Постанова № 10590143, 20.07.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2010 р.Справа № 3/47/10

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання Матієнко А.В.

за участю представників сторін 20.07.2010р.:

від прокуратури - Лянна О.Л.

від Державної екологічної інспекції в Миколаївській області – не з’явився

від ВАТ „Миколаївська ТЕЦ”– Лук’янова О.В.

розглянувши апеляційне подання

Прокурора Миколаївської області

та апеляційну скаргу

Державної екологічної інспекції в Миколаївській області

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 27.05.2010р.

у справі № 3/47/10

за позовом Прокурора заводського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області

до ВАТ „Миколаївська ТЕЦ”

про стягнення збитків на суму 1296647,30грн.,

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2010р., яка надіслана учасникам процесу 29.06.2010р., розгляд апеляційної скарги призначено на 20.07.2010р. Учасників судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, за погодженням присутніх сторін у судовому засіданні, яке відбулось 20.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

30.03.2010р. Прокурор Заводського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області звернувся до Господарського суду Миколаївської області із позовними вимогами про стягнення з ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” на користь держави шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря у сумі 1296647,30грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.05.2010р. (суддя Смородінова О.Г.) у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням Прокурор Заводського району м. Миколаєва звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2010р. по справі №3/47/10, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Також., Державна екологічна інспекція в Миколаївській області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2010р. по справі №3/47/10, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач з доводами наведеними в апеляційному поданні та апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення суду таким, що прийнято відповідно до обставин справи, вимог чинного законодавства та просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Прокурор підтримує апеляційне подання та просить його задовольнити.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та апеляційне подання підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, з наявних у справі матеріалів вбачається, що факт порушення зафіксовано матеріалами перевірки, проведеної в період з 17.11.2008р. по 27.11.2008р., в ході якої встановлено, що підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел - котлоагрегатів № 1 та № 2 не маючи спеціального дозволу.

18.11.2008р та 25.12.2008р. фахівцями інспекції здійснено відбір проб викидів зі стаціонарних джерел та здійснено вимірювання вмісту забруднюючих речовин, про що свідчать відповідні акти та протоколи за № 34 та 39.

За результатами перевірки було зроблено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі, виконано на підставі діючої на час порушення Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які завдані державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. № 38, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995р. за № 157/693.

Звертаючись із позовом прокурор виходив із того, що відповідно до частини 5 ст. 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Відповідно до вимог ст. 33 цього ж Закону особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до приписів, визначених ст. 34 зазначеного вище Закону, шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відмовляючи у задоволенні позову господарський суд дійшов висновку про відсутність вини товариства у несвоєчасному отриманні дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу, а відтак і у заподіянні шкоди державі, при цьому господарський суд послався на приписи ст. 1166 Цивільного кодексу України, за якою особа яка заподіяла шкоду звільняється від відповідальності якщо шкоду завдано не з її вини.

Між тим, судова колегія апеляційної інстанції не може погодитись із таким висновком суду, оскільки такий висновок не ґрунтується, а ні на нормах чинного законодавства на ні на матеріалах справи.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 302 затверджено Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи (далі Порядок). Останні зміни до зазначеного вище Порядку внесені постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2004р. № 769. Наведеним порядком також встановлено механізм продовження термінів дії дозволу.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що товариство не виконало вимоги Порядку затвердженого Постановою КМУ від13.03.2002р. № 302, а саме п. 11 та 14 за якими, товариство не звернулось у встановленому порядку та в установлений спосіб для продовження термінів дії ліцензії, а по друге за п.14 товариство мало право на судовій захист якщо на його думку контролюючі органи не виконали вимоги Постанови КМУ №302.

За таких обставин, та в силу вимог Закону України „Про охорону атмосферного повітря” посилання суду на ст. 1166 ЦК України є безпідставним.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.           

З огляду на викладене оскаржуване судове рішення прийнято при неповному з’ясуванні всіх обставин справи та неправильному застосуванні норм матеріального права, а відтак останнє підлягає скасуванню, а заявлений позов задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 27.05.2010р. зі справи №3/47/10 –скасувати, позов Прокурора Заводського району м. Миколаєва задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль” на користь держави (бюджет Заводського району ЕДРПОУ 23626096, р/р 31519921700003, МФО 826013, Банк ГУДКУ у Миколаївської області , КЕКД –24062100) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря в сумі 1296647, 30 грн.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя В.І. Жеков Судді В.І. Картере В.Т. Пироговський Повний текст постанови підписано 22 липня 2010р.