Рішення № 105956826, 30.08.2022, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2022 р. Справа153/966/22

Провадження2/153/171/22-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Побережної Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «ІНСТАФІНАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що в липні 2022 року їй стало відомо, що відносно неї у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. перебуває виконавче провадження №68518193 відкрите 07 лютого 2022 року за заявою відповідача про примусове виконання рішення від 01.02.2022 року на підставі виконавчого напису №52180 від 29 грудня 2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про стягнення з неї на користь стягувача ТОВ «ІНСТАФІНАНС» заборгованість у розмірі 15 959 грн.

Як вбачається із змісту оскаржуваного виконавчого напису він вчинений на підставі кредитного договору №ID6526842 від 13 квітня 2021 року, який нотаріально не посвідчений. Позивач вважає, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинений незаконно з порушенням вимог ЗУ «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса №52180 від 29 грудня 2021 року про стягнення з неї заборгованості у розмірі 15 959 грн.., який вчинено на підставі нотаріально не посвідченого кредитного договору №ID6526842 від 13 квітня 2021 року, а тому вчинений нотаріусом поза межами його повноважень та всупереч закону. Окрім цього вказує, що вона не отримувала від відповідача жодної вимоги щодо усунення порушень зобов`язання зі сплати заборгованості у розмірі 15 595 грн. А тому дані обставини не можуть свідчити про безспірність цих вимог між нею та відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №52180 від 29 грудня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про стягнення з неї на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС» заборгованість у розмірі 15 595 грн. Стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, надала суду письмову заяву від 30.08.2022 в якій просить справу розглянути у її відсутність. Позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «ІНСТАФІНАНС» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за юридичною адресою, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив суду не подав, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в його відсутність до суду не надійшло. Тому суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

У визначений судом строк, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. у судове засідання не з`явився. До суду надіслав заяву від 16.08.2022 в якій просив розгляд справи провести без його участі та винести рішення згідно чинного законадвства.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Заяви, клопотання: клопотання позивача про витребування доказів та заява позивача про розгляд справи у її відсутність.

Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі та призначення судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження, витребування доказів, про що постановлено ухвалу .

Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин:

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі копії паспорта громадянина України судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.2).

З копії заяви про примусове виконання рішення від 01 лютого 2022 р. встановлено, що представник ТОВ «ІНСТАФІНАНС» звертався до приватного виконавця Турського О.В. із проханням відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №52180 від 29 грудня 2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС», заборгованість у розмірі 15 959 грн. (а.с.5).

З копіїпостанови провідкриття виконавчогопровадження від07.02.2022р.встановлено,що напідставі виконавчогонапису №52180 від 29 грудня 2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., було відкрито виконавче провадження №68518193 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС», заборгованість у розмірі 15 959 грн. (а.с.7).

З копії виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. зареєстрованого в реєстрі №52180 від 29.12.2021 року встановлено, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС» стягнуто заборгованість за Договором №ID6526842 від 13 квітня 2021 року за період з 12.06.2021 р. по 22.11.2021 р. у сумі 15 309 грн. та 650 грн. стягнуто плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом (а.с.6).

З копії договору кредитної лінії №ID6526842 від 13 квітня 2021 року та Додаткової угоди №АМ4836692 встановлено, що 13 квітня 2021 року ОСОБА_1 та ТОВ «ІНСТАФІНАНС» в електронній формі за допомогою електронного підпису було укладено електронний договір кредитної лінії на підставі якого ТОВ «ІНСТАФІНАНС» було надано ОСОБА_1 кредит в сумі 10 300 грн. з строком 30 днів (а.с.8-9).

З копії заяви про вчинення виконавчого напису встановлено, що представник ТОВ «ІНСТАФІНАНС» звертався із заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. про вчинення виконавчого напису на кредитному договорі №ID6526842 від 13 квітня 2021 року , номер кредиту в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії ID1311385. Для вчинення виконавчого напису нотаріусу було надано: договір кредитної лінії №ID6526842 від 13 квітня 2021 року, виписку з рахунку ОСОБА_1 про непогашену заборгованість за кредитним договором №ID6526842 та витяг з журналу дій інформаційно-телекомунікаційної системи та довідку про ідентифікацію ОСОБА_1 .

Між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису для стягнення заборгованності з підстав, що випливають з кредитних правовідносин.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків:

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приписами ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що при його вчиненні приватний нотаріус керувався статтею 87-91 Закону України «Про нотаріат», пунктом 2 Переліку документів за, якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ч.6 ст. 11, ст.12 Закону України "Про електронну комерцію".

Пунктами 1.1, 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, визначено наступне: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Зокрема, доповнено переліком після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. П.2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

На зазначений пункт посилався нотаріус у виконавчому написі.

Проте, при вчиненні виконавчого напису не враховано, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, а саме 17.06.2021, був визнаний судом незаконним та не чинними, а саме Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року: оскаржувані зміни порушують рівність кредитора та позичальника перед законом, визнаючи суб`єктивну і необґрунтовану належним (передбаченим законом) чином позицію заінтересованої особи (сторони кредитора) як істину на шкоду законним інтересам і сторони правочину (сторони позичальника). Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, з моменту її прийняття.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічна позиція викладена у постанові ВП ВС від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.

Оспорюваний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Бригідою В.О. 29.12.2021 - в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.

Відповідачем не доведено суду ту обставину, що серед документів наданих приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису був наданий оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку.

Спірний виконавчий напис вчинено на електронному кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, що є порушенням вимог ст.87 Закону України «Про нотаріат», постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999 та є безумовною підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Приймаючи до уваги вищевикладене та беручи до уваги заперечення позивача щодо розміру боргових зобов`язань перед відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позову та визнання виконавчого напису, вчиненого 29.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС» заборгованість у розмірі 15 959 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому у порядку ч.6 ст.141 ЦПК України суд має підстави стягнути із відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 992 грн. 40 коп.

З копії договору про надання правової допомоги № 31 від 01.08.2022 року встановлено, що позивач ОСОБА_1 та адвокат Вітвіцьций О.Ю. уклали договір про надання професійної правничої (правової) допомоги (а.с.11). Розмір гонорару обґрунтовано Розрахунком №31 від 01.08.2022р. про надання послуг і виконаної роботи адвокатом, згідно умов договору про надання правової допомоги №31 (а.с.12). З квитанції №31 від 01.08.2022 р. встановлено, що ОСОБА_1 здійснила оплату адвокату Вітвіцьцькому О.Ю. щодо надання послуг професійної правової допомоги у загальній сумі 3000 грн.(а.с.13).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає доведеним здійснення позивачами оплати професійної правничої допомоги у розмірі 3000 грн.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне на підставі ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст.ст. 4, 12, 13, 19,76-81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «ІНСТАФІНАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №52180 вчинений 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» заборгованості у розмірі 15 959 грн.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ««ІНСТАФІНАНС» на користь держави судовий збір у сумі 992 грн. 40 коп.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ««ІНСТАФІНАНС» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 3000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.В. Швець