Рішення № 10594308, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/21821.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і К"

До Акціонерного товариства закритого типу "Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна - Реставрація"

Про стягнення 270 799,99 грн.

                                                                                           Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Рейзин М.В. –предст. (дов. у справі);

Від відповідача: Медведєва К.С. –предст. (дов. у справі);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 30262,58 грн. основного боргу, 552,29 грн. пені, 5821,30 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 1343,15 грн. та судових витрат.

Ухвалою від 06.04.2010 порушено провадження у справі №47/218, розгляд якої призначено на 14.0.2010.

Ухвалою від 14.04.2010, у зв»язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 19.05.2010.

Представник позивача у судове засідання 19.05.2010 з»явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було виконано для відповідача роботи, відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а відповідачем вказані роботи були оплачені частково, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу.

Представник відповідача в судове засідання 19.05.2010 з’явився, надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених позивачем позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що у відповідача існує переплата за виконані позивачем по укладеному між сторонами договору роботи у розмірі 13187,92 грн.

В судовому засідання 19.05.2010 судом було оголошено про закінчення розгляду справи по суті та про перерву у судовому засіданні до 02.06.2010.

02.06.2010 розгляд справи не відбувся, у зв»язку з поданням представником відповідача заяви про відвід судді Станіка С.Р.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 08.06.2010 заяву про відвід судді Станіка С.Р. було відхилено.

Ухвалою від 10.06.2010 розгляд справи №47/218 було призначено на 23.06.2010.

Ухвалою від 23.06.2010 розгляд справи, у зв»язку з неявкою представника позивача у судове засідання, було відкладено на 21.07.2010.

У судове засідання 21.07.2010 з»явились представники обох сторін.

Представник позивача надав суду оригінали актів приймання виконаних підрядних робіт по договору №12/07 від 31.07.2006.

Представник відповідача 21.07.2010 подав через канцелярію господарського суду міста Києва клопотання про зупинення провадження у справі №47/218, підтримав його у судовому засіданні 21.07.2010 та просив суд зупинити провадження у справі №47/218, у зв»язку з тим, що ним подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва № 05-5-47/5443 від 21.05.2010 про повернення зустрічної позовної заяви Акціонерного товариства закритого типу "Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна - Реставрація" без розгляду, а Київським апеляційним господарським судом прийнято вказану скаргу до провадження.

Суд, розглянувши заявлене відповідачем клопотання, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про те, що підстав для зупинення провадження у справі № 47/418 не має, оскільки відповідно до вимог статті 79 Господарського процесуального кодексу України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов»язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а звернення Акціонерного товариства закритого типу "Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна - Реставрація" до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва № 05-5-47/5443 від 21.05.2010 –не перешкоджає вирішенню спору в справі № 47/218, а тому клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №47/218 судом відхиляється.

21.07.2010 судом оголошено рішення у справі №47/218.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2006 між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і К", в якості підрядника та відповідачем –Акціонерного товариства закритого типу "Україна - Реставрація", в якості замовника, було укладено договір № 12/07, відповідно до умов якого (п.1.1.), замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та умов цього договору виконання робіт по монтажу ситем водопостачання, каналізації, опалення, протипожежного водопроводу на насосної станції, вартість робіт по договору складає 2804950,80 грн., договірна ціна - є твердою та може бути змінена шляхом оформлення додаткових угод (п.п. 2.1., 2.2.), замовник перераховує підряднику аванс у розмірі до 10% від договірної ціни для придбання матеріалів і виробів (п. 6.1.), розрахунки за виконані роботи замовник здійснює щомісяця на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ –3 протягом 5 днів після підписання актів (п.6.2.), акти виконаних робіт готуються підрядником та передаються замовнику не пізніше 28 числа звітного місяця (п. 6.3.), замовник протягом 3-х днів перевіряє реальність актів та оформлює їх (п.6.4.), підрядник компенсує замовнику послуги ген підряду у розмірі 3% від вартості виконаних робіт в договірних цінах (п.6.5.), кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються через 15 днів після підписання акту приймання –передачі робіт по договору (п.6.6.), при затримці оплати в термін, передбачений п.6.2. договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0.5% від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення, однак сума пені не повинна перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період за яких сплачується пеня (п.8.2).

