Рішення № 10590055, 15.07.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 рокуСправа №02/1049

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Головко О.В., за участю представників: позивача: Краснокутський В.В.- - за довіреністю, відповідача: не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

про стягнення 441 159 грн. 30 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 441 159 грн. 30 коп., в тому числі 372000 грн. боргу по кредиту, 65 782 грн. 76 коп. відсотків за користування кредитом та 3376 грн. 54 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків відповідно до договору № 31-03/08-К на кредитну лінію (відновлювальну) від 23 січня 2008 року.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в сумі 440 159 грн. 30 коп., в тому числі 372000 грн. боргу по кредиту, 64 782 грн. 76 коп. процентів, 3376 грн. 54 коп. пені та пояснив, що 18 червня 2010 року відповідачем частково сплачено відсотки за користування кредитом за серпень 2009 року в сумі 1 000 грн., що підтверджується випискою банку по особовому рахунку відповідача. Представник позивача просив задовольнити позов у вказаній сумі та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак, не зявився сам та не направив свого представника у жодне із трьох судових засідань, не подав відзив на позов, не направив заперечень проти вимог позивача. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, виходячи з того, що неявка відповідача чи його представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обовязком.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Столиця», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Столиця»відповідно до Статуту ПАТ «Банк Столиця»(позивач по справі, кредитодавець по договору) в особі керуючого філією ТОВ КБ «Столиця»у м. Черкаси Базик Людмили Іванівни, що діє на підставі Статуту банку, Положення про філію і довіреності, зареєстрованої в реєстрі за № 1761, та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (позичальник по договору, відповідач по справі), що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію№НОМЕР_2, уклали договір № 31-03/08-К на кредитну лінію (відновлювальну) від 23.11.2008 року, далі Договір, за умовами якого у період з 23 січня 2008 року по 22 січня 2011 року кредитодавець зобовязується надати Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти (кредит) у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 300000 грн. (ліміт) у будь-який день зазначеного періоду, а Позичальник зобовязується повернути кредит у строк не пізніше 22 січня 2011 року згідно графіку, встановленого в Додатку № 1 та сплатити проценти за користування ним за ставкою 19 % річних. Відповідно до п. 2.1. договору кредитодавець надає кредит на виробничі потреби, а саме: на облаштування приміщення автомийки та придбання обладнання, шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника в філії ТОВ КБ «СТОЛИЦЯ»у м. Черкаси, за заявою позичальника, для подальшого його використання за цільовим призначенням.

Договором № 1 від 26.03.2008 року про внесення змін і доповнень до кредитного договору сторони доповнили п.1.1. договору наступною редакцією: «У період з 26 березня 2008 року по 22 січня 2011 року кредитодавець зобовязується надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, та цільового характеру використання, грошові кошти (кредит) у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 400000 грн. у будь який день зазначеного періоду, а Позичальник зобовязується повернути кредит у строк не пізніше 22 січня 2011 року згідно графіку, встановленого в Додатку № 2 та сплатити проценти за користування ним за ставкою 19 річних».

Договором про внесення змін № 2 від 14.11.2008 року до договору на кредитну лінію (відновлювальну) сторони знову змінили п. 1.1. та виклали його в новій редакцій, а саме: «У період з 1 листопада 2008 року по 22 січня 2011 року кредитодавець на умовах, визначених цим договором зобовязується надати Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти (кредит) у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 372 000 грн. (ліміт) у будь-який день зазначеного періоду за заявою позичальника без додаткових спеціальних переговорів, а Позичальник зобовязується повернути кредит не пізніше 22 січня 2011 року згідно графіку, встановленого в додатку №3 та сплачувати проценти за користування кредитом за ставкою 23 % річних в національній валюті на визначених цим Договором умовах та виконати всі інші зобовязання в порядку та строки, визначені цим Договором».

Цим же договором сторони внесли зміни в інші пункти, зокрема, пункт 3.3. виклали у новій редакції, відповідно до якої «у випадку виникнення простроченої заборгованості за частиною кредиту (з урахуванням Договорів про внесення змін до Договору), проценти за користування кредитом, що вважається не повернутим в визначений Договором строк і відображається на рахунку простроченої заборгованості за кредитом, нараховуються Кредитодавцем за ставкою 33% річних і сплачуються Позичальником згідно умов п.3.2. Договору. »

Договором про внесення змін № 3 від 02.03.2009 року до договору на кредитну лінію (відновлювальну) сторони доповнили договір розділом 6 «Банківська таємниця».

