Рішення № 10590034, 19.07.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" липня 2010 р.Справа № 6/461-Н За позовом: Прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі

1. Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в областях

2. Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький

до 1. Хмельницької районної державної адміністрації, м. Хмельницький;

2. Приватного підприємця ОСОБА_1 с. Розсоша Хмельницького району

за участю третіх осіб на стороні позивачів без самостійних вимог на предмет спору

1. Хмельницького обласного управління лісового господарства м. Хмельницький

2. Управління держкомзему у Хмельницькому районі Хмельницької області

3. Агрофірми „Проскурів” м. Хмельницький

4. Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області м. Хмельницький

5. Державне підприємство „Хмельницьке спеціалізоване лісогосподарське агропромислове

підприємство „Хмельницькоблагроліс” м. Хмельницький

про - скасування як незаконне розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №929/04-р від 12.08.2004 року „Про проведення інвентаризації земельної ділянки гр. ОСОБА_1 на території Розсошанської сільської ради”;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.09.2004 року №104, укладеного між

Хмельницькою райдержадміністрацією та ПП ОСОБА_1

Суддя Танасюк О.Є.

За участю представників сторін:

позивачів : 1. не зявився

2. Назарчук В.М. по довіреності № 99/13-12-127/2009 від 14.01.2009р.

відповідачів : 1. не зявився

2. не зявився

третіх осіб : не зявились

за участю : Романюк Р.Л.. - помічника прокурора відділу прокуратури Хмельницького району

Суть спору: Прокурор Хмельницького району звернувся з позовом до суду в інтересах позивачів, в якому просив скасувати як незаконні розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №237/02-р від 09.07.2002 року „Про надання земельної ділянки гр. України ОСОБА_1 для будівництва кафе та зони відпочинку” та №929/04-р від 12.08.2004 року „Про проведення інвентаризації земельної ділянки гр. ОСОБА_1 на території Розсошанської сільської ради” та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 14.09.2004 року №104, укладеного між Хмельницькою райдержадміністрацією та ПП ОСОБА_1.

Представник позивача-1 в засіданні суду 04.02.2009р. повідомив суд про те, що оскаржуване розпорядження №237/02-р від 09.07.2002 року „Про надання земельної ділянки гр. України ОСОБА_1 для будівництва кафе та зони відпочинку” скасовано за протестом прокурора згідно розпорядження Хмельницької райдержадміністрації № 948/08 від 04.08.2008р., про що прокуратуру Хмельницького району було повідомлено. Крім того, подав лист Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства за вих № 02-98 від 02.02.2009р. з інформацією про те, що земельні ділянки субєктів підприємницької діяльності, в тому числі і ПП ОСОБА_1 розташовані поза межами ДП „Хмельницьке лісомисливське господарство”.

Прокурор в порядку ст.ст. 22, 29, 78 ГПК України подав письмове уточнення, узгоджене із позивачами, згідно якого просив суд скасувати як незаконне розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №929/04-р від 12.08.2004 року „Про проведення інвентаризації земельної ділянки гр. ОСОБА_1 на території Розсошанської сільської ради” та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 14.09.2004 року №104, укладений між Хмельницькою райдержадміністрацією та ПП ОСОБА_1.

Подане клопотання про зменшення позовних вимог ухвалою суду від 12.02.2009р. прийнято

Також у письмовому поясненні за вих № 806-08 від 09.07.2009р. повідомив про те, що відповідно до ст.55 Земельного кодексу України: 1.До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. 2. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках. Тобто, полезахисні лісові смуги, захисні насадження на смугах відводу залізниць, автомобільних доріг, каналів гідротехнічних споруд та водних об'єктів, про що в попередньому судовому засіданні зазначав представник відповідача, відносяться до земель лісогосподарського призначення (лісового фонду).

