Рішення № 10595249, 05.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.10                                                                                                     Справа№ 7/71

за позовом відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Львівської філії ВАТ “Укртелеком”

до відповідача комунальне підприємство «Львіврембудпостач»

про стягнення заборгованості

ціна позову 1344,59грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача - Чемерис І.І., юрисконсульт 2-ї категорії, довіреність в матеріалах справи

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Львівської філії ВАТ “Укртелеком” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення заборгованості з коммунального підприємства «Львіврембудпостач»в розмірі 1344,59, у тому числі: 1209,48грн. - основного боргу, 54,07грн. пені, 62,75грн.- інфляційних нарахувань, 18,29грн. 3% річних за невиконання зобов’язання.

Відповідно до позовної заяви, між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання послуг електрозв’язку. Внаслідок неналежного виконання своїх зобов’язань Відповідачем за договором в частині оплати утворився борг перед Позивачем.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, даними по особовому рахунку №8400, розрахунком боргу по особовому рахунку №8400, розрахунком заборгованості, договором №8400 від 18.09.2007р. та додатками до Договору, довіреністю на право здійснення представництва, статутом Позивача, положенням про Львівську філію, довідкою про включення Відповідача в ЄДРПОУ, довідками про включення Позивача та Львівської філії в ЄДРПОУ, платіжними дорученнями №1000325570-1831 та №1000325570-1984 від 12.02.2010р. з відмітками банку про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, поштовою квитанцією про надіслання кореспонденції Відповідачу, ст..ст.1, 54 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, стст.2, 3, ч.2 ст.36 Закону України «Про телекомунікації».

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/71 від 09.04.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12год. 55хв. 26.04.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області №7/71 від 26.04.2010р., в тому числі з метою забезпечення принципу змагальності.

Представнику Позивача оголошено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/71 від 09.04.2010р. та від 26.04.2010р., які скеровані в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №4612657 від 15.04.2010р. та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з’явилася, позовні вимоги підтримала повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: копію довіреності на право здійснення представництва; копію довідки про включення Відповідача в ЄДРПОУ серії АД №375074 станом на 23.04.2010р.; уточнений розрахунок заборгованості за Договором.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, явка визнана обов’язковою, про причини неявки не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до статуту відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», довідки з органу статистики серії АА №268716, ВАТ «Укртелеком»є юридичною особою, ідентифікаційний код 21560766, місцезнаходження –01030, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18.

Згідно положення, довідки з органу статистики серії АА №269889, Львівська філія відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»є структурим підрозділом ВАТ «Укртелеком»без права юридичної особи, ідентифікаційний код 01186030, , місцезнаходження –79000, м.Львів, вул..Дорошенка, 43.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АД №375074 станом на 23.04.2010р., з 24.01.2007р. по 23.04.2010р. комунальне підприємство «Львіврембудпостач»є юридичною особою, ідентифікаційний код 79066, місцезнаходження –79066, м.Львів, вул.Вулецька, 28.

Щодо стягнення 1209,48грн. основного боргу.

18.09.2007р. між Позивачем (Підприємство зв’язку) та Відповідачем (Споживач) укладено договір про надання послуг електрозв’язку №8400 (далі –Договір), відповідно до п.1 якого, Позивач надає послуги електрозв’язку, перераховані в Додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в Додатку 2.

Згідно п.4.1 Договору, послуги, які надаються Позивачем, сплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Відповідно до п.4.5 Договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим; за отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

Відповідно до п.4.6 Договору, у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Відповідно до п.п.7.1, 7.2 Договору, цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п’ять років; якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то Договір вважається дійсним на той же термін.

Відповідно до розрахунку заборгованості абонента комунальне підприємство «Львіврембудпостач»по особовому рахунку 8400, борг Відповідача перед Позивачем за період з грудня 2008р. по лютий 2010р. становить загалом 1209,48грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.           Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства . Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено , що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України ).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст.ст. 33, 36 Закону України “Про телекомунікації”, п. 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р., споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, зокрема за несвоєчасну оплату отриманих ними телекомунікаційних послуг.

Абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

Враховуючи вищенаведене та те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не наведено доводів та не подано доказів відсутності боргу перед Позивачем повністю чи частково, повної чи часткової оплати боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 1209,48грн. боргу підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 54,07грн. пені.

Позивач в позовній заяві надає розрахунок пені за порушення виконання зобов’язання, відповідно до якого, сума пені становить 54,07грн.; розрахунок проведено за період з липня 2009р. по грудень 2009р., вихідними даними для якого є сума боргу, період заборгованості, облікові ставки НБУ за відповідні періоди.

Проте, в судовому засіданні представником Відповідача подано уточнений розрахунок пені, відповідно до якого, розмір пені становить 50,29грн.

Відповідно до п.5.8 Договору, у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який розраховується пеня за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до Постанови НБУ від 12.06.2009 N343, розмір облікової ставки з 15.06.2009р. становив 11,0000%; відповідно до Постанови НБУ від 10.08.2009 N468, розмір облікової ставки з 12.08.2009р. становив 10,2500%.

З врахуванням наведеного, перевіривши правильність розрахунку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача пені підлягають до задоволення в розмірі 50,29грн., в стягненні пені в розмірі 3,78грн. слід відмовити.

Щодо стягнення 18,29грн. 3% річних та 62,75грн. інфляційних.

В додатку до позовної заяви Позивачем представлено розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, проведений за період з липня 2009р. по січень 2010р., вихідними даними для яких є: для 3% річних (сума боргу, період заборгованості, 3% річних); для інфляційних нарахувань (сума боргу, період заборгованості, встановлені для відповідних періодів індекси інфляції). Відповідно до проведених розрахунків, розмір 3% річних становить 18,29грн., інфляційних нарахувань –62,75грн.

Проте, в судовому засіданні представником Позивача представлено уточнений розрахунок заборгованості, відповідно до якого, розмір 3% річних становить 17,28грн., інфляційних нарахувань –62,75грн.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням наведеного, перевіривши правильність розрахунку, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних підлягають до задоволення в розмірі 17,28грн., в стягненні 1,01грн. 3% річних слід відмовити; позовні вимоги щодо стягнення 62,75грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

05.05.2010 року у відповідності до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.05.2010 року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ч.5 ст.124, п.п.2,3.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1,2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст.193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ст.ст. 33, 36 Закону України “Про телекомунікації”, п. 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р., договір про надання послуг електрозв’язку №8400 (далі –Договір) від 18.09.2007р., суд -

В И Р І Ш И В:

1.          В позові відмовити частково.

2.          Стягнути з комунального підприємства «Львіврембудпостач»(79066, м. Львів, вул. Вулецька,28, ідентифікаційний код 22416646) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»( 01030, м. Київ, б-р Шевченка, 18, ЄДРПОУ 21560766) 1209грн. 48коп. боргу, 50грн. 29коп. пені, 17грн.28коп. 3 % річних за невиконання зобов’язання, 62грн. 75коп. інфляційних нарахувань, 102грн. 00коп. державного мита та 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 3грн. 78коп. пені, 1грн. 01коп. 3% річних відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя