Постанова № 10594886, 14.04.2009, Хмельницький окружний адміністративний суд

справа № 2-а- 3642 /09/2270 /5

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року м.Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі: головуючого- судді Лабань Г.В. при секретарі- Вересняк А.А. представника позивача: Гарасимової Я.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України( далі Управління) у м. Хмельницькому до фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 Олександріни про стягнення заборгованості по сплаті фіксованого розміру страхового внеску в сумі 235, 32 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд до суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення недоїмки в сумі 235, 32грн.

Посилаючись на Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказує на те, відповідачка, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, порушує положення Закону щодо сплати страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі. Відповідач допустила заборгованість по сплаті страхових внесків за період з 01.01.2005р.по 30.03.2005року, як суб'єкт підприємницької діяльності, яка обрала особливий спосіб оподаткування. Відповідно до ст. 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" відповідач зобов'язаний сплачувати до Управління фіксований розмір страхових внесків за січень, лютий та 30 днів березня 2005 року із розрахунку 83.84грн. на місяць( 262грн.х32%=83.84грн.), де 262грн.-мінімальна заробітна плата станом на 01.01 2005року( передбачений законодавством розмір мінімального страхового внеску в першому кварталі 2005року).Станом на 27.02.2009 року заборгованість зі сплати фіксованого розміру страхованого внеску за січень-березень 2005 року складає 235, 32грн .

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому заборгованість в повному обсязі та видати виконавчий лист

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час та місце слухання справи була завчасно повідомлена. '

Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача. Судом явка відповідача в судове засідання не визнавалася обов'язковою. За таких обставин, з врахуванням думки представника позивача суд вважає можливим справу по суті розглянути у відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з підстав наведених нижче.

Відповідач - відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За змістом статті 17 вказаного Закону на платника страхових внесків покладені обов'язки щодо нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в повному обсязі в установлені строки. Згідно ч.6 ст. 20 цього ж Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для відповідача у відповідності з абз.2 ч.б ст.20 та п.1 ст. 14 названого Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є календарний місяць.

Відповідно до п.п.4 п.8 Прикінцевих положень Закону №1058-4 фізичні особи особи- суб"єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування(фіксований податок, єдиний податок, придбали спеціальний торговий патент), на, 'період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування, сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Статтею 45 закону України „Про Державний бюджет України на 2005 №2275 від 23.12.2004р. ^становлено фіксований розмір страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб- суб"єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування ( фіксований податок, єдиний податок), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, у розмірі мінімального внеску, визначеного Законом України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст.1 Закону №1058-4 від 09.07.2003 року мінімальний страховий внесок - це сума коштів. Що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати.

Відповідачка, у зв"язку з набранням чинності Закону України" Про вирішення питання щодо заборгованості суб"єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв"язку з не перерозподілом Державним казначейством України податків до ПФУ, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004року- 1 кварталу 2005 року" №3583 від 16.03.2006 року , який врегулював питання сплати фіксованої ставки на рівні між встановленою ставкою внеску та частиною єдиного або фіксованого податку, що не надійшли до ПФ у зв"язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004 року №2285-4, зобов"язана була сплатити за 1 квартал 2005 року 235, 32 грн .Розрахунок суми зазначений в акті №1216 від 04.12.2007 року.

Відповідно до розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що складені та підписані відповідачем, загальна сума заборгованості по страхових внесках за січень-березень 2005 року складає 235, 32грн. Управлінням відповідно до п.3 ст.106 закону, було пред"явлено до боржника вимогу про сплату боргу від 04.12.2007 року № 1787, повідомлення не оскаржено. Вказані внески відповідачкою не сплачено на день розгляду справи. Тому, заборгованість по сплаті страхових внесків станом на 14.04.2009року складає 235, 32грн. Наявність зазначеної заборгованості підтверджується наданими позивачем копіями картки особового рахунку.

У відповідності з вимогами ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються в судовому порядку.

Позивачем відповідно до вимог статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", направлена вимога, яка на момент подання адміністративного позову не задоволена та відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалася, а відтак є чинною та такою, що обґрунтовує факт узгодження недоїмки і є підставою для задоволення вимог позивача.

Відповідно до абзацу 8 пункту 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 11, ст. 99, 100, ст. 158 - 163, 186, 254 КАС України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 Олександріни ( проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в М.Хмельницькому (юридична адреса: м.Хмельницький, вул. Володимирська, 49) р/р 25609315826 у ВАТ „ Державний ощадний банк" м. Хмельницький МФО 315784, код 01526313 заборгованість в сумі 235.32грн .

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.