Крім цього, прокурор у письмовому поясненні зазначає, що земельна ділянка ПП ОСОБА_1 давалась із земель лісового фонду не для ведення лісового господарства, а для будівництва кафе та зони відпочинку. Проте, пункт "в" вказаної вище статті 55 ЗК України не надає районній державній адміністрації повноважень для надання земельної ділянки ОСОБА_1 із земель лісового фонду (лісогосподарського призначення) для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району. Для цих потреб (будівництва об'єктів) можуть бути надані земельні ділянки лише відповідної категорії. Аналогічні положення закріплено і в ст.149 ч.5 Земельного кодексу України.

Представниками позивачів 24.08.2009р. додано до матеріалів справи лист № 37 від 13.08.2009р. Державного підприємства "Хмельницьке спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Хмельницькоблагроліс" згідно якого повідомлено , що рішенням третьої сесії Розсошанської сільської Ради народних депутатів від 29.05.1995 р. № 2 "Про передачу земель в колективну власність агрофірмі " Проскурів" Хмельницького району передано у колективну власність 3 411,8 га землі. Дане рішення сільської ради прийняте на підставі протоколу загальних зборів членів колективу від 15.02.1994 р. та стосується передачі Агрофірмі "Проскурів" земельної ділянки площею 3 411, 8 га в колективну власність. На підставі даного рішення сесії Розсошанською сільською радою народних депутатів 20.02.1996 р. Агрофірмі " Проскурів" видано Державний акт на право колективної власності на земельну ділянку площею 3 411,8 га. в т. ч. лісовий фонд - 266,6 га. Земельна ділянка лісогосподарського призначення, яка використовується ПП ОСОБА_1 для обслуговування зони відпочинку та кафе "Загадка" площею 0,36 га, знаходиться на території земель лісогосподарського призначення Агрофірми "Проскурів".

Листом за вих. №66 від 05.02.2010р. ДП „Хмельницьке спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство „Хмельницькоблагроліс” відкликало лист за №37 від 13.08.2009р.

Відповідно до листа за № 991 від 03.08.2009 року служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, згідно якого повідомлено, що смуга відведення автомобільної дороги Житомир - Чернівці на території Розсошанської сільської ради біля кафе "Загадка" згідно державного акту на право постійного користування землею І-ХМ № 000205 від 30.08.1996р. складає 65м, а також подано Державний акт на право постійного користування землею І-ХМ № 000205 від 30.08.1996р. Хмельницькому обласному управлінню по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг згідно розпорядження Хмельницької райдержадміністрації від 19.07.1996 року № 292-р .

Помічник прокурора, а також представник позивача-2 в судовому засіданні підтримали позицію прокурора з приводу заявлених позовних вимог та просять задоволити позов з врахуванням поданого прокурором 12.02.2009р. уточнення позовних вимог.

Представник відповідача-1 (Хмельницька райдержадміністрація) в засіданні суду зазначив, що розпорядження №237/02-р від 09.07.2002 року „Про надання земельної ділянки гр. України ОСОБА_1 для будівництва кафе та зони відпочинку” скасовано за протестом прокурора згідно розпорядження Хмельницької райдержадміністрації № 948/08 від 04.08.2008р., у вирішенні даного спору покладається на думку суду.

Представник відповідача-2 (ПП ОСОБА_1) у дане судове засідання не зявився, проте у відзиві на позов № 01-24/6720 від 07.07.2009р. проти позову заперечував, посилаючись на те, що земельною ділянкою ПП ОСОБА_1 користується правомірно на підставі прийнятих розпоряджень та договору оренди. Також звертає увагу суду, що згідно договору оренди земельної ділянки № 104 від 14.09.2004р. земельна ділянка надана для обслуговування вже існуючих бази відпочинку та кафе. Крім того використання земельної ділянки для експлуатації бази відпочинку та кафе повністю відповідає цільовому призначенню земельної ділянки та будь-яких доказів про зміну цільового призначення земельної ділянки позивачем не надано.

Представник третьої особи 1 (Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства) в судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи 2 (Управління Держкомзему у Хмельницькому районі) в дане судове засідання не зявився, проте у листі № 4-2-6/1397 від 14.10.2009р. зазначив, що відповідно до п.2.1.розділу 2 договору оренди земельної ділянки від 14.09.2004р. № 104 укладеного між Хмельницькою районною державною адміністрацією та ПП ОСОБА_1, земельна ділянка надається для обслуговування зони відпочинку та кафе „Загадка”. З часу укладення даного договору оренди земельної ділянки та на сьогодні цільове використання даної земельної ділянки не змінювалося.

Представник третьої особи 4 (Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області) в дане судове засідання не зявився, проте у клопотанні № 1645 від 09.12.2009р. підтримав позицію, викладену у письмовому поясненні від 24.09.2009р. за № 1234, що спірна земельна ділянка є суміжною з земельною ділянкою дорожнього господарства, а також просить розглядати справу без участі представника.

Представник третьої особи 5 (ДП „Хмельницьке спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство „Хмельницькоблагроліс”) в судовому засіданні підтримав подане в адресу суду клопотання № 66 від 05.02.2010р., про відкликання листа № 37 від 13.08.2009р. Також повідомив, що після перевірки даних встановлено відсутність даних, які б вказували що землі, на яких знаходиться кафе „Загадка” дійсно належать Агрофірмі „Проскурів”.

Крім цього, подано дані про площі земельних ділянок лісогосподарського призначення на які було припинено право постійного користування СЛКП „Діброва” і які розпорядженням голови Хмельницької облдержадміністрації № 633/200-р від 24.12.2008р. передані ДП „Хмельницьке спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство „Хмельницькоблагроліс” в постійне користування.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Хмельницька районна державна адміністрація як субєкт підприємницької діяльності юридична особа зареєстрована Хмельницькою районною державною адміністрацією 04.10.1995р. про що видано свідоцтво про державну реєстрацію № 241672 серія АОО, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки Головного управління статистики в Хмельницькій області № 406 від 05.09.2007р.

ОСОБА_1 с. Розсоша Хмельницького району як субєкт підприємницької діяльності фізична особа зареєстрована Хмельницькою районною адміністрацією 08.08.2002р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_2.

14.05.2002р. розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації № 168/02-р створено комісію по вибору земельної ділянки під будівництво кафе та зони відпочинку ПП ОСОБА_1 на перехресті автошляху Хмельницький-Камянець-Подільський, Хмельницький-Скібнево на території Розсошанської сільської ради.

Згідно акту вибору земельної ділянки під будівництво кафе та зони відпочинку вказаною вище комісією ПП Ковальській здійснено вибір земельної ділянки заг. площею 0,20га в лісовому масиві на землях Розсошанської сільської ради.

Відповідно до висновку Державного управління екології та природних ресурсів в Хмельницькій області за вих. № 04/1663 від 19.05.2002р., ділянка під розміщення бази відпочинку запроектована на землях не сільськогосподарського призначення, займає площу 0,2га, розташована на відстані 30м від автодороги Хмельницький-Камянець-Подільський, вільна від забудови, зелені насадження, що проростають на вибраній ділянці, зносу не підлягають. Зокрема зазначено, що проектною документацією передбачено будівництво приміщення кафе на 10 посадочних місць та встановлення 3-х пересувних деревяних споруд для відпочинку. Територія зони відпочинку упорядковується малими архітектурними формами, пішохідними доріжками, декоративним дизайном.

Відділом земельних ресурсів Хмельницького району було дано висновок, в якому зазначено, що районний відділ земельних ресурсів погоджується з місцем розташування названого обєкту на земельній ділянці за межами населеного пункту площею 0,20га, в т.ч. лісів 0,20 га без права вирубки.

Аналогічний висновок був даний головним архітектором Хмельницького району П.Б.Нестером.

09.07.2002р. розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації № 237/02-р ПП ОСОБА_1 надано із земель державної власності на території Розсошанської сільської ради земельну ділянку площею 0,20 га, в т.ч. лісів 0,20 га в довгострокову оренду з правом придбання земельної ділянки у власність.

12.07.2002р. розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації № 246/02-р надано дозвіл приватному підприємцю ОСОБА_1 на будівництво кафе та зони відпочинку на перехресті автошляху Хмельницький-Камянець-Подільський, Хмельницький-Скібнево на території Розсошанської сільської ради.

20.12.2002р. рішенням Хмельницької районної ради ІV скликання четвертої сесії погоджено надання земельної ділянки ПП Ковальській для будівництва кафе та зони відпочинку на території Розсошанської сільської ради загальною площею 0,20 га лісів на умовах довгострокової оренди строком на 25 років з правом придбання у власність.

24.06.2003р. Хмельницькою районною державною адміністрацією винесено розпорядження № 387/03-р про створення державної технічної комісії по прийняттю в експлуатацію закінчених будівництвом зони відпочинку та кафе „Загадка” ПП ОСОБА_1 на автодорозі Хмельницький-Камянець-Подільський на території Розсошанської сільської ради, а 02.07.2003р. розпорядженням за № 419/03-р Хмельницькою районною державною адміністрацією затверджено акт державної технічної документації.

28.08.2003р. виконавчим комітетом Розсошанської сільської ради прийнято рішення № 29 про оформлення права власності на приміщення кафе та будівлі зони відпочинку загальною площею 362,9 кв.м.

На підставі даного рішення 12.09.2003р. ПП ОСОБА_1 Розсошанською сільською радою Хмельницького району видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САА № 687347 загальною площею 362,9 кв.м та зареєстровано в Хмельницькому БТІ, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1464511 від 12.09.2003р.

12.08.2004р. згідно розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації № 929/04-р прийнято рішення про проведення інвентаризації земельної ділянки наданої в користування на умовах оренди громадянці ОСОБА_1 що знаходиться за межами с. Розсоша Розсошанської сільської ради та внести зміни до договору оренди.

Відповідно до висновку відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Хмельницького району №79 від 21.06.2004р. погоджено матеріали інвентаризації земельної ділянки, при цьому зазначено, що до розміщення обєкта замовник може приступити лише після отримання дозволу в державній інспекції архітектурно-будівельного контролю Хмельницької райдержадміністрації.

Згідно висновку Хмельницького районного відділу земельних ресурсів погоджено матеріали інвентаризації загальною площею 3666,18 м.кв., в тому числі ділянка №1: під будівлями 311,66 м.кв., під під навісами 47,45 м.кв., під альтанками 23,48 м.кв., під проходами та площадками 603,55 м.кв., під клумбами 49,75 м.кв., ліс 1241,06 м.кв., трансформатор 12,16 м.кв.; ділянка №2 : під проходами та площадками 198,51 м.кв., ліс 1178,56 м.кв.

14.09.2004р. між Хмельницькою районною державною адміністрацією, як орендодавцем та ПП ОСОБА_1, як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки № 104, зареєстрованого у регіональній філії „Центру земельного державного кадастру у Хмельницькому районі”, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 127 від 18.11.2004р., згідно п. п.1.1., 1.2. яких орендодавець передає орендарю, а орендар приймає в довгострокову оренду з правом викупу земельну ділянку розміром 3666,18 га на підставі розпорядження Хмельницької районної держадміністрації Хмельницької області № 929/04-р від 12.08.2004р.

Відповідно до п.1.2. даного договору, земельна ділянка надається орендарю для обслуговування зони відпочинку та кафе „Загадка”. Орендар для використання земельної ділянки за призначенням поліпшує її стан шляхом очищення її від сміття, а також з дозволу відповідних органів будує на ній капітальні будинки та споруди.

Згідно п.3.1., договір укладається строком на 25 років з дня його реєстрації.

Відповідно до акту (без номера і дати) встановлено межі земельної ділянки в натурі, яка передається в оренду.

Між сторонами по справі підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв на підставі договору оренди земельної ділянки № 104 від 14.09.2004р. земельну ділянку площею 3666,18 га, яка знаходиться за межами с. Розсоша.

На підставі договору оренди земельної ділянки № 104 від 14.09.2004р. ПФ „П.В.М.” було виготовлено технічну документацію із землеустрою по інвентаризації земель ПП ОСОБА_1 , яка включає викопіювання з плану Хмельницького району, кадастровий план, відповідно до якого, надана позивачу в довгострокову оренду земельна ділянка межує із земельною ділянкою державної власності і землями загального користування.

23.07.2008р. за № 116 Прокуратурою Хмельницького району внесено протест на розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації № 237/02-р від 09.07.2002р. „Про надання земельної ділянки гр. України ОСОБА_1 для будівництвам кафе та зони відпочинку” та № 929/04-р від 12.08.2004р. „Про проведення інвентаризації земельної ділянки гр. ОСОБА_1 на території Розсошанської сільської ради”.

04.08.2008р. за наслідками розгляду протесту прокурора, розпорядженням голови Хмельницької районної державної адміністрації № 948/08-р скасовано зазначене вище розпорядження голови Хмельницької райдержадміністрації від 09.07.2002р. № 237/02-р.

11.02.2009р. за вих. № 806-08 прокуратурою Хмельницького району подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд скасувати як незаконне розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №929/04-р від 12.08.2004 року „Про проведення інвентаризації земельної ділянки гр. ОСОБА_1 на території Розсошанської сільської ради” та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 14.09.2004 року №104, укладений між Хмельницькою райдержадміністрацією та ПП ОСОБА_1.

Рішенням господарського суду у справі № 16/8/683-н від 02.04.2009р. позов прокурора Хмельницького району в інтересах держави, в особі Хмельницької районної державної адміністрації, в особі Хмельницької обласної ради, м. Хмельницький до 1. Розсошанської сільської ради, с. Розсоша Хмельницького району; 2. Агрофірми „Проскурів”, с. Розсоша Хмельницького району; 3. Акціонерного товариства агрофірми „Проскурів”, с. Розсоша Хмельницького району про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою задоволено частково. Визнано недійсним Державний акт серії ХМ, номер відсутній, виданого 20.02.1996 р. Акціонерному товариству Агрофірмі „Проскурів” на право постійного користування на земельних ділянках площею 699,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розглядом матеріалів справи № 16/6/683-н судом встановлено що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 699,5 га видано Акціонерному товариству Агрофірмі „Проскурів” на підставі рішення третьої сесії Розсошанської сільської Ради народних депутатів від 29.05.1995 р. № 2 „ Про передачу земель в колективну власність агрофірмі „Проскурів” Хмельницького району”. Між тим, вищевказане рішення сільської ради прийняте на підставі протоколу загальних зборів членів колективу від 15.02.1994 р. та стосується передачі Агрофірмі „Проскурів” земельної ділянки площею 3 411,8 га в колективну власність. На підставі даного рішення сесії Розсошанською сільською Радою народних депутатів 20.02.1996 р. видано Агрофірмі „Проскурів” Державний акт на право колективної власності на земельну ділянку площею 3 411,8 га. При цьому в даному рішенні відсутні будь які висновки стосовно надання чи виділення Акціонерному товариству Агрофірмі „Проскурів” оспорюваної земельної ділянки.

В листі Державного підприємства „Хмельницьке спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство „Хмельницькоблагроліс” за вих. №37 від 13.08.2009р. зазначено, що на підставі рішення 3 сесії Розсошанської сільської ради народних депутатів від 29.05.1995р. №2 „Про передачу земель в колективну власність агрофірмі „Проскурів” Хмельницького району” 20.02.1996р. агрофірмі „Проскурів” видано Державний акт на право колективної власності на земельну ділянку площею 3411,8га в т.ч. лісовий фонд 266,6га. Також у листі зазначено, що земельна ділянка лісогосподарського призначення, яка використовується ПП ОСОБА_1 для обслуговування зони відпочинку та кафе „Загадка” площею 0,36га знаходиться на території земель лісогосподарського призначення агрофірми „Проскурів”.

