Рішення № 10594447, 22.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/27822.06.10 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватавтолюкс» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Аротехсервіс»

про стягнення 125874,90 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Соболь В.П. –представник позивача

Від відповідача Корх О.С. –представник відповідача

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 55490,00 грн. заборгованості по договору № 10 від 30.01.2008р., 70384,90 грн. неустойки, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –1258,75 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу –236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2010р. було порушено провадження у справі № 47/278 та призначено її до розгляду на 27.05.2010р., ухвалою від 27.05.2010р. відкладено до 15.06.2010р., а ухвалою від 15.06.10р. –до 22.06.10р.

В судовому засіданні 22.06.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов Договору № 10 від 30.01.2008р. не було здійснено оплату наданих послуг перевезення, оскільки позивач надав послуги на суму 56345,00 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 855,00 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 55490,00 грн. Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким проти заявлених позовних вимог заперечував посилаючись на те, що відповідно до п. 3.2 договору, факт надання послуг підтверджується підписаними обома сторонами акту виконаних робіт (надання послуг) та талонами замовника. Також відповідач зазначив, що згідно п. 3.4 договору, передумовою виникнення обов’язку відповідача по оплаті отриманих послуг є отримання від позивача рахунку фактури. Крім того відповідач звертав увагу суду на той факт, що відповідно до статті 925 ЦК України, до вимог які випливають з договорів перевезення застосовується строк позовної давності в один рік, а щодо вимог про стягнення штрафних санкцій відповідач звертає увагу суду на статтю 258 ЦК України, згідно з якою встановлено спеціальний строк позовної давності в один рік щодо зазначеної вимоги.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

          ВСТАНОВИВ:           

30.01.2008р. між позивачем –ТОВ «Приватавтолюкс», як виконавцем, та відповідачем –ТОВ «Аеротехсервіс», як замовником, було укладено Договір № 10 (далі –Договір № 10 від 30.01.2008), відповідно до умов якого, виконавець зобов’язується надати замовнику послуги з пасажирських перевезень (п. 1.1)

Умовами Договору № 10 від 30.01.2008 сторони погодили, що факт надання послуг по даному договору підтверджується двостороннє підписаним актом виконаних робіт, та талоном замовника (п. 3.2), замовник вносить на рахунок виконавця 50% передплати від суми замовлення за надання послуг. Другу частину оплати за надані послуги замовник сплачує згідно з наданими виконавцем рахунком, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним. В разі порушення строків розрахунків, виконавець має право не виконувати замовлень замовника до отримання належних йому грошових коштів і при цьому не відповідає за наслідки (п. 3.4), за несвоєчасну оплату транспортних послуг замовник сплачує 1 % несплаченої суми за кожен день прострочення платежу (п. 4.1).

Згідно з актами здачі приймання робіт (надання послуг) по договору № 10 від 30.01.2008р., а саме: № 0000762 за жовтень 2009р. на суму 18275,00 грн., № 0000947 за листопад 2009р. на суму 17010,00 грн., № 0001062 за грудень 2009р. на суму 17820,00 грн., № 0000117 за січень 2010р. на суму 3240,00 грн., підписаними повноважними представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), посвідченими печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг складає –56345,00 грн.

Позивач долучив до матеріалів справи довідку № 42 від 12.04.2010р., відповідно до якої відповідач частково оплатив послуги перевезення по акту № ОУ-00762, на суму 855,00 грн., що відповідачем по справі не заперечувалось.

Також позивачем долучено до матеріалів справи додаткові пояснення, картку № 361, та виписку з банку по особовому рахунку позивача, згідно з якими відповідач по рахунку № 116 від 31.01.2010р. перерахував позивачу 1240,00 грн. 21.05.2010р.

Відповідно до талонів замовника, від 30.10.2009р., 30.11.2009р., 30.12.2009р., 08.01.2010р., позивач передав рахунки, акти здачі приймання робіт (надання послуг), що підтверджується підписом представника позивача та представника відповідача.

Як зазначив позивач у позові відповідачем всупереч умов Договору № 10 від 30.01.2008р., не було здійснено оплату наданих послуг перевезення, оскільки позивач надав послуги на суму 56345,00 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 855,00 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –55490,00 грн.

