Рішення № 105919512, 01.07.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2022 року м. Київ № 640/9776/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальністю «Європромкоплект» про застосування адміністративного арешту коштів платника податків.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європромкоплект» (далі по тексту - відповідач) про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТОВ «Європромкомплект», а саме - р/р НОМЕР_1 , МФО 380526, назва банку АТ «КБ «ГЛОБУС».

Ухвалою суду від 15 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач відмовив у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, а тому позивач правомірно прийняв рішення про застосування арешту майна платника податків відповідно до статті 94 Податкового кодексу України.

Відповідачем 01 серпня 2019 року подано відзив на позов відповідно до якого проти задоволення позову заперечую у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі направлення від 29.01.2018 року №74/26-15-14-02-04 відповідно до пп.78.1.4 п.78.1, ст. 78 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 29.01.2019 року №1193, здійснено виїзд за податковою адресою підприємства відповідача, а саме: 02660, м. Київ, вул. Шимановського буд.2/1, кв.528.

За вказаною адресою директор ТОВ «ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ» Комков Є.О. відмовився допустити працівника податкового органу до перевірки, у зв`язку з чим складено акт від 30.01.2019 року №135/26-15-14-02-05 про недопуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ».

Відповідно до п.п.94.6.1. п.94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке накладається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його прав.

Пунктом 94.10. ст. 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника) обгрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2019 року, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 року у справі № 640/1737/19 за зверненням ГУ ДФС у м. Києві про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Європромкомплект» - відмовлено у відкритті провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.

У зв`язку з цим, 04 червня 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до суду в загальному порядку з позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту коштів платника податків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно пункту 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті (пункт 94.3 статті 94 ПК України).

Пунктом 94.2 статті 94 ПК України передбачено підстави для застосування адміністративного арешту майна, серед яких, зокрема, є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

За правилами пункту 94.19.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадку, визначеному, зокрема, пунктом 94.19.1, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється (пункт 94.21 статті Кодексу).

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд звертає увагу, що позивач просить застосувати адміністративний арешт грошових коштів платника податку - відповідача, як спосіб забезпечення виконання його обов`язків, визначених ст.81 Податкового кодексу України, щодо допуску до проведення позапланової перевірки.

В той же час, суд вважає, що у відповідача не було обов`язку допуску до проведення перевірки, оскільки він скористався правом визначеним п.5 ч.1 ст.81 Податкового кодексу України та оскаржив наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 29.01.2019 року №1193 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Європромкомплект» до суду (адміністративна справа №640/1707/19). Ухвалою суду від 15 лютого 2022 року провадження у справі закрито у зв`язку із тим, що дані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства.

Як вбачається з тексту даної ухвали, відповідач вважає наказ протиправним з тих підстав, що при врученні наказу Головного управління ДФС у місті Києві №1193 від 29 січня 2019 року ГДРІ Ляхно О.Ю. посадовим особам позивача не вручено наказу контролюючого органу вищого рівня, що свідчить про незаконність оскаржуваного наказу у відповідності до підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обгрунтованість підстав для застосування адміністративного арешту, а тому в задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у м. Києві (04116, вул. Шолуденка 33/19, місто Київ, код ЄДРПОУ 39439980) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Амельохін