Проте, в ході проведеної перевірки даних ДП„Хмельницьке спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство „Хмельницькоблагроліс” встановлено відсутність даних, які б вказували, що дані землі, на яких знаходиться кафе „Загадка” дійсно належать агрофірмі „Проскурів” . Листом за вих. №66 від 05.02.2010р. ДП „Хмельницьке спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство „Хмельницькоблагроліс” відкликало лист за №37 від 13.08.2009р. Крім цього надано дані про площі земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею 2848,0га на які було припинено право постійного користування СКП „Діброва” і які розпорядженням голови Хмельницької облдержадміністрації №633/200-р від 24.12.2008р. було передано в постійне користування ДП „Хмельницьке спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство „Хмельницькоблагроліс”.

Відповідно до листа Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства № 02-98 від 02.02.2009р., земельна ділянка ПП ОСОБА_1 розташована поза межами ДП „Хмельницьке лісомисливське господарство”.

Управління Держкомзему у Хмельницькому районі в листі за №4-2-6/1397 від 14.10.2009р. повідомило, що відповідно до п.2.1.розділу 2 договору оренди земельної ділянки від 14.09.2004р. № 104 укладеного між Хмельницькою районною державною адміністрацією та ПП ОСОБА_1, земельна ділянка надана для обслуговування зони відпочинку та кафе „Загадка”. З часу укладення даного договору оренди земельної ділянки та на сьогодні цільове використання даної земельної ділянки не змінювалося.

24.09.2009р. у письмовому поясненні за №1234 Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області повідомила, що смуга відведення автомобільної дороги Житомир-Чернівці на території Розсошанської ради біля кафе „Загадка” згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ХМ №000205 від 30.08.1996р. складає 65м. Спірна земельна ділянка є суміжною з земельною ділянкою дорожнього господарства.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до п.5 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Згідно ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

При цьому, ч.2 даної статті підставою представництва у суді інтересів громадянина визначає; його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст.29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст.2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З наведених правових норм вбачається, що цивільним законодавством регулюються приватні, цивільні відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників. Публічні відносини, засновані на владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, податкові, бюджетні відносини цивільним законодавством не регулюються.

При цьому, учасником цивільних відносин можуть бути держава, державні органи, органи місцевого самоврядування та інші суб'єкти публічного права. У межах цих цивільних відносин можуть оскаржуватись нормативно-правові акти або правові акти індивідуальної дії, видані вказаними суб'єктами публічного права, якщо вони порушують цивільні права або інтереси.

Відповідно до чинного законодавства земля є обєктом цивільних прав і обовязків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод.

Із урахуванням наведеного, спір, пов'язаний із захистом права користуванню землею є таким, що пов'язаний із захистом цивільних прав і охоронюваних законом інтересів, тобто є спором про право.

Згідно з ст.1 Господарського кодексу України, цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

З наведених правових норм вбачається, що у межах господарських відносин можуть оскаржуватись акти органів державної влади, місцевого самоврядування та інших суб'єктів, що ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації від 12.08.2004р. № 929/04-р прийнято рішення про проведення інвентаризації земельної ділянки наданої в користування на умовах оренди громадянці ОСОБА_1 що знаходиться за межами с. Розсоша Розсошанської сільської ради та внести зміни до договору оренди.

Відповідно до Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 26.08.1997р. за №85, метою проведення інвентаризації земель населених пунктів є створення інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання і охорони земельних ресурсів, оподаткування.

Згідно з п. 2.1 вказаного Положення замовниками робіт по інвентаризації земель є виконавчі органи міських, селищних рад.

Відповідно до ст.25 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 статті 26 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно з ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Тобто наявність рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки, а, відтак, договір оренди є наслідком виконання відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що в рішенні Конституційного Суду України від 01.04.2010р. у справі №1-6/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України проаналізовано повноваження та компетенцію адміністративних судів щодо судового захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб, прав та законних інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій, врегульовані Конституцією України та іншими законами України.

Зокрема, Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що при вирішенні сільськими, селищними, міськими радами питань розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності вони діють як субєкти владних повноважень.