Додатковими угодами до цього договору, зокрема №01/01 від 18.09.2006 та №3 від 17.01.2008 між сторонами було обумовлено проведення додаткових робіт по цьому договору.

Згідно з довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт по договору №12/07 від 31.07.2006, які підписані уповноваженими представниками сторін та посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала: за період з вересня місяця 2006 –по січень місяць 2008 –3603824,00 грн.

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000024 від 31.10.2006 на суму 17013,64 грн., № ОУ –0000029 від 30.11.2006 на суму 12343,66 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні) замовником (відповідачем) були надані підряднику (позивачу) послуги генпідряду на суму 29357,30 грн.

Крім цього, позивачем було надано суду акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000013 від 29.09.2006 на суму 2684,12 грн. по рахунку №СФ-0000029 від 29.09.2006, який підписаний уповноваженими представниками сторін та посвідчений печатками останніх (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні) відповідно до якого замовником (відповідачем) були надані підряднику (позивачу) послуги генпідряду на суму 2684,12 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві між сторонами були також підписані акти взаємозаліку на суму 32041,42 грн. (31.12.2006) та 12020,50 грн. (29.02.2008).

Відповідно до виписок банку з особового рахунку позивача та платіжних доручень відповідача, відповідачем було оплачено позивачу по договору №12/07 від 31.07.2006 в період з 01.09.2006 по 03.09.2008 –3529500,00 грн.

При цьому, відповідно до платіжного доручення №883 від 01.09.2006 відповідачем було сплачено позивачу аванс згідно договорів №12/07 від 31.07.2006 та №03/08 від 07.08.2006 на суму 450000,00 грн. Як пояснив позивач у судовому засіданні, як аванс по договору №03/08 від 07.08.2006 ним було зараховано 37500,00 грн., а як аванс по договору №12/07 від 31.07.2006 –412500,00 грн.

Також, відповідачем було надано суду платіжне доручення №169 від 24.02.2006 на суму 30950,40 грн., відповідно до призначення платежу якого, відповідачем було оплачено позивачу вказану суму за виконання робіт по договору №07/02 від 15.02.2006.

Відповідачем надані суду листи до АКБ «Укрсоцбанк»за вих.№073 та 074 від 18.05.2010 з проханням змінити призначення платежу платіжних доручень №883 від 01.09.2006 та №169 від 24.02.2006. Відповіді банку на вказані листи, відповідачем суду не надано.

Оскільки відповідач оплатив виконані позивачем по договору №12/07 від 31.07.2006 роботи лише частково, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 30262,58 грн. основного боргу, 552,29 грн. пені, 5821,30 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 1343,15 грн. та судових витрат.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що всі підписані між сторонами довідки про вартість виконаних підрядних робіт за період з вересня місяця 2006 –по січень місяць 2008 –3603824,00 грн. не датовані, а тому суд вважає їх підписаними станом на кінець кожного відповідного місяця, як це передбачено умовами укладеного між сторонами договору (п.п.6.3., 6.4.).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, що підтверджується відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт по договору №12/07 від 31.07.2006 за період з вересня місяця 2006 –по січень місяць 2008, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача без заперечень, посвідчені печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні) на суму 3603824,00 грн., а відповідач, свого обов’язку щодо повної оплати виконаних позивачем робіт у строк, встановлений укладеним між сторонами договором (відповідно до п.6.2 вказаного договору, розрахунки за виконані роботи замовник здійснює щомісяця на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ –3 протягом 5 днів після підписання актів) не виконав, а лише частково оплатив вартість виконаних позивачем підрядних робіт в період з 01.09.2006 по 03.09.2008 на суму 3529500,00 грн. (відповідно до банківських виписок позивача та платіжних доручень відповідача за цей період). Також, відповідно до актів здачі-прийняття робіт ген послуг по договору № 12/07 від 31.07.2006 № ОУ-0000024 від 31.10.2006 на суму 17013,64 грн., № ОУ –0000029 від 30.11.2006 на суму 12343,66 грн., замовником (відповідачем) були надані підряднику (позивачу) послуги генпідряду на суму 29357,30 грн., а крім цього, відповідно до твердження позивача у позовній заяві між сторонами були підписані акти взаємозаліку на суму 32041,42 грн. (31.12.2006) та 12020,50 грн. (29.02.2008). Всього судом враховуються акти за послуги ген підряду та проведені між сторонами взаємозаліки на загальну суму 73419,22 грн. (акти за послуги ген підряду на загальну суму 29357,30 грн. + взаємозаліки на загальну суму 44061,92 грн.)

