Ухвала суду № 105927244, 22.08.2022, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/1718/22

Номер провадження 1-кс/237/419/22

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

22.08.22 року м.Курахове

Слідчий суддя Мар`їнського районного суду Донецької області Ліпчанський С.М., при секретарі Бахтіяровій Н.В., за участю слідчого СВ ВП №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Борзило А.В., прокурора Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури Клименко С.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Старик А.О., розглянувши в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ ВП №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області в Донецькій області Борзило А.В., погоджене з прокурором Покровської окружної прокуратури Єфімовим О.І. за матеріалами досудового розслідування, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022052690000418 від 20.08.2022 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Мар`їнського ВП Волноваського ВП в Донецькій області, звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Покровської окружної прокуратури Єфімовим О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, оголошено воєнний стан на всій території України. Відповідно до Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 №341/2022 затверджено Законом № 2263-IX від 22.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб. Відповідно до Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 №573/2022 затверджено Законом № 2263-IX від 22.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб.

Так, 19.08.2022, у вечірній час доби, точний час під час досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Українськ Покровського району Донецької області, зустрівся з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і запропонував їм вчинити крадіжку вугілля на ст. Курахівка регіональної філії «Донецька залізниця», за адресою: Донецька обл.., смт. Курахівка, вул.. Вокзальна,43, на що останні погодилися.

Після чого, ОСОБА_1 , з метою реалізації їхнього єдиного злочинного умислу, привіз ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до смт. Курахівка Покровського району Донецької області, де дав указівки прибути на ст. Курахівка регіональної філії «Донецька залізниця» за адресою: Донецька обл.., смт. Курахівка, вул.. Вокзальна,43, з метою вчинення крадіжки. Таким чином, розподілили обов`язки наступним чином: ОСОБА_2 та

ОСОБА_3 здійснюють крадіжку вугілля з вагонів, а ОСОБА_1 , у свою чергу, після їхнього дзвінка повинен був приїхати на автомобілі марки «Iveco 35S13», д.н.з. НОМЕР_1 та забрати викрадене вугілля, з метою його подальшої реалізації у корисних цілях.

Після чого, 20.08.2022, приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з метою таємного викрадення чужого майна, а саме вугілля кам`яного марки Г(Г2) (0-100), яке належить ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», переслідуючи корисливі мотиви та ціль наживи, прибув разом з ОСОБА_3 на відкриту ділянку місцевості поблизу ст. Курахівка регіональної філії «Донецька залізниця», розташованої за адресою: Донецька область, Покровський район, смт. Курахівка, вул. Вокзальна 43.

Після чого, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, направилися до составу, який тимчасово знаходився на вказаній залізничній колії станції «Курахівка».

Підійшовши до составу, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залізли на напіввагон № НОМЕР_2 з вугіллям кам`яним марки Г(Г2) (0-100), та за допомогою рук насипали його до п`ятдесяти мішків, які заздалегідь принесли із собою, та таким чином здійснили його крадіжку, після чого по черзі скинули на землю мішки з вугіллям кам`яним марки Г(Г2) (0-100), загальною вагою 2080 кг., вартістю 3 934 грн. за 1000 кг., на загальну суму 8184,40 гривень, що належать ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», та почали переносити їх до кузову автомобілю марки «Iveco 35S13», д.н.з. НОМЕР_1 , на якому за попередньою домовленістю їх чекав ОСОБА_1 біля складського приміщення, розташованого біля будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , проте були затримані працівниками ВП №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконали всі дії, які вони вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

Таким чином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

20 серпня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185КК України. Під час допиту підозрюваний ОСОБА_1 свою провину не визнав.

У зв`язку з наявністю обґрунтованої підозри та наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий просить обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків по вказаному кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення. Більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник, заперечував проти клопотання, просив застосувати до його підзахисного більш м`який запобіжний захід, оскільки провину у скоєнні кримінального правопорушення його підзахисний не визнає, зауважив, що стороною обвинувачення не наведено жодного доказу про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам. Жодний із зазначених у клопотанні ризиків не існує, жодного разу від слідства та суду його підзахисний не переховувався, завжди прибував за викликом.

Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував у повному обсязі та підтримав свого захисника, просив визначити розмір застави.

Слідчий суддя дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, заслухавши думки учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що тримання під вартою є одним із видів запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України та містить необхідні відомості, які є обов`язковими в розумінні Закону.

Згідно вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри слідчим суддею враховується практика ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Наявність обґрунтованої підозри, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом огляду місця події від 20.08.2022;

-протоколом огляду предметів від 20.08.2022;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 21.08.2022;

-протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2 від 21.08.2022.

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 21.08.2022;

-протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 від 21.08.2022.

Слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах, доданих до клопотання, приходить до висновку, що сукупність вищенаведених матеріалів дають підстави вважати про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 слідчим суддею також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого та корисливого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, за вчинення якого, у разі встановлення його винуватості судом, останньому загрожує покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років. ОСОБА_1 не одружений, офіційно не працевлаштований, на утриманні малолітніх (неповнолітніх) дітей або осіб похилого віку не має, що у своїй сукупності свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків за місцем свого мешкання та свідчить про те, що ризик втечі ним може бути розцінений менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарань. У свою чергу, при запровадженому військовому стані в умовах збройної агресії РФ проти України, ОСОБА_1 , з метою уникнення від покарання, яке йому загрожує у разі встановлення його винуватості судом, може у тому числі вчинити спроби переховування на тимчасово окупованих територіях України, або умисно «скористатися» численною евакуацією населення України з зони бойових дій або наближеної до них до інших територій України, тобто існують реальні підстави вважати, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та (або)суду, тому цілком доведеним є ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, по кримінальному провадженню не проведено всі слідчі дії із представникомпотерпілого, свідками та підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме не проведенідопити та не проведено слідчі експерименти, не призначенатоварознавча експертиза, не проведено ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, таким чином існують ризики передбачені п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 незаконно буде впливати на представника потерпілого, свідків, експертівта інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню з метою перекручування ними своїх показів на його користь, з метою уникнення ним покарання, у тому числі шляхом вмовлянь, підкупу або погроз.

Враховуючи викладене, існує реальний ризик, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, потерпілого, експерта та інших підозрюваних у провадженні, тобто наявний реальний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведення його винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків за місцем свого мешкання та можливість впливу ним на підозрюваних, свідків, експерта та потерпілого у кримінальному провадженні, є ґрунтовними підставами для обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу виключно у вигляді тримання під вартою.

Крім того, вважаю, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків. Так, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту не зможуть попередити можливість переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та (або) суду та можливість впливу ним на підозрюваних, свідків, експерта та потерпілого у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні у зв`язку з чим слідчий суддя, вважає за можливе визначити розмір застави, який становитиме 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області в Донецькій області Борзило А.В., погоджене з прокурором Покровської окружної прокуратури Єфімовим О.І. за матеріалами досудового розслідування, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022052690000418 від 20.08.2022 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» терміном на 60 діб, тобто до 18.10.2022рокувключно із альтернативою визначення запобіжного заходу у вигляді застави.

Розмір застави згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначати у 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 104 000 грн.

Реквізити рахунку для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: отримувач коштів ТУ ДСА України в Донецькій області; код отримувача (код за ЄДРПОУ 26288796); банк отримувача ДКСУ, м. Київ; рахунок отримувавча UA828201720355259003000011792.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: не відлучатись з м. Курахове без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим в межах даного кримінального провадження; прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Вказані обов`язки, в разі внесення застави, покладаються на підозрюваного на строк два місяці.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 22 серпня 2022 року.

Слідчий суддя С.М.Ліпчанський