Під поняттям „справа адміністративної юрисдикції” наведеного у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Отже, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Крім того, положення п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на „спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності” слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як субєктом владних повноважень, повязані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача про скасування як незаконне розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №929/04-р від 12.08.2004 року „Про проведення інвентаризації земельної ділянки гр. ОСОБА_1 на території Розсошанської сільської ради” не підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в цій частині суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” право комунальної власності визначається як право територіальної громади володіти, доцільно, економно та ефективно користуватись та розпоряджатись на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п. 1,2 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України „Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування { Назва статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 :

1. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. { Частина перша статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }

2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. { Частина друга статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008}

3. Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; { Пункт "б" частини третьої статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV ( 3404-15 ) від 08.02.2006 } в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. { Пункт "в" частини третьої статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV ( 3404-15 ) від 08.02.2006 } { Частина третя статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }

4. Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті. { Частина четверта статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }.

Лісовий кодекс України визначає загальне поняття про ліс ( ст.1):

Ліс - тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.

Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Відповідно до ст. 2. ЛК України лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. Об'єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки. Суб'єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України.

Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами ( стаття 3 ЛК України). Лісові відносини, що виникають при використанні землі, надр, вод, а також відносини щодо охорони, використання й відтворення рослинного та тваринного світу, не врегульовані цим Кодексом, регулюються відповідними законодавчими актами.

Стаття 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України відносить лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

До лісового фонду України не належать: зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

До земель лісогосподарського призначення ( ст.5 ЛКУ) належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Ліси як об'єкт права власності (Стаття 7ЛКУ), які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України ( 254к/96-ВР ).Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Відповідно до ст.8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

14.09.2004р. між Хмельницькою районною державною адміністрацією, як орендодавцем та ПП ОСОБА_1, як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки № 104, зареєстрованого у регіональній філії „Центру земельного державного кадастру у Хмельницькому районі”, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 127 від 18.11.2004р., згідно п. п.1.1., 1.2. яких орендодавець передає орендарю, а орендар приймає в довгострокову оренду з правом викупу земельну ділянку розміром 3666,18 га на підставі розпорядження Хмельницької районної держадміністрації Хмельницької області № 929/04-р від 12.08.2004р.

Відповідно до п.1.2. даного договору, земельна ділянка надається орендарю для обслуговування зони відпочинку та кафе „Загадка”. Орендар для використання земельної ділянки за призначенням поліпшує її стан шляхом очищення її від сміття, а також з дозволу відповідних органів будує на ній капітальні будинки та споруди.

Пунктом 1.3 договору вказано, до земельна ділянка , що передається в оренду та зазначена в п.1.1 договору, виділена на місцевості згідно протоколів №№1,2, актів №№1,2 та схеми погодження із головою Розсошанської сільської ради та начальником Хмельницького районного відділу земельних ресурсів і відноситься до категорії лісів.

Частиною 4 статті 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент укладення договору оренди земельної ділянки) було передбачено, що передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Склад та цільове призначення земель України визначено главою 4 розділу ІІ Земельного кодексу України, згідно з яким землі України за цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії (землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), встановлення та зміна яких здійснюється у встановленому законом порядку, і недотримання цього порядку тягне відповідні наслідки.

Відповідачем у справі, враховуючи вищезазначені обставини розпорядження №237/02-р від 09.07.2002 року „Про надання земельної ділянки гр. України ОСОБА_1 для будівництва кафе та зони відпочинку” скасовано за протестом прокурора згідно розпорядження Хмельницької райдержадміністрації № 948/08 від 04.08.2008р.

