом чорного кольору, спортивну кофту темно-синього кольору з червоними та білими смужками, кросівки чорного кольору повернути ОСОБА_6, зрізи нігтьових пластинок, волосся, штани, труси, шкарпетки, що належали ОСОБА_16, тапочки з плямами, фрагмент дошки з нашаруванням речовини бурого кольору, три недопалки цигарок без фільтру, два недопалки цигарок з фільтром, зіскоби зі стін кімнат з будинку, вила, доріжка з нашаруванням слідів взуття бурого кольору, фрагменти покриття підлоги з нашаруванням слідів взуття бурого кольору, газетний згорток з зеленою масою знищити, оскільки не являють цінності.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України через апеляційний суд Житомирської області протягом одного місяця з моменту проголошення, а засудженими в такий же строк з моменту вручення їм копії вироку.