Відповідач у відзиві позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечував посилаючись на те, що відповідно до п. 3.2 договору, факт надання послуг підтверджується підписаними обома сторонами актами виконаних робіт (надання послуг) та талонами замовника. Також відповідач зазначив, що згідно п. 3.4 договору, передумовою виникнення обов’язку відповідача по оплаті отриманих послуг є отримання від позивача рахунку фактури. Крім того відповідач звертав увагу суду на той факт, що відповідно до статті 925 ЦК України, до вимог які випливають з договорів перевезення застосовується строк позовної давності в один рік, а щодо вимог про стягнення штрафних санкцій відповідач звертає увагу суду на статтю 258 ЦК України, згідно з якою встановлено спеціальний строк позовної давності в один рік.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 909 ЦК за договором перевезення вантажу одна сторона зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Твердження відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні талони замовника судом відхиляються, оскільки позивачем разом з додатковими поясненнями було долучено талони замовника, відповідно до яких відповідач отримував акти, рахунки фактури, а отже і твердження про не отримання рахунків відповідачем, відхиляються судом також.

Посилання відповідача на ч. 3 статті 925 ЦК України, щодо застосування позовної давності в один рік судом відхиляються, оскільки відповідно до зазначеної статті до вимог що випливають з договорів перевезення вантажу, пошти позовна давність в один рік застосовується з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів), а предметом договору № 10 є надання послуги з пасажирських перевезень. Також суд звертає увагу на той факт, що відповідачем не визначений момент з якого останній здійснює відрахування позовної давності, з посиланням на конкретні норми транспортних кодексів (статутів).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як виконавець на виконання умов договору № 10 від 30 січня 2008р. надав послуги перевезення вантажу на загальну суму –56345,00 грн., які відповідачем було прийнято, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) та талонами замовника, а відповідач свої зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг, в строк передбачений п. 3.4 договору, тобто не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, не виконав, а лише здійснив часткову оплату на суму 855,00 грн. по акту № ОУ-000762 та 1240,00 грн. по рахунку № 116 від 31.01.2010р., що зазначено в додаткових поясненнях позивача. Оплата в сумі 54250,00 грн. –здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по Договору № 10 від 30 січня 2008р., існує непогашена заборгованість в сумі –54250,00 грн. (56345,00 (надано послуг) –855,00 (часткова оплата згідно з довідкою) –1240,00 (часткова оплата згідно картки та додаткових пояснень) = 54250,00), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, однак такою що підлягає задоволенню частково в сумі –54250,00 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті наданих послуг по договору № 10 від 30 січня 2008р., пені –70384,90 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Твердження відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності в один рік передбачений статтею 258 ЦК України, судом відхиляється, оскільки позивач здійснює нарахування штрафних санкцій по актам за 2009, 2010 рік, а отже строк позовної давності спливає в 2010, 2011 роках відповідно, та станом на момент звернення позивача до суду пропущено не було.

В свою чергу судом встановлено, що позивач заявляючи вимогу про стягнення пені не надав належного розрахунку, не зазначив конкретні дати виникнення заборгованості по кожному акту окремо та граничну дату нарахування штрафних санкцій, а лише зазначив кількість прострочених днів, а тому встановити період за який позивач здійснює нарахування штрафних санкцій - неможливо, а отже суд дійшов висновку про залишення позовної вимоги щодо стягнення пені в сумі 70384,90 грн. без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарсько процесуального кодексу України. Суд звертає увагу позивача, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову в частині стягнення 70384,90 грн. пені - без розгляду, позивач має право знову звернутися до Господарського суду в загальному порядку.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 54250,00 грн. –основного боргу.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеротехсервіс»(код ЄДРПОУ 25642627, адреса: 03057, м. Київ, вул. Металістів, 17, к. 401) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватавтолюкс»(код ЄДРПОУ 23081917, адреса: 54007, м. Миколаїв, вул. Електронна, 19-А) суму боргу в розмірі 54250 (п’ятдесят чотири тисячі двісті п’ятдесят) грн. 00 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –542 (п’ятсот сорок дві) грн. 50 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –101 (сто одна) грн. 71 коп.

3.          Позовну вимогу в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 70384,90 грн. - залишити без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарсько процесуального кодексу України.

4.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення –23.07.2010