Прокурор в інтересах позивачів наполягає на задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 104 від 14.09.2004р. укладеного між Хмельницькою районною державною адміністрацією, як орендодавцем та ПП ОСОБА_1, як орендарем , оскільки у спірних відносинах райдержадміністрація дія з перевищенням повноважень в порушення ст. 122 Земельного кодексу України, що фактично було визнано відповідачем - 1 шляхом скасування свого розпорядження про надання спірної земельної ділянки в користування.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Положеннями ст.203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч.4 ст.15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент укладення договору оренди земельної ділянки) невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

За ч.3 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення договору оренди земельної ділянки) передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент укладення договору оренди земельної ділянки) відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Оскільки згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, і за ст.20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, то зміст ч.2 ст.15 Закону України "Про оренду землі" слід розуміти так, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди як неукладеного, а порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону - підставою для визнання договору недійсним.

Як слідує з матеріалів справи, 28.08.2003р. виконавчим комітетом Розсошанської сільської ради прийнято рішення № 29 про оформлення права власності на приміщення кафе та будівлі зони відпочинку загальною площею 362,9 кв.м., на підставі якого 12.09.2003р. ПП ОСОБА_1 Розсошанською сільською радою Хмельницького району видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САА № 687347 загальною площею 362,9 кв.м та зареєстровано в Хмельницькому БТІ.

Як слідує із спірного договору спірна земельна ділянка відноситься земель лісового фонду і може надаватись в користування при зміні цільового призначення та відповідним органом держави, якому такі повноваження надані.

Враховуючи, що відповідачі, зокрема відповідач -1 не підтвердив свого права на передання спірної земельної ділянки в оренду, відповідно вимог ст.ст. 55, 122 Земельного кодексу України, тому вийшов за межі наданих йому повноважень, відповідно спірний договір підлягає визнанню недійсним, як таких, що укладений в порушення закону, відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, а тому дана позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за позовною вимогою про визнання договору недійсним покладається на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 1,2, 4, 29, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, СУД-

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в областях, Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький до 1. Хмельницької районної державної адміністрації, м. Хмельницький; 2. Приватного підприємця ОСОБА_1 с. Розсоша Хмельницького району, за участю третіх осіб на стороні позивачів без самостійних вимог на предмет спору Хмельницького обласного управління лісового господарства м. Хмельницький; Управління держкомзему у Хмельницькому районі Хмельницької області; Агрофірми „Проскурів” м. Хмельницький; Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області м. Хмельницький; Державне підприємство „Хмельницьке спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство „Хмельницькоблагроліс” м. Хмельницький про скасування як незаконне розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №929/04-р від 12.08.2004 року „Про проведення інвентаризації земельної ділянки гр. ОСОБА_1 на території Розсошанської сільської ради”; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.09.2004 року №104, укладеного між Хмельницькою райдержадміністрацією та ПП ОСОБА_1, задоволити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 14.09.2004 року №104, укладений між Хмельницькою райдержадміністрацією та ПП ОСОБА_1.

Стягнути з Хмельницької районної державної адміністрації, с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької області, (код ЄДРПОУ 21318806) в дохід Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області) державне мито в розмірі 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) та в дохід Державного бюджету України через відділення державного казначейства (на рахунок 31211264700002, одержувач УДК у м. Хмельницькому, МФО 815013, банк одержувача ГУДКУ у Хмельницькій області, ОКРО 23565225, код бюджетної класифікації доходів 22050003, за символом звітності 264) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.).

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 с. Розсоша Хмельницького району, (код ЄДР НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області) державне мито в розмірі 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) та в дохід Державного бюджету України через відділення державного казначейства (на рахунок 31211264700002, одержувач УДК у м. Хмельницькому, МФО 815013, банк одержувача ГУДКУ у Хмельницькій області, ОКРО 23565225, код бюджетної класифікації доходів 22050003, за символом звітності 264) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.).

Видати наказ.

Провадження у справі в частині позовних вимог про скасування як незаконне розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації № 929/04-р від 12.08.2004 року „Про проведення інвентаризації земельної ділянки гр. ОСОБА_1 на території Розсошанської сільської ради” припинити.

Суддя

Від друк. 12 прим.:

1 до справи;

2 3 прокуратурі (район, область);

4-5 позивачам;

6-7 відповідачам;

8-12 третім особам.