Договором про внесення змін № 4 від 03 липня 2009 року до Договору сторони виклали у новій редакції Розділ 3 «Порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитом», в якому, зокрема, вказали, що проценти сплачуються за увесь період користування кредитом, щомісячно не пізніше 14 числа наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день закінчення строку дії Договору, нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється із дня фактичного надання кредиту до дня, який передує дню повного погашення кредитної заборгованості, застосовуючи при цьому метод «факт/факт».

Судом встановлено, що кредитний договір із договорами про внесення змін до нього відповідають вимогам чинного законодавства, підписані повноважним представником Банку «Столиця»та відповідачем особисто, кредитний договір містить в собі всі істотні умови, встановлені для договорів даного виду.

Як вбачається із поданих позивачем копій меморіальних ордерів та не заперечено відповідачем, останній протягом січня - квітня 2008 року отримав кредитні кошти к сумі 400 000 грн.; протягом вересня-жовтня 2009 року сплатив кредит в сумі 28 000 грн. Станом на день прийняття рішення його заборгованість по сплаті кредиту складає 372000 грн., в тому числі прострочена заборгованість по кредиту складає 240000 грн., оскільки відповідач зобовязався 25 числа кожного місяця, починаючи із 25.07.2009, сплачувати по 20 000 грн. кредиту, однак, він не виконав взяті на себе зобовязання за кредитним договором, не сплачував кредитні кошти в строки, установлені графіком погашення кредиту, що є додатком № 3 до Договору, тобто, прострочення сплати кредиту допустив із липня 2009 року.

Згідно п.5.3.1. договору кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту і сплати процентів, сплати неустойки та відшкодування інших збитків, заподіяних неналежним виконанням зобовязань Позичальником за Договором.

Умова цього пункту кредитного договору відповідає припису статті 1050 Цивільного кодексу України, в частині 2 якої вказано, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України положення частини 2 статті 1050 Кодексу застосовуються до відносин за кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобовязань, які згідно із статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що Кредитодавець щомісячно нараховує проценти за користування кредитом за період з 01 по 30 (31) число поточного місяця, а позичальник щомісячно сплачує проценти не пізніше 14 числа наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день закінчення строку дії Договору, на рахунок № 20688503010107.

Позивачем заявлена у позовній заяві до стягнення прострочена заборгованість по процентах в сумі 65782 грн. 76 коп. по 27.04.2010. Однак, як вбачається із поданої представником позивача виписки по особовому рахунку клієнта ОСОБА_2, ним 18 червня 2010 року, тобто після подання позову до суду, погашено проценти за користування кредитом за серпень 2009 року в сумі 1 000 грн. і заборгованість по прострочених відсотках станом на день прийняття рішення складає 64 782 грн. 76 коп. Таким чином в частині вимоги про стягнення 1 000 грн. процентів провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в звязку з відсутністю предмету спору в цій частині позовної вимоги.

Судом встановлено прострочення відповідачем сплати строкових платежів по кредиту та прострочення сплати процентів за користування кредитом. Відповідач не заперечив доводи позивача, не спростував встановлені факти, не подав суду доказів проведення розрахунку із позивачем в повному обсязі відповідно до умов кредитного договору, не подав доказів зміни графіка погашення заборгованості чи зміни термінів погашення сум кредиту чи процентів.

Отже, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 372 000 грн. боргу по кредиту та 64782 грн. 76 коп. прострочених процентів законною і обгрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем, тобто такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 6.1.1. договору у випадку порушення строків сплати процентів Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки.

Заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 3376 грн. 54 коп. за розстрочення сплати процентів по кредитному договору № 31-03/08-К від 23 січня 2008 року з 29.10.2009 по 27.04.2010 підлягає до задоволення як така, що відповідає чинному законодавству та умовам кредитного договору, не спростована відповідачем, підтверджена розрахунками позивача. Розрахунок пені виконано вірно.

Виходячи із того, що частина боргу була погашена відповідачем після подання позову, на підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають повному відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 4411 грн. 60 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 1 000 грн. процентів.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (18029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»(04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, буд. 29-Б, ідентифікаційний код 26520464) - 372000 грн. боргу по кредиту, 64782 грн. 76 коп. процентів, 3376 грн. 54 коп. пені, 4411 грн. 60 коп. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

Рішення підписане суддею 19.07.2010.