При цьому, суд не приймає як належні та допустимі докази у справі №47/218 надані сторонами акт здачі-прийняття робіт (за послуги генпіряду) № ОУ-0000013 від 29.09.2006 на суму 2684,12 грн. по рахунку №СФ-0000029 від 29.09.2006, платіжне доручення №169 від 24.02.2006 на суму 30950,40 грн., адже відповідно до призначення платежу якого, відповідачем було оплачено позивачу вказану суму за виконання робіт по договору №07/02 від 15.02.2006 та листи відповідача до АКБ «Укрсоцбанк»за вих.№073 та 074 від 18.05.2010 з проханням змінити призначення платежу платіжних доручень №883 від 01.09.2006 та №169 від 24.02.2006, оскільки відповіді банку на вказані листи, відповідачем суду не надано, а вищезгадані акт за послуги генпіряду № ОУ-0000013 від 29.09.2006 та платіжне доручення №169 від 24.02.2006 не мають відношення до правовідносин сторін, які виникли на підставі договору №12/07 від 31.07.2006 та згідно якого позивач просить суд стягнути заборгованість з відповідача.

Враховуючи наведене, за розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 904,78 грн. (3603824,00 грн. сума за виконані роботи –3529500,00 грн. часткова оплата відповідача –послуги генпідряду на суму 29357,30 грн. –проведені між сторонами взаємозаліки на загальну суму 44061,92 грн.), у зв»язку з чим, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу визнаються судом законними, обґрунтованими однак такими, що підлягають задоволенню частково.

Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 552,29 грн. пені, 5821,30 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 1343,15 грн.

Суд, розглянувши позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача пені (відповідно до умов п.8.4. укладеного між сторонами договору) прийшов до висновку про залишення вказаної позовної вимоги без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України, оскільки позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку цієї суми із зазначенням чіткого періоду прострочки, з урахуванням відповідних строків оплати та часткових оплат відповідача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 5821,30 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 1343,15 грн., то суд дійшов до наступного висновку.

Враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті виконаних позивачем робіт, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 904,78 грн., суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних законними та обґрунтованими, однак такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на нищевикладене.

Оскільки позивачем у розрахунку до позовної заяви здійснено нарахування 3% річних з 10.08.2008 по 31.01.2010, а витрат з урахуванням індексу інфляції з вересня місяця 2008 по грудень місяць 2009, то суд здійснив власний перерахунок витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних саме за ці періоди і прийшов до висновку, що сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 40,16 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

904.7810.08.2008 - 31.01.20105403 %40.16

а витрат з урахуванням індексу інфляції –178,24 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

01.09.2008 - 31.12.2009904.781.197178.241083.02

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 904,78 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 40,16 грн. та 178,24 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –11,23 грн. витрат по сплаті державного мита та 6,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 81, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна - Реставрація" (код ЄДРПОУ 21616277, місцезнаходження: 04070, м. Київ, Контрактова площа, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і К" (код ЄДРПОУ 19478780, юридична адреса: 02222, м. Київ, вул. Пухівська, 4, фактична адреса: 02222, м. Київ, вул. Пухівська, 8) 904 (дев»ятсот чотири) грн. 78 коп. основного боргу, 3% річних в розмірі 40 (сорок) грн. 16 коп., витрати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 178 (сто сімдесят вісім) грн. 24 коп., 11 (одинадцять) грн. 23 коп. витрат по сплаті державного мита та 6 (шість) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача 552,29 грн. пені –залишити без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

5.          В задоволенні позовних вимог в іншій частині –відмовити.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               С.Р.Станік